Ухвала
12 листопада 2018 року
м. Київ
справа № 604/948/15-ц
провадження № 61-46728ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Усика Г. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 22 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 20 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Підволочиської селищної ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приватного підприємства Горизонт , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, відділу містобудування та архітектури райдержадміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування рішень сесії Підволочиської селищної ради №1065 від 24 липня 2013 року та №1212 від 27 грудня 2013 року; визнання протиправними та незаконними дій працівника Підволочиської селищної ради ОСОБА_2 по встановленню меж земельної ділянки по АДРЕСА_1; визнання протиправним та скасування висновку відділу містобудування та архітектури райдержадміністрації №24/11 від 01 серпня 2013 року Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну сумісну власність громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 Підволочиського району Тернопільської області ; визнання протиправним та скасування висновку відділу Держземагенства Підволочиському району Тернопільської області №28 від 07 серпня 2013 року Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну сумісну власність громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 Підволочиського району Тернопільської області ; визнання незаконною реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0.0149 га, по
АДРЕСА_1 з кадастровим номером НОМЕР_1, за реєстраційним номером нерухомого майна 304292761246; визнання протиправним та незаконним виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну сумісну власність громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 Підволочиського району Тернопільської області; проведення державної реєстрації права власності на успадковану ОСОБА_1 земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 999 кв.м на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28 січня 2010 року,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 22 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 20 вересня 2018 року
Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона подана з пропуском строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ураховуючи, що повний текст оскаржуваної постанови складений 25 вересня
2018 року, останнім днем на її касаційне оскарження, з урахуванням вихідних днів, є 25 жовтня 2018 року. Касаційна скарга згідно відтиску поштового штемпелю та штрихкодового ідентифікатора на конверті подана
28 жовтня 2018 року.
У касаційній скарзі заявник зазначив, що копію оскаржуваної постанови апеляційного суду отримав лише 01 жовтня 2018 року, проте доказів на підтвердження зазначеного не надав. З клопотанням про поновлення строку не звернувся.
Згідно частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Суд, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частин перша статті 127 ЦПК України).
Отже, заявнику слід звернутись до суду касаційної інстанції із клопотанням (заявою) про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, навести поважні підстави для поновлення такого строку та надати докази для їх підтвердження.
Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Керуючись статтями 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 22 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 20 вересня 2018 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 04 грудня
2018 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. І. Усик
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2018 |
Оприлюднено | 19.11.2018 |
Номер документу | 77910917 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Усик Григорій Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні