Рішення

від 12.11.2018 по справі 0540/8357/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2018 р. Справа№0540/8357/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Буряк І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, 25, ЄДРПОУ 42171400), третя особа Державне підприємство "Торезантрацит" в особі шахтоуправління ім.. Лутугіна (86600, м. Чистякове, вул.. Енгельса, 88 ЄДРПОУ 36139249) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа Державне підприємство "Торезантрацит" в особі шахтоуправління ім. Лутугіна, відповідно до тексту позовної заяви позивач просить суд: визнати рішення Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 15 серпня 2018 року щодо відмови у перерахунку пенсії за віком з урахуванням заробітної плати за період роботи з січня 1991 року по грудень 1995 року включно, згідно довідки №171813620^ лютого 2014 року незаконним; зобов'язати Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити мені - ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 03 травня 2017 року з урахуванням заробітної плати за період роботи з січня 1991 року по грудень 1995 року включно, згідно довідки №17 від 20 лютого 2014 року виданою Шахтоуправлінням ім. Лутугіна Державного підприємства "Торезантрацит".

Позивач у позові зазначив, що він є пенсіонером та особою, переміщеною з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції. Перебуває на обліку відповідача, як отримувач пенсії за віком призначеної відповідно до п. а ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення з 31.03.2017 року. Рішенням відповідача від 15.08.2018 року відмовлено у проведенні перерахунку пенсії по заробітній платі за період роботи з січня 1999 року по грудень 1995 року. Вважає, таке рішення незаконним та таким, що порушує його конституційні права на соціальний захист та приписи Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідачем у встановлений судом строк надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого, останній просив суд відмовити у задоволенні вимог позовної заяви. В обґрунтування відзиву відповідач посилається на те, що ст. 40 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв. Згідно п. 4.2 Постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 Про затвердження порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування орган, що призначає пенсію, має право здійснювати перевірку обґрунтованості видачі пільгових довідок та довідок про заробітну плату. Первинні документи на підставі, яких видану довідку надану позивачем для проведення перерахунку, знаходяться за адресою м. Торез ш/у Лутугіно. Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014 року із доповненням та змінами від 02.12.2015 року №1276-р затверджено перелік населених пунктів, на території, яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. На виконання постанови КМУ №595 від 07.11.2014 року з метою поліпшення суспільно-політичної та соціально-економічної ситуації у Донецькій та Луганській областях підприємствам з непідконтрольної території було рекомендовано перереєструватись в населені пункти, на території яких органи здійснюють свої повноваження. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.10.2018 року відокремлений підрозділ Шахтоуправління Л.І. Лутугіна ДП Торезантрацит зареєстровано в м Чистякове Донецької області і на території України не перереєструвалось, тобто здійснити перевірку довідки про заробітну плату №17 від 20.02.2014 року не має можливості, у зв'язку із викладеним проводити розрахунок пенсії з урахуванням сум заробітної плати, що відображені у у довідці не має підстав. Крім, іншого відповідачем зазначено, що позивачем до заяви про призначення пенсії від 27.04.2017 року №1385 довідка про заробітну плату не надавалась. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні вимог позовної заяви.

Позивач - ОСОБА_1, перебуває на обліку Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області як отримувач пенсії за віком призначеної відповідно до п. а ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення з 31.03.2017 року.

03.05.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату з урахуванням довідки про заробітну плату від 20.02.2014 року №17 за 60 місяців за період з 01.01.1991 року по 31.12.1995 року, що видана відокремленим підрозділом Шахтоуправління Л.І. Лутугіна Державного підприємства Торезантрацит .

Рішенням від 15.08.2018 року (арк.справи 11) управління відмовило позивачу в проведенні перерахунку з урахуванням заробітку зазначено у довідці.

Підставою відмови зазначено не можливість підтвердження довідки первинними документами, у зв'язку із тим, що первинні документи на підставі, яких її видано знаходяться за адресою: м. Донецьк, вул. Молодих Шахтарів, 8 а. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р м. Донецьк належить до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним у справі є правомірність дій відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу згідно рішення від 15.08.2018 року.

Суд зазначає, що ст. 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно ст. 62 Закону № 1788 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із статтею 64 Закону 1788 пенсії обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, що визначається відповідно до статей 65-67 цього Закону, який громадяни одержували перед зверненням за пенсією.

Статтею 65 Закону № 1788 передбачено, що середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

У разі відсутності відомостей про заробітну плату (виплати, дохід) у системі персоніфікованого обліку подаються документи про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), видані в установленому законодавством порядку.

Пунктом 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 передбачено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Згідно з пунктом 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 (далі - Інструкція) до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

Відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 Закону № 1058-IV заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Частинами першою другою статті 43 Закону № 1058 передбачено, що перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.

Відповідно до пункту 2.10 (норма діє на момент звернення за перерахунком пенсії) Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, (зі змінами внесеними постановою правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 07 липня 2014 року) довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Системний аналіз зазначених норм свідчить, що за загальним правилом підставою для проведення розрахунку/перерахунку пенсії на підставі заробітної плати є первинні документи про нарахування такої заробітної плати. Видача довідок про заробітну плату проводиться підприємством, відповідно до первинних документів за нормативними документами, які дійсні на момент видачі довідки.

Аналогічні правові висновки викладені і в постанові Верховного Суду України від 17 березня 2015 року у справі № 21-11а-15, 15 грудня 2015 року № 21-4722а15.

Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року, який набрав чинності 14 квітня 2014 року, введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13квітня2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України .

Згідно із Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

За приписами ст. 14 Закону України Про боротьбу з тероризмом (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.06.2014) у районі проведення АТО можуть вводитися тимчасові обмеження прав і свобод громадян.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р м. Донецьк належить до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Закон України Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях від 18.01.2018 № 2268-VIII (далі - Закон № 2268-VIII) має на меті визначити особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.

Тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях на день ухвалення цього Закону визнаються частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль, а саме: 1) сухопутна територія та її внутрішні води у межах окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей; 2) внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території, визначеної пунктом 1 цієї частини; 3) надра під територіями, визначеними пунктами 1 і 2 цієї частини, та повітряний простір над цими територіями (статті 1 Закону № 2268).

Статтею 2 Закону № 2268 передбачено, що діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв'язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.

Відповідальність за матеріальну чи нематеріальну шкоду, завдану Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, покладається на Російську Федерацію відповідно до принципів і норм міжнародного права.

У межах тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях діє особливий порядок забезпечення прав і свобод цивільного населення, визначений цим Законом, іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Приймаючи до уваги, що підприємство, яким видано довідку знаходиться на території, яка не підконтрольна українській владі, та є тим органом, визначеним статтею 2 Закону № 2268, суд дійшов висновку, що довідка надана для перерахунку не може бути врахованою для розрахунку пенсійних виплат.

Також суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2006 № 919 затверджений Порядок визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату (далі Порядок № 919).

Порядок № 919 встановлює механізм визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії застрахованої особи, страховий стаж якої починаючи з 1 липня 2000 р. становить менш як 60 місяців, за основним місцем роботи за період страхового стажу до 1 липня 2000 р. за умови відсутності заробітної плати (доходу) за будь-які інші 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 1 липня 2000 р. у разі втрати первинних документів про нарахування та виплату підприємствами, установами, організаціями заробітної плати (доходу) у зв'язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або з інших незалежних від застрахованої особи обставин.

Згідно із пунктом 1 Порядку № 919 в випадку повної втрати первинних документів про нарахування та виплату підприємствами, установами, організаціями заробітної плати (доходу) за відповідний період заробітна плата визначається за відповідною професією (посадою) на зазначеному підприємстві, в установі, організації за календарний рік, що передує року, з якого призначається пенсія.

При цьому відповідачем зазначено, що до заяви про призначення пенсії від 27.04.2017 року №1385 довідка №17 від 20.02.2014 року про заробітну плату не надавалась, отже заробітну враховано за наявними даними персоніфікованого обліку.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що відмовляючи позивачу в перерахунку пенсії з урахуванням наданої довідки про заробітну плату, яка видана видана відокремленим підрозділом Шахтоуправління Л.І. Лутугіна Державного підприємства Торезантрацит із зазаначеннм місця розташування первинних документів м. Донецьк вул. Молодих Шахтарів, 8 а, відповідач діяв правомірно в порядку та у спосіб визначений діючим законодавством.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. І в даній справі Відповідач довів, що діяв відповідно до частини другої статті 19 Конституції України.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання рішення незаконним та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії не підлягають задоволенню.

У зв'язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати, понесені Позивачем, відповідно до статті 139 КАС України їй не відшкодовуються.

Керуючись п.п. 10, 15, 15.5 Розділу VII Перехідних положень, статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення прийнято порядку письмового провадження повний текст рішення виготовлений 12 листопада 2018 року

Суддя Буряк І. В.