Ухвала

від 03.01.2019 по справі 320/6054/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 січня 2019 року м. Київ Справа № 320/6054/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В., розглянувши позовну заявуОСОБА_1 до проКиєво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області визнання рішення та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просить суд:

- визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області, викладене у формі листа від 27.07.2018 № 303/О-01-01, яким позивачу відмовлено у нарахуванні та виплаті пенсії на підставі судового рішення від 31.08.2010 в адміністративній справі № 2-а-357/2009 у розмірі, визначеному статтями 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 № 796-XII;

- визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області, що виявилась у невиконанні з 01.11.2011 судового рішення від 31.08.2010 в адміністративній справі № 2-а-357/2009 в частині здійснення позивачу перерахунку пенсії як інваліду ІІ групи, інвалідність якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, встановлених на момент виплати, відповідно до статей 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 № 796-XII;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області виконати судове рішення від 31.08.2010 в адміністративній справі № 2-а-357/2009 шляхом перерахунку з 01.11.2011 позивачу пенсії як інваліду ІІ групи, інвалідність якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, встановлених на момент виплати, відповідно до статей 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 № 796-XII.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку; доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (рішень та/або листів Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському Київської області, якими позивачу відмовлено у перерахунку та виплаті пенсії, у тому числі рішення Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області, викладене у формі листа від 27.07.2018 № 303/О-01-01 (а у разі його відсутності - письмового пояснення із зазначенням причин неможливості його подання); позовної заяви, яка оформлена у відповідності до вимог пунктів 4 та 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (у тому числі шляхом уточнення позовних вимог та/або відповідачів у справі) з урахуванням наведених в ухвалі висновків суду; копії позовної заяви, недоліки щодо форми (змісту) якої усунуто, для її направлення відповідачу; належним чином засвідчених всіх доданих до позовної заяви документів у двох екземплярах (для їх направлення відповідачу та для суду).

14.12.2018 до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2018. До вказаної заяви позивачем приєднано позовну заяву в новій редакції в 2 екземплярах, оригінали та належним чином засвідчені додані до позовної заяви документи у 2 екземплярах, а також заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом.

Вирішуючи питання щодо приведення позивачем позовної заяви у відповідність до вимог статей 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.

Надаючи позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви суд, зокрема, звернув увагу позивача на те, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України або іншими законами.

Так, абзацом 1 частини другої статті 122 цього Кодексу передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (рішення від 21.02.1986 справа Стаббігс та інші проти Великобританії ).

Як вже зазначалось судом вище, позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом.

В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначає, що бездіяльність відповідача щодо невиконання з 01.11.2011 судового рішення від 31.08.2010 в адміністративній справі № 2-а-357/2009 в частині перерахунку пенсії носить триваючий характер, що підтверджується неодноразовими відмовами територіальних органів Пенсійного фонду України, викладеними у листах (листи Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області від 04.06.2014 № 22010-01 та Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 04.12.2017 № 235/О-01).

При цьому позивач наголошує, що остання відмова відповідача у здійсненні такого перерахунку датована липнем 2018 року (лист Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 27.07.2018 № 303/О-01-01).

При вирішенні питання щодо визнання причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними, суд враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Як вже зазначалось судом вище, в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач посилається на те, що бездіяльність відповідача, яку він оскаржує в межах даного позовного провадження, є триваючим правопорушенням.

Водночас, як розтлумачив Верховний Суд у своїй постанові від 11.12.2018 в адміністративній справі № 520/1353/17, у триваючих правопорушеннях суб'єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов'язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна дія) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якої додано пакет необхідних документів. У свою чергу відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків, якщо інше прямо не передбачено законом.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що пенсію у розмірі, встановленому судовим рішенням від 31.08.2010 в адміністративній справі № 2-а-357/2009, позивач отримував до 31.10.2011.

Таким чином, з огляду на те, що пенсійні платежі є періодичними та виплачуються щомісяця, позивач з грудня 2011 року знав або повинен був дізнатися про зменшення територіальним органом Пенсійного фонду України розміру його пенсійних виплат.

За наведених обставин лист Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 27.07.2018 № 303/О-01-01, яким позивачу відмовлено у виконанні наведеного вище судового рішення, не може бути підставою для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом в частині позовних вимог про перерахунок пенсії за період з 01.11.2011 по 12.05.2018.

Жодних інших належних та допустимих доказів неможливості звернутись до суду за захистом порушеного права у строк, передбачений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем до заяви від 14.12.2018 не приєднано.

Відтак твердження позивача про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом суд вважає необґрунтованими.

Беручи до уваги ту обставину, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали йому звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає поверненню позивачу в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, що виявилась у невиконанні з 01.11.2011 по 12.05.2018 судового рішення від 31.08.2010 в адміністративній справі № 2-а-357/2009 та зобов'язання Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області виконати судове рішення від 31.08.2010 в адміністративній справі № 2-а-357/2009 шляхом перерахунку пенсії за період з 01.11.2011 по 12.05.2018.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Повернути позовну заяву в частині позовних вимог ОСОБА_1 про: визнання протиправною бездіяльності Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, що виявилась у невиконанні з 01.11.2011 по 12.05.2018 судового рішення від 31.08.2010 в адміністративній справі № 2-а-357/2009 в частині здійснення позивачу перерахунку пенсії як інваліду ІІ групи, інвалідність якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, встановлених на момент виплати, відповідно до статей 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 № 796-XII; зобов'язання Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області виконати судове рішення від 31.08.2010 в адміністративній справі № 2-а-357/2009 шляхом перерахунку з 01.11.2011 по 12.05.2018 позивачу пенсії як інваліду ІІ групи, інвалідність якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, встановлених на момент виплати, відповідно до статей 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 № 796-XII.

2. Копію ухвали надіслати (видати) позивачу (його представнику).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Харченко С.В.