Рішення

від 12.11.2018 по справі 0940/1245/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2018 р. справа № 0940/1245/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Панікара І.В.,

за участю секретаря судового засідання Подольської Т.М.,

представника позивача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до Долинського ремонтно-будівельного товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості в сумі 103 853,00 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

18.07.2018 року Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі- позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Долинського ремонтно-будівельного товариства з обмеженою відповідальністю (надалі- відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 103853,00 гривень.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача податкового боргу по сплаті податку на додану вартість в загальній сумі 59 762,00 гривень, що виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення № 0000172300/0 від 08.05.2008 року та по сплаті податку на прибуток в загальній сумі 44091,00 гривень, яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання, згідно податкового повідомлення-рішення № 0000182300/0 від 08.05.2008 року. З урахуванням викладеного, позивач просить суд винести рішення про стягнення з позивача вищевказаної заборгованості.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.08.2018 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

В період з 03.09.18 року по 02.11.2018 року, головуючий по справі суддя Панікар І.В. перебував у щорічній відпустці, у зв`язку з чим, 60-денний строк розгляду справи продовжено на 34 календарних дні.

Правом на відзив на адміністративний позов відповідач не скористався. Водночас, 04.09.2018 року на адресу суду з боку відповідача надійшла заява, в якій останній просить відмовити в задоволенні позову з підстав не надіслання на його адресу податкової вимоги про сплату податкового боргу або застосувати наслідки пропуску строку позовної давності, для звернення до адміністративного суду.

Клопотання про застосування строків давності, в судовому засіданні, усною ухвалою суду від 12.11.2018 року повернуто позивачу, як необґрунтоване, в порядку статті 167 КАС України, оскільки вже вирішене ухвалою суду про відкриття провадження по справі від 06.08.2018 року.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.

Долинське ремонтно-будівельне Товариство з обмеженою відповідальністю 07.09.1993 року зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Знаходиться на обліку в Долинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, як платник податків та зборів (а.с.30-32).

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 9 Податкового кодексу України податок на додану вартість, податок на прибуток, податок з доходів фізичних осіб віднесені до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідач є платником податку на додану вартість, податку на прибуток, у відповідності до пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Судом встановлено, що відповідачем порушено строки сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 39 841,00 гривень, у зв'язку з чим, за несвоєчасну сплату узгоджених сум грошового зобов'язання, позивачем нараховано штрафні (фінансові) санкції згідно податкового повідомлення-рішення № 0000172300/0 від 08.05.2008 року на суму 19 921,00 гривень.

Також судом встановлено, що відповідачем порушено строки сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 44 091,00 гривень, у зв'язку з чим позивачем нараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток згідно податкового повідомлення-рішення № 0000182300/0 від 08.05.2008 року, в тому числі 29 394,00 гривень за основним платежем та 14 697,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями.

Слід зазначити, що згідно пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

В судовому засіданні встановлено, що вищевказані податкові повідомлення-рішення позивачем оскаржено в судовому порядку, однак останні залишенні без змін, згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 05.10.2016 року у справ К/800/10867/16, що дозволяє суду прийти до переконання про узгодженість суми податкового боргу в розмірі 103853,00 гривень.

Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України, відповідачу надіслано податкову вимогу форми № 1735 від 26.10.2001 року, яку відповідач отримав, про що свідчить підпис головного бухгалтера, однак залишив без реагування (а.с.18) та другу податкову вимогу № 2/559 від 29.12.2001 року (а.с. 10).

На час розгляду справи податкова вимога є не відкликаною. Таким чином, необґрунтованими є твердження позивача, щодо відсутності направлених на його адресу податкових вимог.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 59 762,00 гривень та з податку на прибуток в сумі 44 091,00 гривень є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено, внаслідок чого підлягає стягненню у судовому порядку.

Доказів, які б свідчили про погашення податкового боргу відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг в загальній сумі 103 853,00 гривень. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області задоволити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Долинське ремонтно-будівельне товариство з обмеженою відповідальністю (77551, село Мала Тур'я, Долинський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 03059442) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід бюджету податковий борг в загальному розмірі 103 853,00 (сто три тисячі вісімсот п'ятдесят три) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Панікар І.В.

Рішення складене в повному обсязі 19 листопада 2018 р.