Рішення

від 01.11.2018 по справі 908/1475/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/69/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2018 Справа № 908/1475/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області (69001, м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, 4,

е-mail: inbox@zp.arbitr.gov.ua) у складі судді Азізбекян Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Вака В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу

за позовом: Приватного підприємства "Газпостач" (03150, м. Київ, вул. Щорса, буд. 7/9, код ЄДРПОУ 36527581)

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю ГК УКРГАЗ (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 101, код ЄДРПОУ 39320386)

про стягнення 4 507 339 грн. 39 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Газпостач" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ГК УКРГАЗ про стягнення заборгованості за непоставлений газ в сумі 3 161 495, 72 грн., 12 % штрафу в сумі 379 379, 48 грн., неустойки в сумі 650 315, 19 грн. та штрафу у розмірі 10 % вартості обсягу газу в сумі 316 149, 50 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2018 позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою від 01.08.2018 відкрито провадження у справі № 908/1475/18 за правилами загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 24/69/18. Підготовче судове засідання призначено на 12.09.2018 о 15 год. 30 хв.

В судове засідання 12.09.2018 з'явився представник від позивача.

Фіксація судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

Представник відповідача в судове засідання 12.09.2018 не з'явився.

Сторони належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи. Зокрема, відповідач був повідомлений за адресою, зазначеної у ЄДРЮО. Поштове повідомлення на адресу відповідача до суду повернулось із позначкою не значиться.

Представник позивача в судовому засіданні 12.09.2018 просив розглянути справу без участі відповідача, з огляду на те, що на даний час відносно відповідача відкрита справа про банкрутство № 908/1618/18.

Ухвалою суду від 12.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 01.10.2018 о 14 год. 30 хв.

В судове засідання 01.10.2018 сторони своїх представників не направили.

У зв'язку з неявкою всіх учасників справи відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксація судового засідання 01.10.2018 технічними засобами не здійснювалася.

01.10.2018 на адресу суду від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника.

Представник відповідача в судове засідання 01.10.2018 не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки суду не повідомив.

Оскільки у суду були відсутні докази отримання відповідачем ухвали суду від 12.09.2018, суд ухвалою від 01.10.2018 оголосив перерву в судовому засіданні до 01.11.2018 о 15 год. 30 хв.

В судове засідання 01.11.2018 сторони своїх представників не направили.

У зв'язку з неявкою всіх учасників справи відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксація судового засідання 01.11.2018 технічними засобами не здійснювалася.

Сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду цієї справи.

Як встановлено судом, згідно даних ЄДРЮО відносно підприємства відповідача 04.09.2018 порушено справу про банкрутство. 13.09.2018 відповідача визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, про що винесено судом постанову та внесено відповідне повідомлення. Однак, постанова оскаржена в апеляційному порядку і доказів звернення позивача із відповідними вимогами до боржника у справі про банкрутство № 908/1618/18 не надано. До того ж, в даному випадку, позивач звернувся до суду із цим позовом 27.07.2018.

У зв'язку з неявкою всіх учасників справи відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксація судового засідання 01.11.2018 технічними засобами не здійснювалася.

По закінченні судового засідання 01.11.2018 судом прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

20.12.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю ГК УКРГАЗ (далі - оптовий продавець, відповідач) та Приватним підприємством Газпостач (далі - оптовий покупець, позивач) укладено договір купівлі-продажу природного газу №101/17-ГКУ (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору оптовий продавець зобов'язується передати у власність оптового покупця природний газ, приведений до стандартних умов ((t)=20С, тиск газу (Р)=760 мм ртутного стовпчика (101, 325 кПА)), (далі-газ), а оптовий покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ, в порядку та на умовах, визначених в договорі.

Згідно п. 2.1 договору строки передачі газу у відповідному місяці передачі визначається сторонами у додаткових угодах до договору.

Відповідно до п.п. 2.2, 2.3.2 договору, обсяг газу, що підлягає передачі оптовим продавцем оптовому покупцеві за цим договором, а також ціна за одну тисячу кубометрів газу визначається та узгоджується сторонами у додаткових угодах до договору. Обсяги переданого газу у відвідному місяці передачі газу визначаються в актах приймання-передачі газу (обсяг газу).

До договору сторонами підписано додаткові угоди із визначенням строків, обсягів та ціни газу. За додатковою угодою № 9 від 18.07.2017, останньою з додаткових угод, доданих до позову, визначений строк поставки - серпень 2017.

Розділом п'ятим договору визначено порядок та умови проведення розрахунків за цим договором. Зокрема, п. 5.6 договору передбачено проведення між сторонами звірки розрахунків за необхідності.

Згідно з п. 6.1 договору, за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та договором.

Відповідно до п. 6.3. договору у разі невиконання оптовим продавцем зобов'язань щодо передачі обсягів газу, за умови відсутності у оптового покупця заборгованості за цим договором, оптовий продавець зобов'язується повернути, у термін по 15 число місяця наступного за місяцем передачі, на поточний рахунок оптового покупця, визначений у розділі 11 даного договору, грошові кошти, сплачені оптовим покупцем на користь оптового продавця, за обсяг газу у відповідному місяці передачі. У випадку невиконання оптовим продавцем свого зобов'язання щодо повернення грошових коштів сплачених оптовим покупцем, оптовий продавець сплачує оптовому покупцю неустойку за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується неустойка, від суми неповернутих/несвоєчасно повернутих оптовому покупцю грошових коштів та додатково - штраф у розмірі 5% від суми неповернутих/несвоєчасно повернутих оптовому покупцю грошових коштів, а у разі прострочення платежу на понад 10 календарних днів - додатково штраф у розмірі 7% суми неповернутих/несвоєчасно повернутих оптовому покупцю грошових коштів.

Згідно з п. 6.6 договору, у випадку повної або часткової відмови оптового покупця від прийняття зазначеного у договорі обсягу газу на відповідний місяць передачі, оптовий покупець зобов'язаний сплатити оптовому продавцю штраф у розмірі 10% вартості такого обсягу, від прийняття якого відмовився оптовий продавець.

Відповідно до п. 10.1 договору, цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, та скріплення відбитками печаток сторін і діє до 31 грудня 2017 року, але в будь-якому випадку, до моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором, зокрема, в частині здійснення взаєморозрахунків.

Договір підписаний з боку обох сторін директорами та скріплений печатками продавця та покупця.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору та додаткових договорів позивач сплачував відповідні кошти на рахунки відповідача, а відповідач в свою чергу поставляв газ. Як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків за 9 місяців 2017 року перед позивачем виникла заборгованість в сумі 3 161 495 грн. 72 коп. Позивачем надіслано претензію про погашення вказаної заборгованості, однак відповідачем відповіді на претензію на надано.

Посилаючись на ст.ст. 11, 626, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України та умови договору, зокрема п.п. 6.3., 6.6, позивач просить стягнути з відповідача 3 161 495 грн. 72 коп. заборгованості за непоставлений газ, 12 % штрафу від суми, що підлягає стягненню у розмірі 379 379, 48 грн., неустойки в сумі 650 315, 19 грн. та штрафу у розмірі 10 % вартості такого обсягу газу від передачі якого відмовився оптовий покупець в сумі 316 149, 50 грн.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) є, зокрема, договір.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правовідносини сторін врегульовані договором № 101/17-ГКУ купівлі-продажу природного газу від 20.12.2016.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Суд вважає, що позивачем не доведено правомірність заявлених позовних вимог, порушення умов договору відповідачем та наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заявленої до стягнення суми заборгованості та штрафних санкцій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.ст. 76-79 вказаного кодексу належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Так, в обґрунтування позовних вимог, позивач додає та посилається лише на договір, додаткові угоди до нього №№ 1-9, акт звірки взаєморозрахунків за 9 місяців 2017 р. з ТОВ ГК УКРГАЗ та претензію про погашення заборгованості і доказ її направлення відповідачеві.

При цьому, позивачем не додано до позову та не надано його представником в процесі розгляду справи будь-яких доказів, первинних документів, зокрема тих, що передбачені умовами договору, в підтвердження обставин, викладених у позові.

Згідно п. 5.6 договору, саме за необхідності сторонами проводить звірка розрахунків та складаються акти звірки.

Акти приймання-передачі газу не надані, платіжні документи в підтвердження здійснення оплат також не надано.

Посилання позивача на акт звірки взаєморозрахунків за 9 місяців 2017 з ТОВ ГК УКРГАЗ судом не приймаються з огляду на те, що цей акт не є належним доказом, в розумінні норм чинного законодавства, зокрема ст. 76 Господарського процесуального кодексу України.

Акт звірки взаєморозрахунків не є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарських операцій між сторонами. Документів, на які є посилання у цьому акті позивачем не надано. Посилання на договір цей акт також не містить.

Встановити факт оплати позивачем за газ і дотримання ним умов договору та факт поставки газу відповідачем і порушенням ним умов договору, лише за актом звірки, судом не можливо.

Відповідно до чинного законодавства України, позовні заяви повинні подаватись до суду в разі порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача. Тобто подання позовної заяви є способом захисту порушених прав та законних інтересів правомірної сторони.

Згідно ч.1 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права та бути законним та обґрунтованим.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не доведено порушення умов договору відповідачем та наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заявленої до стягнення суми заборгованості та штрафних санкцій.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання цього позову покладається на позивача.

Керуючись 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у позові повністю.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 19 листопада 2018 року.

Суддя

господарського суду

Запорізької області Т.А. Азізбекян