Постанова

від 14.11.2018 по справі 914/2605/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 914/2605/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Погребняка В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача-1 - не з'явився,

відповідача-2 - Старенький О.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунальної установи "Жидачівська центральна районна лікарня" Жидачівської районної ради Львівської області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.07.2018 (Матущак О.І., Бонк Т.Б., Бойко С.М.) та рішення Господарського суду Львівської області від 03.04.2018 (Пазичев В.М.) у справі № 914/2605/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кробат Україна" до 1) Комунальної установи "Журавнівська міська лікарня" Жидачівської районної ради Львівської області, 2) Комунальної установи "Жидачівська центральна районна лікарня" Жидачівської районної ради Львівської області про стягнення коштів в розмірі 1 124 891,50 грн

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОБАТ Україна" (далі - Позивач) звернулося в Господарський суд з позовом до Комунальної установи "Журавнівська міська лікарня" Жидачівської районної ради Львівської області (далі - Відповідач-1), та Комунальної установи "Жидачівська центральна районна лікарня" Жидачівської районної ради Львівської області (далі - Відповідач-2) про стягнення коштів, у якому просило стягнути солідарно з Відповідачів на користь Позивача згідно договору про інвестиційну діяльність від 14.08.2014 кошти за фактичне використання інвестиційного об'єкта у період, коли не укладалися договори про закупівлю послуг оренди за державні кошти, в загальній сумі 1 124 891,50 грн.

2. В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що права Позивача, який є інвестором за договором про інвестиційну діяльність від 14.08.2014, порушені Відповідачами, які вже протягом двох років не сплачують за користування інвестиційним об'єктом, відмовляючись при цьому укладати договори оренди, передбачені договором про інвестиційну діяльність, з метою ухилення від оплати за користування, а тому відповідно до статей 11 , 509 , 525 , 526 , 530 , 599 , 612, 626 ЦК України , статей 173 , 193 , 202 ГК України , статей 7 , 18 , 19 Закону України "Про інвестиційну діяльність" з Відповідачів в солідарному порядку підлягають стягненню зазначені кошти.

Короткий зміст оскаржуваного рішення, прийнятого судом першої інстанції

3. Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.04.2018 позовні вимоги задоволено.

3.1. Стягнуто солідарно з Відповідачів на користь Позивача 1 124 891,50 грн компенсації по реалізації інвестиційного проекту згідно договору про інвестиційну діяльність від 03.02.2012.

4. Рішення суду мотивовано тим, що позивачем виконано взяті на себе за договором про інвестиційну діяльність та доповнень до нього, проте Відповідачами неналежним чином виконуються зобов'язання у вигляді використання ними інвестиційного об'єкта в періоди, коли між сторонами не укладались договори про закупівлю послуг оренди за державні кошти, а тому наявні підстави для стягнення грошових коштів за фактичне використання майна, коли не укладались договори про закупівлю послуг з оренди за державні кошти, яке виникає у Позивача з договору про інвестиційну діяльність.

4.1. Також, суд, пославшись на пункт 10 інвестиційного договору, дійшов висновку, що Позивач має право на стягнення компенсації.

Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції

5. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.07.2018 рішення Господарського суду Львівської області від 03.04.2018 залишено без змін з тих же підстав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги Відповідача-2

6. Відповідач-2 подав касаційну скаргу на рішення та постанову судів попередніх інстанцій, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Аргументи учасників справи

Доводи Відповідача-2, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

7. Неправильно застосовано статті 11, 509, 610, 611, 612, 626, 638, 631, 759 ЦК України та статті 285, 286 ГК України.

8. Не враховано умови пунктів 10, 13 інвестиційного договору.

9. Суд апеляційної інстанції неправомірно вказав про те, що доводи апелянта стосовно того, що Позивач може претендувати лише на компенсацію грошових коштів як форму відшкодування неотриманих в майбутньому коштів є безпідставними, оскільки характер та зміст правовідносин, які склались між сторонами, свідчать про можливість стягнення суми заборгованості за користування об'єктом оренди в силу пункту 8 інвестиційного договору.

10. Судами не враховано судові рішення у справі №914/1439/16.

11. Не взято до уваги, що договір про інвестиційну діяльність підлягав державній реєстрації.

Позиція Відповідача-1 у відзиві на касаційну скаргу

12. У Відповідача-1 відсутня можливість вплинути на вирішення проблеми, яка розглядається в межах цієї справи, а саме несплата коштів протягом 2015-2017 років. При цьому, Відповідач-1 має намір продовжувати співпрацю з Позивачем з укладення відповідних договорів оренди, як це передбачено договором про інвестиційну діяльність.

Позиція Позивача

13. Адвокатом Позивача 13.11.2018 подано клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з неможливістю бути присутнім в засіданні суду 14.11.2018 через особисті причини, яке колегією суддів відхилено, оскільки явка представників учасників справи обов'язковою не визнавалась.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

14. Звертаючись до суду, Позивач у позовній заяві викладає предмет і підставу позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.

14.1. Тобто, перш, ніж прийняти рішення, суд зобов'язаний перевірити наявність обставин (підстав), якими позивач обґрунтовує свої вимоги, їх правомірність та чи доводять вони заявлені позовні вимоги, і в залежності від встановленого прийняти рішення відповідно до вимог закону.

15. Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому, згідно прохальної частини позовної заяви, просив стягнути з Відповідачів солідарно згідно договору про інвестиційну діяльність від 14.08.2014 кошти за фактичне використання інвестиційного об'єкта у періоди, коли не укладались договори про закупівлю послуг оренди за державні кошти, в загальній сумі 1 124 891,50 грн.

16. Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач послався на пункт 8 інвестиційного договору від 14.08.2014, яким визначено, що використання замовниками (Відповідачі) інвестиційного об'єкта здійснюватиметься ними на умовах оренди. Орендна плата за використання інвестиційного об'єкту буде нараховуватись та сплачуватись щомісячно фіксованими платежами згідно договору оренди, незалежно від того, чи використовуватиметься інвестиційний об'єкт протягом усього строку дії даного договору. Річний розмір орендної плати за використання інвестиційного об'єкту становитиме 323 126,00 грн, в т.ч. ПДВ. Інвестор (Позивач) вправі збільшувати розмір орендної плати з урахуванням офіційно встановленого розміру інфляції.

17. Також, Позивач зазначає, що на виконання пункту 8 інвестиційного договору між Відповідачем-2 та Позивачем було укладено низку договорів про закупівлю послуг оренди за державні кошти, проте у період з 31.05.2015 по 31.12.2015 та з 01.07.2016 по день подання позову інвестиційний об'єкт перебуває у фактичному використанні Відповідача-1 без укладення договору про закупівлю послуг оренди за державні кошти та здійснення оплати Відповідачем-2. Позивач посилається на доданий до позовної заяви детальний розрахунок ціни позову.

18. Згідно розрахунку ціни позову Позивач, посилаючись на пункт 8 інвестиційного договору, здійснює розрахунок вартості користування за спірний період, загальну суму якого і просить стягнути в позовній заяві.

19. Відповідно до частини 3 статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.

20. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.03.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

21. Оскільки Позивачем не було змінено ні предмет, ні підстави позову в порядку та строки, визначені частиною 3 статті 46 ГПК України, тому суди мали б здійснювати розгляд справи по суті позовних вимог відповідно до підстав та предмету позову, визначених Позивачем при поданні позовної заяви.

22. Суд першої інстанції не звернув увагу, що позов заявлено на підставі умов пункту 8 інвестиційного договору, за яким не виникає у Позивача права на стягнення коштів за період використання Відповідачем-1 об'єкта без укладення нового договору про закупівлю послуг оренди за державні кошти. Водночас, за наведених у позові обставин (використання об'єкта без укладення нового договору про закупівлю послуг оренди за державні кошти ) у Позивача виникає інше право на компенсацію на підставі умов пункту 10 інвестиційного договору, в якому наведено формулу, за якою здійснюється сплата компенсації по реалізації інвестиційного проекту, але позовні вимоги не ґрунтуються на таких підставах, а розрахунок позовних вимог не відповідає формулі, визначеній сторонами в пункті 10 інвестиційного договору.

23. При цьому, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції стягнув компенсацію по реалізації інвестиційного проекту згідно договору про інвестиційну діяльність від 03.02.2012, про що не було заявлено Позивачем в позовній заяві. Крім того, суд зазначив про стягнення суми за договором про інвестиційну діяльність від 03.02.2012 тоді, як підставою позову Позивачем визначено договір про інвестиційну діяльність від 14.08.2014.

24. Апеляційний господарський суд на зазначене уваги не звернув та, здійснивши перегляд рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку на підставі статті 269 ГПК України, залишив без змін оскаржене рішення, тобто, погодився з позицією місцевого господарського суду про розгляд позовних вимог, які ґрунтуються не на тих підставах і мають не той предмет, які були заявлені Позивачем в позовній заяві, врахувавши при цьому обставини, які були покладені Позивачем в основу позову.

25. Крім того, суд першої інстанції здійснив розгляд справи за документами, які не є достатніми в розумінні статті 80 ГПК України, оскільки Позивачем подано примірник договору про інвестиційну діяльність від 14.08.2014 (а.с. 21-23, т.с. 1) в неповній редакції (відсутній аркуш договору, який містить пункти 10-19 договору).

26. Вже під час апеляційного перегляду справи адвокатом Позивача подано клопотання (а.с. 203-207, т.с. 5) про долучення до матеріалів справи повної копії договору про інвестиційну діяльність від 14.08.2014.

27. Апеляційний господарський суд в своїй постанові не відобразив правової позиції щодо поданого Позивачем документа, зокрема, чи приймає він його у якості доказу, чи не приймає, оскільки відповідно до частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

28. Доводи касаційної скарги, наведені в пунктах 7-11 постанови, колегією суддів не беруться до уваги з підстав, наведених у даній постанові суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

29. У силу приписів пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

30. З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, визначені статтями 300, 310 ГПК України, постанова апеляційної інстанції та рішення господарського суду підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, в зв'язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

31. Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги наведене в цій постанові, всебічно, повно і об'єктивно дослідити наявні у справі докази, надати їм оцінку і, в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством, прийняти відповідне рішення.

32. При цьому, колегія суддів звертає увагу на частину 4 статті 46 ГПК України відповідно до якої, у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Щодо судових витрат

33. Оскільки справа передається на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат у порядку статті 129 ГПК України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Комунальної установи "Жидачівська центральна районна лікарня" Жидачівської районної ради Львівської області задовольнити частково.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.07.2018 та рішення Господарського суду Львівської області від 03.04.2018 у справі №914/2605/17 скасувати.

3. Справу №914/2605/17 направити на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Погребняк В.Я.