Рішення

від 12.11.2018 по справі 320/5830/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 листопада 2018 року о/об 17 год. 15 хв.Справа № 320/5830/18 Провадження №ЗП/0840/186/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Агаєві Р.А., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (72318, АДРЕСА_1; ІПН: НОМЕР_1)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, просп.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправним та скасування акту,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач або ФОП ОСОБА_1І.) звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі - відповідач або ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Акт про анулювання реєстрації платника єдиного податку від 27.06.2018 за №430/08-01-56-02 про виключення ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку фізичних осіб-підприємців.

Позивачем у позові зазначено, що відповідно до Свідоцтва платника єдиного податку серії Б №308852 від 04.02.2013 ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку II групи (ставка 20%) з 01.01.2012. Актом про анулювання реєстрації платника єдиного податку від 27.06.2018 за №430/08-01-56-02 реєстрація платника єдиного податку ОСОБА_1 анульована 27.06.2018 на підставі абз.8 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України (наявність податкового боргу по єдиному податку в сумі 411,58 грн. протягом двох послідовних кварталів). Позивач не погоджується з Актом про анулювання реєстрації платника єдиного податку №430/08-01-56-02 від 27.06.2018 та вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а також вважає протиправними дії відповідача щодо виключення його з реєстру платників єдиного податку. Позивач з посиланням на приписи пп.298.2.3 п.298.2 ст.298, п.299.10, п.299.11 ст.299 Податкового кодексу України зазначає, що жодної перевірки ФОП ОСОБА_1 контролюючим органом не проводилося, акту про порушення вимог чинного законодавства, на підставі якого прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, не складалося, рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку не надсилалось. Податкова вимога позивачеві також не надсилалась. Таким чином, відповідачем не дотримано передбаченої законом процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку. За таких обставин, спірне рішення є протиправним та наявні підстави для його скасування. Аналогічна позиція викладена в судових рішеннях Вищого адміністративного суду України від 16.02.2017 у справі №К/800/36639/16, від 21.02.2017 у справі К/9901/5215/17 та Верховного Суду України від 21.02.2018 у справі №813/1465/17.

Позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідачем подано до суду відзив проти позову, в якому зазначено, що згідно центральної бази даних ДФС України (ІС Податковий блок) ФОП ОСОБА_1 (Р.Н.О.К.П.П. НОМЕР_1) на підставі Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №5847/ц від 19.01.2012 з 01.01.2012 перебував на спрощеній системі оподаткування за ставкою 20% до розміру мінімальної заробітної плати (група 2). Щомісячно у автоматичному режимі засобами ІС Податковий блок відбувалось нарахування єдиного податку: у сумі 640,00 грн. протягом 2017 року; у сумі 744,60 грн. протягом 2018 року. Відповідно до наявної інформації в інтегрованій картці платника за ФОП ОСОБА_1 (Р.Н.О.К.П.П. НОМЕР_1) станом на 27.06.2018 рахувався податковий борг у сумі 411,58 грн. Так, станом на 01.08.2017 рахувався борг у сумі 321,16 грн.; 01.09.2017 - у сумі 321,16 грн.; 01.10.2017 - у сумі 321,16 грн.; 01.11.2017 - у сумі 321,16 грн.; 01.12.2017 - у сумі 321,16 грн.; 01.01.2018 - у сумі 321,16 грн.; 01.02.2018 - у сумі 425,78 грн.; 01.03.2018 - у сумі 530,36 грн.; 01.04.2018 - у сумі 634,96 грн.; 01.05.2018 - у сумі 560,50 грн.; 01.06.2018 - у сумі 486,04 грн.; 27.06.2018 - у сумі 411,58 грн. Тому відповідач вважає, що Акт про анулювання реєстрації платника єдиного податку №430/08-01-56-02 від 27.06.2018 складено відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідач проти позову заперечував.

Дослідивши матеріали справи, суд з'ясував наступне.

ФОП ОСОБА_1 (Р.Н.О.К.П.П. НОМЕР_1) на підставі Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №5847/ц від 19.01.2012 перебував з 01.01.2012 на спрощеній системі оподаткування за ставкою 20% до розміру мінімальної заробітної плати (група 2), згідно з Свідоцтвом платника єдиного податку серії Б №308852 від 04.02.2013. Щомісячно у автоматичному режимі засобами ІС Податковий блок відбувалось нарахування Мелітопольським управлінням Головного управління ДФС у Запорізькій області єдиного податку: у сумі 640 грн. у 2017 році (що є 20% від 3200,00 грн.); у сумі 744,60 грн. у 2018 році (що є 20% від 3723,00 грн.).

До суду надано Акт про анулювання реєстрації платника єдиного податку №430/08-01-56-02 від 27.06.2018, в якому зазначено, що за ФОП ОСОБА_1 (Р.Н.О.К.П.П. НОМЕР_1) станом на 27.06.2018 рахувався податковий борг у сумі 411,58 грн. та ФОП ОСОБА_1 не сплачував податковий борг протягом двох послідовних кварталів у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Позивачем надано до суду платіжні документи Квитанції про сплату єдиного податку з фізичних осіб через ПАТ КБ ПриватБанк .

За приписами пп.62.1.1-62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п.1 Глави 1 Розділу ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , затвердженого 07.04.2016 наказом Міністерства фінансів України №422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881, зазначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Суми платежів, зазначені у Квитанціях, наданих позивачем кореспондуються з даними інтегрованої картки платника (далі - ІКП) з єдиного податку з фізичних осіб - наданої відповідачем до суду.

Позивачем надано до суду відповідь Голови комісії з реорганізації Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, першого заступника начальника Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_2 (вих.№2626/ФОП/08-32-08 від 26.09.2018) на звернення ФОП ОСОБА_1, в якій зазначено: … Мелітопольська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Запорізькій області у відповідь на Ваш лист від 21.09.2018 за №13178/ФОП повідомляє, що станом на 26.09.2018 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) не має заборгованості з податків, зборів, що контролюються органами державної податкової служби. … .

Ретельним дослідженням інтегрованої картки платника, наданої відповідачем, з'ясовано, що ФОП ОСОБА_1 (Р.Н.О.К.П.П. НОМЕР_1) мав переплати з єдиного податку з фізичних осіб за періоди, визначені у спірному Акті про анулювання реєстрації платника єдиного податку №430/08-01-56-02 від 27.06.2018.

Так, за даними інтегрованої картки ФОП ОСОБА_1 (Р.Н.О.К.П.П. НОМЕР_1) відсутня оплата з єдиного податку з фізичних осіб за липень 2017 року. Нарахована сума єдиного податку з фізичних осіб з липень 2017 року погашена позивачем за рахунок наявної переплати у сумі 318,84 грн. та сплати податку з фізичних осіб у серпні 2017 року у сумі 640,00 грн. Протягом серпня 2017 року - вересня 2018 року позивач сплачував єдиний податок з фізичних осіб щомісяця за встановленою ставкою. З серпня 2017 року за даними інтегрованої картки ФОП ОСОБА_1 (Р.Н.О.К.П.П. НОМЕР_1) у позивача на початку кожного наступного місяця рахувалася заборгованість, але протягом місяця - переплата (у залежності від дати нарахування єдиного податку з фізичних осіб та дати сплати дати сплати даного податку позивачем).

Вирішуючи спір по суті суд, беручи до уваги наведене вище, виходить з наступного.

У п.294.1 ст.294 Податкового кодексу України зазначено, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (абз.1 п.294.2 ст.294 Податкового кодексу України).

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року (абз.1, абз.2 п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Як передбачено п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п.299.10 ст.299 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: (…) 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу; (…).

Згідно з пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: (…) 8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів; (…).

Заборгованість у сумі 411,58 грн. виникла 20.06.2018 та була погашена позивачем 05.07.2018.

Відповідачем документально не доведено наявність у ФОП ОСОБА_1 (Р.Н.О.К.П.П. НОМЕР_1) станом на 27.06.2018 податкового боргу у сумі 411,58 грн. який він не сплачував протягом двох послідовних кварталів у порядку, встановленому Податковим кодексом України, як то зазначено у спірному Акті про анулювання реєстрації платника єдиного податку №430/08-01-56-02 від 27.06.2018.

Як передбачено абз.1 п.299.11 ст.299 Податкового кодексу України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Відповідачем не надано до суду акту перевірки, передбаченого п.299.11 ст.299 Податкового кодексу України, оскільки Акт про анулювання реєстрації платника єдиного податку №430/08-01-56-02 від 27.06.2018 - не є актом перевірки.

Також, анулювання реєстрації платника єдиного податку здійснюється за рішенням, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Однак, відповідач скасував реєстрацію ФОП ОСОБА_1 з 27.06.2018 - що прямо суперечить приписам абз.1 п.299.11 ст.299 Податкового кодексу України.

Термін адміністративний акт згідно з Резолюцією Комітету ОСОБА_3 Європи (77)31 (прийнятою Комітетом ОСОБА_3 від 28.09.1977 на 275-му засіданні заступників міністрів), означає будь-який окремий захід або прийняте рішення, які за своїм характером безпосередньо впливають на права або інтереси як фізичних осіб, так і юридичних, в ході здійснення публічної влади.

Відповідно до п.28 Рекомендації Комітету ОСОБА_3 Європи (77)31: … 28.Якщо адміністративний акт за своїм характером негативно впливає на права, свободи або інтереси відповідних осіб, вважається необхідним - особливо з точку зору можливої апеляції, - щоб такий акт був мотивований. Інакше відповідна особа не матиме змоги вирішувати, чи доцільно оскаржувати такий акт. … .

Як передбачено п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

Звідси, Акт про анулювання реєстрації платника єдиного податку №430/08-01-56-02 від 27.06.2018, в контексті згаданих норм права є індивідуальним актом, який впливає на права та інтереси позивача у сфері оподаткування його доходів. Належної мотивації вказаний Акт не містить. Враховуючи зазначене Акт про анулювання реєстрації платника єдиного податку №430/08-01-56-02 від 27.06.2018 є протиправним і підлягає скасуванню.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суб'єктом владних повноважень у справі було ГУ ДФС у Запорізькій області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 1762 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати Акт про анулювання реєстрації платника єдиного податку №430/08-01-56-02 від 27.06.2018 про виключення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (72318, АДРЕСА_1; ІПН: НОМЕР_1) з реєстру платників єдиного податку фізичних осіб-підприємців.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (72318, АДРЕСА_1; ІПН: НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, просп.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146) судові витрати в сумі 1762 грн. 00 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 12.11.2018.

Суддя О.О. Прасов