ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/962/18-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кушнір В.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Александру М.М.,
представника позивача Зайцевої Л.Г.,
представника відповідача не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Головного управління ДФС у Чернівецькій області до Чернівецької філії ПАТ "Свемон-Захід" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, -
В С Т А Н О В И В:
Головне управління ДФС у Чернівецькій області (далі - позивач) звернулося до суду з указаним позовом, в якому просить надати дозвіл на погашення податкового боргу Чернівецької філії ПАТ "Свемон-Захід" (далі - відповідач) в сумі 212253,47 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі згідно акта опису від 18.07.2018р. №180.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що станом на 03.09.2018р. за відповідачем рахується податковий борг в загальній сумі 212 253,47 грн. по земельному податку з юридичних осіб, яка виникла на підставі: ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду у справі №876/10745/17 від 30.11.2017р., податкових декларацій з земельного податку №9001415576 від 18.01.2017р. та №45011 від 14.02.2018р., податкових повідомлень-рішень №0009451206 від 03.10.2017р., №0009461206 від 03.10.2017р., №0022015403 від 05.03.2018р., №0023785403 від 13.03.2018р.
У зв'язку з тим, що борг відповідачем добровільно не сплачений, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення боргу, позивачем 18.07.2018р. описано майно відповідача та 19.07.2018р. зареєстровано податкову заставу в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. На підставі вказаного позивач просить суд надати дозвіл на погашення податкового боргу відповідача в загальній сумі 212 253,47 грн. за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі.
Представник позивача у вступному слові позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на підстави наведені у позові.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, проте 13.11.2018р. направив до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв"язку з тим, що представник відповідача не має змоги прибути у судове засідання через відсутність квитків до м. Чернівці.
Згідно з п.2 ч.2 ст.205 КАС України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку зокрема, з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Враховуючи те, що Чернівецька філія ПАТ "Свемон-Захід" зареєстрована за адресою АДРЕСА_1, а будь-яких доказів представлення інтересів Чернівецької філії ПАТ "Свемон-Захід" іншим представником, окрім директора ОСОБА_2 до клопотання додано не було, суд на підставі п.2 ч.2 ст.205 КАС України визнав причини неявки відповідача неповажними.
У відповідності до п.1 ч.3 ст.205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Частиною 1 статті 205 КАС України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За таких обставин суд вважає, що в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи слід відмовити та продовжити розгляд справи за відсутності представника відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання.
Ухвалою суду від 08.10.2018р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання.
30.10.2018р. відповідачем подано до суду заяву про відвід судді Кушнір В.О.
Ухвалою суду від 06.11.2018р. в задоволенні такої заяви відповідачу відмовлено.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Чернівецька філія ПАТ "Свемон-Захід" (вул. Жасминна, 5-А, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 01190528) зареєстрована як юридична особа 04.01.1996р. та перебуває на обліку в Чернівецькій ОДПІ Головного управління ДФС у Чернівецькій області як платник податків з 07.10.1992р. (а.с.9).
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2017р. у справі №876/10745/17 за позовом Головного управління ДФС у Чернівецькій області до ПАТ "Свемон-Захід" в інтересах Чернівецької філії ПАТ "Свемон-Захід" про стягнення коштів з рахунків у банках - залишено без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.10.2017р. у цій же справі, якою задоволено позов та стягнуто з ПАТ "Свемон-Захід" з рахунків у банках кошти в сумі 45 301,88грн (а.с. 38-41).
З метою виконання судового рішення у вище вказаній справі позивачем направлено інкасові доручення від 21.12.2017 р. №1462-54 на суму 45301,88грн; від 13.02.2018р. №715-54 на суму 45301,88грн; від 13.02.2018р. №713-54 на суму 45301,88грн; від 13.02.2018р. №714-54 на суму 45301,88грн до ПАТ КБ "Приватбанк" (а.с. 44-46).
Вказані інкасові доручення, повернені ПАТ КБ "Приватбанк" без виконання у зв'язку з тим, що кошти на рахунку для їх виконання відсутні (а.с.45).
Відповідачем також подані податкові декларації з земельного податку за 2017-2018 роки:
- №9001415576 від 18.01.2017р., у якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з плати за землю в розмірі 154422,07грн (по 12868,51грн - за кожен місяць) (а.с.14-15);
- № 45011 від 13.02.2018р., у якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з плати за землю в розмірі 154422,07грн (по 12868,51грн - за кожен місяць) (а.с.16-17).
Відповідач не сплатив самостійно визначені у вказаних вище деклараціях суми земельного податку, що підтверджується розрахунком заборгованості та даними інтегрованої картки платника податків (а.с. 8, 13).
У зв'язку з цим за відповідачем обліковується заборгованість:
- по податковій декларації №9001415576 від 18.01.2017р. на суму 64344,71 грн по терміну сплати з 30.09.2017р. по 30.01.2018р. (в тому числі 64 342,50 грн основного платежу та пені у сумі 2,21 грн);
- по податковій декларації №45011 від 13.02.2018р. на суму 90079,57 грн по терміну сплати з 02.03.2018р. по 30.08.2018р.
Судом також встановлено, що ГУ ДФС у Чернівецькій області винесено наступні податкові повідомлення-рішення:
- податкове повідомлення-рішення №0009451206 від 03.10.2017р., яким відповідача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 12591,53грн за затримку сплати грошового зобов'язання з земельного податку (а.с. 19);
- податкове повідомлення-рішення №0009461206 від 03.10.2017р., яким відповідача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 56,17грн за затримку сплати грошового зобов'язання з земельного податку (а.с.20);
- податкове повідомлення-рішення №0022015403 від 05.03.2018р., яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у сумі 8,65грн за затримку сплати грошового зобов'язання з земельного податку (а.с.33);
- податкове повідомлення-рішення №0023785403 від 13.03.2018р., яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у сумі 7,50грн (а.с.29).
Отже, контролюючим органом в наведених податкових повідомлення-рішеннях визначено податкове зобов'язання із земельного податку в сумі 12663,85грн.
Указані вище податкові повідомлення-рішення отримані за довіреністю представником відповідача 04.10.2017р., 05.03.2018р. та 13.03.2018р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та відповідними підписами про отримання безпосередньо в таких рішеннях (а.с.18, 29, 33).
Наведені обставини також підтверджуються відомостями про заборгованість, вказаними у інтегрованій картці по ЧФ ПАТ "Свемон-захід" (а.с.13).
18.07.2018р. позивачем здійснено опис майна Чернівецької філії ПАТ "Свемон-Захід" у податкову заставу, про що 19.07.2018р. здійсненний відповідний запис у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с. 11, 42).
З огляду на те, що відповідачем станом на день подання позову заборгованість добровільно не погашена, податковий орган звернувся до суду для того, щоб отримати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення чинного законодавства та робить висновки по суті спору.
Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
В підпункті 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
У відповідності до п.56.11 ст.56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
За змістом п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи наведені положення ПК України, сума податкового зобов'язання з земельного податку в розмірі 154424,28грн самостійно визначена відповідачем у податкових деклараціях №9001415576 від 18.01.2017р. та №45011 від 13.02.2018р. є узгодженою, а відтак підлягає сплаті у визначений в п.57.1 ст.57 ПК України строк.
Відповідно до п.57.3 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
З матеріалів справи видно, що податкові повідомлення-рішення №0009451206 від 03.10.2017р., №0009461206 від 03.10.2017р., №0022015403 від 05.03.2018р. та №0023785403 від 13.03.2018р. відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалися.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вказані вище податкові повідомлення- рішення є узгодженим на загальну суму 12663,85 грн.
Крім того, за правилами п.56.18 ст.56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2017р. у справі №876/10745/17 набрала законної сили, а відтак сума грошового зобов'язання, визначена на підставі оскаржуваних у даній справі податкових повідомлень-рішень у розмірі 45301,88грн є узгодженою.
Судом встановлено, що вказане вище грошове зобов'язання відповідач не сплатив, у зв'язку з чим утворився борг, який з урахуванням поточних виплат становить 45165,34 грн.
Відповідно до п.п.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки
Підпунктом 129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України передбачає, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
При нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПК України).
Відповідно до п.п.129.3.1 п.129.3 ст.129 ПК України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
Судом встановлено та підтверджується інтегрованою карткою платника, що у зв'язку із порушенням відповідачем строків погашення грошового зобов'язання із земельного податку позивачем нарахована пеня у сумі 2,21грн (по декларації №9001415576 від 18.01.2017р.).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 212253,47грн, який є узгодженим, що підтверджується матеріалами справи, розрахунком заборгованості та інтегрованою карткою платника.
Пунктами 59.1 та 59.5 ст.59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення; якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
В ході розгляду справи було встановлено, що позивачем сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ю" № 1694-17 від 08.11.2016р. на суму 10862,30грн. Вищевказана податкова вимога, як свідчить відмітка пошти отримана 26.11.2018р. (а.с.12).
Відповідно до п.60.6 ст.60 ПК України якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).
Оскільки після вручення податкової вимоги сума податкового боргу у відповідача змінилася, але борг відповідачем не було погашено, відповідачем повторно податкова вимога не надсилалася (не вручалася).
У відповідності до п.87.2 ст.87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно з п.88.1 ст.88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Положенням п.89.1 ст.89 ПК України визначено право податкової застави, яке виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно (п.89.2 ст.89 ПК України).
Пунктом 89.3 ст.89 ПК України встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформляється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Таким чином, суд вважає, що основними умовами для звернення до суду з позовними вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків є наявність податкового боргу, відсутність коштів у платника податків, що перебувають у його власності та перебування майна платника податків у податковій заставі.
В ході розгляду справи було встановлено, що позивачем неодноразово направлялись інкасові доручення до ПАТ КБ "Приватбанк", які повертались без виконання у зв"язку з відсутністю коштів на рахунках відповідача.
Згідно абз.2 п.95.3 ст.95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
З матеріалів справи видно, що позивачем на підставі ст.89 ПК України описано майно відповідача у податкову заставу 18.07.2018р., яка зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 19.07.2018р.
Таким чином, суд, враховуючи те, що за відповідачем обліковується податковий борг, а кошти у нього, на які можливо було б пред'явити стягнення відсутні, доходить висновку про наявність правових підстав для надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі згідно акта опису №180 від 18.07.2018р.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивач довів суду правомірність заявлених вимог, в той час як відповідач не надав належні, допустимі та достовірні докази відсутності або погашення ним податкового боргу.
Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, а відтак позов підлягає задоволенню повністю.
У відповідності до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У зв'язку із відсутністю таких витрат питання щодо повернення судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Надати Головному управлінню ДФС у Чернівецькій області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Чернівецької філії ПАТ "Свемон-Захід" (код ЄДРПОУ 01190528) в сумі 212 253 (двісті дванадцять тисяч двісті п'ятдесят три) гривні 47 коп. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі згідно акта опису від 18.07.2018р. №180.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Головне управління ДФС у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 39392513, вул.Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013);
Відповідач: Чернівецька філія ПАТ "Свемон-Захід" (код ЄДРПОУ 01190528, вул.Жасминна, буд.5-А, м.Чернівці, 58003).
Повне судове рішення складено 19 листопада 2018 року.
Суддя В.О. Кушнір
Суд | Чернівецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2018 |
Оприлюднено | 20.11.2018 |
Номер документу | 77922499 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Кушнір Віталіна Олександрівна
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Кушнір Віталіна Олександрівна
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Кушнір Віталіна Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні