Рішення

від 01.11.2018 по справі 371/888/18

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01.11.2018 Єдиний унікальний № 371/888/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2018 року м. Миронівка

ЄУН 371/888/18

Провадження № 2/371/537/18

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі секретаря судових засідань Харченко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Миронівської районної державної адміністрації Київської області, головного управління Держгеокадастру у Київській області, Потіцької сільської ради Миронівського району Київської області, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Потік про визнання права на земельну часту (пай),

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на ті обставини, що була членом колгоспу ім. Карла Маркса села Потік Миронівського району Київської області, включена до списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства ім. Карла Маркса, який є додатком № 1 до державного акту на право колективної власності на землю, виданого під час розпаювання земель місцевого господарства, тому має право на земельну частку (пай) із земель колективної власності, які були передані у колективну власність згідно державного акта на право колективної власності на землю, виданого Потіцькою сільською радою народних депутатів Миронівського району Київської області 27 квітня 1995 року.

Реалізувати своє право на отримання земельного паю середнім розміром 4,41 умовних кадастрових гектарів в колективному сільськогосподарському підприємстві ім. Карла Маркса села Потік Миронівського району Київської області по Потіцькій сільській раді Миронівського району Київської області вона не може, оскільки сільськогосподарського підприємства, якому видано державний акт, ніколи не існувало, на час отримання державного акта на право колективної власності на землю сільськогосподарське підприємство, яке його отримало, мало назву колгосп ім. Карла Маркса, який у подальшому

було реорганізовано у колективне сільськогосподарське підприємство Потік та згодом у сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Потік .

Посилаючись на ті обставини, що при видачі державного акта було допущено помилку у назві підприємства, членам якого передано землю у колективну власність, просила визнати за нею право на земельну частку (пай) у колективному сільськогосподарському підприємстві ім. Карла Маркса села Потік Миронівського району Київської області розміром 4,41 умовних кадастрових гектари.

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 22 серпня 2018 року відкрито провадження у справі.

Всудове засідання позивач та представник позивача не з'явилися, представник позивача подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представники відповідачів Миронівської районної державної адміністрації Київської області, головного управління Держгеокадастру у Київській області, Потіцької сільської ради Миронівського району Київської області, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Потік в судове засідання не з'явилися, надіслали до суду заяви, в яких просили розглядати справу у їх відсутності.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, дійшов висновку, що позов належить задовольнити.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 10 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 ЗК України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

Паювання земель колишніх сільськогосподарських підприємств (колгоспів, радгоспів) повинно було здійснюватися після їх реформування у колективні сільськогосподарські підприємства (Указ № 666/94), передачі цим підприємствам земель у колективну власність, видачі державного акта на право колективної власності на землю. Коло осіб, які мають право на земельну частку (пай), встановлено Указом Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям .

Статтею 1 цього Указу передбачено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Згідно зі ст. 2 цього Указу право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.

Судом встановлено такі обставини.

Загальними зборами членів колгоспу ім. Карла Маркса від 19 лютого 1994 року вирішено прийняти колективну форму власності на землю та створити резервний фонд земель в розмірі 9 % для подальшого перерозподілу.

За змістом протоколу засідання другої сесії двадцять другого скликання Потіцької сільської ради народних депутатів від 16 вересня 1994 року до порядку денного внесено питання про роздержавлення земель колгоспу ім. Карла Маркса. Сесією прийнято рішення про встановлення розміру земель, які передаються у колективну власність - 3094,9 га.

16 вересня 1994 року відбулось засідання загальних зборів колгоспників колгоспу ім. Карла Маркса. До повістки денної внесено питання роздержавлення земель господарства. Зборами прийнято рішення про схвалення проекту роздержавлення земель, яким передбачено передачу у колективну власність 3094,9 га землі.

Позивач з 15 листопада 1992 року по 01 липня 1996 року працювала у колгоспі ім. Карла Маркса та була членом колгоспу.

27 квітня 1995 року Потіцькою сільською радою народних депутатів Миронівського району Київської області колективному сільськогосподарському підприємству ім. Карла Маркса села Потік Миронівського району видано Державний акт на право колективної власності на землю серії КВ. Згідно державного акта вказаному власнику землі передано у колективну власність 3094,9 га землі в межах згідно з планом. Землю передано у колективну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Потіцької сільської ради народних депутатів № 2-94 від 16 вересня 1994 року. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 5.

Додатком до державного акта був список громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, які мають право на отримання земельних часток (паїв) при розпаюванні земель. У списку під номером 695 значиться позивач ОСОБА_2

Вказані обставини підтверджуються даними витягу з протоколу загальних зборів членів колгоспу ім. Карла Маркса від 19 лютого 1994 року, протоколу засідання другої сесії двадцять другого скликання Потіцької сільської ради народних депутатів від 16 вересня 1994 року, протоколу № 2 засідання загальних зборів колгоспників колгоспу ім. Карла Маркса від 16 вересня 1994 року, трудової книжки позивача, листа Миронівської районної державної адміністрації № 6/14-4525 від 27 жовтня 2016 року, державного акта на право колективної власності на землю серії КВ, виданого Потіцькою сільською радою народних депутатів 27 квітня 1995 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 5, списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, яким є додатком № 1 до державного акта.

Згідно наданих письмових доказів колгосп ім. Карла Маркса реорганізовано у колективне сільськогосподарське підприємство Потік 31 липня 1996 року, колективне сільськогосподарське підприємство Потік реорганізовано у сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Потік 13 березня 2000 року.

Такі обставини підтверджені даними доданих до матеріалів справи витягу з протоколу № 2 загальних зборів колгоспників колгоспу ім. Карла Маркса від 27 липня 1996 року, довідки державного реєстратора Миронівської районної державної адміністрації № 125 від 27 листопада 2017 року.

Згідно статті 3 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство підприємство створюється за бажанням громадян на добровільних засадах на їх загальних зборах. Створення підприємства не обумовлюється будь-якими рішеннями державних, господарських та інших органів. Підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації. Державна реєстрація підприємства проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Колгосп ім. Карла Маркса, загальними зборами членів якого прийнято рішення про колективну власність на землю та роздержавлення земель господарства, не було реорганізовано в колективне сільськогосподарське підприємство ім. Карла Маркса на час видачі органом місцевого самоврядування такому підприємству державного акта на право колективної власності на землю.

Державна реєстрація колективного сільськогосподарського підприємства ім. Карла Маркса не мала місця.

Поряд з цим, землі, які передано у колективну власність згідно державного акта на право колективної власності на землю серії КВ, виданого Потіцькою сільською радою народних депутатів 27 квітня 1995 року, були розпайовані.

Паювання земель було юридичним фактом, що потягло за собою передачу громадянам, які включені до списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, який є додатком № 1 до державного акта, земельних часток (паїв).

Фактично паювались землі, щодо яких загальними зборами членів колгоспу ім. Карла Маркса та органом місцевого самоврядування прийнято рішення про їх роздержавлення. Паї отримали члени колгоспу ім. Карла Маркса, які внесені до списку, що доданий до державного акта на право колективної власності на землю, за змістом якого він виданий колективному сільськогосподарському підприємству ім. Карла Маркса.

При розпаюванні земель позивач набула права на земельну частку (пай) поряд з іншими громадянами, оскільки була членом колгоспу ім. Карла Маркса, роздержавлення земель якого мало місце, на час видачі державного акта на право колективної власності на землю станом на 27 квітня 1995 року та була включена до списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, який був додатком № 1 до Державного акта на право власності на землю, під номером 695. Сертифікат на право на земельну частку (пай) позивач не отримувала.

Ті факти, що при видачі державного акта на право колективної власності на землю ймовірно було допущено помилку у найменуванні юридичної особи, якій його видано, державний акт видано до державної реєстрації колективного сільськогосподарського підприємства, яке стало правонаступником колгоспу ім. Карла Маркса, не позбавляють позивача самого права на земельну частку (пай), яке існує в неї з моменту отримання господарством державного акта на право колективної власності на землю.

Порушене право позивача підлягає захисту. Паювання було здійснене державою, яка і повинна нести відповідальність за допущені при цьому порушення.

Виправлення до державних актів на право власності на земельну ділянку не можуть бути внесені.

Усі нормативні акти, відповідно до яких заповнювалися державні акти на право власності на землю, забороняли будь-які виправлення у державному акті. Можливість внесення змін чи виправлень до державного акта на право власності на земельну ділянку законодавством не передбачена.

Згідно Витягу з технічної документації з паювання земель та розрахунку вартості земельної частки (паю) КСП ім. Карла Маркса по Потіцькій сільській раді вартість однієї земельної частки (паю), яка розташована на території Потіцької сільської ради Миронівського району середньо кадастровий розмір земельної частки (паю) становить 4,41 умовних кадастрових гектара.

Позивач має право на земельну частку у вказаному розмірі.

Визнання права на земельну частку (пай) в землях, які були розпайовані, зачіпає права інших учасників паювання, тому право позивача може бути захищено у спосіб, якщо земельна ділянка в рахунок земельної частки (паю) буде надана не за рахунок розпайованих земель, а за рахунок земель запасу та резервного фонду, який відповідно до статті 5 ЗК України в редакції 1992 року, відповідно до якої були утворені масиви земель резервного фонду, спеціально призначений для подальшого перерозподілу і використання за цільовим призначенням. За відсутності вільних земель або у разі небажання особи отримати земельну ділянку із наявних вільних масивів заподіяна шкода повинна бути відшкодована у грошовій формі.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до п. 1 ч. 2 вказаної статті визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Встановлено, що наведені позивачем обставини мали місце, позовні вимоги є доведеними. Визнання права є засобом усунення невизначеності у взаєминах суб'єктів, створення необхідних умов для його реалізації і запобігання з боку третіх осіб, які можуть перешкоджати його нормальному здійсненню.

На підставі викладеного, ст. 5 Земельного кодексу України в ред. 1992 року, ст. 152 Земельного кодексу України, ст. 3 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям , пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , керуючись ст.ст.12, 13, 19, 76 - 81, 89, 95, 229, 258, 259, 263 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до Миронівської районної державної адміністрації Київської області, головного управління Держгеокадастру у Київській області, Потіцької сільської ради Миронівського району Київської області, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Потік про визнання права на земельну часту (пай) задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) середнім розміром 4,41 в умовних кадастрових гектарах при розпаюванні сільськогосподарських угідь, переданих в колективну власність згідно Державного акта на право колективної власності на землю серії КВ, виданого Потіцькою сільською радою народних депутатів Миронівського району Київської області 27 квітня 1995 року колективному сільськогосподарському підприємству ім. Карла Маркса.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України в новій редакції до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Миронівським РВ ГУ МВС України в Київській області 14 січня 1998 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_2.

Відповідачі:

Миронівська районна державна адміністрація Київської області, код ЄДРПОУ 23579267, місцезнаходження : Київська область, місто Миронівка, вулиця Соборності, 58.

Головне управління Держгеокадастру у Київській області, код ЄДРПОУ 39817550, місцезнаходження : місто Київ, вулиця Серпова, 3/14.

Потіцька сільська рада Миронівського району Київської області,ЄДРПОУ 04362622, адреса місцезнаходження: Київська область, Миронівський район, село Потік, вулиця Преображенська, 63.

Сільськогосподарське товариства з обмеженою відповідальністю Потік , код ЄДРПОУ 03755934, місцезнаходження : місто Київ, проспект Гагаріна, 18, квартира 30.

Дата складання повного тексту судового рішення 12 листопада 2018 року.

Суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О. Капшук