Рішення

від 08.11.2018 по справі 912/1580/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2018 рокуСправа № 912/1580/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С., за участю секретаря судового засідання Скопець В.В., розглянув у судовому засіданні матеріали справи № 912/1580/18

за позовом керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженими органами якої виступають:

- Петрівська районна рада

- Петрівська районна державна адміністрація Кіровоградської області

- Східний офіс Держаудитслужби

до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія України"

до відповідача 2: комунальної установи "Петрівський районний центр із обслуговування закладів освіти"

про визнання недійним договору додаткових угод та стягнення 412 726,22 грн.

Представники:

від прокуратури - Топонар Н.С., посвідчення № 033353 від 03.02.2015;

від позивача 1 (Петрівської районної ради) - участі не брали;

від позивача 2 (Петрівська РДА) - участі не брали;

від позивача 3 (Східний офіс Держаудитслужби) - участі не брали;

від відповідача 1 - Масленнікова Ю.О., довіреність № 03/07-2 від 03.07.2018;

від відповідача 2 - Горбанець О.П., довіреність № 38 від 01.08.2018.

від відповідача 2 - Стаднік І.І., довіреність № 45 від 20.09.2018.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява керівника Олександрійської місцевої прокуратури в інтересах держави, уповноваженими органами якої виступають Петрівська районна рада, Петрівська районна державна адміністрація, Східний офіс Держаудитслужби до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія України" (далі - ТОВ "Енергія України") та комунальної установи "Петрівський районний центр із обслуговування закладів освіти" (далі - КУ "Петрівський РЦОЗО") про визнання недійсними додаткових угод до Договору №307 про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 27.09.2017, укладеного між ТОВ "Енергія України" та КУ "Петрівський РЦОЗО", а саме: додаткової угоди № 1 від 17.10.2017, додаткової угоди № 2 від 26.10.2017, додаткової угоди № 3 від 09.11.2017, додаткової угоди № 4 від 20.11.2017, додаткової угоди № 5 від 12.12.2017 (далі - оспорювані Додаткові угоди); визнання недійсним Договору № 489 про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 19.12.2017, укладеного між укладеного між ТОВ "Енергія України" та КУ "Петрівський РЦОЗО" (далі - оспорюваний Договір); стягнення з ТОВ "Енергія України" на користь Петрівської районної ради збитків у вигляді надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 412 726,22 грн.

Згідно ухвали суду від 25.06.2018 позовну заяву прокурора залишено без розгляду, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Оскільки прокурором в межах строку, встановленого судом, усунуто недоліки позовної заяви (а.с. 87-88 том 1), ухвалою господарського суду від 11.07.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/1580/18; підготовче засідання призначено на 08.08.2018; встановлено строк для подання учасниками справи заяв по суті справи.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначає, що у зв'язку із укладенням оспорюваних Додаткових угод порушені принципи максимальної ефективності та економії, недискримінації учасників, у відповідності до яких мають здійснюватися публічні закупівлі. Зазначене призвело до безпідставної зміни істотних умов договору від 27.09.2017 № 307 та зростання ціни за одиницю товару, покладення на бюджетну установу економічно невигідних зобов'язань щодо витрачання бюджетних коштів.

Так, за доводами прокурора, відповідачем 1 та відповідачем 2 при укладенні оспорюваних Додаткових угод порушено вимоги п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", в результаті чого за договором від 27.09.2017 № 307 було поставлено природний газ в обсязі 114905 тис. куб м. (перевищено обсяг на 9%) на суму 1090549,47 грн. (перевищено загальну суму договору на 61%) без належного обґрунтування зміни істотних умов договору, оскільки надані ТОВ "Енергія України" експертний висновок Черкаської Торгово-промислової палати та довідки Торгово-промислової палати України не підтверджують коливання ціни на ринку природного газу у спірний період.

У зв'язку з укладенням оспорюваних Додаткових угод, за доводами прокурора, були надмірно сплачені бюджетні кошти в розмірі 412 726,22 грн. Проте, в призначенні платежу у платіжному дорученні № 2003 від 22.12.2017 на суму 412726,22 грн. відповідачем 2 вказано договір № 489 від 19.12.2017. В результаті моніторингу системи "Prozorro" прокуратурою виявлено здійснення закупівлі природного газу КУ "Петрівський РЦОЗО" у постачальника - ТОВ "Енергія України" за переговорною процедурою на підставі договору № 489 від 19.12.2017 (оспорюваного Договору). Укладення оспорюваного Договору за переговорною (спрощеною) процедурою (без організації та проведення торгів) є порушенням Закону України "Про публічні закупівлі", ст. 35 якого передбачає виключний перелік підстав для застосування переговорної процедури, тоді як в обґрунтуванні проведення такої процедури замовником визначених законом підстав не зазначено.

Також прокурор стверджує, що оспорюваний Договір має ознаки фіктивності, оскільки замовник на день укладення оспорюваного Договору не вичерпав той обсяг газу, який мав бути поставлений за договором від 27.09.2017 № 307, а тому постачання мало продовжуватись саме за цим договором; в акті-приймання-передачі природного газу від 21.12.2017 не вказано, що газ в обсязі 42,115 тис. куб. м. був поставлений згідно оспорюваного Договору, тоді як в інших актах, що підтверджують постачання газу, чітко зазначено, що постачання здійснюється за договором від 27.09.2017 № 307; в акті звірки між відповідачами сума 412726,22 грн. включена до загального сальдо та відображена в загальному обороті на суму 1090549,47 грн.

Зазначене є підставою для визнання оспорюваних Додаткових угод та оспорюваного Договору недійсними згідно ч. 1 ст. 203, ст. 215 та ст. 234 Цивільного кодексу України.

01.08.2018 прокурором подано додаткові письмові обґрунтування підстав представництва прокуратурою інтересів держави у даній справі, а також наведено нормативне обґрунтування вимоги про стягнення з ТОВ "Енергія України" на користь Петрівської районної ради суми у розмірі 412 726,22 грн. (а.с. 98-99 том 1).

У підготовчому засіданні 08.08.2018 відповідачем 1 подано відзив на позов від 03.08.2018, згідно якого ТОВ "Енергія України" просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав їх невідповідності фактичним обставинам (а.с. 103-109 том 1). Так, відповідач 1 стверджує, що зміна ціни товару, яка відбувалась в результаті укладення оспорюваних Додаткових угод, не перевищувала 10%, передбачених п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", та не перевищувала ринкових цін, що склалися на ринку природного газу станом на дату їх укладення; кожна зміна ціни товару, оформлена відповідною Додатковою угодою, підтверджувалась довідкою Торгово-промислової палати України, яка підтверджує коливання ціни на природний газ у відповідному місяці поставки. До того ж, внесення змін до договору від 27.09.2017 № 307 не призвело до перевищення обсягу природного газу, який поставлявся за цим договором, не викликало збільшення ціни Договору, сторони не допустили втрат бюджетних коштів, а тому відсутнє порушення інтересів держави у спірних правовідносинах. Також відповідач 1 стверджує, що прокурором помилково віднесено платіжне доручення від 22.12.2017 № 2003 на суму 412726,22 грн. як підтвердження сплати за договором від 27.09.2017 № 307, оскільки зазначений платіж здійснювався за фактично спожитий природний газ у грудні 2017 року за договором № 489 від 19.12.2017. Відповідач 1 заперечує також наявність ознак фіктивності оспорюваного Договору, з огляду на наступне: акт звірки взаєморозрахунків між відповідачами не містить посилання на оспорюваний Договір, оскільки відображає стан розрахунків в цілому за 2017 рік; переговорна процедура закупівлі передбачена Законом України "Про публічні закупівлі"; умови оспорюваного Договору, зокрема, щодо предмету Договору, його характеристик, кількості та ціни, повністю відповідають змісту тендерної пропозиції ТОВ "Енергія України"; оспорюваний Договір підписаний сторонами з дотриманням строків, відведених на його укладення відповідно до вимог чинного законодавства, а, отже, відсутні підстави для визнання його недійсним. Відповідач 1 також наголошує на тому, що прокурором та позивачами не надано до суду доказів звернення до органу оскарження в порядку ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі" зі скаргою на рішення тендерного комітету КУ "Петрівський РЦОЗО" про визнання ТОВ "Енергія України" переможцем переговорної процедури, оформленого протоколом засідання тендерного комітету від 07.12.2017, та докази прийняття органом оскарження рішення про задоволення скарги зі встановленими обставинами про порушення процедури закупівлі. Пред'явлена прокурором до стягнення з відповідача 1 сума в розмірі 412726,22 грн. - це вартість газу, який був поставлений відповідачем 1 у грудні 2017 та оплачений відповідачем 2 на виконання умов оспорюваного Договору, а тому не є збитками в розумінні вимог чинного законодавства.

Згідно ухвали суду від 08.08.2018 задоволено усне клопотання прокурора про відкладення підготовчого засідання у справі №912/1580/18; підготовче засідання відкладено на 20.08.2018; за ініціативою суду продовжено відповідачу 1 та відповідачу 2 процесуальний строк, встановлений судом, для подання відзиву на позов - до 10.08.2018; за ініціативою суду продовжено прокурору та позивачам процесуальний строк, встановлений судом, для подання відповідей на відзиви відповідача 1 та відповідача 2 - до 17.08.2018.

15.08.2018 позивачем 3 подано до суду пояснення, згідно яких Східний офіс Держаудитслужби повністю підтримує позовні вимоги прокурора (а.с. 193 том 1).

17.08.2018 у строк, встановлений ухвалою від 08.08.2018, прокурором подано до суду відповідь на відзив відповідача 1 (а.с. 197-200 том 1), згідно якої стверджує, що ТОВ "Енергія України", запропонувавши при проведенні закупівлі цінову пропозицію в сумі 6433,28 грн. з ПДВ за 1000 куб. м. газу, свідомо більш ніж на третину занизило відпускну ціну газу порівняно з ринковою, що дозволило йому перемогти у тендері, проте шляхом укладення оспорюваних Додаткових угод збільшило ціну товару, хоча відповідно до листа Головного управління статистики у Кіровоградській області від 15.06.2018, індекс споживчих цін на природний газ за вищевказаний період становив 100%. Крім того, за доводами прокурора, збільшення закупівельної ціни та залишення без змін обсягів закупівлі тягне за собою збільшення ціни договору, що суперечить вимогам законодавства. Саме для того, щоб приховати зазначене порушення, відповідачами укладено оспорюваний Договір. Додатковим підтвердженням фіктивності оспорюваного Договору прокурор зазначає те, що оспорюваний Договір укладено сторонами 19.12.2017, а вже 21.12.2017 сторонами підписано акт приймання-передачі природного газу з обсягом поставки 42,115 тис. куб.м., що більше ніж в 4 рази перевищує обсяг газу, поставленого відповідачем за попередні 18 днів грудня, тоді як в період з 19-21 грудня 2017 температура повітря була близько нуля градусів за Цельсієм і температурних показників, які б спричинили такий великий обсяг споживання газу, не фіксувалось. Правовою підставою стягнення з відповідача 1 суми в розмірі 412726,22 грн. прокурор зазначає ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України. Також прокурор вказує на те, що враховуючи процедуру оскарження до органів Антимонопольного комітету України (через електронну систему закупівель в період проведення торгів), визначену Законом України "Про публічні закупівлі", суб'єктний склад оскарження (учасник закупівель), а також повноваження Антимонопольного комітету України у сфері закупівель (у рамках розгляду конкретної скарги та нерозповсюдження на загальний перебіг тендеру), прокурор не наділений повноваженнями на звернення до зазначеного органу щодо питань визнання недійсним рішення тендерного комітету та визнання недійсним договору про закупівлю.

17.08.2018 на електронну адресу суду надійшов відзив відповідача 2 на позов, який, однак, не скріплений електронним цифровим підписом КУ "Петрівський РЦОЗО" (а.с. 215-218 том 1). 20.08.2018 з порушенням строку, встановленого в ухвалі від 08.08.2018, на адресу суду надійшов відзив КУ "Петрівський РЦОЗО" (а.с. 222-223 том 1), згідно якого відповідач 2 просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки при укладенні оспорюваних Додаткових угод та оспорюваного Договору ним не допущено порушень вимог чинного законодавства.

Згідно ухвали від 20.08.2018 судом задоволено усне клопотання відповідача 2 про продовження строку для подання відзиву на позов; продовжено строк подання відзиву на позов прокурора - до дати фактичного його подання; за ініціативою суду продовжено прокурору та позивачам строк для подання відповіді на відзив відповідача 2 - до 20.09.2018; задоволено усне клопотання відповідача 1 про відкладення підготовчого засідання та продовження строку підготовчого провадження на 30 днів; продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів; підготовче засідання у справі № 912/1580/18 відкладено на 04.10.2018.

06.09.2018 прокурором до суду подано відповідь на відзив відповідача 2 (а.с. 247-249 том 1), згідно якої наполягає на порушенні відповідачем 1 та відповідачем 2 вимог законодавства про закупівлі під час укладення оспорюваних Додаткових угод та оспорюваного Договору.

04.10.2018 відповідачем 1 подано заперечення на відповідь на відзив прокурора (а.с.253-256 том 1), згідно яких зазначає, що фактичні обставини та вимоги чинного законодавства свідчать про те, що при укладенні та виконанні договорів поставки природного газу за №№ 307 та 489, а також додаткових угод до них, відсутні порушення законодавства, а державі не спричинено збитків.

Також 04.10.2018 заперечення на відповідь на відзив прокурора подано до суду відповідачем 2 (а.с. 257-268 том1), за змістом яких ТОВ "Енергія України" не погоджується з доводами прокурора щодо порушення відповідачами принципу добросовісної конкуренції серед учасників публічних закупівель. Так, відповідач 2 зазначає, що природний газ є біржовим товаром, порядок ціноутворення на який залежить, зокрема, від показників (індексів) на біржах з продажу газу, кон"юктури на ринку, наявності або відсутності дефіциту товару в підземних сховищах газу АТ "Укртрансгаз", динаміки споживання, температурних режимів опалювального сезону, політичних факторів, коливання курсу валют тощо. Відповідач 2 стверджує, що наявний у нього на праві власності обсяг природного газу був достатнім для покриття потреб КУ "Петрівський РЦОЗО" на період жовтень-грудень 2017 за ціною, що була остаточною в рамках процедури закупівлі та погоджена сторонами в договорі від 27.09.2017 № 307 - 6433,28 грн. за 1000 м. куб., а, отже, ціна газу в договорі є обґрунтованою та не заниженою. На думку відповідача 2, твердження прокурора про недобросовісність дій ТОВ "Енергія України" на стадії укладення договору від 27.09.2017 №307 спростовується також відсутністю скарг та позовів учасників закупівлі щодо недобросовісної конкуренції, а також не значною різницею між остаточними цінами, запропонованими учасниками закупівлі. Разом з тим, проаналізувавши рівень цін та аномальне зростання вартості газу по регіонам України, відповідач 2 був змушений ініціювати перегляд ціни на газ кожного місяця, надаючи при цьому належне документальне підтвердження факту зміни ціни на ринку природного газу, яким є довідки Торгово-промислової палати України та експертний висновок Черкаської Торгово-промислової палати. Також відповідач 2 відзначає, що визначений об'єм товару після підписання оспорюваних Додаткових угод був достатнім для забезпечення потреб відповідача 1 у безперебійному забезпеченні природним газом закладів освіти. Щодо доводів прокурора про наявність ознак фіктивності оспорюваного Договору, відповідач 2 зазначає, що сторонами Договору № 489 були виконані всі зобов'язання, ним обумовлені, а саме: одна сторона передала товар, а друга - здійснила його повну оплату. Зазначене виключає кваліфікацію такого правочину як фіктивного. Відповідач 2 звертає увагу також, що обсяг газу за оспорюваним Договором поставлявся не протягом двох днів, як стверджує прокурор, а протягом усього грудня 2017 року, а обсяг використання газу залежить не лише від погодних умов, а й від умов та властивостей теплозберігання приміщень, які опалювались. Крім того, відповідач 2 акцентує увагу на тому, що позовні матеріали не містять доказів попереднього погодження прокурором питання представлення інтересів позивачів у суді, що має наслідком застосування положень ст. 174 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, прокурор не вказує, чому позивачі не здійснили дій щодо звернення з позовом до суду. Що ж до вимоги прокурора про стягнення 412726,22 грн. на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, відповідач 2 зазначає, що зазначена правова норма регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, а предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Зазначене, стверджує відповідач 2, є підставою для відмови у позові.

Згідно ухвали від 04.10.2018 судом закрито підготовче провадження у справі; справу призначено до судового розгляду по суті на 09.10.2018.

У судовому засіданні 09.10.2018 судом оголошено перерву до 29.10.2018, у судовому засіданні 29.10.2018 - до 07.11.2018 та у судовому засіданні 07.11.2018 - до 08.11.2018, про що у судових засіданнях постановлялись протокольні ухвали.

При цьому, 07.11.2018 на електронну адресу суду надійшло клопотання Петрівської районної ради та клопотання КУ "Петрівський РЦОЗО" про проведення засідання 07.11.2018 без участі представників зазначених учасників справи (а.с. 33- 45 том 2).

Зазначені клопотання не скріплені електронними цифровими підписами, а тому не набули статусу офіційних документів згідно Інструкції з діловодства в господарських судах України.

З огляду на викладене, клопотання позивача 1 та відповідача 1 господарським судом залишено без розгляду. З підстав, зазначених вище, господарським судом також не приймаються до уваги додані до клопотання КУ "Петрівський РЦОЗО" документи.

У судовому засіданні 08.11.2018 представником КУ "Петрівський РЦОЗО" подано для долучення до матеріалів справи додаткові докази, які на підставі ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України не можуть бути прийняті до розгляду судом.

Присутні у судовому засіданні 08.11.2018 прокурор, представники відповідача 1 та відповідача 2 підтримали свої правові позиції відносно предмету спору, викладені ними у відповідних заявах по суті справи.

Представники позивача 1, позивача 2 та позивача 3 у судовому засіданні 08.11.2018 участі не брали.

З огляду на те, що судом надавалась можливість для надання сторонами заяв по суті справи та доказів на підтвердження власних доводів, враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, господарський суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників позивача 1, позивача 2 та позивача 3.

Розглянувши наявні у справі матеріали, оцінивши подані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення прокурора та представників відповідачів, господарський суд встановив наступні обставини.

16.08.2017 на веб-сайті "Prozorro" КУ "Петрівський РЦОЗО" оприлюднено оголошення № UА-2017-08-16-000809-с про проведення відкритих торгів щодо закупівлі природного газу (код предмету закупівлі - ДК 021:2015: 09120000-6 - Газове паливо) обсягом 105362 м.куб., строк поставки товару - до 31.12.2017, розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі - 1 108 410,64 грн. (а.с. 18 том 1).

За результатами аукціону на закупівлю природного газу для закладів освіти Петрівського району на жовтень-грудень 2017 року, проведеного 04.09.2017 на торгівельному майданчику E-tender, та у якому брало участь п'ять учасників, переможцем визначено ТОВ "Енергія України" із кінцевою вартістю тендерної пропозиції 677 823,25 грн.

На засіданні тендерного комітету щодо організації та проведення процедур закупівель, оформленого протоколом від 08.09.2017, вирішено затвердити рішення щодо відповідності тендерної пропозиції, поданої ТОВ "Енергія України", вимогам тендерної документації та обрати переможцем ТОВ "Енергія України" (а.с. 19 том 1).

08.09.2017 головою тендерного комітету повідомлено ТОВ "Енергія України" про намір укласти договір (а.с. 20 том 1).

27.09.2017 між ТОВ "Енергія України" (Постачальник) та КУ "Петрівський РЦОЗО" (Споживач) укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 307 (далі - Договір № 307, а.с. 24-28 том 1), згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язався передати у власність Споживачу у жовтні-грудні 2017 року природний газ, а Споживач зобов'язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Сторони погодили, що річний плановий обсяг постачання газу складає 105362 м.куб., а саме: у жовтні 2017 - 22000 м.куб., у листопаді 2017 - 46370 м.куб., у грудні 2017 - 36992 м.куб. (п.п. 1.2.-1.3. Договору № 307).

У п. 1.6. Договору № 307 сторони визначили, що істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Якість, обсяг природного газу та умови його поставки узгоджено сторонами у розділі ІІ Договору № 307.

Згідно п.п. 3.1. - 3.3. Договору № 307, розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між Постачальником та Споживачем; ціна газу становить 5361,07 грн. за 1000 м.куб., крім того ПДВ - 1072,21 грн., всього з ПДВ - 6433,28 грн.; ціна, зазначена у п. 3.2. Договору, може змінюватися протягом дії Договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору. Якщо ціна на га, включаючи витрати, пов'язані з його постачанням, змінюється внаслідок набрання чинності нормативних документів Кабінету Міністрів України, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕП), Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, ПАТ "Укртрансгаз", ПАТ НАК Нафтогаз України чи зміною цін на ринку газу протягом дії даного Договору, вартість газу буде коригуватись відповідно до цих документів та змін, що є обов'язковим для Постачальника та Споживача з моменту введення їх в дію.

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до п.п. 3.2., 3.3. цього Договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим Договором; місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом ІІ цього Договору; загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого Споживачеві за даним Договором і становить 677 823,25 грн. (п.п. 3.4.-3.6. Договору № 307).

Відповідно до пп. 4.2.3. п. 4.2. Договору № 307, остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Цей Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками і діє в частині постачання газу до 31.12.2017, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1. Договору № 307).

Договір № 307 підписаний повноважними представниками Постачальника та Споживача, скріплений круглими печатками сторін.

В подальшому між Постачальником та Споживачем, керуючись п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", та з посиланням на зміну ціни на ринку природного газу України, укладено п'ять Додаткових угод до Договору №307 (оспорювані Додаткові угоди), якими викладався в новій редакції п. 3.2. Договору № 307 в частині зазначення ціни газу, решта умов Договору № 307 сторонами залишалась без змін (а.с. 29, 32, 35, 38, 41 том 1), а саме:

Додатковою угодою № 1 від 17.10.2017 визначено ціну за 1000 м.куб. газу з 02.10.2017 в розмірі 7075,96 грн. разом з ПДВ;

Додатковою угодою № 2 від 26.10.2017 визначено ціну за 1000 м.куб. газу з 06.10.2017 в розмірі 7782,84 грн. разом з ПДВ;

Додатковою угодою № 3 від 09.11.2017 визначено ціну за 1000 м.куб. газу з 30.10.2017 в розмірі 8560,35 грн. разом з ПДВ;

Додатковою угодою № 4 від 20.11.2017 визначено ціну за 1000 м.куб. газу з 01.11.2017 в розмірі 9415,52 грн. разом з ПДВ;

Додатковою угодою № 5 від 12.12.2017 визначено ціну за 1000 м.куб. газу з 01.12.2017 в розмірі 9800,00 грн. разом з ПДВ.

На підтвердження зміни ціни на природний газ на ринку та необхідності внесення змін до Договору № 307 в частині ціни товару шляхом укладення відповідних Додаткових угод до Договору, Постачальником надсилались Споживачу фотографічна довідка Торгово-промислової палати України від 27.09.2017, експертний висновок Черкаської Торгово-промислової палати від 05.10.2017, фотографічна довідка Торгово-промислової палати України від 25.10.2017, фотографічна довідка Торгово-промислової палати України від 22.11.2017 (а.с. 30-31, 33- 34, 36-37, 39-40, 42-43 том 1).

Крім того, 19.12.2017 між Постачальником та Споживачем відповідно до ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі", тобто за переговорною (скороченою) процедурою закупівлі, укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів за № 489 (оспорюваний Договір, а.с. 68-72 том 1), за умовами якого сторони погодили постачання газу у грудні 2017 року в обсязі 57400 м.куб. за ціною 9800,00 грн. разом з ПДВ за 1000 м.куб.

Загальна сума Договору погоджена сторонами в розмірі 562520,00 грн. (п. 3.6. оспорюваного Договору).

Відповідно до п. 11.1. оспорюваного Договору, Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками і діє в частині постачання газу з 19.12.2017 до 31.12.2017, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Оспорюваний Договір скріплений підписами повноважних осіб Постачальника і Споживача та печатками підприємств.

20.12.2017 Постачальником та Споживачем укладено Додаткову угоду № 1 до оспорюваного Договору, згідно якої, у зв'язку зі зменшенням обсягів закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків, зменшили суму Договору на 149793,78 грн. та на підставі викладеного виклали п. 3.1. оспорюваного Договору в наступній редакції: "п. 3.1. Ціна цього Договору становить: 412 726,22 грн." (а.с. 73 том 1).

На виконання умов Договору № 307 Постачальником поставлено Споживачу природний газ

у жовтні 2017 в кількості 13,218 тис. м. куб. на суму 113 150,71 грн., що підтверджується видатковою накладною № 330 від 31.10.2017, актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2017 (а.с. 49-51);

у листопаді 2017 в кількості 49,766 тис. м. куб. на суму 468 572,96 грн., що підтверджується видатковою накладною № 368 від 30.11.2017, актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2017 (а.с. 52-54 том 1);

у грудні 2017 в кількості 9,806 тис. м. куб. на суму 96 099,58 грн., що підтверджується видатковою накладною № 439 від 20.12.2017, актами приймання-передачі природного газу від 20.12.2017 (а.с. 55-57 том 1).

Таким чином, на виконання умов Договору № 307 Постачальником передано, а Споживачем прийнято природний газ в загальному обсязі 72,79 тис. м. куб. на загальну суму 677 823,25 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявна видаткова накладна № 444 від 21.12.2017 та акти приймання - передачі природного газу № 31/12-444 від 21.12.2017 та без номеру від 21.12.2017, які підтверджують передачу ТОВ "Енергія України" та прийняття КУ "Петрівський РЦОЗО" у грудні 2017 природного газу в кількості 42,115 тис. м. куб. на суму 412726,22 грн. (а.с. 58-60 том 1).

За змістом зазначених документів, вони не містять посилання на номер та дату договору на постачання природного газу.

У відповідності до платіжних доручень від 21.11.2017 № 179 на суму 736,19 грн., від 21.11.2017 № 228 на суму 2311,30 грн., від 21.11.2017 № 263 на суму 110103,22 грн., від 11.12.2017 № 193 на суму 4293,48 грн., від 11.12.2017 на суму 12296,67 грн., від 22.12.2017 № 232 на суму 2595,33 грн., від 22.12.2017 № 277 на суму 11461,03 грн., від 11.12.2017 № 283 на суму 451982,81 грн., від 22.12.2017 № 322 на суму 69828,22 грн. та від 22.12.2017 № 1975 на суму 12215,00 грн., КУ "Петрівський РЦОЗО" повністю оплачено товар, поставлений за Договором № 307 на загальну суму 677823,25 грн. (а.с. 61-66 том 1).

Зазначені платіжні документи у призначенні платежу містять посилання на Договір №307, а також дату і номер видаткової накладної, згідно яких поставлено товар, вартість якого сплачується.

Згідно призначення платежу у платіжному дорученні від 22.12.2017 № 2003 на суму 412726,22 грн., Споживачем у повному обсязі оплачено товар, поставлений на підставі Договору № 489 від 19.12.2017 та видаткової накладної № 444 від 21.12.2017 (а.с. 66 том 1).

Постачальником та Споживачем підписано акт звірки взаємних розрахунків між сторонами за 2017 рік, згідно змісту якого станом на 31.12.2017 Постачальником поставлено товар на загальну суму 1 090 549,47 грн., а Споживачем прийнято та в повному обсязі оплачено вартість поставленого товару (а.с. 67 том 1).

Обґрунтовуючи пред'явлений позов прокурор зазначає, що в результаті укладення оспорюваних Додаткових угод до Договору № 307 було збільшено ціну товару на 10% кожного разу по кожній Додатковій угоді, в результаті чого збільшилась ціна Договору, а також перевищено обсяги поставки товару. Так, за Договором № 307 було поставлено природний газ в обсязі 114905 тис. куб м. (перевищено обсяг на 9%) на суму 1090549,47 грн. (перевищено загальну суму договору на 61%).

Зазначене є порушенням імперативної норми Закону України "Про публічні закупівлі", згідно якої зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 36 цього Закону, зокрема за п.2 ч. 4 наведеної норми - зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

При цьому, прокурор стверджує, що надані Постачальником в обґрунтування необхідності підвищення ціни товару довідки Торгово-промислової палати України та експертний висновок Черкаської Торгово-промислової палати не підтверджують обставин, наявність яких є підставою для зміни умов договору згідно п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Зазначене, на переконання прокурора, є підставою для визнання недійсними оспорюваних Додаткових угод до Договору №307.

Відповідач 1 та відповідач 2 заперечили такі доводи прокурора, стверджуючи, що укладаючи оспорювані Додаткові угоди не допустили будь-яких порушень чинного законодавства. Вказують на помилковість доводів прокурора, оскільки внесення змін до Договору № 307 не призвело до перевищення обсягу природного газу, який поставлявся за цим Договором, та не спричинило збільшення ціни Договору,

Вирішуючи спір в цій частині, господарський суд виходив з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 656 Цивільного кодексу України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон).

Вказаний Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 36 Закону).

В силу вимог ч. 4 ст. 36 Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону).

У абзаці 2 частини 3 ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, Закон встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 36 Закону, зокрема, за п. 2 ч. 4 наведеної норми - у випадку коливання цін на ринку товару чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

Господарський суд враховує, що згідно роз'яснень Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" від 07.04.2015 №3302-05/11398-07, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов'язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Враховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов'язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу.

Виходячи зі змісту ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни ціни договору, зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця строків виконання тощо.

Таким чином, при кожному внесенні змін до договору закупівлі шляхом укладення відповідної додаткової угоди до такого договору, сторони договору зобов'язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що при збільшенні ціни товару за договором закупівлі на підставі п. 2 ч. 4 Закону, відповідно зменшується кількість товару таким чином, щоб загальна ціна договору про закупівлю не збільшилась.

Господарським судом встановлено, що оспорюваними Додатковими угодами №№ 1, 2, 3 та 4 до Договору № 307 Постачальником та Споживачем кожного разу збільшувалась ціна товару на 10%, Додатковою угодою № 5 до Договору № 307 збільшено ціну товару на 4,08%. При цьому, як того вимагає Закон, решта умов Договору № 307 при укладенні оспорюваних Додаткових угод сторонами залишена без змін, у тому числі і ціна Договору № 307.

Також господарський суд зауважує, що належними у справі доказами підтверджується постачання ТОВ "Енергія України" на виконання умов Договору № 307 природного газу в загальному обсязі 72,79 тис. м. куб. на загальну суму 677 823,25 грн., який отриманий та повністю оплачений Споживачем (а.с. 49-57, 61-66 том 1).

На підставі викладеного, господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів прокурора щодо перевищення загальної суми Договору № 307 та перевищення загального обсягу товару, поставленого за вказаним Договором, в результаті укладення відповідачем 1 та відповідачем 2 оспорюваних Додаткових угод до Договору № 307.

Водночас, господарський суд наголошує, що приписи Закону, з урахуванням роз'яснень Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.04.2015 №3302-05/11398-07, передбачають, що існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинно бути доведеним, документально підтвердженим. Тобто відповідні документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Як встановлено господарським судом, ТОВ "Енергія України" зверталось до КУ "Петрівський РЦОЗО" з листами від 05.10.2017 № 443, від 19.10.2017 № 494, від 27.10.2017 № 531, від 06.11.2017 № 575, від 29.11.2017 № 704 щодо необхідності підвищення ціни за одиницю товару за Договором № 307 (а.с. 30, 33, 36, 39, 42 том 1). На підтвердження зростання ціни на природний газ на ринку до зазначених листів Постачальником надано фактографічну довідку Торгово-промислової палати України від 27.09.2017, експертний висновок Черкаської Торгово-промислової палати від 05.10.2017, фактографічну довідку Торгово-промислової палати України від 25.10.2017, фактографічну довідку Торгово-промислової палати України від 22.11.2017 (а.с. 30-31, 33- 34, 36-37, 39-40, 42-43 том 1).

Так, з наявних у справі матеріалів вбачається, що ціну товару за Договором № 307 змінено:

з 02.10.2017 - Додатковою угодою № 1 на підставі фактографічної довідки Торгово-промислової палати України щодо вартості природного газу на ринку України від 27.09.2017 № 3020/08.0-7.3, за якою з 01.10.2017 ціна за 1000 тис. м.куб. газу складає 9016,80 грн. з ПДВ;

з 06.10.2017 - Додатковою угодою № 2 на підставі експертного висновку Черкаської Торгово-промислової палати від 05.10.2017 № О-907, яким встановлено, що згідно інформації мережі Інтернет станом на жовтень 2017 діапазон вартості 1000 м. куб. газу складає 9016,00-9347,52 грн. з ПДВ;

з 30.10.2017 - Додатковою угодою № 3 на підставі того ж висновку Черкаської Торгово-промислової палати від 05.10.2017 № О-907;

з 01.11.2017 - Додатковою угодою № 4 на підставі фактографічної довідки Торгово-промислової палати України від 25.10.2017 № 3383/08.0-7.3, за якою з 01.11.2017 ціна за 1000 тис. м.куб. газу складає 9692,40 грн. з ПДВ;

з 01.12.2017 - Додатковою угодою № 5 на підставі довідки Торгово-промислової палати України від 22.11.2017 № 3732/08.0-7.3, за якою з 01.12.2017 ціна за 1000 тис. м.куб. газу складає 9918,00 грн. з ПДВ.

Господарський суд зауважує, що законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено. Аналізуючи норми чинного законодавства, до суб'єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10.09.2014 № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб'єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній конюктурі певного ринку товарів; Торгово-промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації.

На підставі викладеного, довідки та експертні висновки Торгово-промислової палати України можуть використовуватися на підтвердження коливання ціни товару на ринку.

Разом з тим, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Так, період між датою укладення Договору № 307 та зміною ціни товару за Додатковою угодою № 1 склав 4 дні, між зміною ціни товару за Додатковою угодою № 1 та Додатковою угодою № 2 - 3 дні, між зміною ціни за Додатковою угодою № 2 та Додатковою угодою № 3 - 25 днів, між зміною ціни за Додатковою угодою № 3 та Додатковою угодою № 4 - 1 день.

Однак, надані ТОВ "Енергія України" на підтвердження коливання ціни на товар довідки Торгово-промислової палати України та експертний висновок Черкаської Торгово-промислової палати інформації щодо коливання ціни на товар в межах зазначених періодів не містять.

Варто зауважити, що збільшення ціни на газ при укладенні Додаткової угоди № 2 та Додаткової угоди № 3 до Договору № 307 було обґрунтоване одним і тим самим документом- експертним висновком Черкаської Торгово-промислової палати від 05.10.2017 № О-907, тобто сторонами не дотримано обов'язкової умови підтвердження наявності коливання ціни на товар при кожному наступному внесенні змін до ціни товару.

Як встановлено господарським судом, довідки Торгово-промислової палати України, якими обґрунтовано внесення змін до Договору № 307 згідно Додаткових угод №№ 1, 4 та 5, за своїм змістом відображають прейскурант цін на природний газ як товар, продаж/постачання якого здійснюється ПАТ "НАК "Нафтогаз України" станом на 01.10.2017, 01.11.2017 та 01.12.2017. За змістом наведених вище матеріалів вбачається, що джеролом зазначеної в них інформації торгово-промислові палати зазначають, зокрема, офіційний сайт НАК "Нафтогаз України".

Згідно наданих до суду доказів та наявних в матеріалах даної справи, а саме, прейскурантів на природний газ, що містяться на роздруківках із офіційного сайту веб-порталу НАК "Нафтогаз України" вбачається, що ціна природного газу постачальникам для подальшої реалізації установам і організаціям, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів з 01.09.2017 становить 8 749,20 грн., з 01.10.2017 - 9016,80 грн. (+3% до попередньої ціни, з 01.11.2017 - 9 692,40 грн. (+ 7% до попередньої ціни), з 01.12.2017 - 9 918,00 грн. (+2% до попередньої ціни) за 1 000 куб.м.

Одже, наведене вище вказує на коливання природного газу в бік його зростання, однак таке зростання фактично є меншим ніж 10 %, що спростовує доводи відповідачів в цій частині та свідчить про відсутність реального коливання ціни прородного газу в бік зростання на 10%, що саме й було покладено відповідачами в основу Додаткових угод, оспорюваних у данній справі.

Більш того, господарський суд звертає увагу на той факт, що за наявними у справі доказами вбачається, що станом на день укладення відповідачами у справі Договору № 307 (27.09.2017) відповідачу 1 достомено була відома інформація щодо ціни природного газу згідно даних офіційного сайту НАК "Нафтогаз України" та яка фактично становила 9 016,80 грн. (разом з ПДВ), однак, відповідач 1 не відмовився від підписання даного договору та взяття на себе зобов"язання щодо поставки природного газу відповідачу 2 за ціною - 6 433,28 грн. (разом з ПДВ), тоді за змістом фактографічною довідкою ТППУ за № 3020/08.0-7.3, яка була надана відповідачу 1 та датується тією ж датою - 27.09.2017, тобто саме днем укладення відповідачами Договору № 307, що свідчить не на користь відповідача 1 у справі.

Також господарським судом враховано, що одним із основних нормативно-правових актів, що врегульовує відносини у сфері постачання природного газу є Закон України "Про ринок природного газу", яким, зокрема, надано визначення наступних понять:

ринок природного газу - сукупність правовідносин, що виникають у процесі купівлі-продажу, постачання природного газу, а також надання послуг з його транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), послуг установки LNG;

постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів;

постачальник природного газу (далі - постачальник) - суб 'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу;

споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Статтею 3 Закону України "Про ринок природного газу" на засадах вільної добросовісної конкуренції встановлені наступні принципи функціонування ринку природного газу: 1) забезпечення високого рівня захисту прав та інтересів споживачів природного газу, у тому числі забезпечення першочергового інтересу безпеки постачання природного газу, зокрема шляхом диверсифікації джерел надходження природного газу; 2) вільної торгівлі природним газом та рівності суб'єктів ринку природного газу незалежно від держави, згідно із законодавством якої вони створені; 3) вільного вибору постачальника природного газу; 4) рівності прав на ввезення та вивезення природного газу на/з території України; 5) невтручання держави у функціонування ринку природного газу, крім випадків, коли це необхідно для усунення вад ринку або забезпечення інших загальносуспільних інтересів, за умови що таке втручання здійснюється у мінімально достатній спосіб; 6) забезпечення рівних прав на доступ до газотранспортних та газорозподільних систем, газосховищ, установки LNG; 7) недопущення та усунення обмежень конкуренції, спричинених діями суб'єктів ринку природного газу, у тому числі суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання державної форми власності; 8) додержання встановлених технічних норм та стандартів безпеки; 9) захисту навколишнього природного середовища та раціонального використання енергоресурсів; 10) відповідальності суб'єктів ринку природного газу за порушення правил діяльності на ринку природного газу та умов договорів.

Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пунктом 24 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про ринок природного газу" встановлено, що до компетенції Регулятора (Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) належить, зокрема, моніторинг рівня та ефективності відкриття ринку природного газу і конкуренції на оптовому та роздрібному ринках природного газу, у тому числі цін на газових біржах, цін для побутових споживачів (включаючи статистику застосування умов про передоплату), статистики зміни постачальника, статистики відключень, рівня цін та якості робіт з технічного обслуговування, скарг побутових споживачів, а також: будь-яких практик, що призводять до спотворення або обмеження конкуренції на ринку природного газу.

З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що збільшення чи зменшення ціни на природний газ, постачальником якого є ПАТ "НАК "Нафтогаз України", тобто лише один суб'єкт ринку природного газу, не може бути об'єктивним відображенням наявності факту коливання ціни на товар на всьому ринку природного газу України.

Фактично вказані дані відображають лише помісячну цінову політику зазначеного постачальника природного газу, що міститься в загальному доступі в мережі Інтернет, яка без врахування інших факторів впливу на ринок, може мати виключно довідковий характер.

Згідно ст. 74, 76-77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи встановлені судом фактичні обставини, слід прийти до висновку, що документи, на підставі яких відповідачами укладені оспорювані Додаткові угоди №№ 1, 2, 3, 4, 5 до Договору № 307, не є належними та допустимими доказами, які підтверджують коливання ціни товару на ринку на момент їх укладення.

З підстав вищенаведеного, господарський суд дійшов висновку, що оспорювані Додаткові угоди №№ 1, 2, 3, 4, 5 укладено відповідачами за відсутності законодавчо визначених підстав та суперечать приписам п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Щодо вимоги прокурора про визнання недійсним укладеного відповідачами договору від 19.12.2017 № 489 (оспорюваного Договору), господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині, прокурор посилається, зокрема, на наявність ознак фіктивності зазначеного правочину, оскільки Замовник на день укладення оспорюваного Договору не вичерпав той обсяг газу, який мав бути поставлений за Договором № 307, а тому постачання мало продовжуватись саме за цим договором; в акті-приймання-передачі природного газу від 21.12.2017 не вказано, що газ в обсязі 42,115 тис. куб. м. був поставлений згідно оспорюваного Договору, тоді як в інших актах, що підтверджують постачання газу, чітко зазначено, що постачання здійснюється за Договором № 307; в акті звірки між відповідачами сума 412726,22 грн. включена до загального сальдо та відображена в загальному обороті на суму 1090549,47 грн.

Дослідивши фактичні обставини справи, господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів прокурора в цій частині.

Так, прокурором не враховано, що логічним наслідком збільшення ціни за одиницю товару на підставі укладених Додаткових угод до Договору № 307, є зменшення обсягу товару, що має бути поставлений за вказаним Договором.

Тож висновок прокурора, що поставка товару, здійснена за оспорюваним Договором, фактично є поставкою товару за Договором № 307, не ґрунтується на фактичних обставинах справи.

Відсутність посилань на дату та номер оспорюваного Договору у видатковій накладній від 21.12.2017 №444, актах приймання-передачі природного газу від 21.12.2017 та в акті звірки взаєморозрахунків не може бути розцінена як ознака фіктивності правочину, оскільки зазначені документи не заперечують, а навпаки підтверджують факт здійснення відповідної господарської операції.

До того ж, здійснюючи оплату за оспорюваним Договором, у платіжному дорученні від 22.12.2017 № 2003 відповідачем 2 чітко зазначено підставами оплати договір № 489 від 19.12.2017 та видаткову накладну від 21.12.2017 (а.с. 66 том 1).

Що ж до акту звірки взаєморозрахунків між сторонами, то з його змісту вбачається відображення стану розрахунків між Постачальником та Замовником в цілому за 2017 рік, з огляду на що в акті відсутні посилання як на Договір № 307, так і на оспорюваний Договір.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

При цьому, фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для вигляду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Причому такі цілі можуть бути протизаконними, або фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін.

Таким чином, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов'язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину. Якщо на виконання правочину було передано майно або майнові права, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

На підставі викладеного та за встановлених судом фактичних обставин виконання обома сторонами зобов'язань за оспорюваним Договором, а також відсутності намірів у сторін досягнути інших, ніж визначені цим Договором цілей, доводи прокурора про наявність ознак фіктивності оспорюваного Договору не приймаються судом до уваги.

Разом з тим, господарським судом при вирішенні спору в цій частині прийнято до уваги, що метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що замовники - це органи державної влади, місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: - юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; - органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; - у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

Статтею 1 Закону також передбачено, що договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Товарами, в свою чергу, є продукція, об'єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов'язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст. 2 Закону визначено, що він застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт -1 мільйон 500 тисяч гривень. Умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг можуть установлюватися або змінюватися виключно цим Законом, крім випадків, передбачених цим Законом. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Відповідно до ч. 7 ст. 2 Закону забороняється укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.

Крім цього, ч. 3 ст. 36 Закону заборонено укладання договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель відповідно до цього Закону, тобто укладенню договору купівлі-продажу товарів на суму більше 200 тис. грн. повинна передувати процедура закупівель.

Разом з тим, господарським судом встановлено, що оспорюваний Договір, сума поставки товару за яким складає 412 726,22 грн., укладено відповідачами за переговорною (спрощеною) процедурою закупівлі, тобто без оголошення та проведення торгів.

У повідомленні про намір укласти договір із застосуванням переговорної процедури з Постачальником - ТОВ "Енергія України" Замовником, з посиланням на п. 3 ч. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі", наведені обґрунтування необхідності проведення переговорної процедури (а.с. 75 том 1).

Так, Замовник, посилаючись на Правила постачання природного газу, затверджені постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, вказує на те, що споживач природного газу не може змінити постачальника в середині розрахункового періоду, яким є календарний місяць. Неукладення договору за переговорною процедурою може призвести до негативних соціальних та економічних наслідків, поставити під загрозу здоров'я та життя учнів, педагогічних працівників, призведе до відключення від системи газопостачання навчальних закладів. Це може стати причиною виникнення соціальної напруги серед жителів громади, надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, спричинить руйнування систем енергозабезпечення. За доводами Замовника, необхідність проведення переговорної процедури зумовлена також погодними умовами, які супроводжуються тривалим пониженням температурного режиму, браком часу для проведення процедури відкритих торгів та необхідністю забезпечення безперебійного постачання природного газу. Крім того, неукладення договору на газопостачання в опалювальний сезон може призвести до надзвичайної ситуації місцевого рівня.

Дослідивши обставини та підстави укладення відповідачами оспорюваного Договору, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що переговорна процедура може бути застосована Замовником лише як виняток та виключно у випадках, передбачених в п.п. 1-7 ч. 2 цієї правової норми.

Як визначено у п. 3 ч. 2 ст. 35 Закону, саме на яку відповідач 2 послався, обґрунтовуючи застосування переговорної процедури закупівлі, переговорна процедура застосовується у разі нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв'язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення тендеру, а саме пов'язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам. Застосування переговорної процедури закупівлі в таких випадках здійснюється за рішенням замовника щодо кожної процедури.

Господарський суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази виникнення особливих економічних чи соціальних обставин, пов'язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам, наявність саме яких згідно вимог п. 3 ч. 2 ст. 35 Закону є підставою для проведення Замовником переговорної процедури.

При цьому, самі по собі обставини, які унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення тендеру, та обставини, настання яких в майбутньому може спричини негативні наслідки, в силу вимог Закону не є підставою для проведення переговорної процедури.

Разом з тим, з фактичних обставин справи вбачається, що переговорна процедура закупівлі під час укладення оспорюваного Договору була застосована саме у зв'язку браком часу для організації та проведення Замовником процедури відкритих торгів та необхідністю забезпечення безперебійного постачання природного газу.

Так, як встановлено господарським судом вище, збільшення ціни за одиницю товару в результаті укладення Додаткових угод №№ 1-5 до Договору № 307, зумовило відповідне зменшення обсягів природного газу, який мав бути поставлений за цим Договором. Так, замість погоджених сторонами у Договорі № 307 105362 м.куб. природного газу, Замовник фактично отримав лише 72,79 тис. куб.м., що й зумовило необхідність у додатковій його закупівлі.

Доводи ТОВ "Енергія України" про те, що обсяг товару після підписання Додаткових угод до Договору № 307 був достатнім для забезпечення потреб відповідача 2 та проведення опалювального сезону, спростовуються фактичними обставинами справи, зокрема, фактом укладення оспорюваного Договору.

У зв'язку з наведеним, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що погоджуючи збільшення ціни за одиницю товару за Договором № 307 шляхом підписання відповідних Додаткових угод до Договору, Замовник мав розуміти і усвідомлювати, що зменшених обсягів поставленого за Договором № 307 природного газу може не вистачити для забезпечення безперебійного газопостачання закладів освіти у грудні 2017 року.

За викладених обставин, з метою запобігання припинення газопостачання закладів освіти в опалювальний сезон та пов'язаних з цим негативних соціальних та економічних наслідків, Замовник мав організувати проведення процедури відкритих торгів на закупівлю газу в межах наданих йому асигнувань негайно після підписання першої Додаткової угоди до Договору № 307, якою було збільшено ціну за одиницю товару та відповідно зменшено обсяг його постачання.

Відповідач 2, як Замовник у сфері публічних закупівель, мав діяти відповідально та чітко дотримуватись вимог законодавства у сфері публічних закупівель, усвідомлюючи наслідки вчинення або ж невчинення відповідних своїх дій.

Разом з тим, відповідачем 2 своєчасно не ініційовано проведення процедури відкритих торгів, натомість, проведено закупівлю товару на суму, яка перевищує 200 000,00 грн. в порядку переговорної процедури закупівлі за відсутності правових підстав, визначених ч. 2 ст. 35 Закону.

З огляду на викладене, оспорюваний Договір укладено між відповідачем 1 та відповідачем 2 в результаті незаконно проведеної переговорної процедури закупівлі.

При цьому, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності; відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель; не дискримінації учасників; об'єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

За доводами відповідача 1, підтвердженими належними доказами (а.с. 273-275 том 1), станом на 01.09.2017 за ТОВ "Енергія України" в підземних сховищах газу АТ "Укртрансгаз" обліковувалось 275,933 тис. м.куб. газу, закупленого відповідачем 1 за ціною 5309,30 грн. за 1000 м. куб. без ПДВ (6371,16 грн. за 1000 м.куб. з ПДВ).

Зазначений обсяг газу, за доводами відповідача 1, був достатнім для покриття потреб відповідача 2 на період з жовтня по грудень 2017 року за ціною, що була остаточною в рамках процедури закупівлі, а саме - 6433,28 грн. з ПДВ за 1000 м.куб. газу.

Не зважаючи на достатній у Постачальника обсяг газу, закупленого за ціною 6371,16 грн. за 1000 м.куб. з ПДВ, неодноразове збільшення ціни за одиницю товару за Договором № 307 в результаті призвело до недоотримання відповідачем 2 того обсягу газу, який був необхідний для забезпечення опалення закладів освіти протягом жовтня-грудня 2017 року та щодо якого сторонами укладено Договір № 307.

Зазначене, в свою чергу, зумовило необхідність у закупівлі додаткового обсягу газу відповідачем 2 шляхом укладення з відповідачем 1 Договору № 489, вартість якого склала 412 726,22 грн.

Таким чином, фактичні обставини справи свідчать про недотримання відповідачем 1 та відповідачем 2 встановлених Законом принципів публічних закупівель.

Стаття 204 Цивільного кодексу України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

На підставі викладеного, за встановлених судом обставин недотримання відповідачем 1 та відповідачем 2 вимог чинного законодавства під час укладення Додаткових угод №№ 1, 2, 3, 4, 5 до Договору № 307 та під час укладення оспорюваного Договору, господарський суд вважає наявними підстави для визнання недійсними зазначених Додаткових угод та Договору № 489 від 19.12.2017.

Доводи, викладені відповідачами щодо заперечення у задоволенні позову в цій частині, спростовуються наведеними судом вище фактичними обставинами та наявними у справі доказами.

Посилання ж відповідача 1 на недосконалість вітчизняного законодавства у сфері публічних закупівель не може бути підставою для його порушення.

Прокурором у даній справі також заявлена вимога про стягнення з ТОВ "Енергія України на користь Петрівської районної ради грошових коштів у сумі 412 726,22 грн.

За приписами ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, згідно із пунктом 1 частини 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Отже, наведені норми звужують застосування інституту безпідставного збагачення у договірних відносинах, проте передбачають можливість застосування вказаної норми після того, як правова підстава набуття майна відпала, зокрема у разі визнання такої підстави недійсною в установленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, за отриманий на підставі Договору № 489 товар відповідачем 2 сплачено на користь відповідача 1 кошти в сумі 412 726,22 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 22.12.2017 № 2003 (а.с. 66 том 1).

Оскільки Договір № 489 визнано судом недійсним, то вартість поставленого на його виконання товару в сумі 412 726,22 грн. сплачена безпідставно.

Оскільки Петрівська районна рада, згідно Статуту відповідача 2, є засновником КУ "Петрівський РЦОЗО" та здійснює фінансування і матеріально-технічне забезпечення установи, вимога прокурора про стягнення з відповідача 1 безпідставно сплачених коштів в сумі 412 726,22 грн. на користь районної ради, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щож стосується доводів ТОВ "Енергія України" про відсутність підстав представництва прокурором інтересів держави в особі позивачів у даній справі, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Звертаючись до господарського суду з позовною заявою у даній справі, прокурор послався, зокрема на ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", Рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 та вказав, що правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес. До того ж, виконання зобов'язань за оспорюваними у даній справі Додатковими угодами та Договором, призвело до нераціонального та неефективного використання державних коштів, а тому є порушенням економічних інтересів держави. Прокурор послався на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 та вказав про наявність в даному випадку як державного, так і суспільного інтересу.

Подання позову, зокрема, в інтересах Східного офісу Державної аудиторської служби України обґрунтовано прокурором завданнями вказаної служби щодо реалізації державного фінансового контролю через здійснення моніторингу закупівель, перевірки державних закупівель, як визначено Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2016 №43. Реалізацію повноважень Держаудитслужби на території області здійснює Східний офіс Держаудитслужби, структурним підрозділом якого є управління у Кіровоградській області.

Разом з тим, за твердженням прокурора, ані Петрівська районна рада, ані Петрівська РДА, яка є органом управління майном КУ "Петрівський РЦОЗО", ані Держаудитслужба не вжили заходів до оскарження правочинів, які порушують вимоги законодавства у сфері публічних закупівель, та повернення безпідставно витрачених коштів до бюджету в судовому порядку.

Обставини неналежного здійснення вказаними органами захисту інтересів держави у спірних правовідносинах підтверджуються наявними в матеріалах справи листами позивач 1, позивача 2 та позивача 3, наданими на запит прокуратури, з яких вбачається, що вказані особи не звертались до суду з метою захисту порушених прав (а.с. 77-79 том 1).

До того ж, всупереч доводів ТОВ "Енергія України", в матеріалах справи наявний лист Олександрійської місцевої прокуратури від 18.06.2018, адресований позивачам, згідно якого останніх повідомлено про підготовку позову та намір звернутись з ним до господарського суду (а.с. 80 том 1).

Враховуючи наведене, господарський суд вважає підтвердженими підставами для представництва прокурором в суді інтересів держави в особі позивачів за поданим позовом.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору з вимог немайнового характеру судом покладаються на відповідача 1 та на відповідача 2, а з вимоги майнового характеру - на відповідача 1.

Керуючись ст.ст. 73-80, 129, 194-196,233, 236-242, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсними додаткові угоди до Договору №307 про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 27.09.2017, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Енергія України" та комунальною установою "Петрівський районний центр із обслуговування закладів освіти", а саме: додаткову угоду № 1 від 17.10.2017, додаткову угоду № 2 від 26.10.2017, додаткову угоду № 3 від 09.11.2017, додаткову угоду № 4 від 20.11.2017, додаткову угоду № 5 від 12.12.2017.

Визнати недійсним Договір № 489 про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 19.12.2017, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Енергія України" та комунальною установою "Петрівський районний центр із обслуговування закладів освіти".

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія України" (01135, м.Київ, вул. Жилянська, 97, код ЄДРПОУ 34528630) на користь держави в особі Петрівської районної державної адміністрації (28300, Кіровоградська область, смт. Петрове, вул. Жовтнева, 20, код ЄДРПОУ 04055357) грошові кошти в розмірі 412 726,22 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія України" (01135, м.Київ, вул. Жилянська, 97, код ЄДРПОУ 34528630) на користь прокуратури Кіровоградської області (м. Кропивницький, вул. Верхня Пермська, 4, код ЄДРПОУ 02910025, р/р 35215073004600 у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір в сумі 11 476,89 грн.

Стягнути з комунальної установи "Петрівський районний центр із обслуговування закладів освіти" (28300, Кіровоградська область, смт. Петрове, вул. Каштанова, 5, код ЄДРПОУ 41199561) на користь прокуратури Кіровоградської області (м. Кропивницький, вул. Верхня Пермська, 4, код ЄДРПОУ 02910025, р/р 35215073004600 у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір в сумі 5 286,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити учасникам справи, а саме:

Олександрійській місцевій прокуратурі Кіровоградської області за адресою: 28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Чижевського, 1а;

позивачу 1 (Петрівській районній раді) за адресою: 28300, Кіровоградська обл., смт. Петрове, вул. Жовтнева, 20);

позивачу 2 (Петрівській РДА) за адресою: 28300, Кіровоградська обл., смт. Петрове, вул. Жовтнева, 20;

позивачу 3 (Східному офісу Держаудитслужби) за адресою: 49600, м. Дніпро, вул. В. Антоновича, 22, к. 2;

відповідачу 1 (ТОВ "Енергія України") за адресою: 01135, м. Київ, вул. Жилянська, 97, літ. З;

відповідачу 2 (КУ "Петрівський районний центр із обслуговування освіти") за адресою: 28300, Кіровоградська обл., смт. Петрове, вул. Каштанова, 5,

а також прокуратурі Кіровоградської області.

Дата складення повного рішення 16.11.2018.

Суддя Л.С. Вавренюк