Ухвала

від 15.11.2018 по справі 915/881/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

15 листопада 2018 року Справа № 915/881/18

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: Хоменка О.А. - дов. від 20.08.2018;

представника відповідача: ОСОБА_2 - ордер Серія МК №106366 від 03.09.2018;

розглянувши клопотання відповідача від 15.11.2018 про зупинення провадження у справі №915/881/18

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Молдмастер"

(54034, м.Миколаїв, вул.Перша Інгульська, буд.1-З; ідент.код 38312840),

до відповідача: ОСОБА_3

(АДРЕСА_1; ідент.номер НОМЕР_1;

адреса представника - адвоката ОСОБА_2: АДРЕСА_2),

про : визнання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі укладеним, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Молдмастер" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 10.08.2018, в якій просить визнати укладеним 22.02.2018 договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Молдмастер" між ОСОБА_3, як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Молдмастер", як покупцем в редакції запропонованій позивачем.

Ухвалою суду від 20.08.2018 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 10.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.10.2018.

Відповідно до ч.3 ст.201 ГПК України з оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.

Сторони в судове засідання 22.10.2018 не з'явились, в зв'язку з чим розгляд справи по суті не було розпочато та оголошено перерву до 15.11.2018.

15.11.2018, до початку розгляду справи по суті, від відповідача до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надійшло клопотання, в якому він просить суд зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішенням від від 17.10.2018 по справі №915/393/18.

В обґрунтування зазначеного клопотання представник відповідача зазначає, що рішенням Господарського суду Миколаївської області від 17.10.2018 у справі №915/393/18, яке не набрало законної сили, задоволено позов ОСОБА_3 та визнано недійсним і скасовано рішення, викладене у п.4 протоколу від 22.02.2018 загальних зборів учасників ТОВ Молдмастер , щодо зобов'язання керівника ТОВ Молдмастер виплатити ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 166670 грн у строк до 20.03.2018 в оплату за долю у статутному капіталі товариства. У цьому рішенні суд зазначив, що він визнає, що ОСОБА_3, звертаючись із заявою від 18.12.2017 про вихід її із складу учасників ТОВ Молдмастер , мала на меті отримати вартість частини майна товариства, пропорційну її частці в його статутному капіталі, а не відступити свою частку у статутному капіталі товариства, зокрема останньому... суд відхиляє щодо цього доводи відповідача . Саме ці обставини є предметом позову ТОВ Молдмастер до ОСОБА_3 у даній справі.

Представник позивача не заперечував проти задоволення клопотання про зупинення провадження у даній справі та вирішення цього питання залишив на розсуд суду.

Згідно п.5) ч.1 ст.227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У відповідності до п.4) ч.1 ст.229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.5) ч.1 ст.227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Відповідно до п.3.16 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Так, пов'язаність справ полягає у тому, що у справі №915/393/18 встановлюються обставини, що матимуть значення для вирішення даної справи в частині оцінки певних доказів.

Відповідно до ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом господарських спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Тобто, виходячи з цієї норми, в першу чергу, суд має справедливо, тобто з дотриманням принципу верховенства права, вирішити господарський спір.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому судом враховано положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Однак, Конвенція в першу чергу також гарантує "процесуальну" справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та ініш проти Греції) (dйc.)). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом узагалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Miroпubovs and Others v. Latvia (Миролюбов та інші проти Латвії), § 103).

З огляду на практику ЄСПЛ, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, так як в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства, а рішення суду не буде відповідати критеріям законності.

Так, ідея справедливого судового розгляду включає основоположне право на змагальні провадження.

Бажання зекономити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження (Niderцst-Huber v. Switzerland (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії), § 30).

Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов'язків упродовж відповідного терміну (Scordino v. Italy (Скордіно проти Італії) (no. 1) [ВП], § 183, і Sьrmeli v. Germany (Сюрмелі проти Німеччини) [ВП], § 129).

Суд заслухавши пояснення представників сторін та з метою забезпечення повного, всебічного і об'єктивного розгляду справи, оскільки результат розгляду даної справи пов'язаний із набранням законної сили судовим рішенням в іншій справі, у якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, а також з метою недопущення порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплено право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду Миколаївської області від 17.10.2018 у справі №915/393/18.

Керуючись ч.3 ст.201, п.5) ч.1 ст.227, ст.234, 235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі №915/881/18 зупинити до набрання законної сили рішенням Господарського суду Миколаївської області від 17.10.2018 у справі №915/393/18.

2. Зобов'язати сторони повідомити суд про результати розгляду вказаної справи та набрання рішенням у ній законної сили.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст ухвали складено 19.11.2018.

Суддя М.В. Мавродієваа