Рішення

від 19.11.2018 по справі 1540/4248/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1540/4248/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гусева О.Г.,

за участю: секретаря судових засідань - Селімової О.В.;

представників позивача - Єзерова А.А., Нішніанідзе Т.Т.,

представника відповідача - Коперсак М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Благодійного фонду "На Благо Одеси" до Головного управління ДФС в Одеській області, ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, рішення про виключення з реєстру неприбуткових організацій,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся Благодійний фонд БЛАГО ОДЕСИ з позовною заявою до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.

У своїй позовній заяві позивач просив суд визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області податкове повідомлення-рішення від 08.11.2016 року № 0009941401 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток в сумі - 29433,00 грн;

- визнати протиправним і скасувати прийняте Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області рішення про виключення з реєстру неприбуткових організацій (установ) від 07.11.2016 р. № 416/12-1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем з порушенням норм законодавства було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.11.2016 року № 0009941401 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток в сумі - 29433,00 грн, оскільки на думку позивача вони не допускали порушення у період, що перевірявся норм податкового законодавства щодо діяльності неприбуткової організації.

Крім того необґрунтованим і неправомірним позивач також вважав рішення про виключення його з реєстру неприбуткових організацій (установ) від 07.11.2016 р. № 416/12-1, прийняття якого також, на думку позивача, було пов'язане з тими ж самими порушеннями податкового законодавства, а саме: використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені підпунктом 133.4.2 Податкового кодексу України, факт якого позивач заперечував.

У судове засідання з'явилися представники позивача та наполягали, що позивач не порушував норм Податкового кодексу та законодавчих актів про діяльність неприбуткових організацій, у зв'язку з чим позовні вимоги підтримали та просили позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачів у судовому засідання також з'явився, проти задоволення позову заперечував, наполягав на обґрунтованості та правомірності проведеної перевірки та ухвалених за її результатами оскаржуваних рішень, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

В судовому засіданні встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:

14.09.2016 року Ухвалою Печерського районного суду м.Києва у справі № 757/45038/16-к було призначено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності БФ На благо Одеси .

03.10.2016 року Головним управлінням ДФС в Одеській області було винесено Наказ № 1568 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності БФ На благо Одеси з 05.10.16 року тривалістю 5 робочих дні за період з 01.01.2015р. по 31.08.2016р.

11.10.2016 року Головним управлінням ДФС в Одеській області було винесено Наказ № 1626 про внесення змін до Наказу ГУ ДФС в Одеській області від 03.10.2016 року №1568, яким було визначено, що перевірку слід провести починаючи з 12.10.2016 року тривалістю 5 робочих дні.

18.10.2016 року Головним управлінням ДФС в Одеській області було винесено Наказ № 1665 про продовження терміну проведення документальної позапланової перевірки БФ На благо Одеси з 20.10.2016 року на 2 робочих дні.

Головним управлінням ДФС в Одеській області протягом періоду з 12.10.2016р. по 21.10.2016 р. було проведено документальну позапланову перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного (бюджетного) та іншого законодавства і правильності визначення об'єкту оподаткування, повноти нарахування та сплати податків за період з 01.01.2015р. по 31.08.2016р., за результатами якої був складений Акт від 28.10.2016р. № 326/15-32-14-01/39230916.

У п. 2.4.1. Акту перевірки та у п. 8.2 додатку 2 до Акту перевірки вказано, що позивач включений до Реєстру неприбуткових установ і організацій та не є платником податку на прибуток.

Так Актом перевірки встановлені такі порушення: 1) використання доходу позивача не на цілі, передбачені його статутними документами (купівля проїзних документів на ім'я третіх осіб) у розмірі - 163 517 грн, що призвело до нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 29433 грн. за 2015 рік; 2) у ф. № 1-ДФ не вказано доходи, виплачені на користь фізичних осіб. Податкова звітність форми 1-ДФ за 1, 3, 4 квартали 2015 року не надані до ДПІ, за 1, 2, 3 квартали 2016 року подана не у повному обсязі; 3) не утримано та не перераховано податок на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2015 по 31.08.2016 на загальну суму 78 658,49 грн; 4) занижене зобов'язання з військового збору у загальній сумі 7081,34 грн.

За наслідками проведеної перевірки та на підставі Акту перевірки від 28.10.2016р. № 326/15-32-14-01/39230916 Головним управлінням ДФС в Одеській області були винесені податкові повідомлення-рішення № 0009941401 від 08.11.2016 року, № 0000211301 від 10.11.2016 року, № 0000201301 від 10.11.2016 року; № 0000191301 від 10.11.2016 року; № 0009921401 від 08.11.2016 року.

При цьому визначені позивачу у вищевказаних повідомлення-рішеннях зобов'язання останнім були виконані, штрафні санкції були сплачені до бюджету повністю у добровільному порядку у листопаді 2016 року.

Разом з тим ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на підставі вищевказаного Акту перевірки було ухвалено рішення про виключення позивача з реєстру неприбуткових організацій (установ) від 07.11.2016 р. № 416/12-1, яке було предметом оскарження у справі № 815/598/18 та ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2018 року залишено без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, а також з урахуванням матеріалів справи за даними обставинами суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню

Як встановлено судом, позивач має статус благодійного фонду, який створений на підставі Закону України Про благодійну діяльність та благодійні організації , що діє на підставі статуту, зареєстрованого 28.05.2014 р.

Законом України Про благодійну діяльність та благодійні організації передбачено, благодійна діяльність - добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара; благодійна організація - юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених цим Законом, як основну мету її діяльності (стаття 1).

Відповідно до підпункту 14.1.121. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України неприбуткові підприємства, установи та організації - неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 133.1.1. пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України, платниками податку - резидентами є: суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Відповідно до підпункту 133.4.1. пункту 133.4. Податкового кодексу України неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;

установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Підпункт 133.4.2. пункту 133.4 Податкового кодексу України встановлює, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Так відповідно до статуту, затвердженого рішенням Установчих зборів засновників (протокол №1 від 23 травня 2014 року, позивач є благодійною організацією, основною метою діяльності якої є здійснення благодійної діяльності, визначеної статутом (п.1.1.), фонд не має на меті одержання і розподілу прибутку (п. 1.2), активи фонду використовуються ним виключно для досягнення його статутних мети і завдань, укладених правочинів, а також на забезпечення власного функціонування (п. 7.2 статуту).

Як підтверджується матеріалами справи, позивача включено до Реєстру неприбуткових установ та організацій 05.06.2014 року з ознакою неприбуткової установи (організації) - 0005 .

Відповідно до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету МіністрівHYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2013_01_24/pravo1/RE22799.html?pravo=1" України від HYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2013_01_24/pravo1/RE22799.html?pravo=1"13HYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2013_01_24/pravo1/RE22799.html?pravo=1".HYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2013_01_24/pravo1/RE22799.html?pravo=1"07HYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2013_01_24/pravo1/RE22799.html?pravo=1".201HYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2013_01_24/pravo1/RE22799.html?pravo=1"6HYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2013_01_24/pravo1/RE22799.html?pravo=1" №HYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2013_01_24/pravo1/RE22799.html?pravo=1" 440, Реєстр неприбуткових установ та організацій (далі - Реєстр) є автоматизованою системою збору, накопичення та обробки даних про неприбуткові підприємства, установи та організації (далі - неприбуткова організація) відповідно до пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України.

Згідно п. 16 Вказаного Порядку, виключення неприбуткової організації з Реєстру здійснюється на підставі рішення контролюючого органу в разі:

- використання доходів (прибутків) неприбуткової організації для інших цілей, ніж утримання такої організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених підпунктом 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 Кодексу;

- розподілу доходів (прибутків) неприбуткової організації або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;

- невідповідність неприбуткової організації та/або установчих документів такої організації вимогам, установленим пунктом 133.4 статті 133 Кодексу;

- затвердження ліквідаційного балансу, передавального акта або розподільчого балансу неприбутковою організацією, що припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу або перетворення) або ліквідації;

- за ініціативою неприбуткової організації.

При цьому Рішення про виключення неприбуткової організації з Реєстру надсилається такій організації у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, протягом трьох робочих днів з дня прийняття зазначеного рішення.

Крім того як вбачається з матеріалів справи підставою для проведення перевірки господарської діяльності позивача була ухвала слідчого судді про проведення перевірки, однак згідно позиції Великої палати Верховного Суду, яка знайшла своє відображення в Постанові від 23.05.2018 року по справі №243/6674/17-к: у пункті 27 Велика палата констатує у подібній ситуації, що слідчий суддя … прийняв рішення про надання дозволу на проведення комплексної позапланової перевірки, яке не передбачене КПК України .

Також, перевірка на підставі ухвали слідчого судді не може бути оскаржена в порядку адміністративної юрисдикції в силу пункту 2 частини другої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, на відміну від інших перевірок з боку контролюючих органів. Таким чином, особа, чиї права та інтереси зазнають втручання за допомогою ухвали слідчого судді, повністю позбавляється ефективних засобів захисту від порушеного права.

Однак Головним управлінням ДФС в Одеській області на підставі наказу та відповідно до положень п. 78.1.11 ПКУ від 03.10.2016 р. з посиланням на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 14.09.2016 р. за справою № 757/45038/16-к було здійснено документальну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного (бюджетного) та іншого законодавства і правильності визначення об'єкту оподаткування, повноти нарахування та сплати податків за період з 01.01.2015 р. по 31.08.2016 р.

Так відповідно до підпункту 78.1.11. пункту 78.1. Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону.

У судовому засіданні позивач наполягав, що в законі (КПК України) тотожна норма відсутня, її нема ані в главах 20-21 КПК України щодо слідчих (розшукових) чи негласних дій, ані в главі 10 цього кодексу щодо заходів забезпечення кримінального провадження, тобто стороні обвинувачення законодавцем не надано права на перевірки. Зазначена обставина, на думку позивача, по суті робить виконану перевірку протиправною.

Представник відповідачів у запереченні проти відповіді на відзив зазначив, що через відмову фонду в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Печерського районного суду міста Києва від 14.09.2016 року по справі № 757/45038/16-к, документальна позапланова перевірка позивача проведена на підставі рішення суду, яке прийняте у спосіб, передбачений процесуальним законом.

У судовому засіданні представник позивача надав постанову Апеляційного суду міста Києва від 20 жовтня 2018 року, якою ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 14.09.2016 року по справі № 757/45038/16-к скасовано та Постанова набрала чинності.

А тому зважаючи на позицію відповідачів, які заперечували щодо задоволення позовних вимог та наполягали на законності підстав для проведення перевірки, які були висловлені в заявах по суті справи, суд дійшов висновку щодо незаконності таких підстав.

Так відповідно до ч. 1 ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Враховуючи те, що докази, отримані в результаті проведення перевірки на підставі ухвали слідчого судді, скасованої як незаконної, вважаються недопустимими і не можуть бути покладені в основу рішення суб'єкта владних повноважень.

Згідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть ті самі особи або особа, стосовно якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У зв'язку з чим суд вважає, що всі послідуючі дії, що були прийняті посадовими особами відповідача на виконання Ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва області від 14.09.2016 року по справі № 757/45038/16-к, яка скасована та визнана такою, що була прийнята з порушенням норм чинного законодавства, не мають під собою жодних обґрунтованих правових підстав для позивача.

Крім того п. 28 рішення по справі Інтерсплав проти України ЄСПЛ зазначав про недопустимість покладення відповідальності на заявника за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань . Практика Європейського суду з прав людини є самостійним джерелом права і підлягає застосуванню судами України відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини .

Також під час розгляду справи позивачем було надано Висновок судового експерта № 027/1/1-001 судово-економічної експертизи від 01.10.2018 року, згідно якого було встановлено невідповідність висновку Акту перевірки фактичним даним, які мали місце під час реалізації позивачем Статутної діяльності.

Крім того, суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання протиправним і скасування прийнятого Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області Рішення про виключення з реєстру неприбуткових організацій (установ) від 07.11.2016 р. № 416/12-1 також підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується в даному випадку з позицією позивача, що у висновках Акту перевірки щодо встановлення використання доходу фонду не на цілі, передбачені його статутом у 2015 році, що призвело до нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, вказана неправильна та необґрунтована самим Актом перевірки сума, що повинно мати наслідком скасування ухвалених на його основі рішень.

Так як вбачається з Акту перевірки від 28.10.2016 р. Головним управлінням ДФС в Одеській області зокрема, було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.11.2016 р № 0009941401 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем по податку на прибуток в сумі 29433,00 грн. При цьому вищевказане збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем по податку на прибуток в сумі 29433,00 грн. відповідач обґрунтовує на с. 7-8 Акту перевірки, зазначаючи, зокрема, наступне: В ході проведення перевірки встановлено, що протягом 2015 року фондом профінансовано придбання квитків на авіарейси особам, які не є працівниками фонду та надання благодійної фінансової допомоги яка не відповідає цілям, завданням та напрямам діяльності фонду. Крім того, встановлено придбання квитків, які оформлено на ім'я керівника фонду, щодо яких неможливо встановити зв'язок їх придбання з діяльністю фонду .

Однак суд не може погодитися з даними висновками зазначеними в Акті перевірки, оскільки сплати були здійснені відповідно до приписів Статуту Фонду: п. 2.3. Основні завданнями (цілями) Фонду є: … 2.3.15. Сприяння розвитку міжнародних відносин України, 2.5. Форми здійснення благодійної діяльності:… 2.5.1 одноразова фінансова та інша допомога, 4.1 Відповідно до статутних завдань та чинного законодавства Фонд має право:… 4.1.1 Самостійно вирішувати питання про надання благодійної допомоги її набувачам… , 4.1.2. Самостійно визначати форми, об'єкти, суб'єкти та обсяги благодійної допомоги у відповідності до чинного законодавства.

Таким чином суд прийшов до висновку, що здійснення таких витрат не суперечить статутній діяльності позивача, операції з купівлі квитків не можуть братися до уваги при вирішенні питання про характер видатків позивача, оскільки як було з'ясовано у судовому засіданні кошти були повернуті вказаними особами позивачу, що підтверджується даними бухгалтерського обліку позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з Наказу № 26/10/15 від 26.10.2015р., фондом на підставі пп.2.3.1, 2.4.2 та 2.4.10 Статуту організовувався 31.10.2015 в місті Києві круглий стіл з обміну досвідом реформи органів правоохоронної системи. Наказом передбачено забезпечення учасникам круглого столу та залученим волонтерам відшкодування транспортних витрат, пов'язаних з організацією та участю в заході, що проводиться.

Так пунктом 2.3.1 Статуту позивача визначено, що основним із завдань (мети) фонду є сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни, захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного стану, надання допомоги співробітникам правоохоронних органів та органів охорони громадського порядку та членам їх сімей.

Відповідно п.2.4.2, 2.4.10 Статуту для реалізації своєї мети та завдань Фонд залучає для їх реалізації спеціалістів та організовує науково - практичні семінари, лекції, презентації, екскурсії за інтересами набувачів благодійної допомоги та їх сімей.

Висновком експертизи та матеріалами справи встановлено, що фізичними особами на ім'я, яких були придбані авіаквитки, було повернуто кошти за квитки на загальну суму - 18287,00 грн., які згодом були передані в якості матеріальної допомоги учаснику АТО ОСОБА_7 (посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1, видане 12.08.2015р.).

Суд при оцінці цих фактів виходить з того, що дані обставини підтверджуються Висновком експертизи та небули досліджені в Акті перевірки, а сам факт здійснення таких операцій та їх очевидна несуперечність з статутними цілями фонду не заперечувалися відповідачем.

А тому суд приходить до висновку, що оплата позивачем авіаквитків учасникам організованих ним заходів відповідає статуту благодійного фонду та не становило порушення вимог податкового законодавства.

Також придбання квитків, які оформлено на керівника фонду для здійснення авіапереліту за напрямком Одеса-Тбілісі-Одеса відповідає статутній меті фонду. Оскільки згідно наказу № 05/11/15 від 05.11.2015 р. з метою проведення переговорів керівник фонду відбув у відрядження до Грузії (Громадська організація Громадська думка ) на період з 07.11.2015р. по 11.11.2015р.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про благодійну діяльність та благодійні організації розмір адміністративних витрат благодійної організації не може перевищувати 20 відсотків доходу цієї організації у поточному році.

У відповідності до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 31.12.1999 р. № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за № 27/4248 до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо); витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загально-господарського персоналу.

Отже, на думку суду, враховуючи наведене, до адміністративних витрат також відносяться, згідно з Висновком експертизи, придбання авіаквитків для керівника фонду на суму - 7453,00 грн.

А тому позиція викладена у акті перевірки щодо невідповідності цих витрат статутній меті позивача не є правомірною.

Крім того на с. 8 Акту перевірки вказується, що в ході проведення перевірки встановлено, що протягом 2015 року БФ НА БЛАГО ОДЕСИ профінансовано придбання поліграфічної продукції, а саме: книг Грузини в історії Південної України: спільне море та доля у кількості 500 шт. На виконання умов договору від 05.11.2015р. за №б/н з ТОВ ВМВ-Принт , код за ЄДРПОУ 39589897, відповідно обігу коштів по банківському рахунку 26009010078912 у ПАТ Банк Восток , МФО 307123 23.11.2015р. з розрахункового рахунку благодійного фонду на адресу ТОВ БМВ - Принт перераховано коштів на загальну суму 136 600 грн. згідно рахунку від 05.11.2015р. №В-001012. Під час проведення перевірки (21 жовтня 2016 року) Голові правління БФ НА БЛАГО ОДЕСИ , а саме: Нішніанідзе Т. було надано лист з проханням щодо проведення інвентаризації залишків ТМЦ станом на 21.10.2016. Так, в присутності Голови правління БФ НА БЛАГО ОДЕСИ - Нішніанідзе Т. була проведена інвентаризація.

За результатами проведеної інвентаризації в офісному приміщенні за адресою: м.Одеса, вул. Успенська, 39/1, офіс 15 встановлено наявність книг ГРУЗИНИ В ІСТОРІЇ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ: СПІЛЬНЕ МОРЕ ТА ДОЛЯ" у кількості 500 шт., про що складено Акт від 21.10.2016 року.

Однак суд звертає увагу, що Статутом Фонду передбачено сприяння розвитку науки та освіти, реалізації науково-освітніх програм, надання допомоги учням, студентам, вченим, науковим співробітникам, викладачам, вчителям та іншим діячам в галузі науки та освіти (п.2.3.3 Статуту), організація видавництва газет, журналів, учбової, методичної та довідкової літератури (п.2.3.9 Статуту) .

Також відповідно до пунктів 2.7.10, 2.7.11 статуту з метою здійснення своєї діяльності Фонд має право виробляти, видавати друковану, кіно-, відео-, радіо-, аудіо-, фото продукцію, в тому числі сувенірну продукцію , та організовувати з цією метою студії; поширювати друковану, кіно-, відео-, радіо-, аудіо-, фото продукцію, в тому числі сувенірну продукцію, з метою популяризації програм соціального, культурного, духовного розвитку. Розвитку громадянського суспільства, іншої діяльності, передбаченої цим Статутом та чинним законодавством України.

Отже, на думку суду, діяльність в сфері видавництва відповідає основним завданнями (цілями) фонду, а висновки Акту перевірки в частині завищення задекларованих БФ НА БЛАГО ОДЕСИ показників, а саме рядку 12.2.9 Витрати, що здійснюються неприбутковими організаціями для виконання діяльності, визначеної для них як основна законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації для інших потреб, передбачених статутними документами на суму виготовлення поліграфічної продукції в розмірі 136 600,00 грн. документально та нормативно не підтверджуються.

А тому з огляду на зазначене, оплата друку книги Грузини в історії Південної України: спільне море та доля не суперечить вимогам п.133.4.2 Податкового кодексу України.

Оцінюючи обставини справи, суд виходить із встановлених фактів неправомірного проведення перевірки, наявності в Акті перевірки помилкових даних щодо визначення грошових зобов'язань позивача, а також з того, що висновки Акту перевірки документально та нормативно не підтверджуються в частині використання доходу фонду не на цілі, передбачені його установчими документами у 2015 році у розмірі 163517 грн, що призвело до нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 29433 грн.

Так у судовому засіданні було встановлено, що у період, який перевірявся, позивач не допускав використання доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені підпунктом 133.4.2 Податкового кодексу України.

Разом з тим на підставі Акту перевірки було прийнято стосовно позивача податкове повідомлення-рішення від 08.11.2016 р № 0009941401 про збільшення останньому суми грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток в сумі - 29433,00 грн., а ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС України в Одеській області ухвалено рішення про виключення позивача з реєстру неприбуткових організацій (установ) від 07.11.2016 р. № 416/12-1, яке на думку суду є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно було винесено передчасно без урахування усіх фактичних даних, які мали місце під час діяльності позивача.

Пунктом 49 Рішення Волохи проти України Європейський Суд з прав людини визначено, що верховенство права передбачає, що втручання органів виконавчої влади в права осіб має підлягати ефективному контролю, який зазвичай має здійснюватися судовими органами.

Виходячи з того, що в ході судового розгляду справи не підтвердилися ні числові значення нарахованих грошових зобов'язань позивача, ні позиція податкового органу щодо порушення позивачем приписів підпункту 133.4.2 Податкового кодексу України, суд, дослідивши Акт перевірки, інші матеріали справи, приходить до висновку, що прийняті на його основі індивідуальні акти є незаконними та такими, що підлягають до скасуванню.

Так суд встановив, що між заявленими позивачем позовними вимогами існує причинно-наслідковий зв'язок, оскільки висновком Акту перевірки були встановлені порушення законодавства щодо діяльності позивача, як неприбуткової організацій, що стало наслідком донарахування податкових зобов'язань за повідомленням-рішенням та як наслідок виключення останнього з Реєстру неприбуткових організацій.

Встановлення судом факту відсутності порушень п.п. 133.4.2 Податкового кодексу України щодо використання доходів фонду не на цілі, передбачені статутом фонду, є не тільки істотною обставиною, що визначає правові підстави для скасування рішення № 416/12-1 від 07.11.2016 року, як на це звернув увагу позивач у своїй позовній заяві, але і зумовлює скасування рішення № 416/12-1 від 07.11.2016 року як єдиний спосіб захисту ним своїх прав.

З огляду на це суд звертає увагу на те, що законодавством встановлені різні строки оскарження вказаних рішень відповідачів.

Відповідно до ст. 56.18 ПКУ з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Строк для звернення платника податків до суду із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання повинен визначатися за правилами п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України (1095 днів із дня отримання такого рішення).

Однак, частиною другою статті 122 КАСУ для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк. При цьому, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Представник відповідачів звернувся до суду з заявою щодо залишення без розгляду позовної заяви в частині вимоги скасування рішення № 416/12-1 від 07.11.2018 року. Позивач одночасно звернувся до суду із заявою про поновлення процесуального строку на оскарження рішення про виключення з реєстру неприбуткових організацій (установ) від 07.11.2016 р. № 416/12-1. Відмовляючи у задоволенні заяви представника відповідачів та задовольняючи заяву позивача суд виходив з того, що право на судовий захист, одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо дотримання строків оскарження. Проте такі обмеження повинні застосовуватися з легітимною метою та зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ Воловік проти України , Креуз проти Польщі , Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі ). Обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не має законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю мети, яку прагнуть досягти (рішення ЄСПЛ Тіннеллі та сини, Лтд та ін. , Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства ).

Стаття 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачає, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України .

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Суд погоджується з тим, що встановлення різних процесуальних строків оскарження для взаємообумовлених (похідних) вимог не відповідає принципу правової визначеності.

Відповідно до ст. 56.21 ПКУ у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

А тому враховуючи вищевказані обставини суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення позивачу процесуального строку на оскарження рішення № 416/12-1 від 07.11.2016 року.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої Конвенція має на меті гарантію не теоретичних або ілюзорних прав, а практичних та ефективних. Особливо це стосується права на доступ до суду з огляду на визначене місце, яке посідає в демократичному суспільстві право на справедливий суд (рішення ЄСПЛ Ейрі проти Ірландії , Аїт-Мугуб проти Франції ) .

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статтіHYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1510/ed_2016_02_04/pravo1/T052747.html?pravo=1" 77 КАС HYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1510/ed_2016_02_04/pravo1/T052747.html?pravo=1"України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтеюHYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1511/ed_2016_02_04/pravo1/T052747.html?pravo=1" 78 HYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1511/ed_2016_02_04/pravo1/T052747.html?pravo=1"цьогоHYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1511/ed_2016_02_04/pravo1/T052747.html?pravo=1" Кодексу.

Згідно з частиною 2 статтіHYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1510/ed_2016_02_04/pravo1/T052747.html?pravo=1" 77 КАС HYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1510/ed_2016_02_04/pravo1/T052747.html?pravo=1"України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Крім того, в рішенні № 37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі "Суомінен проти Фінляндії" Європейський суд вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення.

Відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, не було доведено правомірність дій при прийнятті оскаржуваних рішень та не надано обґрунтованих пояснень щодо правомірності виключення позивача з Реєстру неприбуткових установ та організацій з урахуванням наведених вище норм.

Натомість, позивачем надано достатньо належних та допустимих доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та оцінки доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Окремо суд, звертає увагу, що рішення про розподіл судового збору було винесено судом відповідно до заявлених позивачем вимог.

Керуючись: ст.,ст. 2, 7, 9, 74, 77-78, 94, 139, 244-246, 295 КАС України суд,-

В И Р І Ш И В:

Задовольнити у повному обсязі позовну заяву Благодійного фонду "На Благо Одеси" до Головного управління ДФС в Одеській області, ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, рішення про виключення з реєстру неприбуткових організацій.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області податкове повідомлення-рішення від 08.11.2016 р № 0009941401 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем по податку на прибуток в сумі 29433,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області рішення про виключення з реєстру неприбуткових організацій (установ) від 07.11.2016 р. № 416/12-1.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Благодійного фонду "На Благо Одеси" (КОД ЄДРПОУ 39230916) судові витрати у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Стягнути з ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39565511) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Благодійного фонду "На Благо Одеси" (КОД ЄДРПОУ 39230916) судові витрати у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст Рішення було викладено та підписано суддею 19 листопада 2018 року.

Суддя О.Г. Гусев

.