Постанова

від 19.02.2019 по справі 826/2169/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/2169/18 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аетерна Україна" до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аетерна Україна" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року даний адміністративний - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення, прийняті Головним управлінням ДФС у м. Києві від 23 жовтня 2017 року: №0008441401; №0008451401; №0008461401; №0008471401; №0008491401; №1878140302; №1880140302; №1882140302; №1876140302.

Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки), прийняту Головним управлінням ДФС у м. Києві від жовтня 2017 року №Ю-1881140302.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 03 серпня 2017 року № 7352 та направлень на перевірку від 30 серпня 2017 року та від 04.09.2017 року, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України, відповідно до плану-графіка планових перевірок суб'єктів господарювання посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Аетерна Україна (код ЄДРПОУ 39331424) щодо дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01 серпня 2014 року по 30 червня 2017 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 серпня 2014 року по 30 червня 2017 року, за результатами якої складено акт від 26 вересня 2017 року №401/26-15-14-01-05/39331424.

За наслідками проведеної планової перевірки відповідачем встановлені наступні порушення:

підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 5, пункту 6 Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 5 265 576 грн.

та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємств на загальну суму 1 282 012 грн., у тому числі - за І півріччя 2017 року - 1 282 012 грн.;

пункту 187.1 статті 187, підпункту 192.1.1 пункту 192.1, пункту 192.3 статті 192, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, пункту 1 розділу 4 наказу від 28 січня 2016 року №21 Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість , в результаті чого занижено податок на додану вартість у загальному розмірі 3 146 470 грн.,

та зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 204 007 грн., у тому числі за червень 2017 року;

підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України не подано декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, в результаті чого нараховано штраф у розмірі 170 грн.;

підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, пп. е підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1 576 548,47 грн.;

підпункту б пункту 176.2 статті 176 та підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено подання не в повному обсязі Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за формою №1 ДФ за І, ІІ, ІІІ, IV квартали 2015, 2016, 2017 років;

пункту 1 частини 2 статті 6, пункту 1 частини 1 статті 7 та пункту 5 статті 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , в результаті чого встановлено заниження суми СПД, на які нараховується єдиний внесок в розмірі 36,8% та утримується єдиний внесок в розмірі 3,6% на загальну суму (в межах максимальної величини) - 134 223,31 грн.;

підпункту 168.1.2, підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження сум військового збору на суму 128 440,58 грн.

На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві 23 жовтня 2017 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0008441401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 6 413 795,00 грн., з них за податковими зобов'язаннями - 5 265 576 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 148 219 грн.;

№0008451401, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 282 012 грн.;

№0008461401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 3 933 088,00 грн., з них за податковими зобов'язаннями - 3 146 470 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 786 618 грн.;

№0008471401, яким зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 204 007 грн.;

№0008491401, яким, за неподання декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, нараховано штраф у розмірі 170 грн.;

№1878140302, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, пені на загальну суму 2 679 108,27 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями - 1 576 548,47 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 102 559,80 грн.;

№1880140302, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на загальну суму 218 743,40 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями - 128 440,58 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 90 302,82 грн.;

№1876140302, яким за порушення підпункту б пункту 176.2 статті 176 та підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на доходи з фізичних осіб у розмірі 510 грн.;

а також рішення №1882140302 від 23 жовтня 2017 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 67 111,65 грн.

податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 23 жовтня 2017 року №Ю-1881140302, згідно з якою необхідно сплатити недоїмку в сумі 134 223,31 грн.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, рішенням про застосування штрафних санкцій, а також податковою вимогою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість, а також завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість, судом встановлено наступне.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Статтею 135 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

У випадку якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Пунктом 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 (далі - П(С)БУ 15) визначено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Згідно пункту 7 вказаного Положення визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

За змістом наведених правових норм вбачається право платника податків на формування витрат наступає лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Згідно пп.14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України - податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до пп. а п. 198.1, п.198.2, п.198.3 статті 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 статті 198 ПК України - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п. 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Законом України Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні), оформлені відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до статті 1 вказаного Закону - первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно статті 9 Закону - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до приписів п.п. 14.1.36 п. 14.1 статті 14 ПК України - господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договором комісії, доручення та агентськими договорами.

З урахуванням наведених норм та наявних матеріалів справи суд дійшов висновку, що договори, видаткові і податкові накладні, рахунки є первинними документами, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між суб'єктами господарювання.

Як вбачається з матеріалів, на формування об'єкта оподаткування позивача у періоді, що перевірявся, вплинули результати здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками: ТОВ Фіолент Груп , ТОВ Вартес , ТОВ ЕйбіДев , ТОВ Укрпромус ЛТД , ТОВ Єврогруп-АП , ТОВ Перший Будівельний Мегаполіс , ТОВ Укр-Буд-Траст , ТОВ Стар Корд , а також відомості з баз даних ІС Податковий блок та Єдиний реєстр податкових накладних щодо вказаних контрагентів-постачальників.

Так, між позивачем (Замовник) та ТОВ Фіолент Груп (Підрядник) укладено договір підряду №ФГ 02/01/17-1 від 02 січня 2017 року, згідно умов якого Підрядник приймає на себе зобов'язання з консультування з приводу розміщення та організації роботи важкого обладнання, а також виконання комплексу робіт та демонтажу обладнання та об'єкті в смт. Сутіски Тиврівського району Вінницької області та по монтажу обладнання на об'єкті Замовника в м. Попільня Житомирської області відповідно до умов цього Договору, додатків та додаткових угод до нього, що є його невід'ємною частиною, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п.2.1 цього Договору вартість послуг Виконавця склала 1 530 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 225 000,00 грн.

На виконання п.2.3 Договору сторонами по закінченню робіт складено та підписано акт приймання виконаних робіт від 07 лютого 2017 року на суму 1 530 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 225 000,00 грн.

У відповідності до положень п.2.2 Договору, розрахунки між ТОВ Аетерна Україна та ТОВ Фіолент Груп здійснювались в безготівковій формі.

В підтвердження виконання умов договору підряду №ФГ 02/01/17-1, сплати позивачем ПДВ у складі ціни за виконані роботи, ТОВ Фіолент Груп виписано ТОВ Аетерна Україна податкову накладну №23 від 07 лютого 2017 року на суму 1 530 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 225 000,00 грн.

Крім того, між позивачем (Замовник) та ТОВ Перший Будівельний Мегаполіс (Підрядник) укладено договір підряду №ПБМ 18/01/17-1 від 18 січня 2017 року, відповідно до умов якого Підрядник приймає на себе зобов'язання з консультування з приводу розміщення та організації роботи важкого обладнання, а також виконання комплексу робіт по демонтажу обладнання на об'єкті в смт. Сутіски Тиврівського району Вінницької області та по монтажу обладнання на об'єкті Замовника в м. Попільня Житомирської області відповідно до умов цього Договору, додатків та додаткових угод до нього, що є його невід'ємною частиною, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п.2.1 цього Договору орієнтовна вартість договору складає 1 500 000 грн., у тому числі ПДВ - 250 000,00 грн.

На виконання п.2.3 Договору сторонами по закінченню робіт складено та підписано акт приймання виконаних робіт від 27 січня 2017 року на суму 660 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 110 000,00 грн.

У відповідності до положень п.2.2 Договору, розрахунки між ТОВ Аетерна Україна та ТОВ Перший Будівельний Мегаполіс здійснювались в безготівковій формі.

В підтвердження виконання умов договору підряду №ФГ 02/01/17-1, сплати позивачем ПДВ у складі ціни за виконані роботи, ТОВ Фіолент Груп виписано ТОВ Аетерна Україна податкову накладну №23 від 07 лютого 2017 року на суму 1 530 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 225 000,00 грн.

В підтвердження виконання умов договору підряду №ПБМ 18/01/17-1, сплати позивачем ПДВ у складі ціни за виконані роботи, ТОВ Перший Будівельний Мегаполіс виписано ТОВ Аетерна Україна податкову накладну від 27 січня 2017 року №159 на загальну суму 660 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 110 000,00 грн.

Крім того, між позивачем (Покупець) та ТОВ Вартес (Постачальник) укладено договір поставки №23 від 01 грудня 2016 року, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар (паролон).

Найменування, асортимент, кількість та ціни для кожного окремого товару визначаються у видаткових накладних (п. 1.2).

Згідно п.2.1 загальна вартість Договору визначається як загальна вартість товару, що підлягає поставці за всіма видатковими накладними.

Пунктом 3.1 цього Договору передбачено, що товари постачаються на умовах самовивозу.

Датою поставки товару вважати дату видаткової накладної.

Оплата повинна бути проведена у гривнях банківським переказом на банківський рахунок, що вказується у Рахунку на оплату (п. 4.2).

В підтвердження виконання умов вказаного договору поставки позивачем надано копію видаткової накладної від 21 грудня 2016 року №2112/001 на загальну суму 466 097,00 грн., у тому числі ПДВ - 77 682,83 грн., виписаної до рахунку на оплату від 21 грудня 2016 року №2112/001 на загальну суму 466 097,00 грн., у тому числі ПДВ - 77 682,83 грн.

На підтвердження здійснення поставки згідно п.3.1 позивачем подано копію товарно-транспортної накладної №В01 від 21 грудня 2016 року, зі змісту якої вбачається, що перевезення товару (паролону) здійснювалось перевізником ФОП ОСОБА_4, водій ОСОБА_3, вантажовідправник - ТОВ Вартес (код 40815075), вантажоодержувач - ТОВ Аетерна Україна , пункт навантаження: Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вул. Садова, 16-Б, офіс 5; пункт розвантаження: Вінницька область, Тиврівський район, смт. Сутиски, вул. Заводська, 1.

У відповідності до вимог п.4.1-4.2 Договору, розрахунки між ТОВ Аетерна Україна та ТОВ Вартес здійснювались в безготівковій формі, про що свідчать наявні у матеріалах справи виписках по рахунку.

В підтвердження виконання умов договору поставки №23, сплати позивачем ПДВ у складі ціни за поставлений товар, ТОВ Вартес виписано ТОВ Аетерна Україна податкову накладну від 21 грудня 2016 року №413 на загальну суму 466 097,00 грн., у тому числі ПДВ - 77 682,83 грн.

Також між позивачем (Покупець) та ТОВ Ейбі Дев (Постачальник) укладено договір поставки №18 від 11 серпня 2015 року, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар.

Найменування, асортимент, кількість та ціни для кожного окремого товару визначаються у видаткових накладних (п. 1.2).

Згідно п.2.1 загальна вартість Договору визначається як загальна вартість товару, що підлягає поставці за всіма видатковими накладними.

Пунктом 3.1 цього Договору передбачено, що товари постачаються на умовах самовивозу.

Датою поставки товару вважати дату видаткової накладної.

Оплата повинна бути проведена у гривнях банківським переказом на банківський рахунок, що вказується у Рахунку на оплату (п. 4.2).

В підтвердження виконання умов вказаного договору поставки позивачем надано копії видаткових накладних; товарно-транспортних накладних, перелік та опис яких наведено в оскаржуваному рішенні, зауважень щодо якого сторонами не наведено.

У відповідності до вимог п.4.1-4.2 Договору, розрахунки між ТОВ Аетерна Україна та ТОВ Ейбі Дев здійснювались в безготівковій формі, про що свідчать наявні у матеріалах справи виписках по рахунку.

В підтвердження виконання умов договору поставки №18, сплати позивачем ПДВ у складі ціни за поставлений товар, ТОВ Ейбі Дев виписані ТОВ Аетерна Україна відповідні податкові накладні.

Крім того, між позивачем (Покупець) та ТОВ Укрпромус ЛТД (Постачальник) укладено договір поставки №35 від 28 лютого 2016 року, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар (паролон, фольга, клей, плівка ПВФ).

Найменування, асортимент, кількість та ціни для кожного окремого товару визначаються у видаткових накладних (п. 1.2).

Згідно п.2.1 загальна вартість Договору визначається як загальна вартість товару, що підлягає поставці за всіма видатковими накладними.

Пунктом 3.1 цього Договору передбачено, що товари постачаються на умовах самовивозу.

Датою поставки товару вважати дату видаткової накладної.

Оплата повинна бути проведена у гривнях банківським переказом на банківський рахунок, що вказується у Рахунку на оплату (п. 4.2).

В підтвердження виконання умов вказаного договору поставки позивачем надано копії видаткових накладних, що містяться в матеріалах справи.

На підтвердження здійснення поставки згідно п.3.1 позивачем подано копії товарно-транспортної накладної №Р2502 від 29 лютого 2016 року, зі змісту якої вбачається, що перевезення товару здійснювалося перевізником ПП ОСОБА_5, автомобілем НОМЕР_1, водій ОСОБА_6, пункт навантаження: м. Київ, вул. Поліська. 5; пункт розвантаження: Вінницька область, Тиврівський район, смт. Сутиски, вул. Заводська, 1. Супроводжувальні документи: видаткова накладна №2902/05 від 29.02.2016 та товарно-транспортної накладної №Р2508 від 29 лютого 2016 року, зі змісту якої вбачається, що перевезення товару здійснювалось на автомобілі НОМЕР_2, НОМЕР_3, перевізник - ФОП ОСОБА_4, водій ОСОБА_3, вантажовідправник - ТОВ Укрпромус ЛТД (код 39885416), вантажоодержувач - ТОВ Аетерна Україна , пункт навантаження: м. Київ, вул. Поліська. 5; пункт розвантаження: Вінницька область, Тиврівський район, смт. Сутиски, вул. Заводська, 1. Супроводжувальні документи: видаткові накладні від 29 лютого 2016 року №2902/01, №2902/02, №2902/03, №2902/04, №2902/06.

У відповідності до вимог п.4.1-4.2 Договору, розрахунки між ТОВ Аетерна Україна та ТОВ Укрпромус ЛТД здійснювались в безготівковій формі, про що свідчать наявні у матеріалах справи виписках по рахунку від 16 та 22 березня 2016 року.

В підтвердження виконання умов договору поставки №35, сплати позивачем ПДВ у складі ціни за поставлений товар, ТОВ Укрпромус ЛТД виписані ТОВ Аетерна Україна податкові накладні, перелік яких наведено в оскаржуваному рішенні.

Крім того, між позивачем (Покупець) та ТОВ Єврогруп-АП (Постачальник) укладено договір поставки №25/11/001 від 25 листопада 2015 року, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар (фольга, клей липкий шар, плівка ПФХ, каучук, паролон).

Найменування, асортимент, кількість та ціни для кожного окремого товару визначаються у Видаткових накладних (п. 1.2).

Згідно п.2.1 загальна вартість Договору визначається як загальна вартість товару, що підлягає поставці за всіма видатковими накладними.

Пунктом 3.1 цього Договору передбачено, що товари постачаються на умовах самовивозу.

Датою поставки товару вважати дату видаткової накладної.

Оплата повинна бути проведена у гривнях банківським переказом на банківський рахунок, що вказується у Рахунку на оплату (п. 4.2).

В підтвердження виконання умов вказаного договору поставки позивачем надано копії видаткових накладних; розрахунки між ТОВ Аетерна Україна та ТОВ Єврогруп-АП здійснювались в безготівковій формі, про що виписках по рахунку.

В підтвердження виконання умов договору поставки №25/11/001, сплати позивачем ПДВ у складі ціни за поставлений товар, ТОВ Єврогруп-АП виписані ТОВ Аетерна Україна податкові накладні.

Крім того, між позивачем (Покупець) та ТОВ Укр-Буд-Траст (Постачальник) укладено договір поставки №2906/001 від 29 червня 2016 року, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар (клей липкий шар, плівка ПВФ).

Найменування, асортимент, кількість та ціни для кожного окремого товару визначаються у Видаткових накладних (п. 1.2).

Згідно п.2.1 загальна вартість Договору визначається як загальна вартість товару, що підлягає поставці за всіма видатковими накладними.

Пунктом 3.1 цього Договору передбачено, що товари постачаються на умовах самовивозу.

Датою поставки товару вважати дату видаткової накладної.

Оплата повинна бути проведена у гривнях банківським переказом на банківський рахунок, що вказується у Рахунку на оплату (п. 4.2).

В підтвердження виконання умов вказаного договору поставки позивачем надано копію видаткової накладної, копію платіжного доручення на суму 450 240,00 грн.

В підтвердження виконання умов договору поставки №2906/001, сплати позивачем ПДВ у складі ціни за поставлений товар, ТОВ Укр-Буд-Траст виписано ТОВ Аетерна Україна податкову накладну від 29 червня 2016 року №41 на загальну суму 450 240,00 грн., у тому числі ПДВ - 75 040,00 грн.

Також між позивачем (Покупець) та ТОВ Стар Корд (Постачальник) укладено договір поставки №87 від 06 жовтня 2016 року, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар (клей липкий шар, фольга, плівка ПФХ).

Найменування, асортимент, кількість та ціни для кожного окремого товару визначаються у Видаткових накладних (п. 1.2).

Згідно п.2.1 загальна вартість Договору визначається як загальна вартість товару, що підлягає поставці за всіма видатковими накладними.

Пунктом 3.1 цього Договору передбачено, що товари постачаються на умовах самовивозу.

Датою поставки товару вважати дату видаткової накладної.

Оплата повинна бути проведена у гривнях банківським переказом на банківський рахунок, що вказується у Рахунку на оплату (п. 4.2).

В підтвердження виконання умов вказаного договору поставки позивачем надано копію видаткової накладної; копію товарно-транспортної накладної, копію виписки по рахунку копію податкової накладної від 22 грудня 2016 року №203 на загальну суму 848 925,00 грн., у тому числі ПДВ - 141 487,50 грн.

З урахуванням встановлених обставин судом першої інстанції вірно встановлено, що придбана сировина та товари у вказаних контрагентів були використані позивачем для виготовлення власної продукції, відповідно до статутної діяльності, та суму таких витрат віднесено до складу її собівартості.

Так, судом досліджено копії контракту № 23/04/15 від 23 квітня 2015 року, укладеного позивачем із ЗАТ Амкодор-Еластомер , Республіка Білорусь, сума контракту 125 000 доларів США; контракту №7 від 24 травня 2016 року, укладеного з ВАТ Мінський Тракторний завод , Республіка Білорусь, сума контракту 411 000 доларів США; контракту № 05/03/15 від 30 березня 2015 року, укладеного з ТОВ Тракторавтозапчасть , РФ м. Курськ, сума по контракту 60 млн. рублів; контракту № 29/02/16 від 29 лютого 2016 року, укладеного з ВАТ Мінський Тракторний завод , Республіка Білорусь, сума по контракту 514 000 доларів США.

Також у перевіряємому періоді позивачем реалізовано товар ТОВ Логопарк по договору № 81 від 20 жовтня 2015 року, про що свідчать копії договору, видаткових накладних, акт звірки.

Таким чином, суд зазначає, що на підтвердження фактичного виконання зазначених операцій з ТОВ Фіолент Груп , ТОВ Вартес , ТОВ ЕйбіДев , ТОВ Укрпромус ЛТД , ТОВ Єврогруп-АП , ТОВ Перший Будівельний Мегаполіс , ТОВ Укр-Буд-Траст , ТОВ Стар Корд позивачем подано первинні документи, які мають усі необхідні реквізити первинного документу, відображають дійсні факти господарської діяльності та, відповідно, підтверджують дані податкового обліку товариства, сформовані за наслідками цих операцій.

Натомість, податковий орган не подав доказів, які однозначно свідчили б про неправдивість одержаних від платника документів, підтверджували б фіктивний характер спірних операцій та недобросовісність позивача як платника податків.

В обґрунтування своєї позиції апелянт зазначає, що Київською місцевою прокуратурою № 8 здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 32015100010000089 від 05 червня 2015 року за фактом створення невстановленими слідством особами суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) ТОВ Вартес , ТОВ Фіолент груп , ТОВ Перший Будівельний Мегаполіс та інших, які задіяні в злочинних схемах по конвертації грошових коштів та ухиленню від сплати податків, з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України. В тому числі слідством встановлено, що невстановленими особами без мети зайнятості легальною господарською діяльністю, останні зареєстрували вищевказані СГД з ознаками фіктивності для надання можливості формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки.

Також відповідач посилається на матеріали досудових розслідувань: слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22015000000000250, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21 серпня 2015 року, відкритому за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 199 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, зокрема, що у період 2014-2016 років засновник та директор ТОВ Сінтезпродсервіс (м. Донецьк) та інші службові особи вказаного товариства, діючи за попередньою змовою групою осіб зі службовими особами ТОВ Стиль-Д (м. Дніпро), а також з їх регіональними представниками та приватними підприємцями, зареєстрованими на територіях, підконтрольних терористичним організаціям Донецька Народна Республіка ( ДНР ) та (Луганська Народна Республіка ( ЛНР ), здійснюють реалізацію товарно-матеріальних цінностей та сплачують податки і збори до їх бюджетів, тобто вчиняють дії з метою їх фінансового забезпечення. При цьому, частину грошових коштів, отриманих від реалізації товарно-матеріальних цінностей на територіях, підконтрольних терористичним організаціям ДНР та ЛНР та інші невстановлені особи, обготівковують в м. Києві через спеціально створенні та придбані ними та невстановленими особами юридичні особи з ознаками фіктивності, а саме ТОВ ЕйбіДев та інші, які використовуються та іншими особами з метою прикриття їх незаконної діяльності.

Також, в ході перевірки з'ясовано, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ДПІ у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №320151000800000014, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 березня 2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2, 3 ст. 212, ч. 1 ст. 205 КК України. Згідно матеріалів досудового розслідування, невстановлені слідством особи, з метою прикриття незаконної діяльності, придбали та зареєстрували на підставних осіб суб'єкти підприємницької діяльності, а саме: ТОВ Укрпромус ЛТД , ТОВ Єврогруп-АП , ТОВ ЕйбіДев , ТОВ Укр-Буд- Траст та інші.

Слідчим управлінням фінансових розслідувань ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016100050000073 від 11 серпня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 212, ч. 3 ст. 212 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені досудовим розслідуванням особи зареєстрували ряд суб'єктів господарської діяльності на підставних осіб, а саме: ТОВ Стар Корд та інших підставних осіб без мети здійснення фінансово-господарської діяльності.

Згідно статті 17 Кримінального процесуального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

При детальному аналізі зазначених матеріалів можна дійти висновку, що вказані кримінальні провадження не порушені проти ТОВ Аетерна Україна .

Відповідно, в рамках вказаних кримінальних проваджень не досліджувалися та не давалася оцінка господарським операціям безпосередньо позивача та зазначених вище контрагентів, не встановлювалася недійсність документів, що були складені за наслідком здійснення господарських операцій, а позивач або його посадові особи не були фігурантами вказаних кримінальних справ.

Слід також зазначити, що будь які матеріали кримінального провадження, наприклад, протокол допиту свідка, не є належним доказом вчинення будь-якою особою кримінально-караного діяння, а відтак, відсутність належних доказів, як то вирок, вказує на необґрунтованість тверджень відповідача про фіктивність проведених позивачем господарських операцій.

Крім того, самі по собі заперечення керівником своєї причетності до здійснення фінансово-господарської діяльності юридичної особи, яка була створена або керована ним, не є беззаперечним доказом обізнаності платника податків з дефектами у правовому статусі контрагента, адже відповідні пояснення можуть надаватись, у тому числі, з метою уникнення кримінальної відповідальності взагалі або більш суворого покарання.

Разом з тим, посилання відповідача на обставину відсутності, зокрема, у ТОВ Фіолент Груп устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, відсутності працюючих осіб, зроблені відповідачем на підставі даних про не подання контрагентом позивача податкової звітності до податкового органу. Однак, колегія суддів наголошує на тому, що позивач не має жодного відношення до подачі його контрагентом податкової звітності. І тим більше не має нести відповідальність у разі порушення порядку ведення контрагентом такої податкової звітності.

Також необхідно зазначити, що для здійснення підприємницької діяльності суб'єкту господарювання не обов'язково потрібно мати у своїй власності нерухоме майно і транспортні засоби, оскільки їх можна орендувати і це не є перешкодою у веденні підприємницької діяльності.

При цьому, контролюючим органом під час перевірки позивача не досліджувалось, чи мали місце у розглядуваних правовідносинах оренда устаткування, найм працівників тощо. Крім того, податковий орган так і не зазначив, які саме та в якій кількості мали бути наявні виробничі потужності у контрагента позивача, а також не вказав, які ж для дійсного підтвердження реалізації перевіряємих господарських відносин мали бути надані первинні документи, однак відсутні у позивача та, відповідно, в матеріалах справи. Натомість, відповідач обійшовся загальними визначеннями первинних документів, що в принципі мають підтверджувати реалізацію будь-яких господарських угод безвідносно до специфічних правочинів, розглядуваних в даному провадженні.

Таким чином, твердження відповідача з посиланням на податкову інформацію та акти перевірок про те, що діяльність контрагентів позивача була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням останньому податкової вигоди у вигляді безпідставного формування податкового кредиту та валових витрат ґрунтуються на припущеннях, що суперечить статті 159 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення договору між позивачем та його контрагентами, останні були зареєстровані як платники податку на додану вартість та мали свідоцтва платника податків на додану вартість у встановленому законом порядку.

Слід зазначити, що платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів. Таким чином, формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).

Відтак, обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання у контрагентів товарів (робіт, послуг), на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість до податкового кредиту, відповідачем не спростовано.

З урахуванням наведеного, позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість по відносинам із ТОВ Фіолент Груп , ТОВ Вартес , ТОВ ЕйбіДев , ТОВ Укрпромус ЛТД , ТОВ Єврогруп-АП , ТОВ Перший Будівельний Мегаполіс , ТОВ Укр-Буд-Траст , ТОВ Стар Корд , а висновки акта перевірки про заниження податку на додану вартість є помилковими.

Жодного спростування даної інформації, викладеної судом в оскаржуваному рішенні, податковим органом в апеляційній скарзі не наведено, як і не обґрунтовано його незгоду із таким висновком, будь-яких інших доводів, відмінних від наведених в суді першої інстанції, відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено, порушення суд норм права не доведено.

Враховуючи зазначене, та оскільки судом не було встановлено ознак фіктивності укладених між позивачем та його контрагентом правочинів, необґрунтованими є висновки, викладені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем податкового законодавства.

Відтак, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 23 жовтня 2017 року №0008441401, №0008451401, №0008461401, №0008471401 є протиправними та підлягають скасуванню.

Також відповідачем було встановлено, що ТОВ Аетерна Україна в порушення підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України не подано декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року.

Так, відповідно до пунктів 49.1 та 49.2 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як свідчать матеріали справи, декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року позивачем подано 20 липня 2015 року о 11 год. 27 хв. та ДПІ у Голосіївському районі м. Києва її отримано 20 липня 2015 року 15 год. 40 хв. за зареєстрованим номером НОМЕР_4, на підтвердження чого позивач отримав квитанцію № 2 із зазначенням Прийнято пакет , реєстраційний номер документу: НОМЕР_4, дата отримання: 20 липня 2015 року.

Результати подання узгоджених зобов'язань за квітень, травень та червень 2017 року враховані в декларації за липень 2017 року в рядку 16.2 та при розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за липень 2017 року, що було враховано також і у всіх інших подальших деклараціях.

Таким чином, відповідачем не спростовано належними доказами, що відсутні підстави для донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2017 року на суму 86 621 грн. та штраф в сумі 170,00 грн. за неподання декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість та протиправним податкового повідомлення-рішення від 23 жовтня 2017 року №0008491401, тому воно підлягає скасуванню.

Щодо правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень від 23 жовтня 2017 року №1878140302, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, №1880140302, яким визначено суму грошового зобов'язання з військового збору; №1876140302, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на доходи з фізичних осіб, що сплачується податковими агентами; а також рішення №1882140302 від 23 жовтня 2017 року про застосування штрафних санкцій за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Крім того, ГУ ДФС у м. Києві було виставлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 134 223,31 грн. від 23 жовтня 2017 року №Ю-1881140302.

Як встановлено судом, контролюючим органом зазначено, що ТОВ Аетерна Україна не утримано податок на доходи фізичних осіб з доходу в сумі 8 477 041,00 грн., який був перерахований у періоді з 08 жовтня 2015 року по 20 червня 2017 року фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7 за роботи по загальним механічним операціям згідно умов відповідних договорів.

Так, ОСОБА_7 є директором ТОВ Аетерна Україна . Відповідач вважає, що оскільки ОСОБА_7 знаходиться в штаті підприємства, не мав за вказані періоди працівників як ФОП та виконував дані роботи самостійно без залучення підрядників, вказані вище послуги є трудовими.

Відповідно підпункту 14.1.48 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України заробітна плата - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України).

Приписами підпункту 14.1.195 та підпункту 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено:

працівник - фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону;

роботодавець - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов'язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законами.

Для цілей розділу IV цього Кодексу до роботодавця прирівнюються юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво), постійне представництво нерезидента або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) дохід за виконання роботи та/або надання послуги згідно із цивільно-правовим договором у разі, якщо буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими.

Згідно з підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Посилаючись на вказані норми відповідач вважає, що позивачем не виконано, зокрема, вимоги підпунктів 168.1.1, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України.

Разом з тим, між ТОВ Аетерна Україна (Замовник) та ФОП ОСОБА_7 (Виконавець) укладено договори №02/15 від 01 квітня 2015 року, №02/16 від 01 квітня 2016 року, №04/17 від 04 квітня 2017 року, відповідно до умов яких Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи по загальним механічним операціям, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах затверджених даним договором.

Так, за вказаними договорами ФОП ОСОБА_7 виконував роботи по загальним механічним операціям, а саме: обробка кільця 130 подушки, а також втулки методом галтування.

В підтвердження виконання умов договорів сторонами підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №15/15, №16/15, №17/15, №18/15, №19/15, №20/15, №21/15, №22/15, №23/15, №24/15; №1/16, №2/16, №3/16, №4/16, №5/16, №6/16, №7/16; №1/17, №2/17, №3/17, №4/17, №5/17, №6/17.

Позивач розрахувався з вказаним суб'єктом господарювання ФОП ОСОБА_7 у повному обсязі, що підтверджується реєстром платіжних доручень за період з квітня 2015 року по червень 2017 року, що знаходяться у матеріалах справи.

Наведені первинні документи, на думку суду, засвідчують реальне здійснення господарської діяльності між ТОВ Аетерна Україна та ФОП ОСОБА_7

Також судом встановлено, що згідно з протоколом №5 Загальних зборів учасників ТОВ Аетерна Україна від 05 жовтня 2016 року ОСОБА_7 з 06 жовтня 2016 року призначено на посаду директора ТОВ Аетерна Україна за основним місцем роботи з повним робочим днем.

Зі змісту вищеперелічених первинних документів встановлено, що з боку Замовника (ТОВ Аетерна Україна ) договір №02/15 від 01 квітня 2015 року підписано директором Андрусенко І.В. (в подальшому заступником директора Андрусенко І.Ю.) та з іншого ФОП ОСОБА_7 - в особі директора ОСОБА_7

ФОП ОСОБА_7 діяв на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця №20740000000024515 від 03 листопада 2014 року, виданого Державною реєстраційною службою України та являється платником єдиного податку на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

ФОП ОСОБА_7 перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві з 04 листопада 2014 року за №265914140302.

В даному випадку, сторонами договору є ТОВ Аетерна Україна та ФОП ОСОБА_7, які виступають як суб'єкти господарювання, які здійснюють кожен окремо свою самостійну господарську діяльність.

При цьому, у взаємовідносинах з фізичною особою-підприємцем позивач не є податковим агентом, оскільки відповідно до пункту 177.8 статті 178 Податкового кодексу України, під час нарахування (виплати) фізичній особі-підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою-підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності.

Відтак, твердження відповідача про те, що вказані послуги є трудовими, а сторони договору є роботодавець та найманий працівник, є непідтвердженим, а тому не приймається судом до уваги.

Окремо слід зазначити, що обов'язки ОСОБА_7 як директора ТОВ Аетерна Україна відповідно до статутних документів не мають жодного відношення до виконання будь-яких робіт, пов'язаних з безпосереднім виробництвом продукції чи надання відповідних послуг, а передбачаються лише адміністративні функції.

Між тим, отриману суму за виконані роботи по зазначеним договорам, укладеним з позивачем, ФОП ОСОБА_7 включено до складу його доходу як суб'єкта підприємницької діяльності, що є платником єдиного податку 3 групи з відповідною сплатою цього податку до бюджету.

Колегія суддів зазначає, що необхідною умовою для утримання податку з доходів фізичних осіб, єдиного внеску та військового збору є наявність факту виплати такого доходу фізичній особі податковим агентом за трудовою чи цивільно-правовою угодою.

Враховуючи, що відповідачем не було доведено у належний спосіб обставин, що свідчать про наявність трудових відносин між позивачем та ФОП ОСОБА_7, твердження податкового органу про наявність у позивача обов'язку сплатити до бюджету податку з доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску та військового збору, суд вважає безпідставними та необґрунтованими.

Відтак, податкові повідомлення-рішення від 23 жовтня 2017 року №1878140302, №1880140302, №1876140302; а також рішення №1882140302 від 23 жовтня 2017 року про застосування штрафних санкцій і вимога про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 23 жовтня 2017 року №Ю-1881140302 є протиправним та підлягають скасуванню.

Оскільки суб'єкт владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності не виконав, не навів підстав незаконності оскаржуваного рішення, порушення судом норм матеріального чи процесуального права, то підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.