Ухвала

від 19.11.2018 по справі 320/6054/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 листопада 2018 року м. Київ Справа № 320/6054/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В., розглянувши позовну заявуОСОБА_1 доКиєво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області провизнання рішення та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просить суд:

- визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області, викладене у формі листа від 27.07.2018 № 303/О-01-01, яким позивачу відмовлено у нарахуванні та виплаті пенсії на підставі судового рішення від 31.08.2010 в адміністративній справі № 2-а-357/2009 у розмірі, визначеному статтями 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 № 796-XII;

- визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області, що виявилась у невиконанні з 01.11.2011 судового рішення від 31.08.2010 в адміністративній справі № 2-а-357/2009 в частині здійснення позивачу перерахунку пенсії як інваліду ІІ групи, інвалідність якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, встановлених на момент виплати, відповідно до статей 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 № 796-XII;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області виконати судове рішення від 31.08.2010 в адміністративній справі № 2-а-357/2009 шляхом перерахунку з 01.11.2011 позивачу пенсії як інваліду ІІ групи, інвалідність якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, встановлених на момент виплати, відповідно до статей 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 № 796-XII.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

В силу положень пунктів 4 та 5 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; докази, що підтверджують вказані обставини.

До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування (частина сьома статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вже зазначалось судом вище, звернення до суду з даним позовом позивач обґрунтовує протиправною бездіяльністю відповідача, що виявилась у невиконанні з 01.11.2011 судового рішення від 31.08.2010 в адміністративній справі № 2-а-357/2009.

Водночас, з наведеною вище позовною заявою ОСОБА_1 звернувся до суду лише 13.11.2018 , тобто з порушенням строку, визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, більше ніж на сім років .

Разом з тим, заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду не надано.

Зі змісту позовної заяви також вбачається, що позивач просить суд визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області , викладене у формі листа від 27.07.2018 № 303/О-01-01, в той час як в матеріалах позовної заяви оскаржуване рішення відсутнє.

При цьому матеріали справи містять рішення (у формі листа) Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 27.07.2018 № 303/О-01-01, яким позивача повідомлено про відсутність підстав для перерахунку та виплати пенсії на підставі судового рішення від 31.08.2010 в адміністративній справі № 2-а-357/2009 з огляду на зміни положень пенсійного законодавства.

Позивач також просить суд зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області виконати судове рішення від 31.08.2010 в адміністративній справі № 2-а-357/2009, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне звернути його увагу на те, що на момент звернення до суду з даним адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області припинено.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 988 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області реорганізовано шляхом злиття Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі і Управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі та утворення Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області.

Крім того, позивачем не приєднано до матеріалів позовної заяви документальних свідоцтв на підтвердження власних доводів про протиправність бездіяльності (рішення) відповідача - Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області, зокрема, рішень та/або листів, якими позивачу відмовлено у перерахунку та виплаті пенсії на підставі судового рішення від 31.08.2010 в адміністративній справі № 2-а-357/2009.

Суд також звертає увагу позивача на наступне.

Відповідно до частини першої статті 161 цього Кодексу до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Частиною другою статті 94 цього Кодексу передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

При цьому, як зазначив Верховний суд в ухвалі від 04.01.2018 в адміністративній справі № 9901/28/17, копії документів вважаються засвідченими належним чином за умови, якщо учасник справи підтверджує їх відповідність оригіналу, який у нього знаходиться, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Водночас, судом встановлено, що позивачем приєднано до позовної заяви ксерокопії документів, які жодним чином не засвідчені.

Наведені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи приписи статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.

Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку; доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (рішень та/або листів Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському Київської області, якими позивачу відмовлено у перерахунку та виплаті пенсії, у тому числі рішення Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області , викладене у формі листа від 27.07.2018 № 303/О-01-01 (а у разі його відсутності - письмового пояснення із зазначенням причин неможливості його подання); позовної заяви, яка оформлена у відповідності до вимог пунктів 4 та 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (у тому числі шляхом уточнення позовних вимог та/або відповідачів у справі) з урахуванням наведених вище висновків суду; копії позовної заяви, недоліки щодо форми (змісту) якої усунуто, для її направлення відповідачу; належним чином засвідчених всіх доданих до позовної заяви документів у двох екземплярах (для їх направлення відповідачу та для суду).

Враховуючи викладене та керуючись частиною першою статті 169, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати (видати) позивачу невідкладно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Харченко С.В.