Рішення

від 06.11.2018 по справі 525/701/18

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/701/18

Провадження №2/525/265/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.11.2018 Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді - Хоролець В.В., при секретарі Пилипенко П.І., з участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2, подану представником за довіреністю ОСОБА_1 до Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області та ОСОБА_3 про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку,-

в с т а н о в и в:

З позовної заяви ОСОБА_2 вбачається, що за життя громадянка ОСОБА_4, будучи членом колективного сільськогосподарського підприємства КСП Зоря села Перша Багачка Великобагачанського району Полтавської області, набула права на земельну частку (пай), площею 3,31 умовних кадастрових гектари, згідно сертифікату серії НОМЕР_4, виданого Великобагачанською райдержадміністрацією в грудні 1996 року під №617.

30.04.2004 року відповідно до Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08.08.1995 року №720/95, 30.04.2004 року державним підприємством Полтавський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою було виготовлено проект розташування земельних часток (паїв) в межах бувшого КСП Зоря та території Багачанської Першої сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, який було затверджено розпорядженням голови Великобагачанської районної державної адміністрації Про розгляд і затвердження проекту розташування земельних часток (паїв) в межах бувшого КСП Зоря №191 від 18.04.2003 року. Згідно вказаного проекту земельна частка (пай) ОСОБА_4 складалася з двох запроектованих земельних ділянок під НОМЕР_5 площею 0,46 га та НОМЕР_6, площею 2,63 га, що в сумі складало земельну ділянку загальною площею 3,09 га. Також, як вбачаться з позовної заяви, відповідно до розпорядження голови Великобагачанської районної державної адміністрації Про розгляд і затвердження проекту розташування земельних часток (паїв) в межах бувшого КСП Зоря №191 від 18.04.2003 року ОСОБА_4 повинна була посвідчити право власності на земельну частку (пай) державним актом на право власності на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Однак, ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_4 померла, так і не встигнувши виготовити державний акт на право власності на землю.

Оскільки за життя ОСОБА_4 вказані вище земельні ділянки площею 0,46 га та 2,63 га не були виділені в натурі на місцевості та право власності на них не було посвідчено державним актом на право власності на землю, то після смерті ОСОБА_4, її чоловік ОСОБА_5 на підставі сертифікату серії НОМЕР_7, виданого Великобагачанською райдержадміністрацією в грудні 1996 року під №617, в порядку спадкування за законом набув право власності на земельну частку (пай), площею 3,31 умовних кадастрових гектари, що знаходиться в колективному сільськогосподарському підприємстві КСП Зоря села Перша Багачка Великобагачанського району Полтавської області, фактично прийнявши спадщину, але не оформив своїх спадкових прав та помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 25.12.2009 року державним нотаріусом Великобагачанської державної нотаріальної контори Поттавської області Сахаровою Л.І., яке зареєстроване в реєстрі за №3572, ОСОБА_2 успадкувала ? (одну другу) частки майна ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року, а саме: право власності на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності КСП Зоря с. Багачка Перша Великобагачанського району Полтавської області площею 3,31 умовних кадастрових гектари без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Також, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 25.12.2009 року державним нотаріусом Великобагачанської державної нотаріальної контори Полтавської області, яке зареєстроване в реєстрі за № 3586, ОСОБА_3 успадкувала ? (одну другу) частки майна ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року, а саме: право власності на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності КСП Зоря с. Багачка Перша Великобагачанського району Полтавської області, площею 3,31 умовних кадастрових гектари без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). При цьому, згідно проекту розташування земельних часток (паїв) в межах бувшого КСП Зоря на території Багачанської Першої сільської ради Великобагачанського району Полтавської області успадкована ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельна частка (пай) площею 3,31 умовних кадастрових гектари фактично складалася з двох запроектованих земельних ділянок під НОМЕР_5 площею 0,46 га та НОМЕР_6, площею 2,63 га, що в сумі становило площу земельної ділянки 3,09 га. Відповідно до п. в ч.1 ст.87 Земельного кодексу України, дані ділянки переходили у спільну часткову власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Як зазначає позивач у позові, з метою подальшого оформлення права власності на землю на підставі заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3, головою Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області було прийнято розпорядження №245 від 05.10.2010 року про посвідчення права власності на земельну ділянку НОМЕР_8 державними актами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на площу 1,5450 га. Проте, як вбачається з вищевикладеного, при винесенні розпорядження голови Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області № 245 від 05.10.2010 року про посвідчення права власності на земельну ділянку НОМЕР_8 державними актами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було допущено помилку, оскільки об'єктом спадкових прав, відповідно до свідоцтв про право на спадщину було вказано земельну частку (пай) загальною площею 3,31 га умовних кадастрових гектари. Після виділення земельної частки (паю) в натурі, на підставі проекту розташування земельних часток (паїв) в межах бувшого КСП Зоря об'єкт спадкових прав став складатися з двох ділянок НОМЕР_5 площею 0,46 га та НОМЕР_6, площею 2,63 га, загальною площею 3,09 га, які відповідно до свідоцтв про право на спадщину розділялася порівну між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, тобто переходили у їх спільну часткову власність, а у рішенні голови Великобагачанської районної державної адміністрації було вказано, що необхідно посвідчити право власності державними актами на дві ділянки площею 1,545 га кожна, що є помилковим та неможливим до виконання, оскільки фактичному поділу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають дві ділянки, а не одна і площа кожної з цих ділянок не може бути розділена на площу, зазначену у розпорядженні РДА. Також, на підставі розпорядження Великобагачанської райдержадміністрації від 05.10.2010 р. №245, ОСОБА_3 21.11.2011 року видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_9, який підтверджує право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_10 площею 1,5450 га, розташовану на території Багачанської Першої сільської ради (за межами населених пунктів) Великобагачанського району Полтавської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а ОСОБА_2 державний акт видано не було, що є порушенням права власності на землю останньої. Як вказує позивач у позові, при виділі із спільної часткової власності частки ОСОБА_3 та подальшій видачі останній державного акта на право власності на земельну ділянку на підставі розпорядження Великобагачанської райдержадміністрації було допущено порушення, оскільки у спільній частковій власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 фактично перебуває дві земельні ділянки, кожна з яких, в разі виділу частки із спільної власності, підлягала поділу на рівні частини. По факту ж при виготовленні ОСОБА_3 технічної документації та винесення в натурі на місцевості земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_10 площею 1,5450 га, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_9, від 20.11.2011 року, виданого Великобагачанською райдержадміністрацією, із земельної ділянки НОМЕР_6 площею 2,63 га було виділено вищевказану площу 1,5450 га, що є порушенням, оскільки частка ОСОБА_3 була збільшена, а частка ОСОБА_2 відповідно зменшена без будь - яких домовленостей між останніми. Земельна ділянка НОМЕР_11 площею 0,46 га, яка також підлягала поділу в рівних частках між спадкоємцями, поділена не була.

Як вбачається з позову, всі описані порушення в подальшому призвели до того, що ОСОБА_2 на даний час не може реалізувати свої права на землю та належним чином оформити до кінця згідно чинного законодавства право власності на успадковану частину земельної частки (пай). Так 01.05.2018 року ОСОБА_2 подала державному реєстратору виконавчого комітету Рокитянської сільської ради Садошенко В.М. документи для реєстрації права власності на землю. 18.05.2018 року державним реєстратором Садошенко В.М. було відмовлено у реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку рішення №41153972 від 18.05.2018 року на підставі того, що згідно Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державному реєстратору не було надано в повному обсязі документи, передбачені законодавством, а саме рішення органу виконавчої влади про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки.

Також позивач вказує, що оскільки позивач не отримала державний акт на право власності на землю до 2013 року, то єдиною підставою для виготовлення технічної документації на земельну ділянку є свідоцтва про право на спадщину за законом №3572 від 25.12.2009 року, видане на ім'я ОСОБА_2 та №3586 від 25.12.2009 року, видане на ім'я ОСОБА_3 Але так як на підставі названих свідоцтв про право на спадщину ОСОБА_2 та ОСОБА_3 набули право на спільну часткову власність, то необхідно виготовити технічну документацію лише на всю земельну ділянку, яка перебуває у спільній частковій власності, що на даний час не є можливим, через те, що внаслідок описаних вище порушень, ОСОБА_3 уже є власником земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_10, площею 1,5450 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право власності серії НОМЕР_9 від 21.11.2011 року, яка частково накладається на загальну земельну ділянку ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а згідно ч.4 ст.116 Земельного кодексу України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян в межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Посилаючись на вищевказані обставини, положенням ЦК України, позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила суд визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_9, виданий 21.11.2011 року Великобагачанською районною державною адміністрацією на ім'я ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_12 площею 1,5450 га, розташовану на території Великобагачанської селищної ради Полтавської області (а.с.а.с.2-7).

Ухвалою суду від 18.06.2018 року відкрито загальне позовне провадження по справі та підготовче засідання призначено на 16.07.2018 року (а.с.21), яке в подальшому було відкладено на 20.08.2018 року. Ухвалою суду від 20.08.2018 року підготовче провадження по даній цивільній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 31.08.2018 року (а.с.а.с.48-49). В подальшому, з поважних причин судове засідання було перенесено на 06.11.2018 року.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 в судовому засіданні 06.11.2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 підтримав в повному обсязі та просив позовні вимоги задовольнити. Представник відповідача у справі Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області в судове засідання 06.11.2018 року не з'явився, від Великобагачанської райдержадміністрації до суду надійшов лист про проведення розгляду справи у відсутність їх представника та про визнання позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі (с.с.90).

Представник третьої особи у справі Головного управління ДГК у Полтавській області в судове засідання не з'явився, третя особа належним чином повідомлялася про день і час розгляду справи, представником третьої особи до суду направлено пояснення відносно позову, в яких вони також просили розглядати справу у відсутність їхнього представника (а.с.а.с.58-59).

Третя особа ОСОБА_3 направила до суду посвідчену заяву про не заперечення щодо задоволення заяви позивача та про розгляд справи у її відсутність (а.с.а.с.87-89).

Відповідач у справі має право визнати позов на будь-якій стадії судового процесу (п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України). За нормою ч.1 ст.206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов ОСОБА_2, поданийу представником за довіреністю ОСОБА_1 до Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області та ОСОБА_3 про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні - це певна річ (об'єкт), щодо якої виник спір.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 25.12.2009 року державним нотаріусом Великобагачанської державної нотаріальної контори Полтавської області Сахаровою Л.І., яке зареєстроване в реєстрі за №3572, ОСОБА_2 успадкувала ? (одну другу) частки майна ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року, а саме: право власності на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності КСП Зоря с. Багачка Перша Великобагачанського району Полтавської області, площею 3,31 умовних кадастрових гектари без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с.8).

На підставі розпорядження Великобагачанської райдержадміністрації від 05.10.2010 №245, ОСОБА_3 21.11.2011 року видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_9, який підтверджує право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_10 площею 1,5450 га, розташовану на території Багачанської Першої сільської ради (за межами населених пунктів) Великобагачанського району Полтавської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.10).

З архівного витягу з розпорядження голови Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області від 05.10.2010 року №245 вбачається, що посвідчується право власності на земельну ділянку державним актом на основі проекту розташування земельних часток (паїв) та території Багачанської Першої сільської ради громадянці ОСОБА_2 ділянки НОМЕР_8 площею 1,545 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.11).

З архівного витягу з розпорядження голови Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області від 05.10.2010 року №245 вбачається, що посвідчується право власності на земельну ділянку державним актом на основі проекту розташування земельних часток (паїв) та території Багачанської Першої сільської ради громадянці ОСОБА_3 ділянки НОМЕР_8 площею 1,545 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.12).

З архівного витягу з розпорядження голови Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області від 18.04.2003 року №191 вбачається, що затверджується проект створення нових землеволодінь в розмірі земельних часток (паїв) в межах бувшого КСП Зоря , посвідчується право власності громадян на земельні частки (паї) державними актами про право власності на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без встановлення меж кожної з них в натурі (на місцевості) (а.с.13).

Відповідно до рішення від 11.10.2016 року Великобагачанської селищної ради Великобагачаського району Полтавської області 16 (позачергової) сесії 7 скликання про добровільне об'єднання територіальних громад вбачається, що вирішено об'єднатися з територіальними громадами сіл Радивонівка, Мар'янівка, Володимирівка, Перекопівка, Іванівка Радивонівської сільської ради Великобагачаського району Полтавської області, смт. Велика Багачка сіл Бутова Долина, Байрак, Буряківщина, Затон, Довгалівка, Мала Решетилівка, Пилипенки, Гарнокут, Шепелі Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області, сіл Пушкареве, Семенівка, Широке, Багачка Перша Багачанської Першої сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, сіл Степанівка та Стефанівщина Степанівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, сіл Якимове та Балюки Якимівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області в територіальну громаду з адміністративним центром у смт. Велика Багачка Полтавської області (а.с.14).

З рішення №41153972 від 18.05.2018 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень державного реєстратора прав на нерухоме майно Садошенко В.М. вбачається, що вирішено відмовити у державній реєстрації права власності на земельну частку пай площею 3,31 умовних кадастрових гектари, що знаходиться в КСП Зоря Полтавської області Великобагачанський район с. Багачка Перша за суб'єктом ОСОБА_2 (а.с.15).

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 5,6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

У своїй Постанові від 22 травня 2013 року у справі №6-33цс13 у подібних правовідносинах Верховний Суд України зробив правовий висновок про те, що державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку. Також, у Постанові від 24 квітня 2013 року у справі №6-14цс13 Верховний Суд України дійшов правового висновку про те, що видача державного акта на право власності на земельну ділянку без визначеної законом (ч.1 ст.116 ЗК України) підстави є неправомірною, а державний акт, виданий з порушеннями вимог статей 116,118 ЗК України, є недійсним.

З юридичного змісту та суті статей 12,116,118,126 ЗК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) слідує, що Державні акти на землю є правопосвічуючими документами, а отже мають похідний характер від відповідних рішень державних органів або органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у власність громадян та повинні в повній мірі відповідати даним рішенням.

Поряд з цим, відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися на момент його смерті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220,1222,1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст.1268 ЦК).

Зі змісту доводів позовної заяви та сукупності досліджених матеріалів справи вбачається, що при виділі із спільної часткової власності частки ОСОБА_3 та подальшій видачі останній державного акта на право власності на земельну ділянку на підставі розпорядження Великобагачанської райдержадміністрації було допущено порушення, оскільки у спільній частковій власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 фактично перебуває дві земельні ділянки, кожна з яких, в разі виділу частки із спільної власності, підлягала поділу на рівні частини. Фактично, при виготовленні на ім'я ОСОБА_3 технічної документації та винесення в натурі на місцевості земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_10 площею 1,5450 га, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_9, від 20.11.2011 року, виданого Великобагачанською райдержадміністрацією, із земельної ділянки НОМЕР_6 площею 2,63 га було виділено вищевказану площу 1,5450 га, що є порушенням, оскільки частка ОСОБА_3 була збільшена, а частка ОСОБА_2 відповідно зменшена без будь - яких домовленостей між останніми; земельна ділянка НОМЕР_11 площею 0,46 га, яка також підлягала поділу в рівних частках між спадкоємцями, поділена не була. Вказані обставини в подальшому призвели до того, що ОСОБА_2 на даний час не може реалізувати свої права на землю та належним чином оформити до кінця згідно чинного законодавства право власності на успадковану земельну частку (пай), оскільки 18.05.2018 року державним реєстратором Садошенко В.М. було відмовлено у реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку рішення №41153972 від 18.05.2018 року на підставі того, що згідно Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державному реєстратору не було надано в повному обсязі документи, передбачені законодавством, а саме рішення органу виконавчої влади про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки. Крім цього, з огляду на доводи сторони позивача, оскільки позивач не отримала державний акт на право власності на землю до 2013 року, то єдиною підставою для виготовлення технічної документації на земельну ділянку є свідоцтва про право на спадщину за законом №3572 від 25.12.2009 року, видане на ім'я ОСОБА_2 та №3586 від 25.12.2009 року, видане на ім'я ОСОБА_3, однак так як на підставі названих свідоцтв про право на спадщину ОСОБА_2 та ОСОБА_3 набули право на спільну часткову власність, то необхідно виготовити технічну документацію лише на всю земельну ділянку, яка перебуває у спільній частковій власності, що на даний час не є можливим, через те, що внаслідок описаних вище порушень, ОСОБА_3 уже є власником земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_10, площею 1,5450 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право власності серії НОМЕР_9 від 21.11.2011 року, яка частково накладається на загальну земельну ділянку ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а згідно ч.4 ст.116 Земельного кодексу України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян в межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Отже, проаналізувавши відповідне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин в частині виниклих спірних правовідносин, з урахуванням наявних доказів по справі та подальшого належного виконання судового рішення, з урахуванням того, що державний акт, який вже виданий та посвідчує відповідне право власності не відповідає законодавству, так як порушуються права позивача на володіння та користування належною їй частиною спадкової земельної ділянки, оскільки позивач у справі не може зареєструвати своє право та використовувати частину земельної ділянки за призначенням, з огляду на визнання відповідачем у справі Великобагачанською районною державною адміністрацією заявлених позовних вимог позивача ОСОБА_2 та не заперечення третьої особи у справі ОСОБА_3 щодо заявленого позову згідно її письмової заяви, суд приходить до висновку, що є передбачені законом підстави для задоволення заявлених позовних вимог ОСОБА_2 в межах заявлених нею позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,116,118,126,152,155 ЗК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), ст.ст.15,16,1216-1218,1261,1269,1297, пп.4,5 перехідних та прикінцевих положень ЦК України (в редакції 2003 року), ч.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , ст.ст.4,11,12,13,49,76-80,81,83,247,259,206,263-265,272-273 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2, поданий представником за довіреністю ОСОБА_1 до Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області та ОСОБА_3 про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку задовольнити.

Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_9, виданий 21.11.2011 року Великобагачанською районною державною адміністрацією Полтавської області на ім'я ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_10 площею 1.5450 га, розташовану на території Багачанської Першої сільської ради Великобагачанського району Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пп.15.5 п.15 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Великобагачанський районний суд Полтавської області.

На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін: позивач ОСОБА_2, місце проживання АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; представник позивача ОСОБА_1, місце реєстрації та проживання селище Велика Багачка, вулиця Затишна, 56 Полтавської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2; відповідач: Великобагачанська райдержадміністрація Полтавської області, місце знаходження АДРЕСА_2; треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, адреса м. Полтава, вул. Уютна, 23; ОСОБА_3, місце проживання АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3.

Повний текст рішення складений 19.11.2018 року у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному в період часу з 14 год. 06.11.2018 року по 15.11.2018 року включно.

Суддя В.В.Хоролець