Постанова

від 19.11.2018 по справі 812/1246/18

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2018 року справа № 812/1246/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ястребової Л.В., суддів: Арабей Т.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 року (складене в повному обсязі 24 липня 2018 року в м. Сєвєродонецьк Луганської області) у справі № 812/1246/18 (суддя в І інстанції Свергун І.О.) за позовом Приватного підприємства Рубіжанський залізобетон до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Рубіжанський залізобетон (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач), в якому просили: визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування позивачу за період з липня 2014 року по березень 2016 року штрафних санкцій та пені зі сплати орендної плати за землю; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.02.2018 № 0004841205 про застосування штрафних санкцій в сумі 18239,85 грн. (арк.справи 3-13).

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих в податкових деклараціях з плати за землю ПП Рубіжанський залізобетон з питань своєчасності сплати податкових зобов'язань за січень 2015 року - березень 2016 року, за результатами якої складено акт від 19.01.2018 № 112/12-32-12-05/33075518.

Під час перевірки відповідачем встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю та винесено оскаржене податкове повідомлення-рішення від 05.02.2018 № 0004841205, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 20 % грошового зобов'язання (91199,25 грн.) у сумі 18239,85 грн.

Одночасно фахівцями ДФС самостійно внесено зміни до даних інтегрованої картки платника податків ПП Рубіжанський залізобетон без проведення перевірок, без наявності первинних документів щодо такого нарахування, та нараховано пеню: за період з 31.07.2014 по 12.05.2015 в сумі 911,38 грн.; з 03.03.2015 по 01.03.2016 в сумі 17022,80 грн.

Позивач вважає, що оскарженим рішенням та діями фахівців ДФС порушено права та інтереси ПП Рубіжанський залізобетон , оскільки в силу положень статті 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції у період з 14.04.2014 по 07.06.2016 позивача звільнено від сплати орендної плати за землю в м. Кремінна, та в м. Рубіжне Луганської області, тому за вказаний період показники податкової звітності позивача з орендної плати за землю мають дорівнювати нулю, що відображено в уточненій декларації від 02.03.2016 № 9027503280.

Крім того, позивач вважає, що фахівцями ГУ ДФС у Луганській області незаконно, безпідставно та без проведення перевірки внесено до інтегрованої картки платника дані про нараховану пеню з плати за землю за період з 31.07.2014 по 12.05.2015 в сумі 911,38 грн. та з 03.03.2015 по 01.03.2016 в сумі 17022,80 грн., оскільки в уточненій декларації позивачем відображено застосування положень статті 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції стосовно звільнення від орендної плати за землю, про що внесені позивачем відповідні дані до інтегрованої картки платника податків щодо зайво сплаченої 27.02.2015 та 30.03.2015 орендної плати за користування земельними ділянками у розмірі 14249,18 грн. Тому позивач вважає, що відсутні підстави для застосування до нього пені та штрафних (фінансових) санкцій, передбачених статтею 126 ПК України.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 року у справі № 812/1246/18 адміністративний позов було задоволено частково, внаслідок чого: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 05.02.2018 № 0004841205, яким приватному підприємству Рубіжанський залізобетон нараховано штрафні санкції в сумі 18239,85 грн. за платежем Орендна плата з юридичних осіб ; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області на користь приватного підприємства Рубіжанський залізобетон судові витрати зі сплати судового збору в сумі 881,00 грн. (арк.справи 168-172).

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення місцевого суду скасувати частково та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі (арк.справи 181-183).

На обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що ПП Рубіжанський залізобетон є платником орендної плати за землю та несе обов'язки з самостійної сплати податкового зобов'язання з орендної плати за землю, визначеного у податкових деклараціях.

Між позивачем та Рубіжанською міською радою укладено такі договори оренди земельних ділянок: від 07.07.2008 № 040842000081 (земельна ділянка розташована за адресою: м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 18Г, загальна площа 9,0000); від 07.07.2008 № 040842000082 (земельна ділянка розташована за адресою: м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 18Г, загальна площа 12857,0000); від 14.08.2012 № 441250004000155 (земельна ділянка розташована за адресою: м. Рубіжне, вул. Леніна, буд. 4, загальна площа 3216,0000).

ГУ ДФС у Луганській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих в податкових деклараціях з плати за землю (м. Рубіжне) ПП Рубіжанський залізобетон з питань своєчасності сплати податкових зобов'язань з орендної плати за січень 2015 року - березень 2016 року, за результатами якої складено акт від 19.01.2018 № 112/12-32-12-05/33075518.

Камеральною перевіркою встановлено порушення позивачем терміну сплати узгоджених сум грошових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб (м. Рубіжне) протягом строків, визначених п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, в частині несвоєчасної сплати самостійно визначених грошових зобов'язань, задекларованих у податкових деклараціях з плати за землю за податкові періоди січень 2015 - березень 2016 року.

На підставі акту перевірки від 19.01.2018 № 112/12-32-12-06/33075518 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми Ш від 05.02.2018 № 0004841205, яким відповідно до вимог ст. 126 ПК України до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 18239,85 грн.

Відповідач вважає безпідставним посилання позивача на статтю 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , як на підставу для звільнення від сплати орендної плати, оскільки станом на день подання платником податків податкових декларацій з плати за землю та, відповідно, виконання податкових зобов'язань (сплата податку) з орендної плати за землю Законом № 1669 зміни до Податкового кодексу України (в частині порядку та строків сплати за землю та/або встановлення пільг) не внесено, а положення статті 6 Закону № 1669 не скасовують необхідності виконання вимог п. 287.3 ст. 287 ПК України щодо місячної сплати за землю платниками податків, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Окрім того, в силу положень статті 10 Закону № 1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Саме по собі включення того чи іншого населеного пункту до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, не є безумовною підставою для невиконання чи виконання не в повному обсязі платниками орендної плати за землю своїх обов'язків, передбачених Податковим кодексом України, Земельним кодексом України та Законом України Про оренду землі , а також звільнення від відповідальності за порушення вимог податкового законодавства.

Оскільки позивачем не підтверджено настання обставин непереборної сили (не надано до податкового органу сертифікату ТТП України), відповідач вважає, що при прийнятті оскарженого рішення від 05.02.2018 № 0004841205 він діяв на підставі Закону та в межах наданих повноважень.

Сторони до суду не прибули.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ПП Рубіжанський залізобетон , ід. код 33075518, зареєстровано в установленому законом порядку як юридична особа, є правонаступником ТОВ Рубіжанський залізобетон , перебуває на обліку в Рубіжанській об'єднаній державній податковій інспекції (Кремінське відділення), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.05.2018 № 1003992397 (арк.справи 99-104).

Між Рубіжанською міською радою (орендодавець) та ТОВ Рубіжанський залізобетон (орендар) укладено такі договори оренди земельних ділянок: від 07.07.2008 № 81 (земельна ділянка розташована за адресою: м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 18, загальна площа 0,0009 га); від 07.07.2008 № 82 (земельна ділянка розташована за адресою: м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 18, загальна площа 1,2857 га); від 14.08.2012 № 155 (земельна ділянка розташована за адресою: м. Рубіжне, вул. Леніна, буд. 4, загальна площа 0,3216 га) (арк.справи 70-81).

15.02.2014 позивач подав до Рубіжанської ОДПІ податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, де визначив суму орендної плати за землі державної або комунальної власності за 2014 рік усього 68449,56 грн. (арк.справи 42-44).

19.02.2015 позивач подав до Рубіжанської ОДПІ податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, де визначив суму орендної плати за землі державної або комунальної власності за 2015 рік усього 85495,09 грн (арк.справи 47-49).

22.02.2016 позивач подав до Рубіжанської ОДПІ податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік, де в графі Нараховано на 2016 рік поставив - (арк. спр. 52-54).

02.03.2016 позивач подав до Рубіжанської ОДПІ податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік, де в графі 4-12 Нараховано на 2015 рік за даними раніше поданої декларації (р. 3 декларації, що уточнюється) зазначив суму 85495,09 грн., в графі 6-12 Нараховано до зменшення податкового зобов'язання на 2016 рік на періоди, за якими не настав термін сплати зазначив суму 85495,09 грн., в рядку 8-12 Розмір завищення податкового зобов'язання минулих податкових періодів або періодів поточного року, за якими минув термін сплати зазначив суму 85495,09 грн (арк.справи 55-58). Вказану податкову звітність було прийнято контролюючим органом, показники відображено в інтегрованій картці платника.

Головним державним ревізором-інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності території обслуговування ДПІ у м. Лисичанську, Рубіжанської ОДПІ, Первомайської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Луганській області було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих в податкових деклараціях з плати за землю (м. Рубіжне) ПП Рубіжанський залізобетон з питань своєчасності сплати податкових зобов'язань з орендної плати за січень 2015 - березень 2016 року, за результатами якої складено акт від 19.01.2018 № 112/12-32-12-05/33075518 (арк.справи 122-123). Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату самостійно визначених грошових зобов'язань з орендної плати за землю ПП Рубіжанський залізобетон , задекларованих у податкових деклараціях з плати за землю за податкові періоди січень 2015 року - березень 2016 року.

05.02.2018 відповідач виніс податкове повідомлення-рішення № 0004841205, яким на підставі статті 126 ПК України до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 18239,85 грн. за платежем Орендна плата з юридичних осіб (арк.справи 14-16).

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України), крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

У п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до положень статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п. 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Як встановлено колегією суддів, позивач подав уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).

Підставою для зменшення податкових зобов'язань в податковій декларації позивачем визначено ст. 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 № 1669-VII (далі - Закон № 1669).

Закон № 1669 визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до статті 1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (далі - Закон № 1669) період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.

Згідно з частиною третьою статті 11 Прикінцеві та перехідні положення наведеного Закону, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

За результатами аналізу вказаних норм колегія суддів зазначає, що Закон № 1669 є спеціальним законом у спірних правовідносинах, а тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

Крім того, Закон № 1669 прийнято у часі пізніше ніж Податковий кодекс України.

Статтею 6 Закону № 1669 (в редакції, чинній до 08.06.2016) встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Відповідно до п. 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1669 Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язано, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України № 405/2014 від 14.04.2014, у період з 14.04.2014 до її закінчення.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (Закон № 1669) був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком. Відповідно до вказаного Додатку в розділі Луганська область пункт Міста обласного значення під номером 11 зазначено м. Рубіжне (Рубіжанська міська рада).

Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція .

Розпорядженням КМУ від 02 грудня 2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком. Відповідно до Додатку в розділі Луганська область пункт Міста обласного значення під номером 11 зазначено м. Рубіжне (Рубіжанська міська рада).

Пунктом 3 визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 .

У подальшому Законом № 1365-VIII від 17.05.2016 внесено зміни до статті 6 Закону № 1669, яку викладено у наступній редакції: Звільнити суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону .

В свою чергу, частиною четвертою статті 4 Закону № 1669 визначено, що перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження , в якому відсутній населений пункт м. Рубіжне (Рубіжанська міська рада).

Отже, позивач був звільнений від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, розташованими в зоні проведення антитерористичної операції, в період з 14.04.2014 по 07.06.2016. Відтак, позивача не може бути притягнуто до відповідальності за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань за платежем Орендна плата з юридичних осіб за вказаний період.

Щодо посилань відповідача на ту обставину, що позивачем не надано сертифікат Торгово-промислової палати України щодо настання форс-мажорних обставин, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами статті 10 Закону № 1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Однак статтею 6 Закону № 1669 не вимагається отримання сертифіката про засвідчення форс-мажорних обставин для звільнення від плати за землю.

Отже, подання позивачем уточнюючої податкової декларації з нульовими показниками свідчить про реалізацію позивачем зазначеного права.

Вказані обставини також спростовують посилання відповідача на те, що позивач не скористався податковою пільгою.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 05.02.2018 № 0004841205 є протиправним та підлягає скасуванню.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 року у справі №812/1246/18 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 року у справі № 812/1246/18 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 19 листопада 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. Ястребова

Судді Т.Г. Арабей

І.Д. Компанієць