Постанова

від 15.11.2018 по справі 904/849/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.11.2018 року                      м. Дніпро                            Справа №  904/849/18         Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді:   Кощеєва І.М. (доповідач), суддів:                          Кузнецової І. Л., Орєшкіної Е.В. при секретарі судового засідання Пінчук Є.С. розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою Комунального підприємства “Дніпровський електротранспорт” Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2018 р.   (суддя   Ніколенко М.О., м. Дніпро, повний текст рішення складено 26.06.2018р.) у справі № 904/849/18 за позовом   Приватного підприємства “Торговельний дім “Семарт”,                      м. Дніпро до                  Комунального підприємства “Дніпровський електротранспорт”                      Дніпровської міської ради, м. Дніпро третя особа Комунальне підприємство “Земград” Дніпровської міської ради,                           м.Дніпро про зобов'язання вчинити дії, -                                                    ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2018 р. у справі № 904/849/18 позов Приватного підприємства “Торговельний дім “Семарт” задоволено повністю - заборонено Комунальному підприємству "Дніпровський електротранспорт" Дніпровської міської ради  до моменту закінчення терміну дії дозволів вчиняти демонтаж рекламних конструкцій Приватного підприємства "Торговельний дім "СЕМАРТ"  "конвексборд", розташованих на опорах контактних мереж та стягнуто з Комунального підприємства "Дніпровський електротранспорт" Дніпровської міської ради  на користь Приватного підприємства "Торговельний дім "СЕМАРТ" судовий збір у сумі 1 762,00 грн. Вказане рішення мотивовано тим, що враховуючи намір Відповідача здійснити демонтаж належних Позивачу рекламних конструкцій за наявності у Позивача діючих дозволів на їх розміщення, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту є цілком ефективним та обґрунтованим.   Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2018 р. у справі № 904/849/18 та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обгрунтування своєї апеляційної Скаржник посилається на те, що спосіб захисту порушенного права обраний Позивачем, шляхом заборони Відповідачу до моменту закінчення терміну дії дозволів вчиняти демонтаж рекламних конструкцій Позивача, не передбачений чинним законодавством та суперечить умовам укладеного договору від 30.12.2016 р. № 158, зокрема п. 2.2.3. З огляду на норми статутної діяльності підприємства, обрані господарським судом заходи щодо заборони Відповідачу здійснювати демонтаж рекламних конструкцій, які належать Позивачеві до закінчення дії дозволів, перешкоджають Скаржнику здійснювати господарську діяльність оскільки, у разі виникнення аварійної ситуації з опорами, Скаржник позбавлений права оперативною втручання та ремонту таких опор, оскільки, в більшості випадків, такий ремонт необхідно проводити з попереднім демонтажем рекламної конструкції, яка розташована на опорі. Скаржник зазначає, що місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги  Приватного підприємства “Торговельний дім “Семарт”,  не навів жодних доказів, яким саме чином були порушені його права з боку Відповідача та якими доказами це підтверджується. Скаржник також звертає увагу на те, що з його боку не було здійснено жодних дій щодо демонтажу рекламних конструкцій, які належать Позивачу. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.07.2018 р.                ( головуючий суддя – Парусніков Ю.Б., судді -  Верхогляд Т.А., Пархоменко Н.В. ) відкрито апеляційне провадження у справі та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 28.08.2018 р. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.08.2018 р. розгляд справи було відкладено на 11.09.2018 р. Розпорядженням керівника апарату суду від 11.09.2018 р., у зв'язку із перебуванням  у відпустці судді Верхогляд Т.А. та судді Пархоменко Н.В. призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи.         Автоматизованою системою документообігу визначено для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя – Парусніков Ю.Б., судді – Березкіна О.В.,   Чередко А.Є.            В судовому засіданні 11.09.2018 р. по справі було оголошено перерву до 04.10.2018р.       Указом Президента України від 29.12.2017 р. № 454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" ліквідовано Дніпропетровський апеляційний господарський суд та Донецький апеляційний господарський суд; утворено Центральний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі. Дніпропетровський апеляційний господарський суд з 03.10.2018 р.  припинив здійснення правосуддя у зв'язку із публікацією в газеті "Голос України"  повідомлення про початок роботи Центрального апеляційного господарського суду. Відповідно до частини 5 статті 31 Господарського процесуального кодексу України у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду.    У зв'язку з припиненням діяльності  з відправлення правосуддя Дніпропетровським  апеляційним господарським судом, справа № 904/849/18 передана до Центрального апеляційного господарського суду. Відповідно до частини 7 статті 31 Господарського процесуального кодексу України справа, передана  з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Кузнецова І.Л., Орєшкіна Е.В. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.11.2018 р., колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Кузнецова І.Л., Орєшкіна Е.В., прийнято до свого провадження справу № 904/849/18 за апеляційною скаргою Комунального підприємства “Дніпровський електротранспорт” Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2018 р. Розгляд апеляційної скарги призначено  на 13.11.2018 р.  13.11.2018р. в судовому засіданні по справі оголошено перерву до 15.11.2018 р.         Від Позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційний суд  залишити рішення Господарського суду Дніпропетровської області 20.06.2018 р. по справі № 904/849/18 без змін, апеляційну без задоволення. У відзиві на апеляційну скаргу Третя особа просить апеляційний суд  рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2018 року у справі № 904/849/18 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог Приватного підприємства «Торгівельний дім «Семарт» відмовити у повному обсязі.     У судовому засіданні 15.11.2018 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи,  колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну  скаргу слід задовольнити, а рішення господарського суду скасувати виходячи з наступного.        Згідно із ст. 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів – на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим – Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.           Постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003 р. (з наступними змінами та доповненням) затверджено "Типові правила розміщення зовнішньої реклами", якими регулюються  відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах та визначається порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.           В п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003 року встановлено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих  правил. Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 31.08.2011 р. №  1148 внесено зміни до рішення виконавчого комітету міської ради від 16.02.2004 р.  № 325 "Про порядок розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпропетровську" шляхом викладення вказаного Порядку в новій редакції (додаток № 1), затверджено Положення про порядок демонтажу та зберігання рекламних засобів в місті Дніпропетровську (додаток № 2). Згідно з п. 1 Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпропетровську порядок розроблений відповідно до Законів України "Про рекламу", "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", на підставі Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 р. № 2067 (зі змінами і доповненнями), і визначає порядок розміщення зовнішньої реклами у  м. Дніпропетровську та порядок надання дозволів на розміщення такої реклами. Порядок є обов'язковим для всіх фізичних і юридичних осіб незалежно від форми власності в регулюванні правовідносин, що виникають у процесі розміщення зовнішньої реклами на території міста Дніпропетровська та під час надання дозволів на розміщення такої реклами.   Відповідно до п. 2.4 Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпропетровську комунальною установою, від імені якої відповідно до законодавства реалізується господарська компетенція органів місцевого самоврядування у сфері розміщення зовнішньої реклами у м. Дніпропетровську визначено Комунальне підприємство "Адміністративно-технічне управління" Дніпропетровської міської ради. Рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 16.05.2017 р. № 339 "Про внесення змін до Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Дніпрі" та Рішенням Дніпровської міської ради від 13.04.2017 р. № 17/19 "Про внесення змін до Положення про порядок оплати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів у м. Дніпропетровську" комунальною установою, до повноважень якої віднесено укладення договорів про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів та отримання плати за цими договорами, визначено Комунальне підприємство "Земград" Дніпровської міської ради. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між Приватним  підприємством “Торговельний дім “Семарт” ( Розповсюджувач зовнішньої реклами) та Комунальним підприємством “Земград” Дніпровської міської ради                                   ( Підприємство ) укладений договір № 1907 "Про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів" від 01.06.2017 р. ( договір № 1907), відповідно до п. 1.1 якого Підприємство на підставі дозволів на розміщення зовнішньої реклами надає Розповсюджувачу зовнішньої реклами у тимчасове користування місця для розташування рекламних засобів, які перебувають у комунальній власності, а останній розташовує рекламні засоби згідно з виданими дозволами та здійснює оплату за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів. Згідно п. 7.1 договору № 1907 термін його дії встановлено до закінчення строку дії дозволу та виконання зобов'язань за договором. Крім того, 30.12.2016 р. між Міським комунальним підприємством “Дніпропетровський електротранспорт” (на підставі рішення Дніпровської Міської ради № 64/18 від 15.02.2017 р. змінено назву підприємства з МКП “Дніпропетровський електротранспорт” на Комунальне Підприємство “Дніпровський електротранспорт” Дніпровської міської ради ( Виконавець ) та  Приватним підприємством “Торговельний дім “Семарт” ( Замовник ) було укладено Договір № 158 на право використання опор контактної мережі для розміщення рекламних засобів типу “конвексборд” ( договір № 158 ) з протоколом розбіжностей від 09.01.2017 р., протоколом узгодження договірної ціни від 30.12.2016 р. Відповідно до п. 1.1 договору № 158  сторони визначили предметом даного договору надання  замовникові права на використання опор контактної мережі виконавця для розміщення рекламних засобів типу “конвексборд”, подальшому  “Конструкцій”.  Кожне розміщення  “Конструкції” оформляється Дозволом “Управління реклами” Дніпровської міської ради, в подальшому “Дозвіл”, додатковою угодою до даного Договору, у якій зазначені місце розташування, строки. Розрахунки проводяться відповідно встановленої договірної ціни за технічне узгодження умов розміщення конструкції (при першому розміщенні на даній опорі) та за використання опор контактної мережі, визначеної у протоколі узгодження договірної ціни (додаток№1) до даного Договору. Згідно п. 5.1 договору № 158 договір набуває чинності з 01.01.2017 р. ї діє з по 31.12.2017 р., але у будь-якому разі до повного виконання взятих на себе зобов'язань сторонами по даному договору. Листом за № 2550/26 від 24.11.2017 р. Відповідач повідомив Позивача про збільшення договірної ціни з 01.01.2018 р. ( т.1 а. с. 42 ) В подальшому, листом № 230 від 26.01.2018 р. Відповідач повідомив Позивача про відсутність наміру укладати договір на право використання опор для розміщення рекламних конструкцій на 2018 рік та запропонувало до 15.02.2018 р. демонтувати конструкції ( т. 3, а. с. 52 ). Позивач звернувся до суду з вимогами заборонити Відповідачу до моменту закінчення дії дозволів вчиняти демонтаж рекламних конструкцій Позивача.    Місцевий господарський суд задовольняючі позовні вимоги Позивача та забороняючи Комунальному підприємству "Дніпровський електротранспорт" Дніпровської міської ради  до моменту закінчення терміну дії дозволів вчиняти демонтаж рекламних конструкцій ПП "Торговельний дім "СЕМАРТ"  "конвексборд", розташованих на опорах контактних мереж, послався на те, що Позивачем обрано цілком ефективний та обґрунтований спосіб захисту своїх прав, зважаючи на намір Відповідача здійснити демонтаж належних йому рекламних конструкцій за наявності у Позивача діючих дозволів на їх розміщення. Так, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що заявлені Позивачем вимоги мають ознаки аналогії способу захисту, що передбачений  п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України. Разом з тим, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Однак, апеляційний господарський суд вважає такий висновок місцевого господарського суду необґрунтованим у зв'язку з наступним. Відповідно до частини 2  статті 4 Господарського процесуального кодексу України  (далі -  ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання порушенням. Таким чином, підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення, невизнання або оспорення прав чи законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом. При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст свого порушеного або оспорюваного права права чи законного інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб'єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або законних інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права. Відповідно до п. 1 резолютивної частини  рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. № 18-рп/2004  поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в ч. 1  ст.  4 Цивільного процесуального кодексу України  та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать  Конституції  і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже вирішуючи спір, суд має перевірити наявність у особи, яка звертається з позовом, порушеного або оспорюваного права чи законного інтересу, на захист якого подано цей позов, з'ясувати, у чому полягає порушення цих прав та інтересів. Обставини, якими Позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, становлять підставу позову, предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої позивач просить прийняти судове рішення. Предметом позову є вимога Позивача заборонити Відповідачу до закінчення терміну дії дозволів вчиняти демонтаж рекламних конструкцій Позивача ("конвексборд"), розташованих на опорах контактних мереж, що розміщені за адресою, зазначеною у позовній заяві. Водночас, як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження своїх вимог Позивач не надав суду доказів вчинення Відповідачем дій з демонтажу рекламних засобів, тобто вчинення дій, які б порушували право Позивача, на захист якого подано цей позов, отже не довів наявності порушення його прав Відповідачем, що є підставою звернення з позовом до господарського суду. Крім того встановлено, що Відповідач не наділений повноваженнями здійснювати демонтаж рекламних засобів комунальної власності, оскільки такі повноваження має лише третя особа - Комунальне підприємство "Земград" Дніпровської міської ради. З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов хибного висновку про наявність підстав для задоволення позову. Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами Скаржника про не відповідність висновків господарського суду першої інстанції, що заявлені вимоги мають ознаки аналогії способу захисту, що передбачений п. 3 ч. 2  ст. 16 ЦК України, яка визначає, що способом захисту цивільних прав і інтересів може бути припинення дії, яка порушує право, оскільки питання про обраний спосіб захисту має місце у разі наявності порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи інтересу у особи, яка звертається з відповідним позовом, що у цій справі не встановлено. З цих же підстав колегія апеляційного суду відхиляє посилання господарського суду на те, що відповідно до положень статей  55,  124 Конституції України  та  статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом, враховуючи, що підставою звернення до господарського суду є порушення, невизнання або оспорювання прав чи законних інтересів. Висновки місцевого суду про те, що порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема  ст.16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням – є помилковими, оскільки надання оцінки ефективності обраного Позивачем способу захисту та відповідності його вказаній нормі може бути здійснено виходячи зі змісту інтересу чи права, яке порушене, не визнається або оспорюється та на захист якого подано позов, тобто зміст порушеного права та інтересу, за їх наявності, визначає яким чином таке право та інтерес може бути поновлено. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного Позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що висновок суду першої інстанції про порушення Відповідачем прав Позивача та обрання ним ефективного способу захисту порушених прав є не правомірним. З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції має бути скасовано. В зв'язку з чим необхідно прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Позивача. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України Центральний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Комунального підприємства “Дніпровський електротранспорт” Дніпровської міської ради задовольнити. Рішення  Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2018 р. у справі № 904/849/18 скасувати. Прийняти нове рішення. В позові відмовити у повному обсязі.   Стягнути з Приватного підприємства “Торговельний дім “Семарт” на користь Комунального підприємства “Дніпровський електротранспорт” Дніпровської міської ради суму судового збору за подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в розмірі 2 643,00 грн., про що видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Верховного Суду.           Постанова складена у повному обсязі 19.11.2018 року Головуючий суддя                                                                           І.М. Кощеєв Суддя                                                                                            І. Л. Кузнецова Суддя                                                                                          Е.В. Орєшкіна