Вирок

від 19.11.2018 по справі 294/944/18

БАРАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 294/944/18

Провадження № 1-кп/273/170/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2018 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

представника потерпілої ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018060320000156 від 16.05.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Жигайлівка Тростянецького району Сумської області, громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, пенсіонера, непрацюючого, на утриманні дітей немає, проживаючого без реєстрації по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

15.05.2018 близько 19 год. 00 хв. в с.Бабушки Чуднівськогорайону між ОСОБА_4 та йогосусідкою ОСОБА_6 на територіїїї присадибноїділянки,розташованої по АДРЕСА_2 ,на побутовому ґрунтіз приводуневдоволення використання суміжних земельних ділянок виникла суперечка, в ході якої у ОСОБА_4 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень останній.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, у вказаний час та місці, ОСОБА_4 , взявши до рук дерев`яну палицю, яку він використовував на своїй земельній ділянці як підпору для прив`язування помідор, наніс перший удар в голову, від якого вона впала на землю. Затим ОСОБА_4 умисно наніс дерев`яною палицею не менше трьох ударів в різні ділянки тіла потерпілої, спричинивши їй у такий спосіб тілесні ушкодження у вигляді синця правої потиличної ділянки, синця і підшкірної гематоми правої кисті, синця і саден лівої гомілки, струсу головного мозку, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав частково та зазначив, що 15.05.2018 року сусід ОСОБА_7 приїхав та заскородив город спершу для ОСОБА_8 , а потім для нього. При цьому вказав, що ОСОБА_7 заїжджав через ворота ОСОБА_9 та назад він повертався тією ж дорогою. Після того, як ОСОБА_7 поїхав він порався на городі, та відчув удар ззаду по спині, після чого він схопив поряд стоячу палицю та розвернувшись помітив ОСОБА_8 теж з палицею в руках, після чого завдав їй три удари по руках, аби вибити в неї з рук ту палицю. В результаті відповідних дій ОСОБА_8 розвернулася та почала втікати до свого сараю, перечепившись спіткнулася та впала потиличною частиною голови вдарившись об цеглину стіну сараю. Після цього, вона встала та пішла додому, а він взявся косити зілля на городі. Ближче до вечора приїхала швидка та поліція. Також додатково пояснив, що конфлікт виник із-за того, що ОСОБА_7 після заскородження його городу виїхав через подвір`я ОСОБА_6 . Свою провину визнає частково, адже по голові ОСОБА_8 він не бив, при цьому зазначив, що остання часто вживає спиртні напої, не виключенням був і той вечір. Цивільний позов Бердичівської місцевої прокуратури визнав повністю, цивільний позов потерпілої щодо стягнення матеріальної шкоди визнав частково, щодо стягнення моральної шкоди просив відмовити.

Потерпіла розгляд кримінального провадження просила здійснювати без її участі, про що подала відповідну заяву.

Представник потерпілої в судовому засіданні просила суворо покарати обвинуваченого ОСОБА_4 , так як він вину не визнав, не покаявся, вибачення у потерпілої та її родичів не перепросив, завдану шкоду не відшкодував, підтримала цивільний позов в повному обсязі, просила його задовольнити та додатково пояснила, що у потерпілої на даний час порушений спосіб життя, вона весь час лежить, без сторонньої допомоги встати не може, болить голова.

Таким чином окрім часткового визнання ОСОБА_4 своєї вини, його вина в інкримінованому йому злочині повністю підтверджується показаннями свідків, а саме:

ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила наступне, ОСОБА_8 являється для неї матір`ю. Спиртних напоїв мати не вживає, жила сама, обробляла город та доглядала за господарством. 15.05.2018 року вона дзвонила до матері тричі, коли додзвонилася то мати повідомила що її побили, по приходу до домівки матері помітила її лежачу на підлозі з гематомами на руках та голові. Після цього вона побігла до сільського голови та привела її до матері, після чого вони викликали швидку та поліцію. Крім того додала, що її мати ніколи не сварилася з односельчанами, більше того, ніколи не було випадків які б свідчили про те, що її мати когось побила.

ОСОБА_7 в судовому засіданні зазначив, що він 15.05.2018 року спершу заскородив для ОСОБА_8 , а потім для її сусідки ОСОБА_11 . Назад виїжджав через двір ОСОБА_9 . Жодних конфліктів між ОСОБА_9 та ОСОБА_12 він не чув на той момент, більше того, ОСОБА_9 ще допомогла йому почистити борони після того, як він заскородив город ОСОБА_13 . Що далі трапилося між сусідами він не знає.

ОСОБА_14 в судовому засіданні зазначила, що вона чула того вечора, як ОСОБА_6 кричала на городі, бо сама знаходилася поряд на своєму городі. Коли підійшла до ОСОБА_15 , то вона була слабка. Чи був хтось біля неї вона не бачила. Більше нічого вона не пам`ятає, та не пам`ятає чому вона теж кричала. Також зазначила, що з городу її забрав чоловік.

ОСОБА_16 в судовому засіданні зазначила, що 15.05.18 близько 19.00 прибігла до неї донька потерпілої і повідомила їй, що ОСОБА_4 побив її матір. Після цього вони визвали поліцію та пішли до будинку ОСОБА_6 . Коли зайшли в будинок то побачили ОСОБА_6 з великою гематомою на голові та руках, яка сказала, що її побив сусід ОСОБА_4 . Крім того, ОСОБА_16 повідомила, що запаху спиртного від ОСОБА_6 чути не було. Зі слів потерпілої ОСОБА_4 бив її палицею, а після того, як сусідка закричала, то він пішов додому. З приводу ОСОБА_6 нічого поганого сказати не може, а на ОСОБА_4 колись була одна скарга з приводу сварки із сусідами за город.

ОСОБА_17 в судовому засіданні зазначив, що його дружина ОСОБА_14 прийшла додому у розхвильованому стані та повідомила, що ОСОБА_4 бив ОСОБА_6 , після того як вона закричала, то він залишив ОСОБА_6 . Крім того зазначив, що ОСОБА_4 погрожував фізичною розправою для його дружини ОСОБА_14 в результаті конфлікту за їх город.

Також, вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочині підтверджується матеріалами справи, зокрема:

протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 15.05.2018 року (а.с. 134);

постановою про визнання речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 21.05.2018 згідно якої визнано речовими доказами фотознімки у кількості 6 штук (а.с. 138-139);

висновком експерта №174 згідно якого у ОСОБА_6 є тілесні ушкодження у вигляді синця правої потиличної ділянки, синця і підшкірної гематоми правої кисті, синця і саден лівої гомілки, струс головного мозку.

Тілесні ушкодження у вигляді синця і саден лівої гомілки відносяться до легкого ступеня тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров`я.

Тілесні ушкодження у вигляді синця правої потиличної ділянки, струсу головного мозку синця і підшкірної гематоми правої кисті відносяться до легкого ступеня тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо від ударів рукою, ногою, дерев`яною палицею.

Враховуючи локалізацію тілесних ушкоджень вважаю, що було нанесено не менше чотирьох ударів.

Враховуючи те, що тілесні ушкодження розташовані в різних ділянках тіла, утворення їх не характерне для падіння на площині.

Виявлені тілесні ушкодження могли утворитися в термін, та за обставин вказаних в ухвалі.

В зв`язку з тим, що тілесні ушкодження нанесені в короткий проміжок часу, вказати на послідовність їх нанесення не можливо.

В момент отримання тілесних ушкоджень потерпіла могла знаходитись в любому положенні, за винятком того, коли поверхні розташування тілесних ушкоджень стають недоступними для нанесення ударів.

Яких-небудь тілесних ушкоджень, що могли бути нанесені до 15.05.2018 року у медичній документації не вказано (а.с. 140, 141);

протоколом огляду місця події від 06.06.2018 та ілюстративними фототаблицями згідно яких було оглянуто земельну ділянку, яка знаходиться з тильної сторони домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. -146);

постановою про визнання знаряддями вчинення злочину та передачу їх на відповідальне зберігання від 06.06.2018 згідно якої визнано знаряддям вчинення злочину дерев`яну палицю (трикутної форми) (а.с. 147, 148);

протоколом проведення слідчого експерименту від 06.06.2018 року із ілюстративними фототаблицями, за участі потерпілої (а.с. 149-156);

висновком експерта №179 згідно якого експертом встановлено, що відповідно даних медичної документації у ОСОБА_6 є тілесні ушкодження у вигляді синця правої потиличної ділянки, синця і підшкірної гематоми правої кисті, синця і саден лівої гомілки, струс головного мозку.

Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо від ударів рукою, ногою, дерев`яною палицею.

Механізм утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 , встановлений при проведені судово-медичної експертизи, може відповідати механізму, встановленому при проведенні слідчого експерименту за участю потерпілої (а.с.157,158);

Повідомленням Чуднівської центральної районної лікарні від 14.06.2018 року №01-20/928 ОСОБА_6 перебувала на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні з 15.05.2018 року по 01.06.2018 рік. Всього витрачено бюджетних коштів 3060 грн. (а.с. 159).

Достовірність та об`єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази. Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та його часткового визнання винуватості.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку учасників кримінального провадження, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

До наданих у судовому засіданні показань обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що він потерпілу по голові не бив та те, що потерпіла вдарила його палицею перша по спині, суд ставиться критично та розцінює їх виключно як позицію захисту і спосіб уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки вони спростовуються сукупністю зібраних та досліджених у кримінальному провадженні доказів, які є чіткими, логічними і послідовними та такими, що доповнюють один одного.

Що стосується показань, які свідки надали в судовому засіданні, то суд уважає, що вони є такими, що відповідають дійсності, оскільки дають повний і докладний опис подій, що відбувались під час здійснення обвинуваченим протиправного діяння. Ці показання не є суперечливими та узгоджуються між собою. Крім того, суд бере до уваги, показання свідка ОСОБА_18 , який зі слів своєї дружини був повністю ознайомлений з подіями які трапилися того вечора, про що сама свідок ОСОБА_19 замовчувала, бо боялася розправи з боку обвинуваченого, який ще раніше їй погрожував, а тому повідомила суду, що нічого не памятає.

Хронології подій в цілому також узгоджується з показаннями обвинуваченого, які надані ним у судовому засіданні та те, що сам конфлікт виник через заскородження городу.

Відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовуютьЄвропейську конвенцію з прав людинита основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях викладених у п.45 рішення у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 року (остаточне - 17.06.2011 року) та в п.150 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року (остаточне - 21.07.2011 року), в яких зазначено, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (див. рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»).

Оцінюючи зібрані в даному кримінальному провадженні докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказівз точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та підтверджується, поза розумним сумнівом, комплексом достатньо переконливих, чітких, неспростовних і узгоджених між собою доказів.

Дослідивши, оцінивши та проаналізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд, прийшов до висновку, що обвинувачений дійсно своїми діями, які виразилися в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 125 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує вимоги ст. 65 КК України, а також, характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12КК України є злочином невеликої тяжкості.

Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, не встановлено.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України не встановлено.

Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує досудову доповідь органу пробації згідно якої ризик небезпеки для суспільства з боку ОСОБА_4 , у тому числі для окремих осіб оцінюється, як середній.

Крім того, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі для окремих осіб) (а.с. 69).

Згідно повідомлення Чуднівської центральної районної лікарні ОСОБА_4 на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 163).

Отже, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, обставини вчиненого та його наслідки, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не працює, вину визнав частково, у вчиненому злочену не розкаявся, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у межах, встановленої санкцією ч. 2 ст.125КК України у вигляді штрафу, оскільки лише такий вид покарання є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження нових злочинів.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів "рівних можливостей" та "справедливого судового розгляду", встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України судом не встановлено.

Крім того, у кримінальному провадженні заявлений цивільний позов прокурором Бердичівської місцевої прокуратури ОСОБА_20 в інтересах держави в особі Чуднівської центральної районної лікарні Чуднівської районної ради до ОСОБА_4 про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

У свою чергу, ОСОБА_6 заявила цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок вчинення злочину у порядку ст. 128 і ст. 129 КПК України.

Згідно вимог ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

У відповідності до вимог статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно повідомлення Чуднівської центральної районної лікарні від 14.06.2018 року №01-20/928 ОСОБА_6 перебувала на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні з 15.05.2018 року по 01.06.2018 рік. Всього витрачено бюджетних коштів 3060 грн. (а.с. 159).

Матеріальні витрати на лікування потерпілої також підтверджується відповідними чеками (а.с.99-100).

Тому суд прийшов висновку, що заявлений цивільний позов прокурором Бердичівської місцевої прокуратури ОСОБА_20 в інтересах держави в особі Чуднівської центральної районної лікарні Чуднівської районної ради до ОСОБА_4 про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та матеріальна шкода завдана потерпілій ОСОБА_6 підлягає задоволенню.

Щодо відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок вчинення злочину у порядку ст. 128 і ст. 129 КПК України суд зазначає наступне.

Так, заявлений позов обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 є потерпілою у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Позивач вважає, що в результаті неправомірних дій ОСОБА_4 , що полягали у побитті ОСОБА_6 заподіяно моральну шкоду, яку вона оцінює у 50000 (п`ятдесят тисяч) грн. з огляду на наступне.

Внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень вона не може з`являтися на людях через важкі наслідки побиття. Позивач зазначає, що вона увесь час лежить, ходити ъй надзвичайно важко, відчуває постійне запаморочення. Зазначені обставини впливають на її загальний стан, викликає великі душевні страждання. Після побиття, вона змушена була переїхати жити до доньки, так як самостійно вести господарство вона невзмозі. Крім того, вона вважає, що на даний час вона завдає незручностей і сім`ї дочки.

У момент побиття вона перенесла значний фізичний біль пережила емоційний стрес, який супроводжувався почуттям розгубленості, тривоги, безпомічності, страху за своє здоров`я, а головне страху за своє життя.

Таким чином, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню.

При вирішенні питання про задоволення цивільного позову потерпілого в частині стягнення моральної шкоди, суд приймає до уваги постанову Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", де вказано, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при рішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача і вини останнього в її спричиненні.

За змістом ч.ч.1, 2ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичній болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч.1ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Таким чином, суд вважає, що потерпіла має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки судом встановлено, що їй в результаті протиправних дій обвинуваченого було заподіяно моральну шкоду.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч. 3ст. 23 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З урахуванням викладеного, зважаючи на характер правопорушення, а саме те, що злочин має невеликий ступінь тяжкості, яким спричинено легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я ОСОБА_6 , з врахуванням глибини та тривалості завданих душевних страждань у зв`язку з протиправною поведінкою обвинуваченого, суд вважає, що цивільний позов потерпілої про стягнення моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_4 слід задовольнити частково, та стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_6 30000 грн. (тридцять тисяч) гривень моральної шкоди.

В зв`язку з викладеним, суд задовольняє клопотання позивача та відповідно дост.171 КПК Українинакладає арешт на майно відповідача, ОСОБА_4 в межах суми цивільного позову задоволеного судом.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Питання з речовими доказами, суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Запобіжні заходи до ОСОБА_4 суд не застосовує.

Керуючись ст.ст. 371, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.125 КК України, та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі сімдесяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1275 (одна тисяча двісті сімдесят пять) грн. 00 коп.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Речові докази, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Чуднівського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області, а саме дерев`яну палицю - знищити.

Цивільний позов прокурора Бердичівської місцевої прокуратури ОСОБА_20 в інтересах держави в особі Чуднівської центральної районної лікарні Чуднівської районної ради до ОСОБА_4 про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Чуднівської центральної лікарні Чуднівської районної ради, вул. Житомирська, 15, м. Чуднів, код ЄДРПОУ 01991961, МФО 811039, р/р 31557244141590 в ГУДКСУ у Житомирській області, кошти в сумі 3060.00 (три тисячі шістдесят) грн., витрачені на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_6 від злочину.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину у порядку ст. 128 і ст. 129 КПК України задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючої по АДРЕСА_1 , матеріальну шкоду в розмірі 3146 (три тисячі сто сорок шість) грн. та моральну шкоду завдану злочином в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

З метою забезпечення виконання вироку в частині задоволених позовних вимог потерпілих та стягнень на користь держави накласти арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Жигайлівка Тростянецького району Сумської області, громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, пенсіонера, не працюючого, на утриманні дітей немає, проживаючого без реєстрації по АДРЕСА_1 , відповідно дост.171 КПК України, в межах суми цивільного позову задоволеного судом.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Баранівський районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження можуть отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1