Рішення

від 12.11.2018 по справі 495/6681/18

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/6681/18

№ провадження 2/495/2365/2018

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

12 листопада 2018 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря - Бучка І.В. ,

за участю учасників справи:

від позивача - особисто позивач ОСОБА_1,

Справа № 495/6681/18,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровський Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, що перебуває у спільній сумісній власності,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1, звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2, про поділ майна подружжя, що перебуває у спільній сумісній власності, відповідно до ст. ст. 3, 4, 27, 175, 176 ЦПК України, ст. ст. 60, 69, 70, 71 СК України просить суд визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на 11/100 житлового будинку номер АДРЕСА_7 та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку номер АДРЕСА_7 загальною площею 0,0447 га кадастровий номер НОМЕР_5, а також 18/400 частин квартири за номером АДРЕСА_3, припинити за ОСОБА_3 право спільної сумісної власності на 11/100 житлового будинку номер АДРЕСА_7 та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку номер АДРЕСА_7 загальною площею 0,0447 га кадастровий номер НОМЕР_5, а також 18/400 частин квартири за номером 1 в будинку номер АДРЕСА_7, визнати за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на квартиру номер АДРЕСА_7 та квартиру номер АДРЕСА_3, припинити за ОСОБА_4 право спільної сумісної власності на квартиру номер АДРЕСА_3 та квартиру номер АДРЕСА_6.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 15.10.1999 року позивач перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який 25.07.2012 року був розірваний рішенням Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області.

Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

За час перебування у шлюбі з відповідачем, сторони придбали однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 однокімнатну квартиру АДРЕСА_3; 11/100 житлового будинку АДРЕСА_4, а також земельну ділянку для будівництва та обслуговування, зазначеного вище житлового будинку АДРЕСА_5 та 18/400 частин квартири за АДРЕСА_7

Оскільки зазначене нерухоме майно придбано ним та відповідачем під час перебування у шлюбі, та враховуючи наявність спору про поділ майна, просить його позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених в позові.

Відповідач в судовому засіданні проти позову не заперечувала, після оголошеної перерви у судове засідання не з'явилась, про дату, час повідомлялась належним чином, причина неявки суду невідома.

Зі згоди позивача суд закінчує розгляд справи за відсутність відповідача.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що з 15.10.1999 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який 25.07.2012 року рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області було розірвано /л.с.12/.

Від шлюбу позивач та відповідач мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження дітей/л.с.13,14/.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до договору купівлі-продажу серії ВКТ № 192034 від 03.09.2008 року, ОСОБА_7 придбала однокімнатну квартиру за АДРЕСА_7 /л.с.15-16/.

Відповідач зареєструвала своє право власності у встановленому законом порядку на вказану вище квартиру, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно /л.с.17/.

Згідно договору купівлі-продажу квартири серії АЕК № 424655 від 23.07.2002 року, ОСОБА_7 купила у ОСОБА_8 квартиру АДРЕСА_7 /л.с.18/.

Право власності на вищевказану квартиру відповідач зареєструвала у встановленому законом порядку, що підтверджено Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності /л.с.19/.

На підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.06.2015 рок, визнано договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_9, згідно якого ОСОБА_7 купила, а ОСОБА_9 продав 11/100 часток житлового будинку, розташованих по АДРЕСА_7 - дійсним. Визнано за ОСОБА_7 право власності на 11/100 часток житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_7 Одеської області /л.с.20/.

Таким чином, на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.06.2015 року відповідач набула право власності на 11/100 часток житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_7 Одеської області та зареєструвала їх у встановленому законом порядку /л.с.21/.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20.04.2005 року, визнано угоду по договору купівлі-продажу 18/400 частин квартири АДРЕСА_3 між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 - укладеною. Визнано за ОСОБА_7 право власності на 18/400 частин квартири АДРЕСА_4 /л.с.22/.

Таким чином, на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20.04.2005 року, відповідач набула право власності на 18/400 частин квартири АДРЕСА_4 та зареєструвала їх у встановленому законом порядку, що підтверджено Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно /л.с.23/.

З матеріалів справи також вбачається, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6, ОСОБА_7 належить земельна ділянка площею 0,0447 га у межах згідно з планом, що розташована АДРЕСА_7 та надана для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) /л.с.24/.

Прізвище відповідача змінено з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 у зв`язку із повторним укладанням шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_7/л.с.25/

Позивач у своєму позові стверджує, що вказане майно було придбано під час перебування із позивачем у шлюбі, за спільні кошти подружжя, а тому є спільною сумісною власністю подружжя.

Відповідно до вимог ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За ч.1 ст.61 СК України, об'єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту.

Як роз'яснено в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року за № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки, земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби, грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі, грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.

Згідно зі ст.63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

За змістом ст. 60 СК України , майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Отже, вказана стаття встановлює презумпцію права спільної сумісної власності подружжя щодо майна, набутого за час шлюбу.

Крім того, для визнання речей, набутих під час шлюбу, об'єктами спільної сумісної власності подружжя не має значення, на ім'я кого з них оформлено це майно.

Як вбачається з матеріалів справи, за час перебування позивача і відповідача у зареєстрованому шлюбі було придбано однокімнатну квартиру АДРЕСА_7, однокімнатну квартиру АДРЕСА_7; 11/100 житлового будинку АДРЕСА_4, а також земельну ділянку для будівництва та обслуговування, зазначеного вище житлового будинку АДРЕСА_5 та 18/400 частин квартири за АДРЕСА_7

Таким чином вищевказане майно є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

Отже, в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт належності на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 до ОСОБА_2 спірного майна.

У відповідності п. 22 та 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007р. N11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

У відповідності до ч.1,5,6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, виходячи із приписів діючого законодавства, позивач не надав суду доказів, що при запропонованому ним варіанті поділу спільного майна подружжя частки позивача та відповідача будуть рівними.

Таким чином, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, а саме про визнання спірного майна спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також у частині його поділу, а саме по ? частці за кожним із подружжя, щоб запобігти порушенню прав жодної із сторін.

Керуючись ст. ст. 56, 60, 70, 71 СК України, ст. ст. 12, 13, 76, 80, 81, 83, 263, 264, 265, 354 ЦПК України , суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, що перебуває у спільній сумісній власності - задовольнити частково.

Визнати 11/100 частин житлового будинку номер АДРЕСА_7 та земельну ділянку, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку номер АДРЕСА_7 загальною площею 0,0447 га у межах згідно з планом (кадастровий номер НОМЕР_8), а також 18/400 частин квартири за номером АДРЕСА_3, та квартиру під номером АДРЕСА_4, а також квартиру під номером АДРЕСА_3 - спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на 11/200 частин житлового будинку номер АДРЕСА_7 та ? частину земельної ділянки, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку номер АДРЕСА_7, загальною площею 0,0447 га. у межах згідно з планом, кадастровий номер НОМЕР_8, а також на 9/400 частин квартири за номером АДРЕСА_3.

Визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на ? частину квартири номер АДРЕСА_4 згідно договору купівлі - продажу від 03.09.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області та зареєстрованого в реєстрі за №3361 від 03.09.2008 року.

Визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на ? частину квартири номер АДРЕСА_3 згідно договору купівлі-продажу від 23.07.2002 року, посвідченого Чухрай Т.Ю. приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області та зареєстрованого в реєстрі за №3712 від 23.07.2002 року.

Визнати за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на 11/200 частин житлового будинку номер АДРЕСА_7 та ? частину земельної ділянки, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку номер АДРЕСА_7, загальною площею 0,0447 га у межах згідно з планом, кадастровий номер НОМЕР_8.

Визнати за ОСОБА_3 права власності на 9/400 частин квартири за номером АДРЕСА_4

Визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на ? частину квартири номер АДРЕСА_4, згідно договору купівлі - продажу від 03.09.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області та зареєстрованого в реєстрі за №3361 від 03.09.2008 року, а також право особистої приватної власності на ? частину квартири номер АДРЕСА_4, згідно договору купівлі-продажу від 23.07.2002 року, посвідченого Чухрай Т.Ю. приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області та зареєстрованого в реєстрі за №3712 від 23.07.2002 року.

Право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на 11/100 частин житлового будинку номер АДРЕСА_7 та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку номер АДРЕСА_7 загальною площею 0,0447 га у межах згідно з планом (кадастровий номер НОМЕР_8) - припинити.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії НОМЕР_4, РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований АДРЕСА_5.

Відповідач: ОСОБА_2, НОМЕР_2, РНОКПП НОМЕР_3, зареєстрована АДРЕСА_6.

Суддя: