Рішення

від 12.11.2018 по справі 1240/2893/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

12 листопада 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/2893/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ірметової О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Попової Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, з такими вимогами:

- визнати неправомірними дії Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо відмови мені, ОСОБА_1, щодо не зарахування до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах та призначення пенсії відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХП «Про пенсійне забезпечення» ;

- визнати неправомірним та скасувати рішення комісії при Марківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Луганської області № 10 від 15.08.2018 року про відмову в призначенні мені, ОСОБА_1, пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов'язати Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, період роботи в ТОВ «Марківський сирзавод» з 01.08.1992 року по 08.05.2001 року і призначити мені, ОСОБА_1, з 31 липня 2018 року пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХП «Про пенсійне забезпечення» .

Позовну заяву обґрунтовано тим, що з 30.05.1984 по 08.05.2001 та з 22.10.2002 по 02.10.2003 позивач працював машиністом компресорних установок, що 30.07.1981 року. Згідно довідки № 24 від 26 січня 2017 року, виданої ТОВ «Марківський сирзавод» у 1993 році на базі Марківського сироробного заводу було утворено закрите акціонерне товариство «Марківський сироробний завод» . Згідно ст.19.35 59 закону України «Про господарських "Товариствах» ЗАТ «Марківський сироробний завод» реорганізовано в ТОВ «Марківський сирзавод» на підставі рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ «Марківський сироробний завод» (протокол № 9 від 13 червня 2000 року).

Більше 17 років позивач працював машиністом аміачно-холодильних установок, про що свідчать записи у трудовій книжці. 02 серпня 2018 року позивач звернувся до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області з заявою про призначення мені пенсії за віком на пільгових умовах. Рішенням комісії № 10 від 15.08.2018 року мені було відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з тим, що період роботи з 01.08.1992 року по 08.05.2001 року до пільгового стажу машиніста аміачно-холодильних установок не зараховано, оскільки цей період роботи не підтверджений за результатами атестації, що з 1992 року підприємством не проведена атестація мого робочого місця. ТОВ «Марківський сирзавод» в довідці про підтвердження трудового стажу № 111 від 06.08.2018 року також не зарахував до пільгового стажу вищевказаний період роботи.

Позивач вважає рішення комісії по призначенню пенсії неправомірним, таким, що позбавляє його права на отримання пенсії за віком на пільгових умовах.

На підставі викладеного позивач просив суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 28 вересня 2018 року провадження у справі за даним адміністративним позовом було відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні на 22 жовтня 2018 року (а.с. 1-2).

22 жовтня 2018 року судове засідання перенесено на 12 листопада 2018 року, у зв'язку з ненаданням доказів у справі (а.с. 73).

18 жовтня 2018 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 43-46), 08 серпня 2018 року на адресу управління надійшла заява про призначення пенсії від ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно Списку №2 відповідно до частини 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , яким передбачено право користування пільговим пенсійним забезпеченням працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше ЗО років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. До заяви були надані наступні документи: 1. трудова книжка БТ-І № 5835069; 2. диплом А № 501937 Державного комітету Української PCP по професійно-технічній освіті, 3. військовий квиток НУ № 8152132 від 25.10.1981 року, 4. довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній видану ТОВ Марківський сирзавод від 06.08.2018 року № 111 за період роботи з 30.05.1984 по 01.08.1992 та з 22.10.2002 по 02.10.2003 за професією машиніст аміачно-холодильних установ, шо передбачена Списком № 2 Розділом XXXIII Загальні професії , 5. довідки про заробітну плату за період роботи з травня 1984 року по грудень 1999 року від 26.01.2017 року № 24 видані ТОВ Марківський сирзавод .

До пільгового стажу зараховано періоди роботи в якості машиніста аміачно- холодильних установок з 30.05.1984 по 25.01.1991, з 26.01.1991 по 01.08.1992 ра з 01.01.2000 по 08.05.2001 року. Період роботи з 22.10.2002 по 02.10.2003 року не зараховано до пільгового стажу у зв'язку з відсутність індивідуальних відомостей по спеціальному стажу про застраховану особу Пенсійного фонду України (форма ОК-5). Таким чином, пільговий стаж позивача складає 9 років 6 місяців 10 днів, яких не достатньо для призначення пенсії відповідно до ч.2 ст. 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Надані позивачем відомості, які зазначені у копіях трудових книжок свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, не підтверджують ніяким чином наявність пільгового стажу позивача та його повну занятість на роботах з пільговим характером, з огляду на те, що п.17 Порядку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних Записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 чітко визначено, що лише за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі в колгоспі) або в одній системі та відноситься до підтвердження загального трудового стажу. Комплексний аналіз норм Закону України Про пенсійне забезпечення|&?з; та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у осбби права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. "б» ст. 13 Закону є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути, карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників: трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Таким чином, управлінням відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах здійснено на підставі діючого законодавства.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач у судове засідання не прибув про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, розгляд справи просив проводити без його участі (а.с. 8).

Представник відповідача у судове засідання не прибув про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином суду, розгляд справи просив проводити без його участі заяву (а.с. 43-46).

Суд, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки позивача серії БТ-І № 5835069 від 30.07.1981 ОСОБА_1 у періоди з 01.09.1980 по 21.07.1981 навчався в ТУ-53 міста Сєвєродонецька; з 30.07.1981 по 20.10.1981 працював на посаді слюсаря аварійно-відновлюваних робіт цеху оборотного водопостачання в Сєвєродонецькому виробничому об'єднанні Азот , був звільнений у зв'язку з призивом до лав Радянської армії; з 25.10.1981 по 22.02.1984 проходив службу у лавах Радянської армії; з 01.07.1984 по 08.05.2001 та з 22.10.2002 по 02.10.2003 працював на посаді машиніста аміачно-холодильних установок, машиністом компресорних установок 4 розряду у ТОВ Марківський сирзавод , у шахті «Пролетарська» виробничого об'єднання «Стахановвугілля» ; з 24.11.1997 по 23.02.2001 працював на посаді підземного електрослюсаря (а.с. 15-16, 53 зворотній бік - 55).

08 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 50).

До зазначеної заяви було додано трудова книжка БТ-І № 5835069, диплом А № 501937 Державного комітету Української PCP по професійно-технічній освіті, військовий квиток НУ № 8152132 від 25.10.1981, довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній видану ТОВ Марківський сирзавод від 06.08.2018 № 111 за період роботи з 30.05.1984 по 01.08.1992 та з 22.10.2002 по 02.10.2003 за професією машиніст аміачно-холодильних установ, що передбачена Списком № 2 Розділом XXXIII Загальні професії , довідки про заробітну плату за період роботи з травня 1984 року по грудень 1999 року від 26.01.2017 № 24 видані ТОВ Марківський сирзавод (а.с. 53-58).

Рішенням Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 15.08.2018 № 10 було відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. В обґрунтування відмови зазначено, що до пільгового стажу зараховано періоди роботи в якості машиніста аміачно-холодильних установок з 30.05.1984 по 25.01.1991, з 26.01.1991 по 01.08.1992 та з 01.01.2000 по 08.05.2001. Періоди роботи з 22.10.2002 по 02.10.2003 не зараховано до пільгового стажу у зв'язку з відсутністю індивідуальних відомостей по спецстажу про застраховану особу Пенсійного фонду України (форма ОК 5). Таким чином, пільговий стаж заявника складає 9 років 6 місяців 10 днів, яких недостатньо для призначення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 13-14).

Довідкою ТОВ Марківський сирзавод № 111 від 06.08.2018 підтверджено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день на Марківському сирзаводі з 30.05.1984 по 01.08.1992, з 22.10.2002 по 02.10.2003, виконував роботи пов'язані з контролем, обслуговуванням і ремонтом аміачних холодильних установок, що передбачено списком № 2 (а.с. 25).

Наказом директора ЧП СПФ Агро від 20.11.2002 № 5/3 затверджено перелік професій та посад, яким за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 2, до зазначеного посад входить, зокрема, машиніст холодильних установок, обслуговуючий аміачно-холодильні установки (а.с. 95-97).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно із п. «б» ч. 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до п. 2 ч. 2. ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,» на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Проведення атестації робочих місць за умовами праці регулюється Порядком про проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі Порядок № 442).

Відповідно до пункту першого Порядку № 442, атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Пунктом 2 Порядку № 442 визначено, що основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 442, атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.

Пунктом 10 Порядку № 442 передбачено, що результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (36-2003-п ) (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів "а", "б" статті 13 та статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" регулюється Порядком застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (36-2003-п ) (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 383, атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Згідно із підпунктом 4.1 пункту 4 Порядку № 383, зазначена постанова (442-92-п) набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Відповідно до підпункту 4.2 пункту 4 Порядку № 383, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

Згідно із підпунктами 4.4 та 4.5 пункту 4 Порядку № 383, якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

У справі, що розглядається, судом встановлено, що вперше атестація робочих місць на Підприємстві була проведена 20 листопада 2002 року, 30.05.1984 по 08.05.2001 та з 22.10.2002 по 02.10.2003 позивач працював машиністом компресорних установок, яка віднесена до переліку робіт, зайнятість на яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення, а тому весь зазначений період має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації, проведеної 20 листопада 2002 року.

Аналогічний підхід застосування означених норм права висловлений і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 21 лютого 2018 року (справа № 352/547/16-а).

Стосовно посилань відповідача, що період роботи з 22.10.2002 по 02.10.2003 не зараховано до пільгового стажу, у зв'язку з відсутністю індивідуальних відомостей по спеціальному стажу про застраховану особу Пенсійного фонду України, суд зазначає наступне.

Відповідачем до відзиву на позовну заяву було додано індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 (форми ОК5), відповідно до якої, за зазначений період, а саме з 22.10.2002 по 02.10.2003 відбувалось відрахування страхових внесків, а тому зазначені посилання є необґрунтованими.

Крім того, суд зазначає, статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).

Пунктом 20 зазначеного Порядку передбачено, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. В довідці має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу: професія або посада, характер роботи: розділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включаються цій період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до записів у трудових книжці позивача та атестацією робочих місць підтверджено зайнятість на посаді, яка надає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ч. 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у спірні періоди.

Як вбачається з рішення Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області № 10 від 15.08.2018 до пільгового стажу позивача зараховано періоди роботи в якості машиніста аміачно-холодильних установок з 30.05.1984 по 25.01.1991, з 26.01.1991 по 01.08.1992 та з 01.01.2000 по 08.05.2001.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що відповідачем у прийнятому рішенні № 10 від 15.08.2018 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, не наведено жодних обґрунтувань, у зв'язку з якими ОСОБА_1 не зараховано періоди роботи в якості машиніста аміачно-холодильних установок з 02.08.1992 по 31.12.1999.

Таким чином, зазначене рішення прийнято не на підставі та не у спосіб що визначені Конституцією та законами України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та без належного обґрунтування, а тому підлягає скасуванню.

Крім того, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, суд дійшов висновку про обрання належного способу захисту порушеного права шляхом визнання неправомірним та скасування рішення Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області № 10 від 15.08.2018 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , та зобов'язання Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області прийняти рішення, яким призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи в якості машиніста аміачно-холодильних установок, машиніста аміачних компресорних установок з 30.05.1984 по 08.05.2001 та з 22.10.2002 по 02.10.2003, згідно поданої заяви від 08.08.2018.

Враховуючи наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Позивачем при подачі позову був сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн., про що суду надано квитанцію № 0.0.1136726026.1 від 18.09.2018 (а.с. 3).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області № 10 від 15.08.2018 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Зобов'язати Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код 41247405, місцезнаходження 92400, Луганська обл., Марківський район, селище міського типу Марківка, вул. Центральна, будинок 20) прийняти рішення, яким призначити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3) пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи в якості машиніста аміачно-холодильних установок, машиніста аміачних компресорних установок з 30.05.1984 по 08.05.2001 та з 22.10.2002 по 02.10.2003, згідно поданої заяви від 08.08.2018.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код 41247405, місцезнаходження 92400, Луганська обл., Марківський район, селище міського типу Марківка, вул. Центральна, будинок 20) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3) судовий збір у розмірі 704,80 грн (сімсот чотири гривні 80 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 19 листопада 2018 року.

Суддя ОСОБА_4