Постанова

від 15.11.2018 по справі 908/1306/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2018 року м. Дніпро Справа № 908/1306/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач)

судді Березкіна О.В., Кузнецов В.О.

секретар Манчік О.О.

за участю

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 2-977д від 08.10.2018 р., адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-торгова фірма "Еліпс"

на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.08.2018 року (повний текст рішення підписано 10.09.2018 року)

у справі № 908/1306/18 (суддя - Горохов І.С., м. Запоріжжя)

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування", м. Київ

в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", м. Красноград, Харківська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-торгова фірма "Еліпс", м. Запоріжжя

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст та мотиви рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.08.2018 року у даній справі позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-торгова фірма "Еліпс" на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" пеню у розмірі 36 644,85 грн., штраф у розмірі 48 870,23 грн. та 1 762,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Вказане рішення мотивовано тим, що наданий позивачем розрахунок пені є вірним як в частині розрахунку сум, так і в частині визначення періоду нарахування штрафних санкцій. Вимога про стягнення пені в сумі 36 644,85 грн. та штрафу в сумі 48 870,23 грн. є такою, що підлягає задоволенню. Факт відсутності збитків у позивача відповідачем не доведений, що не звільняє відповідача від відповідальності за порушення взятого на себе зобов'язання. Наведені відповідачем доводи не є доказом наявності виняткових обставин, достатніх та необхідних для зменшення пені та штрафу в розумінні статей 73, 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України. Відповідач не надав належних доказів в підтвердження своїх доводів, не надав документів, які підтверджують тяжке фінансове становище, документально не підтвердив неприбутковість підприємства. Копія фінансового звіту за 2017 рік не свідчить про неприбутковість підприємства.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення в частині нарахування пені і штрафних санкцій на загальну суму 20 400,00 грн.

2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції не повно встановлені обставини, які мають значення для справи. Звертає увагу суду на те, що методика нарахування позивачем пені і штрафу є неправомірною та некоректною. Не існує правового визначення терміну "графік поставки". В пункті 7.10. Договору , на який посилається позивач в розрахунку пені і штрафу не має конкретного визначення і вказівки щодо відповідальності за порушення саме щомісячного графіку поставки. У вказаному пункті Договору надано загальне визначення строку, який визначений у графіку поставки. На думку скаржника графік поставки - це строк, що визначений для початку і закінчення поставки (з 03.07.2017 року по 31.12.2017 року). Графік поставки був умовно розбитий на місячну поставку 2 вагонів, тому що доставка круглого лісу за звичаями ділового обороту робиться в залізничних вагонах. Судом першої інстанції не зроблено намагання знайти компроміс між прагненнями сторін. Прийняття рішення без участі відповідача унеможливило знаходження такого компромісу з позивачем. Місцевим господарським судом не враховано майновий стан відповідача з огляду на суму штрафних санкцій. Суд не врахував, що нараховані штрафні санкції вдвічі перевищують прибуток відповідача за рік і становлять майже 30 % статутного фонду, такі штрафні санкції завдають суттєвої шкоди підприємству. Враховуючи показники фінансового стану за 2017 рік, відповідач вважає, що справедливо було б зменшити суму штрафних санкцій до 20 400,00 грн. Зважаючи на ці обставини, відповідач вважає також справедливим частково визнати свою провину і понести розумне покарання.

2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Посилається на те, що судом першої інстанції в ході розгляду справи вірно застосовано норми матеріального та процесуального права, в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору, надано належну оцінку всім доказам. Сторони, підписавши Договір поставки, погодили, що пунктом 7.10 встановлюються штрафні санкції у разі невиконання Постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у графіку поставки товару до даного договору, останній сплачує пеню в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або недопоставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого або недопоставленого товару. Розрахунок штрафних санкцій проводився позивачем у межах зазначеного пункту договору.

3. Апеляційне провадження.

3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 15.11.2018 року.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення по апеляційній скарзі, згідно з якими проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався та не забезпечив явку повноважного представника в судове засідання, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Колегія суддів апеляційного господарського суду враховує, що інформацію про час та місце проведення судового засідання 15.11.2018 року було розміщено за веб-адресою https://cag.court.gov.ua/sud4876/gromadyanam/csz/, ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2018 року оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua/Review/77363395).

Таким чином, апеляційним господарським судом було здійснено всі можливі заходи щодо повідомлення учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання.

Враховуючи, що явка представників учасників справи не була визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважного представника відповідача.

3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.

03.07.2017 року між Акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" (надалі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно - торгова фірма «Еліпс" (надалі - відповідач, постачальник) укладено договір поставки № УБГ 352/015-17 (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар, зазначений в специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

В пункті 1.2. Договору сторони погодили, що найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість договору вказується у специфікації.

Згідно із пунктом 5.1 Договору строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказуються в графіку поставки та специфікації до цього договору.

Відповідно до Специфікації № 1 до додаткової угоди № 1 від 03.07.2017 року постачальник зобов'язується поставити товар в кількості 850 м. куб. на загальну суму 1 364 250,00 грн.

Пунктом 2 Специфікації № 1 до Договору передбачено допустиме відхилення при відвантаженні ± 3%.

Специфікацією № 1 до Договору визначено ціну за одиницю товару без ПДВ 1337,50 грн. З урахуванням ПДВ вартість за одиницю товару складає 1 605,00 грн.

Пунктом 11 специфікації № 1 до Договору сторонами погоджено два варіанти поставки товару, зокрема, автотранспортом та залізничним транспортом.

Відповідно до пункту 6.3.1. Договору постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором та графіком поставки.

Згідно графіку поставки товару (додаток № 2 до Договору) постачальник зобов'язаний поставити товар в наступні строки: липень 2017 року - 150 м. куб., серпень 2017 року - 150 м. куб., вересень 2017 року - 140 м. куб., жовтень 2017 року - 140 м. куб., листопад 2017 року - 140 м. куб., грудень 2017 року - 130 м. куб.

В пункті 5.11 договору сторонами погоджено, що наслідки, пов'язані із затримками при постачанні товару, приймає на себе постачальник (відповідач).

Пунктом 7.10. Договору сторони погодили, що у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у графіку поставки товару до даного Договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.

Поставка першої партії товару в розмірі 150 м. куб. за липень 2017 року відбулась в наступні строки:

- відповідно до видаткової накладної від 17.07.2017 року № РН-0000008 поставлено товар в кількості 70,670 м. куб. загальною вартістю 113 425,36 грн. з ПДВ у погоджений сторонами строк;

- відповідно до видаткової накладної від 07.08.2017 року № РН-0000009 поставлено товар в кількості 66,400 м. куб. на суму 106 572,00 грн. з ПДВ, з простроченням виконання зобов'язання на 6 днів;

- відповідно до видаткової накладної від 10.09.2017 року № РН-0000012 поставлено товар в кількості 69,117 м. куб., з яких 12,93 м. куб. на суму 20 752,65 грн. - допоставка товару за липень 2017 року.

Поставка другої партії товару в розмірі 150 м. куб. за серпень 2017 року відбулась в наступні строки:

- відповідно до видаткової накладної від 10.09.2017 року № РН-0000012 поставлено товар в кількості 69,117 м. куб., з яких 56,187 м. куб. на суму 90 180,14 грн. з простроченням виконання зобов'язання на 9 днів;

- відповідно до видаткової накладної від 28.09.2017 року № РН-0000013 поставлено товар в кількості 69,918 м. куб. на суму 112 218,40 грн., з простроченням виконання зобов'язання на 27 днів;

- відповідно до видаткової накладної від 30.10.2017 року № РН-0000015 поставлено товар в кількості 23,895 м. куб. на суму 38 351,48 грн. з простроченням виконання зобов'язання на 59 днів.

Поставка третьої партії товару в розмірі 140 м. куб. за вересень 2017 року відбулась в наступні строки:

- відповідно до видаткової накладної від 30.10.2017 року № РН-0000015 поставлено товар в кількості 34,438 м. куб., з яких 10,543 м. куб. на суму 16 921,52 грн. з простроченням виконання зобов'язання на 29 днів;

- відповідно до видаткової накладної від 07.11.2017 року № РН-0000016 поставлено товар в кількості 76,140 м. куб. на суму 122 204,70 грн. з простроченням виконання зобов'язання на 37 днів;

- відповідно до видаткової накладної від 21.11.2017 року № РН-0000017 поставлено товар в кількості 68,512 м. куб., з яких 53,317 м. куб. на суму 85 573,79 грн. з простроченням виконання зобов'язання на 51 день;

Поставка четвертої партії товару в розмірі 140 м. куб. за жовтень 2017 року відбулась в наступні строки:

- відповідно до видаткової накладної від 21.11.2017 року № РН-0000017 поставлено товар в кількості 15,195 м. куб. на суму 24 387,97 грн. з простроченням виконання зобов'язання на 20 днів;

- відповідно до видаткової накладної від 28.11.2017 року № РН-0000018 поставлено товар в кількості 36,197 м. куб. на суму 58 096,19 грн. з простроченням виконання зобов'язання на 27 днів;

- відповідно до видаткової накладної від 01.12.2017 року № РН-0000019 поставлено товар в кількості 28,178 м. куб. на суму 45 225,70 грн. з простроченням виконання зобов'язання на 30 днів;

- відповідно до видаткової накладної від 07.12.2017 року № РН-0000020 поставлено товар в кількості 38,275 м. куб. на суму 61 431,37 грн. з простроченням виконання зобов'язання на 36 днів;

- відповідно до видаткової накладної від 19.12.2017 року № РН-0000022 поставлено товар в кількості 42,432 м. куб., з яких 22,155 м. куб. на суму 35 558,78 грн. з простроченням виконання зобов'язання на 48 днів.

Поставка п'ятої партії товару в розмірі 140 м. куб. за листопад 2017 року відбулась в наступні строки:

- відповідно до видаткової накладної від 19.12.2017 року № РН-0000022 поставлено товар в кількості 42,432 м. куб., з яких 20,277 м. куб. на суму 32 544,59 грн. з простроченням виконання зобов'язання на 18 днів;

- відповідно до видаткової накладної від 26.12.2017 року № РН-0000023 поставлено товар в кількості 42,099 м. куб. на суму 67 568,89 грн. з простроченням виконання зобов'язання на 25 днів;

- відповідно до видаткової накладної від 04.01.2018 року № РН-000001 поставлено товар в кількості 73,290 м. куб. на суму 117 630,46 грн. з простроченням виконання зобов'язання на 34 дні;

- відповідно до видаткової накладної від 30.01.2018 року № РН-000002 поставлено товар в кількості 7,259 м. куб. на суму 11 650,69 грн. з простроченням виконання зобов'язання на 60 днів;

Поставка шостої партії товару в розмірі 130 м. куб. за грудень 2017 року відбулась в наступні строки:

- відповідно до видаткової накладної від 01.02.2018 року № РН-000003 поставлено товар в кількості 6,090 м. куб. на суму 9 774,46 грн. з простроченням виконання зобов'язання на 31 день;

- відповідно до видаткової накладної від 02.02.2018 року № РН-000004 поставлено товар в кількості 6,080 м. куб. на суму 9 758,40 грн. з простроченням виконання зобов'язання на 32 дні;

- відповідно до видаткової накладної від 07.02.2018 року № РН-000007 поставлено товар в кількості 69,512 м. куб. на суму 111 566,76 грн. з простроченням виконання зобов'язання на 37 днів;

- відповідно до видаткової накладної від 08.02.2018 року № РН-000008 поставлено товар в кількості 31,211 м. куб. на суму 50 093,65 грн. з простроченням виконання зобов'язання на 38 днів;

- відповідно до видаткової накладної від 14.02.2018 року № РН-000009 поставлено товар в кількості 7,663 м. куб. на суму 12 299,11 грн. з простроченням виконання зобов'язання на 44 дня;

- відповідно до видаткової накладної від 15.02.2018 року № РН-0000010 поставлено товар в кількості 7,165 м. куб. на суму 11 499,83 грн. з простроченням виконання зобов'язання на 45 днів.

Таким чином, поставку товару за період з липня по грудень 2017 здійснено в повному обсязі, але з порушенням виконання зобов'язання в частині своєчасності поставки товару.

Позивачем відповідачу було направлено претензію № 032-01-10235-1 від 05.09.2017 року з вимогою сплатити штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобов'язань поставки товару. Претензія відповідачем залишена без задоволення.

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

3.3.1. Норми права, що підлягають застосуванню.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до положень статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом статей 550, 617 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Разом з тим, згідно із статтею 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно із статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (частина 1). Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (частина 2).

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

3.3.2. Юридична оцінка доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача пені та штрафу за порушення строків поставки продукції як відповідальність постачальника перед покупцем за неналежне виконання умов Договору поставки.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника заснованих на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавлені його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Аналіз положень норми 614 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов'язання, Цивільний кодекс України покладає на неї обов'язок довести відсутність своєї вини. Особа звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання.

Принципи добросовісності, справедливості та розумності, передбачені частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України, є загальною засадою зобов'язального права та регуляторами поведінки учасників цивільно-правових відносин. Вказані принципи застосовуються в усіх зобов'язальних відносинах і кожен учасник повинен їх дотримуватися.

Виходячи із цих загальних засад, має встановлюватися і наявність або відсутність вини: особа має визнаватися невинуватою, якщо вона вжила всіх заходів для належного виконання зобов'язання при тому ступені турботливості та обачності, що вимагалися від неї за характером зобов'язання та умовами договору.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафних санкцій колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість та правомірність заявлених вимог позивача, наявності підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача пені в розмірі 36 644,85 грн. та штрафу в розмірі 48 870,23 грн. за порушення термінів поставки товару за Договором поставки за відсутності доказів вжиття відповідачем заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Доводи скаржника щодо залишення поза увагою судом першої інстанції доводів відповідача про наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, суд відхиляє, з огляду на наступне.

За змістом норм частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 233 Господарського кодексу України зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені і штрафу та розмір, до якого вони підлягають зменшенню.

Судом першої інстанції належним чином перевірено та надано оцінку всім доводам відповідача щодо наявності обставин для зменшення розміру штрафних санкцій, за наслідком чого місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачем не доведено існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру штрафних санкцій на підставі наведених вище норм.

Колегія суддів апеляційного господарського суду враховує також те, що відповідачем не надано доказів звернення до позивача з пропозицією про внесення змін до Договору щодо строків поставки товару, передбачених Договором та зменшення розміру штрафних санкцій, а заявлена позивачем сума штрафних санкцій з огляду на загальну вартість укладеного Договору та суму неналежно виконаного зобов'язання не може бути розцінена судом як надмірно велика порівняно із розміром збитків позивача.

3.3.3. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

З урахуванням вищевикладеного, апеляційний господарський суд вважає, що висновки, викладені в оскаржуваному рішенні Господарського суду Запорізької області від 30.08.2018 року у даній справі відповідають вимогам закону, матеріалам та обставинам справи.

Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні.

За наведених обставин, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін.

3.3.4. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-торгова фірма "Еліпс" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 30.08.2018 року у справі № 908/1306/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 20.11.2018 року.

Головуючий суддя

---

І.О. Вечірко

Суддя

---

О.В. Березкіна

Суддя

---

В.О. Кузнецов