Рішення

від 13.11.2018 по справі 0740/883/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 листопада 2018 року м. Ужгород№ 0740/883/18

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Маєцької Н.Д.

при секретарі судового засідання Данча М.І.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Тересвянського споживчого товариства до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13 листопада 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 19 листопада 2018 року.

Тересвянське споживче товариство (далі -позивач, Тересвянське СТ) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Закарпатській області (далі - відповідач, Управління Держпраці у Закарпатській області), в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за № ЗК277/7/АВ/П/ПТ-ІП-ФС-138 від 31 липня 2018 року, винесену першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_4, згідно якої на Тересвянське споживче товариство накладено штраф у розмірі 111690,00 грн. за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посадовими особами відповідача було фактично перевірено іншого суб'єкта господарювання, оскільки торгова точка "Піцерія" не має жодного відношення до ОСОБА_5 Торгове приміщення "Піцерія" розташоване у приміщенні ресторану "Смерічка" по вул. Народна, 75 у смт. Тересва Тячівського району перебуває у користуванні на умовах оренди іншого суб'єкта господарювання і не належить ні на праві власності, ні на праві користування , ні на умовах будь-якого іншого речового права ОСОБА_5 Таким чином, висновки викладені в оскарженій постанові про накладення штрафу, про те, що Тересвянським СТ було фактично допущено працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) є безпідставними, недоведеними та не підтвердженими жодними доказами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, що наведені у позовній заяві та відповіді на відзив, просив суд їх задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що в ході інспекційного відвідування торгової точки "Піцерія" торгового об'єкту "Смерічка" Тересвянського споживчого товариства встановлено, що на робочому місці знаходилася і виконувала роботу бармена ОСОБА_6, прийнята на роботу з 24 травня 2018 року та ОСОБА_7, яка виконувала роботу з приготування та пакування піци без укладеного трудового договору. У поясненнях ОСОБА_7 повідомила, що проходить стажування у Тересвянському СТ та що трудовий договір або договір цивільно-правового характеру з нею не укладався. Оскільки ОСОБА_7 буда допущена до роботи в торговій точці "Піцерія" торгового об'єкта "Смерічка" Тересвянського споживчого товариства, і з нею не укладали договорів цивільно-правового характеру, то обґрунтованим є висновок відповідача, що між нею та Тересвянським СТ існували трудові відносини. Відтак, вважає, що всі вимоги під час винесення постанови про накладення штрафу були дотримані, порушення, на підставі яких винесено постанову, було допущено позивачем, а тому оскаржувана постанова є обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам законодавства.

В судовому засіданні представники відповідача проти задоволення позову заперечили з мотивів, зазначених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Управлінням Держпраці у Закарпатській області видано наказ від 22 червня 2018 року № 109 про проведення інспекційного відвідування у Тересвянському споживчому товаристві в смт. Тересва, на підставі службової записки головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_8

На підставі вказаного наказу Управлінням Держпраці у Закарпатській області видано направлення на проведення інспекційного відвідування від 26 червня 2018 року № 698.

На підставі наказу від 22 червня 2018 року та направлення на перевірку від 26 червня 2018 року посадові особи відповідача провели інспекційне відвідування Терсвянського СТ, за результатами якого складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 06 липня 2018 № ЗК309/217/АВ.

У ході інспекційного відвідування встановлено, що під час проведення інспекційного відвідування, станом 27 червня 2018 року, торгової точки "Піцерія" торгового об'єкту "Смерічка" Тересвянського споживчого товариства, яка знаходиться за адресою: смт. Тересва, вул. Леніна, 75, Тячівського району, знаходилася на робочу місці та виконувала роботу бармена ОСОБА_6, прийнята на роботу з 24 травня 2018 року та ОСОБА_7, яка виконувала роботу з приготування та пакування піци без укладення трудового договору. У своєму письмовому поясненні від 27 червня 2018 року ОСОБА_7 повідомила, що вона проходить стажування два дні у ОСОБА_5 Трудовий договір або договір цивільно-правового характеру з нею не укладався. Таким чином, інспекційним відвідуванням встановлено, що голова правління Тересвянського СТ ОСОБА_9 допустив до роботи у торговій точці Піцерія" торгового об'єкту "Смерічка" Тересвянського споживчого товариства ОСОБА_7 без укладення з нею трудового договору, чим порушено ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України.

На підставі зазначеного акта інспекторами Управління Держпраці у Закарпатській області складено припис від 06 липня 2018 року № ЗК309/217/АВ/П про усунення виявлених порушень, яким зобов'язано голову правління Тересвянського СТ ОСОБА_1 укласти трудовий договір з найманою працівницею ОСОБА_7 та видати наказ (розпорядження) та про прийом працівника повідомити в органи ДФС. Для виконання припису встановлено строк до 15 липня 2018 року.

31 липня 2018 року першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_4 винесено постанову № ЗК277/7/АВ/П/ПТ-ІП-ІС-138 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, відповідно до якої на Тересвянське СТ накладено штраф у розмірі 111690,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постаново. Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року державна служба України з питань праці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно пп. 6 п. 4 вказаного Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Пунктом 7 Положення передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування) (надалі - Порядок № 295).

У відповідності до приписів пунктів 2, 3 Порядку № 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці. Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження). Контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.

Відповідно до п. 19 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником (п. 20 Порядку № 295).

Відповідно до п. 27 Порядку № 295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч. 2 ст. 265 КЗпП України та частинами 2, 7 ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509).

Відповідно до абз. 1 п. 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Відповідно до п. 2 Порядку № 509 штрафи можуть бути накладені, зокрема на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою прийняття оскарженої постанови є висновок Управління Держпраці у Закарпатській області, про те, що позивач допустив до роботи у торговій точці "Піцерія" торгового об'єкту "Смерічка" Тересвянського споживчого товариства ОСОБА_7 без оформлення трудового договору з працівником, чим порушив ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України.

Проте, суд вважає помилковими зазначені доводи відповідача, виходячи з наступного.

В ході судового розгляду встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 29 грудня 2014 року № 3187 ОСОБА_1 є власником 44/100 частини комплексу будівель ресторану "Смерічка", розташованого по вул. Народна, буд. 75 у смт. Тересва Тячівського району.

Торгова точка "Піцерія" входить до складу 44/100 частини комплексу будівель ресторану "Смерічка", розташованого по вул. Народна, буд. 75 у смт. Тересва Тячівського району, що належить на праві власності ОСОБА_1

Відповідно до договору оренди від 02 січня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та приватним підприємцем ОСОБА_10 , у оренду останньому було передано частину торгового об'єкта приміщення "Піцерія" для здійснення підприємницької діяльності загальною площею 90,0 кв. м.

Відтак, торгове приміщення "Піцерія", розташоване у приміщенні ресторану "Смерічка" по вул. Народній, 75, смт. Тересва, Тячівського району, Закарпатської області, перебуває у користуванні на умовах оренди в іншого суб'єкта господарської діяльності - приватного підприємця ОСОБА_10

Судом в якості свідка було допитано приватного підприємця ОСОБА_10, який повідомив суд, що він орендує на підставі договору у ОСОБА_1 частину приміщення для здійснення підприємницької діяльності, а саме: випічки та реалізації піци. ОСОБА_7 під час інспекційного відвідування знаходилася у приміщенні "Піцерія", оскільки хотіла навчитися виготовляти піцу та в подальшому працевлаштуватися до нього на роботу. Два дні по кілька годин він навчав її виготовляти піцу, однак, ОСОБА_7 від працевлаштування відмовилася. Про дані обставини повідомляв інспекторів, що проводили інспекційне відвідування.

Також, судом було допитано в якості свідка ОСОБА_7, яка підтвердила, що під час інспекційного відвідування знаходилася в приміщенні, яке орендує приватний підприємець ОСОБА_10 Однак, зазначила, що жодного відношення до Тересвянського СТ не мала, оскільки хотіла влаштуватися піцеологом до приватного підприємця ОСОБА_10 у піцерію та приходила 2 дні по кілька годин на навчання. Однак, в подальшому відмовилася від працевлаштування. Про вказані обставини вказала у письмових поясненнях, що надавалися нею під час інспекційного відвідування.

Щодо посилань відповідача на службову записку головного державного інспектора Управління Держпраці у Закарпатській області від 06 липня 2018 року № 38 про те, що в ході інспекційного відвідування встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_10 у своїй діяльності найманих працівників не залучає, суд зазначає, що вона не може бути належним доказом на підтвердження порушення Тересвянським СТ вимог ч. 1 та 3 ст. 24 КЗпП. Крім того, приватним підприємцем ОСОБА_10 в судовому засіданні підтверджено, що ОСОБА_7 в нього не працювала, а тільки проходила навчання.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, факт допущення ОСОБА_7 до роботи без укладення трудового договору повинен підтверджуватися належними та допустимими доказами.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналізуючи наведені відповідачем доводи, суд приходить висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, не навів та не надав конкретних доказів того, що позивач допустив до виконання робіт ОСОБА_7 без укладення трудового договору.

Разом з тим, в ході судового розгляду встановлено, що позивач ніякого відношення до ОСОБА_7, яка надавала пояснення під час інспекційного відвідування не має.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що правові підстави для застосування до Тересвянського СТ штрафу у відповідності до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП у розмірі 1116900,00 грн. відстуні.

Таким чином, постанова Головного управління Держпраці у Закарпатській області про накладення штрафу № ЗК277/7/АВ/П/ПТ-ІП-ІС-138 від 31 липня 2018 є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки відповідачем в ході розгляду справи не доведено факту правомірності своїх дій при прийняті оскаржуваної постанови, тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Тересвянського споживчого товариства (Закарпатська область, Тячівський район, смт. Тересва, вул. Вакарова, буд. 2, код ЄДРПОУ 01751151) до Управління Держпраці у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул.. Минайська, буд. 16, код ЄДРПОУ 39795035) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Закарпатській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 31 липня 2018 року № ЗК277/7/АВ/П/ПТ-ІП-ФС-138.

3. Стягнути на користь Тересвянського споживчого товариства (Закарпатська область, Тячівський район, смт. Тересва, вул. Вакарова, буд. 2, код ЄДРПОУ 01751151) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул.. Минайська, буд. 16, код ЄДРПОУ 39795035) судові витрати у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

Суддя ОСОБА_11