Постанова

від 16.04.2019 по справі 824/962/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/962/18-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Кушнір В.О.

Суддя-доповідач - Мельник-Томенко Ж. М.

16 квітня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецької філії Публічного акціонерного товариства "Свемон-Захід" на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року (головуючий суддя Кушнір В.О., повний текст рішення виготовлено 19.11.2018 року) у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області до Чернівецької філії Публічного акціонерного товариства "Свемон-Захід" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДФС у Чернівецькій області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило надати дозвіл на погашення податкового боргу Чернівецької філії ПАТ "Свемон-Захід" (далі - відповідач) в сумі 212 253,47 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі згідно акта опису від 18.07.2018 року №180.

Підставою звернення податкового органу з даним позовом до суду слугував факт несплати відповідачем податкового боргу по земельному податку в сумі 212 253,47 грн. Посилаючись на безрезультатність вжитих контролюючим органом заходів, які не призвели до погашення боргу відповідачем, та факт опису майна боржника з подальшою реєстрацією податкової застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, податковий орган просить суд надати дозвіл на погашення податкового боргу відповідача за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року позов задоволено та ухвалено надати Головному управлінню ДФС у Чернівецькій області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Чернівецької філії ПАТ "Свемон-Захід" в сумі 212 253,47 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі згідно акта опису від 18.07.2018 року №180.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі товариство, посилаючись на наявність порушень норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати вказане рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Мотивуючи наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на відсутність законодавчих підстав для стягнення податкового боргу з відокремленого структурного підрозділу (філії), оскільки останній не є суб'єктом господарювання. Також, апелянт зазначає про ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції із врахуванням неналежних та недопустимих доказів, наданих позивачем в обгрунтування власних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу суду 18.02.2019 року, позивач заперечує проти наведених відповідачем обставин та наявності правових підстав для скасування рішення Чернівецького окружного адміністративного суду.

Водночас, позивач повідомляє про незастосування до відповідача заходів по стягненню податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі згідно акта опису від 18.07.2018р. №180, оскільки станом на 05.12.2018 року згідно даних інформаційної системи "Податковий блок" боржником самостійно погашено існуючий борг.

В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі документами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Чернівецька філія ПАТ "Свемон-Захід" зареєстрована як юридична особа 04.01.1996 року та перебуває на обліку в Чернівецькій ОДПІ Головного управління ДФС у Чернівецькій області як платник податків з 07.10.1992 року (а.с.9).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2017 року у справі №876/10745/17 за позовом Головного управління ДФС у Чернівецькій області до ПАТ "Свемон-Захід" в інтересах Чернівецької філії ПАТ "Свемон-Захід" про стягнення коштів з рахунків у банках - залишено без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.10.2017 року у цій же справі, якою задоволено позов та стягнуто з ПАТ "Свемон-Захід" з рахунків у банках кошти в сумі 45 301,88 грн. (а.с. 38-41).

З метою виконання судового рішення у вище вказаній справі позивачем направлено інкасові доручення від 21.12.2017 р. №1462-54 на суму 45301,88грн; від 13.02.2018р. №715-54 на суму 45301,88грн; від 13.02.2018р. №713-54 на суму 45301,88грн; від 13.02.2018р. №714-54 на суму 45301,88грн до ПАТ КБ "Приватбанк" (а.с. 44-46).

Вказані інкасові доручення, повернуті ПАТ КБ "Приватбанк" без виконання у зв'язку з тим, що кошти на рахунку для їх виконання відсутні (а.с.45).

Відповідачем також подані податкові декларації з земельного податку за 2017-2018 роки:

- №9001415576 від 18.01.2017р., у якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з плати за землю в розмірі 154422,07грн (по 12868,51грн - за кожен місяць) (а.с.14-15);

- № 45011 від 13.02.2018р., у якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з плати за землю в розмірі 154422,07грн (по 12868,51грн - за кожен місяць) (а.с.16-17).

Відповідач не сплатив самостійно визначені у вказаних вище деклараціях суми земельного податку, що підтверджується розрахунком заборгованості та даними інтегрованої картки платника податків (а.с. 8, 13).

У зв'язку з цим за відповідачем обліковується заборгованість:

- по податковій декларації №9001415576 від 18.01.2017р. на суму 64344,71 грн. по терміну сплати з 30.09.2017р. по 30.01.2018р. (в тому числі 64 342,50 грн. основного платежу та пені у сумі 2,21 грн.);

- по податковій декларації №45011 від 13.02.2018р. на суму 90079,57 грн. по терміну сплати з 02.03.2018р. по 30.08.2018р.

Судом також встановлено, що ГУ ДФС у Чернівецькій області винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення №0009451206 від 03.10.2017р., яким відповідача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 12591,53грн за затримку сплати грошового зобов'язання з земельного податку (а.с. 19);

- податкове повідомлення-рішення №0009461206 від 03.10.2017р., яким відповідача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 56,17грн за затримку сплати грошового зобов'язання з земельного податку (а.с.20);

- податкове повідомлення-рішення №0022015403 від 05.03.2018р., яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у сумі 8,65грн за затримку сплати грошового зобов'язання з земельного податку (а.с.33);

- податкове повідомлення-рішення №0023785403 від 13.03.2018р., яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у сумі 7,50грн (а.с.29).

Отже, контролюючим органом в наведених податкових повідомлення-рішеннях визначено податкове зобов'язання із земельного податку в сумі 12663,85грн.

Указані вище податкові повідомлення-рішення отримані за довіреністю представником відповідача 04.10.2017 р., 05.03.2018 р. та 13.03.2018 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та відповідними підписами про отримання безпосередньо в таких рішеннях (а.с.18, 29, 33).

Наведені обставини також підтверджуються відомостями про заборгованість, вказаними у інтегрованій картці по ЧФ ПАТ "Свемон-захід" (а.с.13).

18.07.2018 р. позивачем здійснено опис майна Чернівецької філії ПАТ "Свемон-Захід" у податкову заставу, про що 19.07.2018 р. здійсненний відповідний запис у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с. 11, 42).

З огляду на те, що відповідачем станом на день подання позову заборгованість добровільно не погашена, податковий орган звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області дотримано визначену ПК України черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, разом з тим, заходи стягнення не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, тому наявні достатні правові підстави для надання дозволу на погашення такого боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі згідно акта опису №180 від 18.07.2018 року.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Стаття 67 Конституції України визначає обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п.87.1, 87.2 ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених вказаною статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених вказаним Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п.88.1 ст.88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених вказаним Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Таким чином, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів, так і за рахунок майна платника податків.

Стаття 89 ПК України передбачає, що право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з п.89.2 ст.89 ПК України з урахуванням положень вказаної статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п.89.5 вказаної статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Таким чином, проаналізувавши наведені вище правові норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податковий орган може поширити податкову заставу на будь-яке майно платника податків, крім передбачених випадків, а також на майно, яке платник податків набуде у майбутньому.

Разом з тим, встановлено обмеження, згідно з яким податкова застава поширюється на майно, балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.89.3 ст.89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Пункт 89.5 статті 89 ПК України передбачає, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Згідно з п.95.1, 95.2, 95.3, 95.10 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до п.93.4 ст.93 ПК України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст.95 ПК України таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

Абз.2 п.95.3 ст.95 ПК України передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

При цьому, процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку передує виникненню права податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Обов'язкові умови (обставини), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із таким позовом: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Лише сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Отже, ПК України встановлена послідовність звернення до суду з вимогами щодо погашення податкового боргу платника. При зверненні до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, податковий орган повинен обґрунтувати в першу чергу недостатність у такого платника грошових коштів - готівкових чи на рахунках у банку, достатніх для повного погашення його боргу перед бюджетом, а також зазначити, які заходи вжив податковий орган для того, щоб погасити борг платника за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі №П/821/203/16 (адміністративне провадження №К/9901/19758/18), і відповідно до вимог ч.5 ст.242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем неодноразово направлялись інкасові доручення до ПАТ КБ "Приватбанк", які повертались без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках відповідача.

Таким чином, Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області дотримано визначену ПК України черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу перед зверненням до суду для надання дозволу на погашення такого боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність позовних вимог.

Стосовно доводів відповідача про відсутність законодавчих підстав для стягнення податкового боргу з відокремленого структурного підрозділу, то судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст.95 Цивільного кодексу України, філія є відокремленим підрозділом юридичної особи, що розташована поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філія не є юридичною особою. Вона наділяється майном юридичної особи, що їх створила, і діє на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Так, філії мають низку юридичних ознак: вони наділені майном, діють на підставі затвердженого положення, можуть відкривати рахунки в установах банків (ч.4. ста.64 Господарського Кодексу України).

Відповідно п.3.1 ч.3 Положення про Чернівецьку філію Свемон-Захід , затвердженого загальними зборами акціонерів ВАТ Свемон-Захід (протокол № 2 від 22.03.1996 року), філія згідно чинного законодавства має право набувати майнові та особисті немайнові права та нести обов'язки, бути представником Товариства стосовно діяльності філії в суді, арбітражному та третейському суді (копія положення додається).

Згідно п.15.1 ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність, що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

У відповідності до п.36.5 ПК України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно п.63.3 ст.63 ПК України, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Так, Чернівецька філія ПАТ Свемон-Захід перебуває на податковому обліку у Чернівецькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області з 04,03.1993 року.

Відповідно до п. 95.1 та п. 95.2 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Так, ГУ ДФС у Чернівецькій області у позові просило дозвіл на погашення податкового боргу філії за рахунок її майна, яке перебуває у податковій заставі, враховуючи те, що описано майно ЧФ ПАТ Свемон-Захід (ЄДРПОУ 01190528) 18.07.2018 року (акт опису № 180), та податкова застава зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на боржника-філію (СДРПОУ 01190528), що підтверджується витягом від 19.07.2018 року.

Отже, філія у даному позові може бути відповідачем та відповідати по зобов'язаннях своїм майном, оскільки Чернівецька філія ПАТ Свемон-Захід є платником земельного податку за основним місцем обліку: Чернівецька ОДПІ ТУ ДФС у Чернівецькій області, земельний податок є місцевим податком та майно саме філії перебуває у податковій заставі.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що, в даному випадку, звернення податкового органу до суду за наданням дозволу на погашення податкового боргу в розмірі 212 253,47 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, ґрунтується на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

В даному випадку, судова колегія враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, колегія суддів враховує долучену податковим органом до письмових пояснень службову записку зі змісту якої вбачається, що станом на 05.12.2018 року згідно даних інформаційної системи "Податковий блок" по ЧФ ПАТ "Свемон Захід" відсутня заборгованість, що свідчить про добровільне погашення відповідачем існуючого податкового боргу.

Разом з тим, апеляційний суд надає оцінку обставинам, що мали місце на момент ухвалення рішення судом першої інстанції, і враховуючи відсутність факту відкликання податковим органом позовної заяви, доходить до переконання, що рішення суду першої інстанції в розрізі обставин, які мали місце на момент його ухвалення є обгрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Чернівецької філії Публічного акціонерного товариства "Свемон-Захід" залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 16 квітня 2019 року.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М. Судді Ватаманюк Р.В. Сторчак В. Ю.