Рішення
від 07.11.2018 по справі 826/2169/18
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 листопада 2018 року № 826/2169/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Качура І.А., при секретарі судового засідання Денисенко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Аетерна Україна до Головного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участі представників сторін:

від позивача - Мегеда В.В.,

від відповідача - Кравченко О.О.,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Аетерна Україна (далі - позивач, ТОВ Аетерна Україна ) до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві від 23.10.2017 №0008441401;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві від 23.10.2017 №0008451401;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві від 23.10.2017 №0008461401;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві від 23.10.2017 №0008471401;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві від 23.10.2017 №0008491401;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві від 23.10.2017 №1878140302;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві від 23.10.2017 №1880140302;

визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій, прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві від 23.10.2017 №1882140302;

визнати протиправною та скасувати податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки), прийняту Головним управлінням ДФС у м. Києві від 23.10.2017 №Ю-1881140302;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві від 23.10.2017 №1876140302.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, тому позивач вважає такі рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що висновки акту перевірки є законними та обґрунтованими, підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень не вбачає.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Матеріали справи свідчать, що на підставі наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 03.08.2017 № 7352 та направлень на перевірку від 30.08.2017 та від 04.09.2017, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України, відповідно до плану-графіка планових перевірок суб'єктів господарювання посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Аетерна Україна (код ЄДРПОУ 39331424) щодо дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.08.2014 по 30.06.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.08.2014 по 30.06.2017, за результатами якої складено акт від 26.09.2017 №401/26-15-14-01-05/39331424.

За наслідками проведеної планової перевірки відповідачем встановлені наступні порушення:

підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 5, пункту 6 Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 за №860/4153, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 5 265 576 грн., у тому числі: за 2015 рік - 672 699 грн., за 2016 рік - 3 728 533 грн., І квартал 2017 року - 789 300 грн., І півріччя 2017 року - 864 324 грн. (за ІІ квартал 2017 року - 75 024 грн.)

та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємств на загальну суму 1 282 012 грн., у тому числі - за І півріччя 2017 року - 1 282 012 грн.;

пункту 187.1 статті 187, підпункту 192.1.1 пункту 192.1, пункту 192.3 статті 192, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, пункту 1 розділу 4 наказу від 28.01.2016 №21 Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість , в результаті чого занижено податок на додану вартість у загальному розмірі 3 146 470 грн., у тому числі: за червень 2015 року - 85 621 грн., за вересень 2015 року - 166 666 грн., за жовтень 2015 року - 2 606 грн., за листопад 2015 року - 88 160 грн., за грудень 2015 року - 237 963 грн., за січень 2016 року - 269 156 грн., за лютий 2016 року - 871 053 грн., за березень 2016 року - 545 665 грн., за квітень 2016 року - 36 076 грн., за червень 2016 року - 152 203 грн., за серпень 2016 року - 98 грн., за грудень 2016 року - 68 747 грн., за січень 2017 року - 260 424 грн., за лютий 2017 року - 227 650 грн., за травень 2017 року - 134 382 грн.

та зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 204 007 грн., у тому числі за червень 2017 року;

підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України не подано декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, в результаті чого нараховано штраф у розмірі 170 грн.;

підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, пп. е підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1 576 548,47 грн.;

підпункту б пункту 176.2 статті 176 розділу IV та підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено подання не в повному обсязі Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за формою №1 ДФ за І, ІІ, ІІІ, IV квартали 2015, 2016, 2017 років;

пункту 1 частини 2 статті 6, пункту 1 частини 1 статті 7 та пункту 5 статті 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , в результаті чого встановлено заниження суми СПД, на які нараховується єдиний внесок в розмірі 36,8% та утримується єдиний внесок в розмірі 3,6% на загальну суму (в межах максимальної величини) - 134 223,31 грн.;

підпункту 168.1.2, підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження сум військового збору на суму 128 440,58 грн.

На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві 23.10.2017 прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0008441401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 6 413 795,00 грн., з них за податковими зобов'язаннями - 5 265 576 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 148 219 грн.;

№0008451401, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 282 012 грн.;

№0008461401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 3 933 088,00 грн., з них за податковими зобов'язаннями - 3 146 470 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 786 618 грн.;

№0008471401, яким зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 204 007 грн.;

№0008491401, яким, за неподання декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, нараховано штраф у розмірі 170 грн.;

№1878140302, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, пені на загальну суму 2 679 108,27 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями - 1 576 548,47 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 102 559,80 грн.;

№1880140302, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на загальну суму 218 743,40 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями - 128 440,58 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 90 302,82 грн.;

№1876140302, яким за порушення підпункту б пункту 176.2 статті 176 розділу IV та підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на доходи з фізичних осіб у розмірі 510 грн.;

а також рішення №1882140302 від 23.10.2017 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 67 111,65 грн.

податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 23.10.2017 №Ю-1881140302, згідно з якою необхідно сплатити недоїмку в сумі 134 223,31 грн.

За результатами адміністративного оскарження вищевказаних рішень, рішенням Державної фіскальної служби України від 27.12.2017 №31734/6/99-99-11-01-01-25 податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 23.10.2017 №0008441401, №0008451401, №0008461401, №0008471401, №0008491401, №1878140302, №1880140302 залишені без змін, а скарга директора ТОВ Аетерна Україна від 02.11.2017 залишена без задоволення.

Позивач вважає, що прийняті відповідачем рішення є протиправними, так як винесені в порушення вимог Податкового кодексу України, та підлягають скасуванню, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав та інтересів з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Щодо висновків про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість, а також завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Статтею 135 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

У випадку якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Пунктом 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153 (далі - П(С)БУ 15) визначено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Згідно пункту 7 вказаного Положення визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

За змістом наведених правових норм вбачається право платника податків на формування витрат наступає лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України).

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Частиною другою статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті Закону визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Як вбачається з акту, перевіркою встановлено, що згідно наданих в ході перевірки первинними документами та регістрами бухгалтерського обліку встановлено, що по рахункам дохід ТОВ Аетерна Україна за 2015 рік становить 19 521 157 грн.

Проте, ТОВ Аетерна Україна задекларувало у 2015 році дохід у сумі 17 418 942 грн., фінансовий результат до оподаткування визначено, виходячи із суми доходів 17 529 600 грн., дана сума доходів відповідає рядку 2280 Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва Разом доходи .

Перевіркою зроблено висновок, що ТОВ Аетерна Україна занижено дохід за перевіряє мий період, чим порушено вимоги підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 5, пункту 6 П(С)БУ 15 Дохід .

Як вбачається з матеріалів справи та акту перевірки, на формування об'єкта оподаткування позивача у періоді, що перевірявся, вплинули результати здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками: ТОВ Фіолент Груп (код 40788125), ТОВ Вартес (код 40815075), ТОВ ЕйбіДев (код 39612124), ТОВ Укрпромус ЛТД (код 39885416), ТОВ Єврогруп-АП (код 39199651), ТОВ Перший Будівельний Мегаполіс (код.41007602), ТОВ Укр-Буд-Траст (код 39436450), ТОВ Стар Корд (код 40214033), а також відомості з баз даних ІС Податковий блок та Єдиний реєстр податкових накладних щодо вказаних контрагентів-постачальників.

Між позивачем (Замовник) та ТОВ Фіолент Груп (Підрядник) укладено договір підряду №ФГ 02/01/17-1 від 02.01.2017, згідно умов якого Підрядник приймає на себе зобов'язання з консультування з приводу розміщення та організації роботи важкого обладнання, а також виконання комплексу робіт та демонтажу обладнання та об'єкті в смт. Сутіски Тиврівського району Вінницької області та по монтажу обладнання на об'єкті Замовника в м. Попільня Житомирської області відповідно до умов цього Договору, додатків та додаткових угод до нього, що є його невід'ємною частиною, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п.2.1 цього Договору вартість послуг Виконавця склала 1 530 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 225 000,00 грн.

На виконання п.2.3 Договору сторонами по закінченню робіт складено та підписано акт приймання виконаних робіт від 07.02.2017 на суму 1 530 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 225 000,00 грн.

У відповідності до положень п.2.2 Договору, розрахунки між ТОВ Аетерна Україна та ТОВ Фіолент Груп здійснювались в безготівковій формі.

Крім того, між позивачем (Замовник) та ТОВ Перший Будівельний Мегаполіс (Підрядник) укладено договір підряду №ПБМ 18/01/17-1 від 18.01.2017, відповідно до умов якого Підрядник приймає на себе зобов'язання з консультування з приводу розміщення та організації роботи важкого обладнання, а також виконання комплексу робіт по демонтажу обладнання на об'єкті в смт. Сутіски Тиврівського району Вінницької області та по монтажу обладнання на об'єкті Замовника в м. Попільня Житомирської області відповідно до умов цього Договору, додатків та додаткових угод до нього, що є його невід'ємною частиною, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п.2.1 цього Договору орієнтовна вартість договору складає 1 500 000 грн., у тому числі ПДВ - 250 000,00 грн.

На виконання п.2.3 Договору сторонами по закінченню робіт складено та підписано акт приймання виконаних робіт від 27.01.2017 на суму 660 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 110 000,00 грн.

У відповідності до положень п.2.2 Договору, розрахунки між ТОВ Аетерна Україна та ТОВ Перший Будівельний Мегаполіс здійснювались в безготівковій формі.

Крім того, між позивачем (Покупець) та ТОВ Вартес (Постачальник) укладено договір поставки №23 від 01.12.2016, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар (паролон).

Найменування, асортимент, кількість та ціни для кожного окремого товару визначаються у видаткових накладних (п. 1.2).

Згідно п.2.1 загальна вартість Договору визначається як загальна вартість товару, що підлягає поставці за всіма видатковими накладними.

Пунктом 3.1 цього Договору передбачено, що товари постачаються на умовах самовивозу.

Датою поставки товару вважати дату видаткової накладної.

Оплата повинна бути проведена у гривнях банківським переказом на банківський рахунок, що вказується у Рахунку на оплату (п. 4.2).

В підтвердження виконання умов вказаного договору поставки позивачем надано копію видаткової накладної від 21.12.2016 №2112/001 на загальну суму 466 097,00 грн., у тому числі ПДВ - 77 682,83 грн., виписаної до рахунку на оплату від 21.12.2016 №2112/001 на загальну суму 466 097,00 грн., у тому числі ПДВ - 77 682,83 грн.

На підтвердження здійснення поставки згідно п.3.1 позивачем подано копію товарно-транспортної накладної №В01 від 21.12.2016, зі змісту якої вбачається, що перевезення товару (паролону) здійснювалось на автомобілі НОМЕР_1, НОМЕР_2, перевізник - ФОП ОСОБА_4, водій ОСОБА_3, вантажовідправник - ТОВ Вартес (код 40815075), вантажоодержувач - ТОВ Аетерна Україна , пункт навантаження: Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вул. Садова, 16-Б, офіс 5; пункт розвантаження: Вінницька область, Тиврівський район, смт. Сутиски, вул. Заводська, 1.

Згідно вказаної накладної відвантажено товару 512 листів, масою брутто 0,838т, усього відпущено на загальну суму 466 097,00 грн., у тому числі ПДВ - 77 682,83 грн., супроводжувальні документи: видаткова накладна від 21.12.2016 №2112/001.

У відповідності до вимог п.4.1-4.2 Договору, розрахунки між ТОВ Аетерна Україна та ТОВ Вартес здійснювались в безготівковій формі, про що свідчать наявні у матеріалах справи виписках по рахунку.

Крім того, між позивачем (Покупець) та ТОВ Ейбі Дев (Постачальник) укладено договір поставки №18 від 11.08.2015, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар.

Пунктом 3.1 цього Договору передбачено, що товари постачаються на умовах самовивозу.

Датою поставки товару вважати дату видаткової накладної.

В підтвердження виконання умов вказаного договору поставки позивачем надано копії видаткових накладних №280316/001 від 28.03.2016 на загальну суму 472 860,00 грн., у тому числі ПДВ - 78 810,00 грн.; №280316/002 від 28.03.2016 на загальну суму 495 720,00 грн., у тому числі ПДВ - 82 620,00 грн.; №280316/003 від 28.03.2016 на загальну суму 514 500,00 грн., у тому числі ПДВ - 85 750,00 грн.; №280316/004 від 28.03.2016 на загальну суму 509 400,00 грн., у тому числі ПДВ - 84 900,00 грн.; №290316/001 від 29.03.2016 на загальну суму 487 236,00 грн., у тому числі ПДВ - 81 206,00 грн.; №290316/002 від 29.03.2016 на загальну суму 524 520,00 грн., у тому числі ПДВ - 87 420,00 грн.; №290316/003 від 29.03.2016 на загальну суму 515 004,00 грн., у тому числі ПДВ - 85 834,00 грн.; №290316/004 від 29.03.2016 на загальну суму 420 760,00 грн., у тому числі ПДВ - 70 126,67 грн.; №2602/01 від 26.02.2016 на загальну суму 1 094 158,80 грн., у тому числі ПДВ - 182 359,80 грн.; №2602/02 від 26.02.2016 на загальну суму 1 216 140,00 грн., у тому числі ПДВ - 202 690,00 грн.; №2601/01 від 26.01.2016 на загальну суму 1 200 058,80 грн., у тому числі ПДВ - 200 009,80 грн.; №411/01 від 04.11.2015 на загальну суму 360 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 60 000,00 грн.; №610/01 від 06.10.2015 на загальну суму 230 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 38 333,33 грн.; №1409/01 від 14.09.2015 на загальну суму 500 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 83 333,33 грн.; №3108/01 від 31.08.2015 на загальну суму 500 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 83 333,33 грн., виписані на підставі рахунків на оплату №2803/001 від 28.03.2016, №2803/002 від 28.03.2016, №2803/003 від 28.03.2016, №2803/004 від 28.03.2016, №2903/004 від 29.03.2016, №2903/003 від 29.03.2016, №2903/002 від 29.03.2016, №2903/001 від 29.03.2016, №2602/01 від 26.02.2016, №2602/02 від 26.02.2016, №2601/01 від 26.01.2016, №2808/01 від 28.08.2015, №1409/01 від 14.09.2015, №610/01 від 06.10.2015, №411/01 від 04.11.2015.

На підтвердження здійснення поставки згідно п.3.1 позивачем подано копії товарно-транспортних накладних №001 від 28.03.2016, №001 від 29.03.2016, №001 від 26.02.2016, №001 від 26.01.2016, №001 від 04.11.2015, №001 від 06.10.2015, №001 від 14.09.2015, №001 від 31.08.2015, зі змісту яких вбачається, що перевезення товару здійснювалось перевізником: ФОП ОСОБА_4 на автомобілях НОМЕР_1, НОМЕР_2; RENAULT АА4960ЕХ, причіп Krone АА5076ХО; RENAULT Premium АА2068МС, причіп Krone АА6859ХТ; водії ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6; перевізником: ПП ОСОБА_7 на автомобілях DAF XF AX0352BP, причіп LAMBERT АХ1952ХР; RENAULT Premium АМ7713ВІ; водії ОСОБА_8, ОСОБА_9, перевізником: ТОВ ОСОБА_7 бізнес групп на автомобілі Мерседес ВМ7938АВ, водій ОСОБА_10; перевізником: ПП ОСОБА_11 на автомобілях НОМЕР_3, водій ОСОБА_12

Також вказано вантажовідправник - ТОВ Ейбі Дев (код 39612124), вантажоодержувач - ТОВ Аетерна Україна , пункт навантаження: Київська область, м. Боярка, вул. Б.Хмельницького, 71; пункт розвантаження: Вінницька область, Тиврівський район, смт. Сутиски, вул. Заводська, 1.

У відповідності до вимог п.4.1-4.2 Договору, розрахунки між ТОВ Аетерна Україна та ТОВ Ейбі Дев здійснювались в безготівковій формі, про що свідчать наявні у матеріалах справи виписках по рахунку.

Крім того, між позивачем (Покупець) та ТОВ Укрпромус ЛТД (Постачальник) укладено договір поставки №35 від 28.02.2016, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар (паролон, фольга, клей, плівка ПВФ).

Найменування, асортимент, кількість та ціни для кожного окремого товару визначаються у Видаткових накладних (п. 1.2).

Пунктом 3.1 цього Договору передбачено, що товари постачаються на умовах самовивозу.

Датою поставки товару вважати дату видаткової накладної.

В підтвердження виконання умов вказаного договору поставки позивачем надано копії видаткових накладних №2902/01 від 29.02.2016 на загальну суму 478 800,00 грн., у тому числі ПДВ - 79 800,00 грн., №2902/02 від 29.02.2016 на загальну суму 475 800,00 грн., у тому числі ПДВ - 79 300,00 грн., №2902/03 від 29.02.2016 на загальну суму 487 800,00 грн., у тому числі ПДВ - 81 300,00 грн., №2902/04 від 29.02.2016 на загальну суму 439 200,00 грн., у тому числі ПДВ - 73 200,00 грн., №2902/05 від 29.02.2016 на загальну суму 585 600,00 грн., у тому числі ПДВ - 97 600,00 грн., №2902/06 від 29.02.2016 на загальну суму 462 828,00 грн., у тому числі ПДВ - 77 138,00 грн., рахунки на оплату від №280216/01 від 28.02.2016, №290216/01 від 29.02.2016, №280216/02 від 28.02.2016, №290216/03 від 29.02.2016, №290216/02 від 29.02.2016. №290216/04 від 29.02.2016.

На підтвердження здійснення поставки згідно п.3.1 позивачем подано копії товарно-транспортної накладної №Р2502 від 29.02.2016, зі змісту якої вбачається, що перевезення товару здійснювалося перевізником ПП ОСОБА_13, автомобілем НОМЕР_4, водій ОСОБА_14, пункт навантаження: м. Київ, вул. Поліська. 5; пункт розвантаження: Вінницька область, Тиврівський район, смт. Сутиски, вул. Заводська, 1. Супроводжувальні документи: видаткова накладна №2902/05 від 29.02.2016 та товарно-транспортної накладної №Р2508 від 29.02.2016, зі змісту якої вбачається, що перевезення товару здійснювалось на автомобілі НОМЕР_1, НОМЕР_2, перевізник - ФОП ОСОБА_4, водій ОСОБА_3, вантажовідправник - ТОВ Укрпромус ЛТД (код 39885416), вантажоодержувач - ТОВ Аетерна Україна , пункт навантаження: м. Київ, вул. Поліська. 5; пункт розвантаження: Вінницька область, Тиврівський район, смт. Сутиски, вул. Заводська, 1. Супроводжувальні документи: видаткові накладні від 29.02.2016 №2902/01, №2902/02, №2902/03, №2902/04, №2902/06.

У відповідності до вимог п.4.1-4.2 Договору, розрахунки між ТОВ Аетерна Україна та ТОВ Укрпромус ЛТД здійснювались в безготівковій формі, про що свідчать наявні у матеріалах справи виписках по рахунку від 16.03.2016, від 22.03.2016.

Крім того, між позивачем (Покупець) та ТОВ Єврогруп-АП (Постачальник) укладено договір поставки №25/11/001 від 25.11.2015, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар (фольга, клей липкий шар, плівка ПФХ, каучук, паролон).

Пунктом 3.1 цього Договору передбачено, що товари постачаються на умовах самовивозу.

Датою поставки товару вважати дату видаткової накладної.

В підтвердження виконання умов вказаного договору поставки позивачем надано копії видаткових накладних №1712/01 від 17.12.2015 на загальну суму 1 251 250,00 грн., у тому числі ПДВ - 208 541,67 грн., №2511/01 від 25.11.2015 на загальну суму 120 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 20 000,00 грн., №1412/01 від 14.12.2015 на загальну суму 426 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 71 000,00 грн., рахунки на оплату №2511/01 від 25.11.2015, №1412/01 від 14.12.2015, №1712/01 від 17.12.2015.

У відповідності до вимог п.4.1-4.2 Договору, розрахунки між ТОВ Аетерна Україна та ТОВ Єврогруп-АП здійснювались в безготівковій формі, про що свідчать наявні у матеріалах справи виписках по рахунку від 22.12.2015.

Крім того, між позивачем (Покупець) та ТОВ Укр-Буд-Траст (Постачальник) укладено договір поставки №2906/001 від 29.06.2016, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар (клей липкий шар, плівка ПВФ).

Пунктом 3.1 цього Договору передбачено, що товари постачаються на умовах самовивозу.

Датою поставки товару вважати дату видаткової накладної.

В підтвердження виконання умов вказаного договору поставки позивачем надано копію видаткової накладної від 29.06.2016 №2906/001 на загальну суму 450 240,00 грн., у тому числі ПДВ - 75 040,00 грн., виписаної до рахунку на оплату №2906/001 від 29.06.2016.

У відповідності до вимог п.4.1-4.2 Договору, розрахунки між ТОВ Аетерна Україна та ТОВ Укр-Буд-Траст здійснювались в безготівковій формі, оплата підтверджується копією платіжного доручення від 29.06.2016 №1198 на суму 450 240,00 грн.

Крім того, між позивачем (Покупець) та ТОВ Стар Корд (Постачальник) укладено договір поставки №87 від 06.10.2016, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар (клей липкий шар, фольга, плівка ПФХ).

Пунктом 3.1 цього Договору передбачено, що товари постачаються на умовах самовивозу.

Датою поставки товару вважати дату видаткової накладної.

В підтвердження виконання умов вказаного договору поставки позивачем надано копію видаткової накладної від 22.12.2016 №2212/001 на загальну суму 848 925,00 грн., у тому числі ПДВ - 141 487,50 грн., виписаної до рахунку на оплату №221216/001 від 22.12.2016.

На підтвердження здійснення поставки згідно п.3.1 Договору позивачем додано копію товарно-транспортної накладної №75/1 від 22.12.2016, зі змісту якої вбачається, що перевезення товару здійснювалося перевізником ПП ОСОБА_13, автомобілем НОМЕР_4, водій ОСОБА_14, пункт навантаження: АДРЕСА_1; пункт розвантаження: АДРЕСА_2. Супроводжувальні документи: видаткова накладна від 22.12.2016 №2212/001.

У відповідності до вимог п.4.1-4.2 Договору, розрахунки між ТОВ Аетерна Україна та ТОВ Стар Корд здійснювались в безготівковій формі, про що свідчить виписка по рахунку.

Враховуючи викладене, як свідчать матеріали справи, судом встановлено, що придбана сировина та товари у вказаних контрагентів були використані позивачем для виготовлення власної продукції, відповідно до статутної діяльності, та суму таких витрат віднесено до складу її собівартості.

Окрім того, за рахунок вказаних операцій позивачем сформовано податковий кредит на підставі виписаних податкових накладних.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Між тим, як передбачено у пункті 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При цьому, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз положень податкового законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: - фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; - документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; - придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; - наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; - наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); - наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України та підписана уповноваженою особою.

Як свідчать матеріали справи та вбачається з акту перевірки, в підтвердження виконання умов договору підряду №ФГ 02/01/17-1 від 02.01.2017, сплати позивачем ПДВ у складі ціни за виконані роботи, ТОВ Фіолент Груп виписано ТОВ Аетерна Україна податкову накладну №23 від 07.02.2017 на суму 1 530 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 225 000,00 грн.

В підтвердження виконання умов договору підряду №ПБМ 18/01/17-1 від 18.01.2017, сплати позивачем ПДВ у складі ціни за виконані роботи, ТОВ Перший Будівельний Мегаполіс виписано ТОВ Аетерна Україна податкову накладну від 27.01.2017 №159 на загальну суму 660 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 110 000,00 грн.

В підтвердження виконання умов договору поставки №23 від 01.12.2016, сплати позивачем ПДВ у складі ціни за поставлений товар, ТОВ Вартес виписано ТОВ Аетерна Україна податкову накладну від 21.12.2016 №413 на загальну суму 466 097,00 грн., у тому числі ПДВ - 77 682,83 грн.

В підтвердження виконання умов договору поставки №18 від 11.08.2015, сплати позивачем ПДВ у складі ціни за поставлений товар, ТОВ Ейбі Дев виписані ТОВ Аетерна Україна податкові накладні №53 від 28.03.2016 на загальну суму 472 860,00 грн., у тому числі ПДВ - 78 810,00 грн., №54 від 28.03.2016 на загальну суму 495 720,00 грн., у тому числі ПДВ - 82 620,00 грн., №55 від 27.01.2016 на загальну суму 514 500,00 грн., у тому числі ПДВ - 85 750,00 грн., №56 від 28.03.2016 на загальну суму 509 400,00 грн., у тому числі ПДВ - 84 900,00 грн., №57 від 29.03.2016 на загальну суму 487 236,00 грн., у тому числі ПДВ - 81 206,00 грн., №58 від 29.03.2016 на загальну суму 524 520,00 грн., у тому числі ПДВ - 87 420,00 грн., №59 від 29.03.2016 на загальну суму 515 004,00 грн., у тому числі ПДВ - 85 834,00 грн., №60 від 29.03.2016 на загальну суму 420 760,00 грн., у тому числі ПДВ - 70 126,67 грн., №64 від 26.02.2016 на загальну суму 1 094 158,80 грн., у тому числі ПДВ - 182 359,80 грн., №65 від 26.02.2016 на загальну суму 1 216 140,00 грн., у тому числі ПДВ - 202 690,00 грн., №44 від 26.01.2016 на загальну суму 1 200 058,80 грн., у тому числі ПДВ - 200 009,80 грн., №8 від 04.11.2015 на загальну суму 360 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 60 000,00 грн., №7 від 06.10.2015 на загальну суму 230 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 38 333,33 грн., №12 від 14.09.2015 на загальну суму 500 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 83 333,33 грн., №6 від 31.08.2015 на загальну суму 500 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 83 333,33 грн.

В підтвердження виконання умов договору поставки №35 від 28.02.2016, сплати позивачем ПДВ у складі ціни за поставлений товар, ТОВ Укрпромус ЛТД виписані ТОВ Аетерна Україна податкові накладні №156 від 29.02.2016 на загальну суму 478 800,00 грн., у тому числі ПДВ - 79 800,00 грн., №157 від 29.02.2016 на загальну суму 475 800,00 грн., у тому числі ПДВ - 79 300,00 грн., №158 від 29.02.2016 на загальну суму 487 800,00 грн., у тому числі ПДВ - 81 300,00 грн., №159 від 29.02.2016 на загальну суму 439 200,00 грн., у тому числі ПДВ - 73 200,00 грн., №160 від 29.02.2016 на загальну суму 585 600,00 грн., у тому числі ПДВ - 97 600,00 грн., №161 від 29.02.2016 на загальну суму 462 828,00 грн., у тому числі ПДВ - 77 138,00 грн.

В підтвердження виконання умов договору поставки №25/11/001 від 25.11.2015, сплати позивачем ПДВ у складі ціни за поставлений товар, ТОВ Єврогруп-АП виписані ТОВ Аетерна Україна податкові накладні №1 від 25.11.2015 на загальну суму 120 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 20 000,00 грн., №7 від 14.12.2015 на загальну суму 426 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 71 000,00 грн., №8 від 17.12.2015 на загальну суму 1 251 250,00 грн., у тому числі ПДВ - 208 541,67 грн.

В підтвердження виконання умов договору поставки №2906/001 від 29.06.2016, сплати позивачем ПДВ у складі ціни за поставлений товар, ТОВ Укр-Буд-Траст виписано ТОВ Аетерна Україна податкову накладну від 29.06.2016 №41 на загальну суму 450 240,00 грн., у тому числі ПДВ - 75 040,00 грн.

В підтвердження виконання умов договору поставки №87 від 06.10.2016, сплати позивачем ПДВ у складі ціни за поставлений товар, ТОВ Стар Корд виписано ТОВ Аетерна Україна податкову накладну від 22.12.2016 №203 на загальну суму 848 925,00 грн., у тому числі ПДВ - 141 487,50 грн.

Суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними по вищеописаним господарським операціям включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних.

В обґрунтування нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, відповідач посилається на порушення останніми, вказаних в акті перевірки, норм податкового законодавства, відсутність інформації щодо наявності у них основних фондів для виконання визначених договором обов'язків, різноплановість проданих товарів та наданих послуг, документальне оформлення господарських операцій по ланцюгу взаємовідносин за відсутністю факту їх реального здійснення, оскільки відсутнє реальне джерело походження ідентифікованого товару, а також посилається на матеріали досудових розслідувань.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що відповідно до відомостей аналітичної системи Податковий блок та згідно з поданою ТОВ Фіолент Груп податковою звітністю встановлено відсутність основних засобів на підприємстві. Від ОУ ГУ ДФС у м. Києві отримано службову записку від 14.09.2017 № 2646/26-15-21-09, якою надано пояснення ОСОБА_15, який зазначений засновником ТОВ Фіолент Груп , щодо непричетності до реєстрації та діяльності ТОВ Фіолент Груп , йому не відомо, що він являється засновником, керівником то головним бухгалтером підприємств, в тому числі ТОВ Фіолент Груп .

Окрім того, відповідачем отримано від управління по взаємодії з правоохоронними та іншими органами службову записку від 18.09.2017 № 2092/26-15-14-07-02-16, якою надано пояснення ОСОБА_16 щодо непричетності до реєстрації та діяльності ТОВ Перший Будівельний Мегаполіс . Зокрема, ОСОБА_16 повідомив, що в липні 2016 року ним особисто було внесено неправдиві відомості до реєстраційних та установчих документів ТОВ Перший Будівельний Мегаполіс на прохання малознайомого чоловіка за грошову винагороду 1000 грн. Про те, що являється директором та засновником вищезазначеного товариства стало відомо зі слів працівників міліції.

Також, відповідно до аналітичної системи Податковий блок та згідно з поданою ТОВ Вартес податковою звітністю, відповідачем встановлено відсутність основних засобів на вказаному підприємстві, що свідчить про неможливість здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ Аетерна Україна . При проведенні аналізу податкової звітності, в частині реєстрації в ЄРПН податкових накладних, встановлено, що ТОВ Вартес у контрагентів-постачальників здійснювало придбання товарів (автошин, ламінату, продуктів харчування (жувальні гумки, кетчуп, гірчиця, шоколадки, соуси, вафлі та ін.). З огляду на викладене, встановлено невідповідність придбаного та реалізованих товару, тобто ТОВ Вартес формує схемний кредит за рахунок безпідставної зміни (підміни) номенклатури товарів, придбаних у постачальників та реалізованих покупцям з урахуванням їх потреб.

Крім того, Київською місцевою прокуратурою № 8 здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 32015100010000089 від 05.06.2015 за фактом створення невстановленими слідством особами суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) ТОВ Вартес , ТОВ Фіолент груп , ТОВ Перший Будівельний Мегаполіс та інших, які задіяні в злочинних схемах по конвертації грошових коштів та ухиленню від сплати податків, з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України. У тому числі слідством встановлено, що невстановленими особами без мети зайнятості легальною господарською діяльністю, останні зареєстрували вищевказані СГД з ознаками фіктивності для надання можливості формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки.

Окрім того, як зафіксовано в акті перевірки, при проведенні аналізу податкової звітності та даних реєстру податкових накладних встановлено невідповідність придбаного та реалізованого товарів у господарських взаємовідносинах контрагентів ТОВ ЕйбіДев , ТОВ Укрпромус ЛТД , ТОВ Єврогруп-АП , ТОВ Укр-Буд-Траст , ТОВ Стар Корд .

Зокрема вказано, що ТОВ ЕйбіДев , ТОВ Укрпромус ЛТД , ТОВ Єврогруп-АП , ТОВ Укр-Буд-Траст , ТОВ Стар Корд та інші здійснюють безтоварні операції шляхом документального оформлення придбання у підприємств виробників та імпортерів однієї групи товару та наступної реалізації іншої групи товарів підприємствам реального сектору економіки. Придбані та реалізовані товари мають різну номенклатури, що вказує на безтоварність таких операцій. Фактично, товар реалізовується за готівку, внаслідок чого до бюджету не надходять податки в особливо великих розмірах. Зазначена схема дозволяє мінімізувати податкове навантаження підприємствам реального сектору економіки, а також отримувати необліковані готівкові кошти, та створює умови для безпідставного завищення валових витрат та податкового кредиту з ПДВ.

При цьому, контролюючий орган також посилається на матеріали досудових розслідувань: слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22015000000000250, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.08.2015 відкритому за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 199 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, зокрема, що у період 2014-2016 років засновник та директор ТОВ Сінтезпродсервіс (м. Донецьк) та інші службові особи вказаного товариства, діючи за попередньою змовою групою осіб зі службовими особами ТОВ Стиль-Д (м. Дніпро), а також з їх регіональними представниками та приватними підприємцями, зареєстрованими на територіях, підконтрольних терористичним організаціям Донецька Народна Республіка ( ДНР ) та (Луганська Народна Республіка ( ЛНР ), здійснюють реалізацію товарно-матеріальних цінностей та сплачують податки і збори до їх бюджетів, тобто вчиняють дії з метою їх фінансового забезпечення. При цьому, частину грошових коштів, отриманих від реалізації товарно-матеріальних цінностей на територіях, підконтрольних терористичним організаціям ДНР та ЛНР та інші невстановлені особи, обготівковують в м. Києві через спеціально створенні та придбані ними та невстановленими особами юридичні особи з ознаками фіктивності, а саме ТОВ ЕйбіДев та інші, які використовуються та іншими особами з метою прикриття їх незаконної діяльності.

При цьому, відповідачем вказано, що вказані вище юридичні особи за адресами, зазначеними в реєстраційних документах, не знаходяться, їхні директора не мають ніякого відношення до діяльності товариств, будь-якої господарської діяльності вони не здійснювали, всі угоди, які укладалися з ними, є безтоварними.

Також, в ході перевірки з'ясовано, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ДПІ у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №320151000800000014, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.03.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2, 3 ст. 212, ч. 1 ст. 205 КК України. Згідно матеріалів досудового розслідування, невстановлені слідством особи, з метою прикриття незаконної діяльності, придбали та зареєстрували на підставних осіб суб'єкти підприємницької діяльності, а саме: ТОВ Укрпромус ЛТД , ТОВ Єврогруп-АП , ТОВ ЕйбіДев , ТОВ Укр-Буд- Траст та інші.

Слідчим управлінням фінансових розслідувань ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016100050000073 від 11.08.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 212, ч. 3 ст. 212 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені досудовим розслідуванням особи зареєстрували ряд суб'єктів господарської діяльності на підставних осіб, а саме: ТОВ Стар Корд та інших підставних осіб без мети здійснення фінансово-господарської діяльності.

Враховуючи викладене, ГУ ДФС у м. Києві зазначено, що перевіркою не підтверджено проведення господарських операцій ТОВ Аетерна Україна з вищенаведеними контрагентами-постачальниками, перевіркою встановлено документування зазначених операцій та відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності, первинні документи складені всупереч нормам частини першої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п.п. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення № 88), оскільки відсутній факт формування відповідного активу, як ресурсу, контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб'єктів господарювання або власного виробництва.

Разом з тим, суд зазначає, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість необхідно з'ясовувати, зокрема, обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: непов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

У взаємозв'язку з вищенаведеним суд, вирішуючи спір по суті, також зазначає, що відповідно до статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, вирішуючи з урахуванням наведених вище обставин та норм законодавства спір по суті, суд виходить також з того, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Аналізуючи складені між позивачем та контрагентами первинні документи, що долучені до матеріалів справи, суд зазначає, що ці документи відповідають положенням законодавства та містять всі обов'язкові реквізити первинного документу, які передбачені статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , ст.ст. 44, 201 ПК України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, а тому вказані документи мають юридичну силу та підтверджують реальний рух активів, зміну зобов'язань та капіталу позивача, містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив, що вони надали всі первинні документи, що стосуються здійснення господарської операції з ТОВ Фіолент Груп , ТОВ Вартес , ТОВ ЕйбіДев , ТОВ Укрпромус ЛТД , ТОВ Єврогруп-АП , ТОВ Перший Будівельний Мегаполіс , ТОВ Укр-Буд-Траст , ТОВ Стар Корд .

З матеріалів справи вбачається, що товар, поставлений та виконані роботи на виконання умов вищевказаних договорів між ТОВ Аетерна Україна з ТОВ Фіолент Груп , ТОВ Вартес , ТОВ ЕйбіДев , ТОВ Укрпромус ЛТД , ТОВ Єврогруп-АП , ТОВ Перший Будівельний Мегаполіс , ТОВ Укр-Буд-Траст , ТОВ Стар Корд в подальшому використано для виготовлення власної продукції відповідно до статутної діяльності та реалізовано позивачем на експорт, що підтверджується поданими копіями контрактів та ВМД.

Так, судом досліджено копії контракту № 23/04/15 від 23.04.2015, укладеного позивачем із ЗАТ Амкодор-Еластомер , Республіка Білорусь, сума контракту 125 000 доларів США; контракту №7 від 24.05.2016, укладеного з ВАТ Мінський Тракторний завод , Республіка Білорусь, сума контракту 411 000 доларів США; контракту № 05/03/15 від 30.03.2015, укладеного з ТОВ Тракторавтозапчасть , РФ м. Курськ, сума по контракту 60 млн. рублів; контракту № 29/02/16 від 29.02.2016, укладеного з ВАТ Мінський Тракторний завод , Республіка Білорусь, сума по контракту 514 000 доларів США.

Також у перевіряємому періоді позивачем реалізовано товар ТОВ Логопарк по договору № 81 від 20.10.2015, про що свідчать копії договору, видаткових накладних, акт звірки.

Таким чином, суд зазначає, що на підтвердження фактичного виконання зазначених операцій з ТОВ Фіолент Груп , ТОВ Вартес , ТОВ ЕйбіДев , ТОВ Укрпромус ЛТД , ТОВ Єврогруп-АП , ТОВ Перший Будівельний Мегаполіс , ТОВ Укр-Буд-Траст , ТОВ Стар Корд позивачем подано первинні документи, які мають усі необхідні реквізити первинного документу, оцінивши ці докази за правилами статті 90 КАС України, суд вважає, що вони відображають дійсні факти господарської діяльності та, відповідно, підтверджують дані податкового обліку товариства, сформовані за наслідками цих операцій.

У свою чергу, податковий орган не подав доказів, які однозначно свідчили б про неправдивість одержаних від платника документів, підтверджували б фіктивний характер спірних операцій та недобросовісність позивача як платника податків.

При цьому, довести правомірність своїх дій чи рішення відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

В даному випадку, податковий орган відповідно до принципу офіційності повинен довести в суді фіктивність господарських операцій як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов'язань та правомірності прийняття свого рішення. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 20 лютого 2018 року у справі №817/149/17 та від 29 березня 2018 року у справі №813/2758/16.

В той же час, податковий орган не подав доказів, які однозначно свідчили б про неправдивість одержаних від платника документів, підтверджували б фіктивний характер спірних операцій та недобросовісність позивача як платника податків.

Відповідачем не надано суду жодних доказів, які підтверджували б те, що вчинення правочину (укладення договору), на підставі якого виникли взаємовідносини між позивачем та контрагентами не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків чи свідчили б про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності товариства, господарській меті з метою досягнення правових наслідків та які порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Відповідачем не доведено, що на момент вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, останні не були зареєстровані у встановленому законом порядку та не мали свідоцтв платника податків на додану вартість.

Суд також виходить з того, що чинне податкове законодавство не покладає на платника обов'язку контролювати діяльність осіб, що виконують роботи, послуги, не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим як вносити відповідні суми витрат до складу валових витрат і суми ПДВ - до податкового кредиту.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № К/9901/2558718.

Так, можлива відсутність у контрагентів трудових ресурсів та виробничих потужностей для самостійного виконання договірних зобов'язань, не свідчить про неможливість виконати відповідні роботи, послуги чи поставку та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих товарів (робіт, послуг), у тому числі й по ПДВ.

Таким чином, позивач як платник податків самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та сплату лише ним самим податку до бюджету відповідно до законодавства України. Він не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни, як і не може нести відповідальність за неподання контрагентом первинних документів. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового або іншого законодавства, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента, а не сумлінного платника податків.

Така ж правова позиція підтримана Верховним судом у постановах, зокрема, від 24 січня 2018 року у справі №824/942/13, від 14 березня 2018 року у справі №803/1198/16.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на податкову інформацію відносно контрагентів позивача, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, складених за наслідками проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентами та не є належними доказами в розумінні процесуального Закону.

Щодо посилання контролюючого органу на інформацію отриману в межах кримінальних проваджень, то як уже зазначалось вище, контролюючим органом, всупереч вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, такого доказу як вирок надано не було.

За приписами частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, належними засобами доказування, які підтверджують певні юридичні обставини та юридичні факти, є судові рішення, що набрали законної сили.

Проте таких рішень, а саме вироку суду відносно посадових осіб позивача чи посадових осіб вказаних вище контрагентів позивача відповідачем надано не було.

Оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого на час вирішення спору статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною другою якої визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд зазначає, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Окрім того, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 27 березня 2018 року у справі №816/809/17.

До того ж, якщо контрагенти по ланцюгу постачання товарів (послуг) не виконали свого зобов'язання по сплаті податку на додану вартість до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавленню платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, оцінюючи докази надані учасниками кожного окремо та в їх сукупності, суд звертає увагу на те, що висновок про безтоварність господарських операцій може ґрунтуватись на належних, допустимих і достатніх доказах і не може ґрунтуватись на припущеннях. В той час, суд дійшов висновку, що позивачем вірно розраховано та задекларовано валовий дохід, зокрема доходи від реалізаційної діяльності та собівартість реалізованих товарів, а також сформовано податковий кредит, відтак висновки контролюючого про порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 5, пункту 6 Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємств, а також пункту 187.1 статті 187, підпункту 192.1.1 пункту 192.1, пункту 192.3 статті 192, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість та зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість є безпідставними та не доведені відповідачем під час судового розгляду.

Отже, на підставі викладеного суд приходить до висновку про протиправність прийняття податкових повідомлень-рішень від 23.10.2017 №0008441401, №0008451401, №0008461401, №0008471401 та наявність правових підстав для їх скасування.

Окрім того, в ході перевірки встановлено, що ТОВ Аетерна Україна в порушення підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України не подано декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року. З акту перевірки вбачається, що відповідно до аналітичної системи Податковий блок податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ Аетерна Україна за червень 2015 року не визнана як податкова та перебуває в статусі До відома .

Відповідно до пунктів 49.1 та 49.2 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Між тим, згідно підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

При цьому, згідно пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року позивачем подано 20.07.2015 о 11 год. 27 хв. та ДПІ у Голосіївському районі м. Києва її отримано 20.07.2015 15 год. 40 хв. за зареєстрованим номером НОМЕР_5.

Як пояснив позивач, ним отримано квитанцію № 2 із зазначенням Прийнято пакет , реєстраційний номер документу: НОМЕР_5, дата отримання: 20.07.2015.

Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних органу доходів і зборів є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу доходів і зборів, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку.

Сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість до сплати по вказаній декларації становить 85 621 грн.

Результати подання узгоджених зобов'язань за квітень, травень та червень 2017 року враховані в декларації за липень 2017 року (Реєстраційний номер документу НОМЕР_6) в рядку 16.2 та при розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за липень 2017 року, що, у свою чергу, було враховано також і у всіх інших подальших деклараціях.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що не спростовано належними доказами відповідачем, про те, що відсутні підстави для донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2017 року на суму 85 621 грн. та штраф в сумі 170,00 грн. за неподання декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість нарахування позивачу штрафу у розмірі 170 грн. за неподання декларації з податку на додану вартість, відтак податкове повідомлення-рішення від 23.10.2017 №0008491401 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень від 23.10.2017 №1878140302, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 2 679 108,27 грн., №1880140302, яким визначено суму грошового зобов'язання з військового збору на суму 128 440,58 грн. та за штрафні (фінансові) санкції в розмірі 90 302,82 грн.; №1876140302, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на доходи з фізичних осіб, що сплачується податковими агентами у розмірі 510 грн.; а також рішення №1882140302 від 23.10.2017 про застосування штрафних санкцій за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 67 111,65 грн. суд зазначає наступне.

Крім того, відповідно до статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ГУ ДФС у м. Києві виставлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 134 223,31 грн. від 23.10.2017 №Ю-1881140302.

Як вбачається з акту перевірки, контролюючим органом зазначено, що ТОВ Аетерна Україна не утримано податок на доходи фізичних осіб з доходу в сумі 8 477 041,00 грн., який був перерахований у періоді з 08.10.2015 по 20.06.2017 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_7) за роботи по загальним механічним операціям згідно умов відповідних договорів.

Водночас, ОСОБА_17 є директором ТОВ Аетерна Україна . Відповідач вважає, що оскільки ОСОБА_17 знаходиться в штаті підприємства, не мав за вказані періоди працівників як ФОП та виконував дані роботи самостійно без залучення підрядників, вказані вище послуги є трудовими.

Сторони договору прирівнюються до працівника та роботодавця відповідно до підпункту 14.1.195 та підпункту 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Відповідно до положень пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно підпунктів 164.2.1, 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема:

доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту);

дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу (підпункт е ).

Відповідно підпункту 14.1.48 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України заробітна плата - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України).

Приписами підпункту 14.1.195 та підпункту 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено:

працівник - фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону;

роботодавець - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов'язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законами.

Для цілей розділу IV цього Кодексу до роботодавця прирівнюються юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво), постійне представництво нерезидента або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) дохід за виконання роботи та/або надання послуги згідно із цивільно-правовим договором у разі, якщо буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими.

Статтею 168 Податкового кодексу України встановлений порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету і, зокрема, пунктом 168.1 цієї статті визначено порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Так, згідно з підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Посилаючись на вказані норми відповідач вважає, що позивачем не виконано, зокрема, вимоги підпунктів 168.1.1, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України.

Разом з тим, як встановлено судом в ході розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, між ТОВ Аетерна Україна (Замовник) та ФОП ОСОБА_17 (Виконавець) укладено договори №02/15 від 01.04.2015, №02/16 від 01.04.2016, №04/17 від 04.01.2017, відповідно до умов яких Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи по загальним механічним операціям, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах затверджених даним договором.

В підтвердження виконання умов договорів сторонами підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №15/15, №16/15, №17/15, №18/15, №19/15, №20/15, №21/15, №22/15, №23/15, №24/15; №1/16, №2/16, №3/16, №4/16, №5/16, №6/16, №7/16; №1/17, №2/17, №3/17, №4/17, №5/17, №6/17.

Позивач розрахувався з вказаним суб'єктом господарювання ФОП ОСОБА_17 у повному обсязі, що підтверджується реєстром платіжних доручень за період з квітня 2015 року по червень 2017 року, що знаходяться у матеріалах справи.

Окрім того, слід зазначити, що за вказаними договорами ФОП ОСОБА_17 виконував роботи по загальним механічним операціям, а саме: обробка кільця 130 подушки, а також втулки методом галтування.

В підтвердження наявності основних засобів, трудових ресурсів тощо у його контрагента позивачем долучено до матеріалів справи копію договору купівлі-продажу №20/09-12 від 20.09.2012, укладеного між ТОВ Фірма Прімум та ФОП ОСОБА_17, предметом якого є продаж ТОВ Фірма Прімум для ФОП ОСОБА_17 обладнання, а саме: прес чекановий 630 тон КБ-8328 (1 шт), прес вирубний 100 тон (1 шт), Галтовочний барабан (1 шт).

Факт передачі вказаного обладнання ФОП ОСОБА_17 підтверджується копією акту №1 від 20.09.2012 до вказаного договору купівлі-продажу.

Відповідно до вимог пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон України №996-XIV) передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи викладене, для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до статті 1 Закону України №996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Дослідивши вищезазначені первинні документи позивача та його контрагента, суд вважає, дані первинні документи відповідають вимогам встановленим Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , містять всі необхідні реквізити (печатки підприємств, підписи уповноважених осіб тощо) як наслідок - вони є такими, які підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Отже, з урахуванням досліджених судом матеріалів справи, суд робить висновок про те, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між ТОВ Аетерна Україна та ФОП ОСОБА_17, яка підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Суд не погоджується з твердженнями контролюючого органу про те, що вказані послуги є трудовими, а сторони договору є роботодавець та найманий працівник з огляду на наступне.

Дійсно, як свідчать матеріали справи, згідно з протоколом №5 Загальних зборів учасників ТОВ Аетерна Україна від 05.10.2016 ОСОБА_17 з 06.10.2015 призначено на посаду директора ТОВ Аетерна Україна за основним місцем роботи з повним робочим днем.

Зі змісту вищеперелічених первинних документів встановлено, що з боку Замовника (ТОВ Аетерна Україна ) договір №02/15 від 01.04.2015 підписано директором ОСОБА_18 (в подальшому заступником директора ОСОБА_18.) та з іншого ФОП ОСОБА_17 - в особі директора ОСОБА_17

ФОП ОСОБА_17 діяв на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця №20740000000024515 від 03.11.2014, виданого Державною реєстраційною службою України та являється платником єдиного податку на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

ФОП ОСОБА_17 перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві з 04.11.2014 за №265914140302.

В даному випадку, сторонами договору є товариство з обмеженою відповідальністю Аетерна Україна та фізична особа-підприємець ОСОБА_17, які виступають як суб'єкти господарювання, які здійснюють кожен окремо свою самостійну господарську на власний ризик діяльність.

До того ж, у взаємовідносинах з фізичною особою-підприємцем позивач не є податковим агентом, оскільки відповідно до пункту 177.8 статті 178 Податкового кодексу України, під час нарахування (виплати) фізичній особі-підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою-підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності.

Натомість представник відповідача не довів та не надав достатніх доказів в підтвердження протилежного, твердження щодо перебування у трудових відносинах позивача з ФОП ОСОБА_17 є лише припущеннями податкового органу, не підкріпленими документально.

Окрім того, як встановлено в ході розгляду справи, отриману суму за виконані роботи по зазначеним договорам, укладеним з позивачем, ФОП ОСОБА_17 включено до складу його доходу як суб'єкта підприємницької діяльності, що є платником єдиного податку 3 групи з відповідною сплатою цього податку до бюджету.

До того ж, відповідно до статутних документів до обов'язків ОСОБА_17, як директора ТОВ Аетерна Україна , входять, зокрема, оперативне керівництво поточною діяльністю; розробка поточних планів діяльності; затвердження кошторисів, штатних розкладів та посадових окладів, встановлення показників, розмірів та строків преміювання; прийняття та звільнення працівників; подача річних фінансових звітів; прийняття рішень щодо інших питань поточної діяльності. Тобто відповідно до статуту підприємства ОСОБА_17 не виконує та не має жодного відношення до виконання будь-яких робіт, пов'язаних з безпосереднім виробництвом продукції чи надання відповідних послуг.

Між тим, Законом України від 28.12.2014 № 77-VIIІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці (далі - Закон № 77), яким, зокрема, внесено зміни до статті 8 Закону України від 08.07.2010 №2464 Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 2464) встановлено.

Роботодавці нараховують єдиний внесок на суму нарахованої зарплати за видами виплат, які включають основну й додаткову заробітну плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т. ч. у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці (ст. 7 Закону № 2464).

Статтею 8 Закону № 2464 передбачено, якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника. Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставки єдиного внеску, встановлені частиною п'ятою статті 8 Закону № 2464, застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Крім того, пунктом 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

З контексту наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що необхідною умовою для утримання податку з доходів фізичних осіб, єдиного внеску та військового збору є наявність факту виплати такого доходу фізичній особі податковим агентом за трудовою чи цивільно-правовою угодою.

Таким чином, враховуючи, що у ході судового розгляду справи відповідачем не доведено у належний спосіб обставин, що свідчать про наявність трудових відносин між позивачем та ФОП ОСОБА_17, твердження податкового органу про наявність у позивача обов'язку сплатити до бюджету податок з доходів фізичних осіб, єдиний соціальний внесок та військовий збір, суд вважає безпідставними та такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях податкового органу.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції визначив, що ... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Відповідні положення про податкові штрафи передбачають певні засоби захисту, які ґрунтуються на суб'єктивних ознаках, що вимагає від суду враховувати нюанси і не бути занадто рестриктивним в оцінці кожної конкретної справи щодо наявності в ній підстав для скасування податкового штрафу чи звільнення від його сплати. Таким чином, вищерозглянуті висновки відповідача в акті перевірки ґрунтуються в першу чергу на ненадійних та поверхових поясненнях працівників, а не на підтверджених документами та доказами фактах. При цьому відповідачем не доведена, а позивачем спростована, правомірність та обґрунтованість висновків за результатами перевірки, які слугували підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та вимоги.

Отже, податковий орган діяв в порушення чинного податкового законодавства. Відповідно його податкові повідомлення-рішення та вимога, які були складені внаслідок помилкових висновків, згідно з пунктом 1 статті 1 Першого протоколу є незаконними. Суд вважає, що поведінка державного органу була необ'єктивною, а висновки за результатами перевірки не ґрунтувалися на всебічному з'ясуванні обставин, наслідком чого всупереч принципові верховенства права було покладення на платника податків надмірного податкового навантаження без належних для цього підстав.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Враховуючи викладене, системно проаналізувавши правові норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Відповідно, беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Аетерна Україна (03150, м. Київ, вул. Лабораторна, 33/37, кв. (офіс) 28, ідентифікаційний код 39331424) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві від 23.10.2017 №0008441401.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві від 23.10.2017 №0008451401.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві від 23.10.2017 №0008461401.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві від 23.10.2017 №0008471401.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві від 23.10.2017 №0008491401.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві від 23.10.2017 №1878140302.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві від 23.10.2017 №1880140302.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій, прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві від 23.10.2017 №1882140302.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки), прийняту Головним управлінням ДФС у м. Києві від 23.10.2017 №Ю-1881140302.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві від 23.10.2017 №1876140302.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Аетерна Україна (03150, м. Київ, вул. Лабораторна, 33/37, кв. (офіс) 28, ідентифікаційний код 39331424) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 202 631,24 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 19.11.2018 року.

Суддя І.А. Качур


Суд	Окружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення	07.11.2018
Оприлюднено	20.11.2018
Номер документу	77924861
Судочинство	Адміністративне

Качур І.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 07.11.2018 по справі 826/2169/18ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —826/2169/18

Рішення від 07.11.2018

Рішення
від 07.11.2018 по справі 826/2169/18
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА