Постанова

від 14.11.2018 по справі 816/1268/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: А.Б. Головко

14 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1268/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Старосуда М.І.

суддів: Рєзнікової С.С. , Лях О.П.

при секретарі судового засідання Жданюк Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2018, повний текст складено 06.08.18 по справі № 816/1268/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс"

до Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправними, скасування вимоги та рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія "Енерго- плюс" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги Головного управління ДФС у Полтавській області № 9194-17/1603 від 26.03.2018 року та рішення Головного управління ДФС у Полтавській області про опис майна у податкову заставу № 8/1603 від 26.03.2018 року.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2018р. зазначений адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що податковий борг з податку на прибуток у позивача виник 11.03.2015 року та був остаточно погашений за рахунок поточних платежів 01.03.2017 року та погашена нарахована пеня в сумі 53 702, 97 грн.

11.03.2017 року згідно інтегрованої картки платника ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" виникла заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 296 238,33 грн. в результаті самостійно задекларованих сум згідно податкової декларації з податку на прибуток приватних підприємств № 9270546925 від 28.02.2017 року, а тому 01.06.2017 року відповідачем сформовано та направлено позивачу вимогу № 745-17/1603 від 01.06.2017 року, а 28.02.2018 ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" платіжним дорученням № 4406 на суму 369 185 грн. було погашено податковий борг.

11.03.2018 року згідно інтегрованої картки платника виникла заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 325066,78 грн. в результаті самостійно задекларованих сум згідно податкової декларації з податку на прибуток приватних підприємств від 27.02.2018 року, тому 26 березня 2018 року ГУ ДФС у Полтавській області винесено податкову вимогу №9194-17/1603 на суму податкового боргу зі сплати податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 325 066,78 грн.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" (код ЄДРПОУ 37600583) зареєстроване як юридична особа 28 березня 2011 року, номер запису 15851020000007702.

ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" подало до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію від 02 березня 2015 року № 9081405331 з податку на прибуток приватних підприємств за 2014 рік, якою визначено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на прибуток в розмірі 206785,00 грн.

11 березня 2015 року позивач подав до відділення № 46 м. Кременчук ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" платіжне доручення № 1109 від 11 березня 2015 року про сплату податкового зобов'язання на суму 206785,00 грн., яке Банк прийняв до виконання 11 березня 2015 року.

Згідно інтегрованої картки платника податків за позивачем станом на березень 2015 року рахувався податковий борг по податку на прибуток приватних підприємств, з урахуванням наявної переплати у розмірі 104,00 грн., в сумі 206681,00 грн.

17 березня 2015 року Кременчуцькою ОДПІ на підставі статті 59 Податкового кодексу України сформовано податкову вимогу № 1051-25 на суму 206681,00 грн.

17.08.2015 Кременчуцька ОДПІ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс", публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 206681,00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.09.2015 у справі №816/3059/15, яка набрала чинності 27.10.2015, адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс", публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг задоволено частково. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" (код ЄДРПОУ 09807856) податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 206681 (двісті шість тисяч шістсот вісімдесят одну) гривню 00 копійок. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Таким чином, постановою від 23.09.2015 у справі №816/3059/15-а встановлено відсутність винних дій позивача щодо неперерахування до бюджету 206681 грн. і саме з ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" стягнуто податковий борг з податку на прибуток ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" в розмірі 206681,00 грн.

28.02.2017 ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" подано до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2016 рік, згідно якої підприємством нараховано податок на прибуток в сумі 348987 грн., граничний термін сплати нарахованих зобов'язань - 11.03.2017.

01.03.2017 ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" платіжним дорученням № 3067 на розрахунковий рахунок податку на прибуток приватних підприємств сплачено кошти в сумі 348 987,00 грн.

27.02.2018 ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" подано до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2017 рік, згідно якої підприємством нараховано податок на прибуток в сумі 369 185 грн.

28.02.2018 ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" платіжним дорученням № 4406 на розрахунковий рахунок податку на прибуток приватних підприємств сплачено кошти в сумі 369 185 грн.

26 березня 2018 року ГУ ДФС у Полтавські області винесено податкову вимогу №9194-17/1603 на суму податкового боргу зі сплати податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 325 066,78 грн.

Вважаючи, що порушення строків сплати податку на прибуток за 2015 рік в розмірі 206 681 грн. сталося не з вини позивача та не погоджуючись із податковою вимогою від 26.03.2018 №9194-17/1603, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з того, що відповідачем не доведено належними і допустимими доказами наявності у позивача податкового боргу в розмірі 325 066,78 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як підтверджено матеріалами справи, ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" подано до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію по податку на прибуток приватних підприємств за 2014 рік від 02.03.2015, згідно якої задекларовано до сплати податкове зобов'язання у розмірі 206785 грн.

11 березня 2015 року позивач подав до відділення № 46 м. Кременчук ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", з яким у позивача укладений договір на розрахунково-касове обслуговування, платіжне доручення № 1109 від 11 березня 2015 року про сплату податкового зобов'язання на суму 206785,00 грн., яке Банк прийняв до виконання 11 березня 2015 року, але не виконав його.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що пунктом 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Пунктом 22.4 статті 22 цього Закону встановлено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Отже, для ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" ініціювання переказу коштів в рахунок сплати податку на прибуток за 2015 рік є завершеним з дати подання платіжних доручень на виконання до банку, а тому останнім виконано покладений на нього обов'язок щодо своєчасної сплати податку на прибуток за вказаний період в повному обсязі.

Відповідно до п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Оскільки платіжне доручення позивача №1109 від 11 березня 2015 року одержано банком в цей же день та прийнято до виконання, позивачем не було допущено порушення щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань у строк, встановлений законом, та у сумах, самостійно узгоджених у відповідній податковій звітності.

Окрім того, судовим рішенням по справі №816/3059/15-а від 23.09.2015 встановлено відсутність винних дій позивача щодо неперерахування до бюджету відповідної суми і саме з ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" стягнуто податковий борг з податку на прибуток ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" в розмірі 206681,00 грн.

Однак, незважаючи на зазначені вище обставини, апелянт стверджує, що податковий борг з податку на прибуток у позивача виник 11.03.2015 року та був остаточно погашений за рахунок поточних платежів 01.03.2017 року та погашена нарахована пеня в сумі 53 702, 97 грн.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що 11.03.2017 року згідно інтегрованої картки платника ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" виникла заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 296 238,33 грн. в результаті самостійно задекларованих сум згідно податкової декларації з податку на прибуток приватних підприємств № 9270546925 від 28.02.2017 року.

01.06.2017 року відповідачем сформовано та направлено позивачу вимогу № 745-17/1603 від 01.06.2017 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2017 року у справі № 816/1599/17, яка набрала законної сили, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області № 745-17/1603 від 01.06.2017 року.

Як зазначено вище, 27.02.2018 ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" подано до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2017 рік, згідно якої підприємством нараховано податок на прибуток в сумі 369 185 грн.

28.02.2018 ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" платіжним дорученням № 4406 на розрахунковий рахунок податку на прибуток приватних підприємств сплачено кошти в сумі 369 185 грн.

11.03.2018 року згідно інтегрованої картки платника виникла заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 325066,78 грн. в результаті самостійно задекларованих сум згідно податкової декларації з податку на прибуток приватних підприємств від 27.02.2018 року.

26 березня 2018 року ГУ ДФС у Полтавські області винесено податкову вимогу №9194-17/1603 на суму податкового боргу зі сплати податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 325 066,78 грн.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 59 Податкового кодексу України разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Отже, право виставляти податкову вимогу виникає у контролюючого органу лише за наявності у платника податків непогашеної у встановлені строки суми узгодженого грошового зобов'язання, а в даному випадку вина платника в порушенні строків відсутня, оскільки несвоєчасна сплата податку на прибуток за 2014 рік відбулася не з вини ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс", а з вини банківської установи, в якій обслуговується платник.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи та прийняв законне рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права, що обумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення .

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 по справі № 816/1268/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення - з 16.11.2018 року.

Головуючий суддя (підпис)М.І. Старосуд Судді (підпис) (підпис) С.С. Резнікова О.П. Лях