ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
05.11.2018Справа № 910/10338/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" (45400, обл. Волинська, м. Нововолинськ, б-р Шевченка, 3, кВ. 24; ідентифікаційний код 35671867)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джі Ес Форм" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, будинок 4А, офіс 139; ідентифікаційний код 39981743)
про стягнення 61 042, 80 грн.
Представники сторін: не викликались
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джі Ес Форм" про стягнення 61 042, 80 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує про те, що в порушення умов договору несвоєчасно та не в повному обсязі вкосить орендну плату за користування обладнанням.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.10.2018 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джі Ес Форм" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" основну заборгованість в розмірі 39 933 грн. 44 коп., пеню в розмірі 6 105 грн. 99 коп., 3 % річних в розмірі 922 грн. 29 коп., інфляційні нарахування в розмірі 2 242 грн. 76 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1420 грн. 29 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Судом встановлено, що під час розгляду справи № 910/10338/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джі Ес Форм" про стягнення 61 042, 80 грн. не ухвалено рішення стосовно заявленої Товариством з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" позовної вимоги щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 8 554, 00 грн.
Так, ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, за приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.
Відтак враховуючи викладене вище, стосовно заявленої позивачем позовної вимоги щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 8 554, 00 грн., суд зазначає наступне.
Пунктом 9.2. договору оренди ДОБ 14/07_16 від 14.07.2016 встановлено, що орендар за договором несе наступну відповідальність:
у випадку, якщо прострочка по оплаті орендної плати перевищує 10 календарних днів, орендар додатково сплачує штраф в розмірі 30 % від місячної орендної плати за кожне окремо порушення строків оплати по даному договору протягом всього строку дії договору. (п. 9.2.2. договору);
у випадку, якщо прострочка по оплаті орендної плати перевищує 15 календарних днів орендар додатково сплачує штраф в розмірі 40 % від місячної орендної плати за кожне окремо порушення строків оплати по даному договору протягом всього строку дії договору. (п. 9.2.3. договору).
Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Частиною 4 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Суд вказує, що факт неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, передбачених умовами договору № 05-18 від 05.02.2018 та факт існування заборгованості перед позивачем в розмірі 39 933, 44 грн. встановлено в рішенні Господарського суду міста Києва від 08.10.2018 у справі № 910/10338/18.
Відтак, згідно акту здачі приймання обладнання № 01 від 14.07.2016 вартість оренди зазначеного в ньому майна становить 3 344,00 грн.; згідно акту здачі приймання обладнання № 02 від 28.07.2016 вартість оренди зазначеного в ньому майна становить 1 980, 00 грн.; згідно акту здачі приймання обладнання № 03 від 29.08.2016 вартість оренди зазначеного в ньому майна становить 1 980, 00 грн., згідно акту здачі приймання обладнання № 04 вартість оренди зазначеного в ньому майна становить 3 168, 72 грн.
Аналізуючи умови договору ДОБ 14/07_16 від 14.07.2016, а саме п.п. 9.1.2. та п.п. 9.1.3. п. 9.2. останнього, суд вказує, що орендар внаслідок прострочки по оплаті орендної плати, що перевищує 10 календарних днів додатково сплачує штраф в розмірі 30 % від місячної орендної плати, а також у випадку прострочення більше ніж на 15 календарних днів орендар додатково сплачує штраф в розмірі 40 % від місячної орендної плати.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На підставі вищезазначеного, враховуючи ст. 629 Цивільного кодексу України якою встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, те, що відповідач не спростував заявлених позовних вимог щодо нарахування штрафних санкцій та не надав доказів належного виконання свого зобов'язання, суд вважає за доцільне частково задовольнити позовні вимоги в частині стягнення штрафу, а саме у сумі 7 330, 91 грн. з розрахунку: 3 344, 00 + 1 980, 00 + 1 980, 00+ 3 168, 72 = 10 472, 72 грн. * 30 % = 3 141, 82 грн.; 3 344, 00 + 1 980, 00 + 1 980, 00+ 3 168, 72 = 10 472, 72 грн. * 40% = 4 189, 09 грн.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що позивачем допущено помилку при встановленні загальної суми штрафних санкцій, відповідно та зазначено суму штрафних санкцій 8 554, 00 грн. замість 7 330, 91 грн. (3 141, 82 грн. + 4 189, 09 грн.).
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Крім того, суд вважає за доцільне вирішити питання щодо розподілу судових витрат у порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та донарахувати суму судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача, з огляду на те, що судом додатково задоволено позовну вимогу в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 7 330, 91 грн.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
ВИРІШИВ :
1. Позовну вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джі Ес Форм" штрафних санкцій задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джі Ес Форм" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, будинок 4А, офіс 139; ідентифікаційний код 39981743) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" (45400, обл. Волинська, м. Нововолинськ, б-р Шевченка, 3, кВ. 24; ідентифікаційний код 35671867) штрафні санкції в розмірі 7 330 (сім тисяч триста тридцять) грн. 91 коп. та додаткові судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 194 (сто дев'яносто чотири) грн. 40 коп.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 05.11.2018.
Суддя Д.О. Баранов
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2018 |
Оприлюднено | 19.11.2018 |
Номер документу | 77915472 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Баранов Д.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні