Рішення

від 17.10.2018 по справі 826/15724/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 жовтня 2018 року № 826/15724/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., за участі секретаря судового засідання Яцеленко Ю.О., представника позивача Ткач О.С. (довіреність від 26.02.2018 року № 25/02/П-А), представника відповідача Кучерявого О.В. (довіреність від 13.12.2017 року № 324/26-18-10-03), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства Гідромонтаж-1

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15 вересня 2017 року № 0759140102 та № 0760140102

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного підприємства Гідромонтаж-1 (далі також - позивач, ПП Гідромонтаж-1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якій просить скасувати повністю податкові повідомлення-рішення за формою Р Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 15 вересня 2017 року №0759140102 та №0760140102.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.12.2017 року позовну заяву було залишено без руху та встановлено термін для усунення недоліків позовної заяви до 20.12.2017 року. З огляду на усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.01.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

Судову справу призначено до підготовчого судового засідання на 28.02.2018 року, у яке з'явився представник позивача. Відповідачем, належним чином повідомленим про дату, час та місце підготовчого судового зсідання, явку свого представника не забезпечено, заяв, клопотань до суду не надходило.

Через канцелярію суду від відповідача 31.01.2018 року надійшов відзив на позовну заяву, позивачем 12.02.2018 року надано відповідь на відзив. У зв'язку з неявкою відповідача підготовче судове засідання відкладено на 16.04.2018 о 10:30.

У вказане судове засідання з'явився представник позивача. Відповідачем, належним чином повідомленим про дату, час та місце підготовчого судового зсідання, явку свого представника не забезпечено, заяв, клопотань до суду не надходило. Представником позивача заявлено клопотання про оголошення перерви у розгляді справи, яке задоволено судом та призначено підготовче судове засідання на 04.06.2018 року об 11:40 год.

Відповідно до Довідки секретаря судових засідань Окружного адміністративного суду міста Києва 04.06.2018 р. у зв'язку з неявкою представників сторін, фіксація судового засідання не проводилась, розгляд справи відкладено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2018 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 02.07.2018 року об 11:30 год.

У вказане судове засідання з'явився представник відповідача. Позивачем, належним чином повідомленим про дату, час та місце судового зсідання, явку свого представника не забезпечено, заяв, клопотань до суду не надходило. У зв'язку з неявкою представника позивача, судом відкладено розгляд справи на 22.08.2018 року на 09:00 год.

В зазначене судове засідання з'явились уповноважені представники сторін.

Представник позивача просив задовольнити позовну заяву, посилаючись на письмові пояснення, надані до матеріалів справи та зазначаючи, що при проведенні податкової перевірки посадовими особами відповідача не було досліджено усіх первинних документів, які є в наявності та надані до матеріалів справи, між позивачем та його контрагентами, що підтверджують фактично здійснені господарські операції, а твердження відповідача про заниження податку на прибуток є необґрунтованим та незаконним, а тому винесені податкові повідомлення-рішення, що оскаржуються, підлягають скасуванню.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначивши, що податкову перевірку проведено відповідно до вимог чинного законодавства, а встановлені обставини, відповідно до яких виявлено порушення податкового законодавства, на підставі чого і було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є законними та скасуванню не підлягають, адже в досліджених первинних документах позивача з контрагентами встановлено порушення, що призвели до заниження податку на прибуток.

Судом на стадії дослідження доказів оголошено перерву на 17.10.2018 р. об 09:00 год.

У вказане судове засідання з'явились уповноважені представники сторін.

Відповідно до частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

На підставі направлень від 25.07.2017 року № 772/26-15-14-01-02, 773/26-15-14-01-02, 774/26-15-14-01-02, 2524/26-15-14-03-03, 2518/26-15-14-03-05, виданих Головним управлінням ДФС у м. Києві, протягом періоду з 25.07.2017 року по 14.08.2017 року, з продовженням терміну проведення з 08.08.2017 року по 14.08.2017 року (на підставі наказу від 04.08.2017 року №7451), проведено документальну планову виїзну перевірку ПП Гідромонтаж-1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, валютного - за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування - за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 19.08.2017 року №350/26-15-14-01-02/33072632 (далі також - акт перевірки).

Згідно висновків цього акту перевірки, працівниками відповідача встановлено порушення позивачем наступних норм податкового законодавства:

1) пп. 14.1.27, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п.138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст.138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, п. 3 Розділу III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 року № 336/22868, п. 138.2 ст. 138, 139.1.9 ст. 139, п.1 ст.9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХIV Про бухгалтерський і фінансову звітність в Україні , в результаті чого встановлено заниження суми податку на прибуток на загальну суму 1 962 627 грн., в т.ч.: за - 2014 рік на 329 695,00 грн., за 2016 рік - на 1 962 627,00 грн.

2) п. 198.1, п.198.3 п.198.4 п.198.6 ст.198, п. 201.10 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на 2 180 697,00 грн., в т.ч.:

- за березень 2014 року - 75 372 грн.,

- за квітень 2014 року - 6 294 грн.,

- за травень 2014 року - 111 382 грн.,

- за липень 2014 року - 42 967 грн.,

- за серпень 2014 року - 13 037 грн.,

- за вересень 2014 року - 14 713 грн.,

- за жовтень 2014 року - 23 759 грн.,

- за листопад 2014 року - 59 119 грн.,

- за травень 2016 року - 300 054 грн.,

- за червень 2016 року - 417 468 грн.,

- за липень 2016 року - 211 045 грн.,

- за серпень 2016 року - 66 846 грн.,

- за вересень 2016 року - 82 278 гривень.

Суть зазначених правопорушень, на думку перевіряючих, полягає у непідтверджені реальності проведення господарських операцій позивача з ТОВ Брокбудкепітал (код ЄДРПОУ 37450960), ПП Векте (код ЄДРПОУ 38351083), ТОВ Таїр Груп (код ЄДРПОУ 39280511), ТОВ Адванс (код ЄДРПОУ 40149766), ТОВ Буд-Гуд (код ЄДРПОУ 40282022).

Також, посадові особи податкового органу, посилаючись на ухвали по кримінальних справах щодо контрагентів позивача, дійшли до висновку, що це також свідчить про фіктивний характер господарських операцій.

За результатами вказаної перевірки 15.09.2017 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0759140102, яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2 406 246,00 грн., в тому числі 1 924 997,00 грн. за основним платежем та 481 249,00 грн. за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення №0760140102, яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 2 453 283,00 грн. в тому числі 1 962 626,00 грн. за основним платежем та 490 657,00 грн. за штрафними санкціями.

На вказані податкові повідомлення-рішення позивачем було подано скаргу до Державної фіскальної служби України, за результатами розгляду якої у задоволенні останньої відмовлено.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення від 15.09.2017 року протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся із цим позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглянувши подані сторонами по справі документи, проаналізувавши надані у судових засіданнях пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно пп. 134.1.1 п. 134 ст. 134 Податкового кодексу України (далі також - ПК України) (тут і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств визначено прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, загальне поняття витрат закріплене у пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Склад витрат і порядок їх визначення закріплений в ст. 138 ПК України. Зокрема, за змістом норми пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають в себе собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Абзацом 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Поряд з цим, нормами п.п. 200.1 - 200.4 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

У свою чергу, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. а п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого ) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями,іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Також, згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту

За визначенням ст. 1 Закону України від 16.07.1999 року №996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Виходячи з аналізу наведених норм Кодексу в сукупності, суд дійшов висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум витрат та податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів. Дана правова позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, які викладені у його постановах від 30.01.2018 року №К/9901/2803/18 (у справі №820/11856/13-а), від 31.01.2018 року №К/9901/5557/18 (у справі №826/245/14), від 06.02.2018 року №К/9901/7258/18 (у справі №810/6695/14).

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі матеріали, судом встановлено, що ПП Гідромонтаж-1 зареєстровано Реєстраційною службою Головного управління юстиції в місті Києві 31.07.2004 року, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 15561020000000091. ПП Гідромонтаж-1 відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців має місцезнаходження: м. Київ, вул. Сирецька, буд. 96-В.

Позивача взято на облік в контролюючих органах 12.08.2004 року за № 42730. Станом на час проведення податкової перевірки позивач перебував на обліку в ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Як встановлено судом, податковою перевіркою достовірності відображених показників у поданих податкових деклараціях / розрахунках за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року встановлено, що відображені у рядку 05 витрати операційної діяльності податкової декларації показників за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року у загальній сумі 7 730 503 грн. встановлено, що позивач здійснював операції з придбання товарів (матеріали комплектуючі для басейнів та їх обслуговування, засоби для догляду за басейнами, амортизація та інше), нарахування заробітної плати працівникам та податків на ФОП, придбання послуг субпідрядних організацій тощо.

Проведеною перевіркою відображеного показника за 2014 рік в сумі 7 730 503 грн. на підставі таких документів: договорів купівлі-продажу з постачальниками, договорів про надання послуг, відомості по бухгалтерських рахунках 20, 23, 311 631, 37, 90, видаткових накладних постачальників, актів про надання послуг, виписок банку та інші, встановлено завищення задекларованих показників у рядку 05 витрати операційної діяльності податкової декларації всього у сумі 1 831 640 грн.

Перевіркою встановлено проведення позивачем у перевіряємому періоді фінансово-господарських операцій з наступними постачальниками ТМЦ - ТОВ Брокбудкепітал код ЄДРПОУ 37450960. У перевіреному періоді позивачем оприбутковано від вказаного СГ ТМЦ на загальну суму 680 615 грн., крім того ПДВ - 136 123,08 грн. ТМЦ оприбутковувались на підставі договору від 17.05.2014 року №17/05-14.

Також, відповідач зазначає, що відповідно до відомостей в базі ДФС України Податковий блок контрагентом позивача товари, які зазначено відповідно до вказаного Договору, реалізовані в адресу позивача, у постачальників не придбавались, податкові накладні з такою номенклатурою до складу податкового кредиту не відносились.

Крім цього, відповідач посилається на Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва по справі № 760-17892-14-к, в якій зазначено, що директор і бухгалтер контрагента позивача, які є засновниками і інших товариств, що фігурують по вказаній справі, під час здійснення фінансово-господарських відносин з іншими контрагентами з придбання товарно-матеріальних цінностей, подальшу реалізацію яких не підтверджено даними податкового обліку, ухилились від сплати податку на додану вартість за січень 2014 року на загальну суму 3 180 234,64 грн.

Також, відповідачем під час проведення перевірки встановлено, що у перевіреному періоді позивачем оприбутковано від ПП Векте (код ЄДРПОУ 38351083) на загальну суму 408 330 грн., крім того ПДВ - 81 666 грн. ТМЦ оприбутковувались на підставі договору від 05.03.2014 року №05/03-14. Згідно бази ДФС України Податковий блок товари, про які йдеться в договорі, зазначеним контрагентом позивача у постачальників не придбавались, податкові накладні з такою номенклатурою до складу податкового кредиту не відносились.

У перевіреному періоді позивачем оприбутковано від ТОВ Таїр Груп (код ЄДРПОУ 39280511) на загальну суму 3 683 385,00 грн., крім того ПДВ - 148 539,00 грн. ТМЦ оприбутковувались на підставі договору від 23.07.2014 року №23/07. Згідно бази ДФС України Податковий блок товари, про які йдеться в договорі, зазначеним контрагентом позивача у постачальників не придбавались, податкові накладні з такою номенклатурою до складу податкового кредиту не відносились.

У перевіреному періоді відповідачем встановлено, що позивач оприбуткував від ТОВ Адванс Ассист (код ЄДРПОУ 40149766) на загальну суму 3 683 385,00 грн., крім того ПДВ - 736 677,00 грн. ТМЦ оприбутковувались на підставі договору від 02.04.2016 року №0204/01. Згідно бази ДФС України Податковий блок товари, про які йдеться в договорі, зазначеним контрагентом позивача у постачальників не придбавались, податкові накладні з такою номенклатурою до складу податкового кредиту не відносились.

Також встановлено, що позивачем оприбутковано від ТОВ Буд-Гуд (код ЄДРПОУ 40282022) на загальну суму 5 388 458,00 грн., крім того ПДВ - 1 077 692,00 грн. ТМЦ оприбутковувались на підставі договору від 10.05.2016 року №10/05-2016. Згідно тієї ж бази ДФС України товари, про які йдеться в договорі, зазначеним контрагентом позивача у постачальників не придбавались, податкові накладні з такою номенклатурою до складу податкового кредиту не відносились.

Перевіркою також встановлено, що видаткові накладні ТОВ "Буд-Гуд", підписані директором Кумаровою О.С., не містять інформацію про місце складання вказаних документів, що є обов'язковим реквізитом для первинних бухгалтерських документів, визначений ст. 9 3aкону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідачем, посилаючись на Ухвалу Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/23384/17, зазначено, що контрагент позивача ТОВ Буд-Гуд має ознаки фіктивності.

Таким чином, перевіркою встановлено, що у зв'язку з порушенням п. 138.2 ст. 138. , пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , позивачем віднесено до складу собівартості реалізованих товарів та наданих послуг суму 10 903 483,00 грн., в т.ч.: за 2014 рік - 1 831 640,00 грн., за 2016 рік - 9 071 843,00 гривні.

В тому числі до складу витрат відповідач зарахував:

- на загальну суму 10 903 483,00 грн., в т.ч.: за 2014 рік - 1 831 640,00 грн., за 2016 - 9 071 843,00 гривні;

- складу податкового кредиту - 2 180 697,00 грн., в т.ч.: за березень 2014 року - 75 372,00 грн. за квітень 2014 року - 6 294,00 грн., за травень 2014 року - 111 382,00 грн., за липень 2014 року - 42 967,00 грн., за серпень 2014 року - 13 037,00 грн., за вересень 2014 року - 14 713,00 грн., за жовтень 2014 року - 23 759,00 грн., за листопад 2014 року - 59 119,00 гривень.

За період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року позивачем задекларовано податок на прибуток у сумі 24 352,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за вказаний період встановлено його заниження всього в сумі 1 962 627,00 грн., у тому числі за 2016 рік - на 1 962 627,00 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в п. 3.1.1.2 розділу 3 акту перевірки, зведені дані наведені в додатку 9 до акту перевірки.

Також, податковою перевіркою достовірності відображених показників у поданих податкових деклараціях з податку на додану вартість (рядки 10.1-16.3) за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року встановлено проведення позивачем у перевіряємому періоді фінансово-господарських операцій з наступними постачальниками:

- ТОВ Реал-Гран-Груп (перереєстровано в TOB Брокбудкепітал ) код ЄДРПОУ 37450960. У перевіреному періоді позивачем оприбутковано від вказаного СГ суму 680 615,00 грн., крім того ПДВ - 136 123,08 грн. Податкові накладні, виписані ТОВ Реал-Гран-Груп в адресу позивача, містять коди УКТЗЕД по всіх товарах, поставлених на адресу ПП Гідромонтаж-1 . В подальшому оприбутковані ТМЦ були реалізовані іншим СГД та передані у виробництво для виконання робіт: бухгалтерська проводка Д-т 23, 36 - К-т 201 28 з подальшим віднесенням до собівартості реалізованої продукції, товарів - Д-т рахунку 902, 903. Згідно інформації, що міститься в базі даних ДФС України Податковій блок СГ товари, реалізовані в адресу Підприємства, у постачальників не придбавались, податкові накладні з такою номенклатурою до складу податкового кредиту не відносились;

- ПП Векте код ЄДРПОУ 38351083. У перевіреному періоді позивачем оприбутковано від вказаного СГ ТМЦ на загальну суму 408 330,00 грн., крім того ПДВ - 81 660,00 грн. Реєстр податкових та видаткових накладних, на підставі яких здійснені бухгалтерської проводки в обліку Підприємства, наведено в додатку 3.1.1.2 до акта. В подальшому оприбутковані ТМЦ були реалізовані іншим СГД та передані у виробництво для виконання робіт: бухгалтерська проводка Д-т 23, 36 - К-т 201, 28, з подальшим віднесенням до собівартості реалізованої продукції, товарів - Д-т рахунку 902, 903 не придбавались, податкові накладні з такою номенклатурою до складу податкового кредиту не відносились;

- ТОВ Таїр Груп код ЄДРПОУ 39280511. У перевіреному періоді позивачем оприбутковано від вказаного СГ ТМЦ на загальну суму 3 683 385,00 грн., крім того ПДВ - 14 539,00 грн. Реєстр податкових та видаткових накладних, на підставі яких здійснені бухгалтерські проводки в обліку позивача, наведено в додатку 3.1.1.2 до акта. В подальшому оприбутковані ТМЦ були реалізовані іншим СГД та передані у виробництво для виконанняробіт: бухгалтерська проводка Д-т 23, 36 - К-т 201, 28. з подальшим віднесенням до собівартості реалізованої продукції, товарів - Д-т рахунку 902, 903 не придбавались податкові накладні з такою номенклатурою до складу податкового кредиту не відносились;

- ТОВ Адванс код ЄДРПОУ 40149766. У перевіреному періоді позивачем оприбутковано від вказаного СГ ТМЦ на загальну суму 3 683 385,00 грн., крім того ПДВ - 73 677,00 грн. Реєстр податкових та видаткових накладних, на підставі яких здійснено бухгалтерські проводки в обліку позивача, наведено в додатку 3.1.1.2 до акта. В подальшому оприбутковані ТМЦ були реалізовані іншим СГД та передані у виробництво для виконання робіт: бухгалтерська проводка Д-т 23, 36 - К-т 201, 28, з подальшим віднесенням до собівартості реалізованої продукції, товарів - Д-т рахунку 902, 903 не придбавались податкові накладні з такою номенклатурою до складу податкового кредиту не відносились;

- ТОВ Буд-Гуд код ЄДРПОУ 40282022. У перевіреному періоді позивачем оприбутковано від вказаного СГ ТМЦ на загальну суму 5 388 458,00 грн., крім того ПДВ - 1 077 692,00 грн. Реєстр податкових та видаткових накладних, на підставі яких здійснено бухгалтерські проводки в обліку позивача, наведено в додатку 3.1.1.2 до акту. В подальшому оприбутковані ТМЦ були реалізовані іншим СГД та передані у виробництво для виконання робіт: бухгалтерська проводка Д-т 23, 36 - К-т 201,28, з подальшим віднесенням до собівартості реалізованої продукції, товарів - Д-т рахунку 902, 903 не придбавались податкові накладні з такою номенклатурою до складу податкового кредиту не відносились.

Таким чином, перевіркою встановлено віднесення на собівартість реалізованих товарів та до складу податкового кредиту суми ПДВ по вказаних контрагентах на загальну суму з урахуванням звітних даних позивача 2 180 697,00 грн., в т.ч.: за березень 2014 року - 75 372,00 грн. за квітень 2014 року - 6 294,00 грн., за травень 2014 року - 111 382,00 грн., за липень 2014 року - 42 967,00 грн., за серпень 2014 року - 13 037,00 грн., за вересень 2014 року - 14 713,00 грн., за жовтень 2014 року -23 759,00 грн., за листопад 2014 року - 59 119,00 грн., за травень 2016 - 300 054,00 грн., червень 2016 року - 417 468,00 грн., за липень 2016 року - 211 045,00 грн., за серпень 2016 року - 66 846,00 грн., вересень 2016 року - 82 278,00 грн.

На підтвердження проведення товарно-господарських операцій із контрагентами позивачем до матеріалів справи надано наступні документи:

- Договір підряду від 10.08.2016 року № 229/2, укладений між позивачем та ТОВ Промислово-будівельна група ІНТОСТРОЙ , специфікація № 1, № 2, № 3, № 4, № 5 до вказаного Договору, довідка про вартість виконаних будівельних робіт і затрат за вересень 2016 року, Акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2016 року, Акт вартості устаткування, придбаваємого виконавцем робіт за вересень 2016 року, довідка вартості виконаних робіт і затрат за листопад 2016 року. Вказані документи мають відповідні необхідні реквізити та засвідчені підписами посадових осіб позивача та контрагента та їхніми відбитками печаток;

- Договір підряду від 13.04.2016 року № 13/04-2016 між позивачем та ТОВ Оптова Мережа 2011 , специфікація № 1 до вказаного Договору, календарний графік виконаних робіт і графік оплат, Додаткова угода № 1 до Договору підряду від 20.05.2016 року № 13/04-2016, специфікація № 1 до Додаткової угоди № 1 до Договору від 13.04.2016 року № 13/04-2016, довідка про вартість виконаних будівельних робіт і затрат за жовтень 2016 року, Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2016 року, Акт № 3 вартості устаткування, придбаного виконавцем робіт за жовтень 2016 року. Вказані документи мають відповідні необхідні реквізити та засвідчені підписами посадових осіб позивача та контрагента та їхніми відбитками печаток;

- Договір будівельного підряду від 24.03.2014 року № 24-03/14-В62-Г1 між позивачем та ТОВ Будівельна компанія Укрреставрація , додаток до Договору, Графік виконання робіт, Договірна ціна на будівництво, реконструкцію будівлі спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Волошська, 62 в Подільському районі м. Києва, здійсненого в 2014 році, об'єктний кошторис № 7-1 на будівництво: суспільно-спортивного комплексу, відомість трудових затрат та заробітної плати до об'єктного кошторису № 7-1, локальний кошторис на будівельні роботи № 7-1-3 на Дитячий басейн (технологічна частина), локальний кошторис на будівельні роботи № 7-1-2, локальний кошторис на будівельні роботи № 7-1-1, договірна ціна на будівництво реконструкцію будівлі спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Волошска, 62 в Подільському районі м. Києва, договірна ціна на будівництво реконструкцію будівлі спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Волошска, 62 в Подільському районі м. Києва, відомість затрат труда і заробітної плати до об'єктний кошторис № 7-1, локальний кошторис на придбання устаткування, меблів і інвентарю № 7-1-2 придбання обладнання, локальний кошторис на будівельні роботи № 7-1-1, довідка про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за листопад 2014 року, акт вартості устаткування придбаного виконавцем робіт, довідка про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за листопад 2014 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року, акт вартості устаткування, придбаного виконавцем робіт, підсумкова відомість ресурсів, вказані документи мають відповідні необхідні реквізити та засвідчені підписами посадових осіб позивача та контрагента та їхніми відбитками печаток;

- Договір підряду від 17.02.2014 року № ПДД-83-2, укладений між позивачем та ТОВ Спорт-Вам , Додаток № 1, № 2, № 3 до Договору, Технічні завдання, акт виконаних робіт № 1, № 2, № 3, № 4-1, № 4-2, № 5-1, № 5-2, № 6 за 30.12.2014 року до Договору, вказані документи мають відповідні необхідні реквізити та засвідчені підписами посадових осіб позивача та контрагента та їхніми відбитками печаток;

- Договір підряду від 03.06.2014 року № 03/06, укладеного між позивачем та ТОВ Віто-Буд , Додаток № 1 специфікація № 1 до Договору від 03.06.2014 року № 03/06, довідка про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за жовтень 2014 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2014 року, вказані документи мають відповідні необхідні реквізити та засвідчені підписами посадових осіб позивача та контрагента та їхніми відбитками печаток;

- Договір поставки від 10.05.2016 року № 10/05-2016, укладений між позивачем та ТОВ Буд-Гуд , наступні видаткові накладні: № 409 від 28.09.2016 року, № 395 від 16.09.2016 року , № 394 від 13.09.2016 року, № 380 від 13.09.2016 року, № 279 від 18.08.2016 року, № 278 від 12.08.2016 року, № 277 від 09.08.2016 року, № 115 від 19.07.2016 року, № 114 від 13.08.2016 року, № 72 від 08.08.2016 року, № 71 від 17.06.2016 року, № 49 від 09.06.2016 року, № 48 від 09.06.2016 року, № 47 від 08.06.2016 року, № 14 від 24.05.2016 року, та податкові накладні: від 24.05.2016 року № 47, від 17.06.2016 року № 97, від 08.06.2016 року № 27, від 09.06.2016 року № 31, від 09.06.2016 року № 32, від 13.07.2016 року № 11, від 19.07.2016 року № 40, від 12.08.2016 року № 17, від 09.08.2016 року № 8, від 18.08.2016 року № 49, від 13.09.2016 року № 40, від 16.09.2016 року № 49, від 13.09.2016 року № 37, так видаткові та податкові накладні заповнені належним чином, мають усі необхідні реквізити, проте, в видаткових накладних немає зазначення місця складання документу, але підписи посадових осіб підприємств та відбитки печаток наявні.

На підтвердження своїх товарно-господарських відносин позивачем також надано до матеріалів справи Договір поставки від 23.07.2014 року № 23/07, укладений між ПП Гідромонтаж-1 та його контрагентом ТОВ Таїр Груп та наступні видаткові накладні: № РН-ТГ01662 від 29.11.2014 року, № РН-ТГ01618 від 25.11.2014 року, № РН-ТГ01629 від 26.11.2014 року, № РН-ТГ01349 від 31.10.2014 року, № РН-ТГ01348 від 31.10.2014 року, № РН-ТГ01350 від 31.10.2014 року, № РН-ТГ01013 від 27.10.2014 року, № РН-ТГ01003 від 30.09.2014 року, № РН-ТГ00993 від 29.09.2014 року, № РН-ТГ00761 від 08.09.2014 року, № РН-ТГ00672 від 31.08.2014 року, № РН-ТГ00673 від 31.08.2014 року, № РН-ТГ00661 від 30.08.2014 року, № РН-ТГ00606 від 25.08.2014 року, № РН-ТГ00322 від 30.07.2014 року, № РН-ТГ00321 від 30.07.2014 року, № РН-ТГ00323 від 30.07.2014 року, податкові накладні: № 109 від 31.08.2014 року, № 349 від 26.11.2014 року, № 12 від 30.07.2014 року, № 240 від 30.08.2014 року, № 451 від 31.10.2014 року, № 400 від 27.10.2014 року, № 102 від 08.09.2014 року, № 112 від 31.08.2014 року, № 14 від 30.07.2014 року, № 264 від 30.09.2014 року, № 450 від 31.10.2014 року, № 318 від 31.10.2014 року, № 165 від 25.08.2014 року, № 320 від 25.11.2014 року, № 420 від 29.11.2014 року, вказані документи мають всі необхідні реквізити та засвідчені підписами посадової особи позивача та його контрагента, а також відбитками печаток підприємств.

На підтвердження товарно-господарських відносин позивача з контрагентом ТОВ Брокбудкепітал до матеріалів справи долучені наступні документи: Договір поставки № 17/05-14 від 17.05.2014 року, видаткові накладні: № 119 від 07.07.2014 року, № 1403 від 25.07.2014 року, № 843 від 27.06.2014 року, № 844 від 27.06.2014 року, № 451 від 22.06.2014 року, № 629 від 29.05.2014 року, № 630 від 29.05.2014 року, № 396 від 26.05.2014 року, № 323 від 25.05.2014 року, № 395 від 26.05.2014 року, № 322 від 22.05.2014 року, податкові накладні: № 322 від 22.05.2014 року, № 395 від 26.05.2014 року, № 323 від 25.05.2014 року, № 396 від 26.05.2014 року, № 629 від 29.05.2014 року, № 451 від 22.06.2014 року, № 844 від 27.06.2014 року, № 843 від 27.06.2014 року, № 119 від 07.07.2014 року, у вказаних документах наявні необхідні реквізити, крім місця складання в видаткових накладних, документи засвідчені підписами уповноважених посадових осіб позивача та контрагента та відбитками їхніх печаток.

На підтвердження провадження товарно-господарських відносин з контрагентом ПП Векте позивачем надано до матеріалів справи Договір поставки № 05/03-14 від 05.03.2014 року, видаткові накладні: № 19 від 30.04.2014 року, № 82 від 31.03.2014 року, № 81 від 31.03.2014 року, № 80 від 31.03.2014 року, № 79 від 31.03.2014 року, податкові накладні: № 37 від 30.04.2014 року, № 41 від 31.03.2014 року, № 42 від 31.03.2014 року, № 40 від 31.03.2014 року, № 45 від 31.03.2014 року та квитанції, які підтверджують прийняття вказаних податкових накладних податковим органом.

Також позивачем надано до матеріалів справи платіжні доручення: № 70 від 13.05.2014 року, № 100 від 26.05.2014 року, № 150 від 11.06.201 року, № 201 від 02.07.2014, № 214 від 09.07.2014, № 266 від 30.07.2014, № 304 від 13.08.2014, № 367 від 01.09.2014, № 520 від 17.10.2014, № 126 від 29.04.2016, № 194 від 25.05.2016, № 420 від 11.08.2016, № 559 від 10.10.2016, № 195 від 25.05.2016, № 235 від 08.06.2016, № 242 від 09.06.2016, № 270 від 17.06.2016, № 310 від 06.07.2016, № 312 від 06.07.2016, № 328 від 13.07.2016, № 349 від 19.07.2016, № 398 від 09.08.2016, № 422 від 12.08.2016, № 439 від 18.08.2016, № 502 від 13.09.2016, № 504 від 13.09.2016, № 517 від 16.09.2016, № 543 від 28.09.2016, № 188 від 05.06.2014, № 200 від 12.06.2014, № 215 від 26.06.2014, № 222 від 03.07.2014, № 239 від 07.07.2014, № 247 від 09.07.2014, № 250 від 11.07.2014, № 296 від 12.08.2014, № 300 від 13.08.2014, № 314 від 01.09.2014, № 330 від 11.09.2014, № 371 від 09.10.2014, № 404 від 13.11.2014, № 418 від 26.11.2014, № 432 від 04.12.2014, № 439 від 11.12.2014, № 5 від 16.01.2015, № 26 від 12.02.2015, № 57 від 23.03.2015, № 83 від 15.04.2015, № 115 від 15.05.2015, № 143 від 02.06.2015, № 122 від 02.04.2014, № 149 від 13.05.2014, № 50 від 25.04.2016, № 7 від 05.05.2016, № 97 від 08.06.2016, № 147 від 05.07.2016, 237 від 13.09.2016, № 245 від 27.09.2016, № 255 від 06.10.2016, № 666 від 28.04.2016, № 691 від 13.05.2016, № 371 від 07.06.2016, № 899 від 15.07.2016, № 2000 від 10.08.2016, № 2049 від 12.08.2016, № 2629 від 09.09.2016, № 2634 від 09.09.2016, № 2706 від 12.09.2016, № 2790 від 15.09.2016, № 2813 від 15.09.2016, № 2917 від 20.09.2016, № 2952 від 21.09.2016, № 3302 від 06.10.2016, № 226 від 04.06.2014, № 358 від 27.06.2014, № 359 від 27.06.2014, № 763 від 30.10.2014, № 170 від 21.01.2014, № 240 від 20.03.2014, № 337 від 21.05.2015, № 8699569 від 13.01.2014, № 31 від 20.02.2014, № 59 від 21.03.2014, № 60 від 24.03.2014, № 62 від 26.03.2014, № 64 від 28.03.2014, № 67 від 28.03.2014, № 726 від 26.11.2014, № 60 від 23.05.2014, які свідчать про проведення товарно-грошових відносин позивача з контрагентами.

Також до матеріалів справи надано Акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 року, підписаний між позивачем та його контрагентом ТОВ Промислово-будівельна група Інтострой . Вказаний документ має всі необхідні реквізити, акт підписаний посадовими особами позивача та його контрагента та засвідчений вібдитками штемпелів обох.

В матеріалах справи міститься копія Картки із зразками підписів і відбитку печатки, що засвідчує зразок підпису Директора ПП Гідромонтаж ОСОБА_4 та зразок відбитків печатки.

З наявних матеріалів справи чітко прослідковується наявність взаємозв'язку між укладеними Договори, поданими до податкового органу податковими накладними, укладеними видатковими накладними та наданими платіжними дорученнями, які підтверджують рух коштів з рахунків контрагентів позивача та ним.

Також надані Договори та платіжні доручення підтверджують рух коштів з рахунків позивача на рахунки його контрагентів, адже останній виступав і Покупцем , що підтверджується також наданими до матеріалів справи податковими, видатковими накладними та платіжними дорученнями.

Зважаючи на вказане, суд не приймає твердження відповідача про заниження податку на прибуток та податку на додану вартість позивачем.

Згідно з п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Статтею 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З огляду на зазначене, системний аналіз вказаних норм свідчить, що передумовою для складання податкової накладної є існування договірних відносин між сторонами, тобто, факт укладення правочину.

Суд звертає увагу на те, що необхідною умовою для визнання недійсними правочинів, які суперечать інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такі правочини. Оскільки носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін відповідного правочину є їх посадові особи, то слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.

Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум витрат та податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції. Дана правова позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, які викладені у його постановах від 30.01.2018 року №К/9901/2803/18 (у справі №820/11856/13-а), від 31.01.2018 року №К/9901/5557/18 (у справі №826/245/14), від 06.02.2018 року №К/9901/7258/18 (у справі №810/6695/14), 04.04.2018 року № К/9901/27694/18 (у справі №808/2519/15).

Тому суд не приймає до уваги твердження відповідача, що у відповідності до даних їхньої податкової бази не простежується ланцюг купівлі-продажу товарів, що придбавались між контрагентами контрагента позивача, адже відповідачем належними доказами не доведено фіктивності правочинів між контрагентами та не надано рішення судів у кримінальних справах, які набрали законної сили та, відповідно до яких доведено фіктивність контрагентів позивача.

Натомість, позивачем надано до перевірки та до матеріалів справи усі необхідні документи, які свідчать про очевидну економічну мету та доцільність існування товарно-господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

Суд зазначає, що видаткові накладні, в яких відсутнє зазначення місця їх складання не вважаються недійсними первинними документами, судом в цьому вбачається технічна помилка особи, що складала вказані документи, що відповідає позиції вищого суду, відповідно до якої, наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (Ухвала Вищого адміністративного суду України від 19.07.2016 року у справі № К/800/50811/15).

Суд вважає, що відповідачем під час судового розгляду справи не наведено будь-яких переконливих доводів та не надано належних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування податкового кредиту за наслідками спірних господарських операцій.

Надаючи оцінку обґрунтованості посилань відповідача на ухвали по кримінальних справах № 760/17892/14-к та 757/23384/17-к, суд дійшов висновку, що вони не є належними доказами факту порушення позивачем норм ПК України оскільки, відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на преюдиціальність, як властивість судового рішення, вирок суду має обов'язкове значення для адміністративного суду лише в частині встановлених фактичних обставин, а не правової оцінки чи судових висновків.

При цьому, під час розгляду справи відповідачем не надано вироку суду безпосередньо відносно посадових осіб контрагентів позивача, якими б встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями.

Слід також додати, що під час розгляду справи не надано рішення суду відносно контрагентів позивача, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку статті 55-1 Господарського кодексу України ( Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання ), вироку суду за статтею 205 Кримінального кодексу України ( Фіктивне підприємництво ). Не надано рішення суду, прийнятого в порядку статті 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів, тобто щодо вчинення правочинів без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Не надано рішення суду про визнання правочинів з контрагентом недійсними з підстав їх суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України. Також не надано рішення суду, яке б було прийнято в порядку статті 207 Господарського кодексу України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав невідповідності спірних операцій вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, тощо.

З огляду на вищевикладене, враховуючи встановлені обставини справи, а також умови укладених договорів та специфіку придбаних товарів у контрагентів та наданих послуг контрагентам, суд приходить до висновку, що позивачем надано суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про факт реального вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з урахуванням закріпленої в статті 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, контролюючий орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем суми з податку на додану вартість та податку на прибуток за наслідками господарських операцій з контрагентами сформовано безпідставно, що ним в ході судового розгляду справи доведено не було.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 15 вересня 2017 року № 0759140102 та № 0760140102 протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення останніх.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 72 892,93 грн. з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79,139, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення за формою Р Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 15.09.2017 року № 0759140102 та № 0760140102.

3. Стягнути на користь Приватного підприємства Гідромонтаж-1 ( 04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 96, код ЄДРПОУ 33072632) судові витрати у розмірі 72 892 грн. 93 коп. (сімдесят дві тисячі вісімсот дев'яносто дві гривні 93 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги

Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Приватне підприємство Гідромонтаж-1 , 04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 96, код ЄДРПОУ 33072632;

Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980.

Повний текст рішення складено 16.11.2018 року

Суддя Л.О. Маруліна