Рішення

від 13.11.2018 по справі 826/823/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

13 листопада 2018 року справа №826/823/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) до 1. Державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у Фастівському районі Київській області Ярмолюк Альони Анатоліївни (далі по тексту - відповідач 1, Державний кадастровий реєстратор Ярмолюк А.А.) 2. Управління Держгеокадастру у Фастівському районі Київській області (далі по тексту - відповідач 2, Управління Держгеокадастру) 3. Відділ у Фастівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі по тексту - відповідач 3, Відділ Держгеокадастру у Київській області) третя особаОСОБА_3 (далі по тексту - третя особа, ОСОБА_3) про 1) скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 шляхом внесення запису в Поземельну книгу із скасуванням кадастрового номера цієї земельної ділянки; 2) визнання протиправним та скасування рішення відповідача 1 від 15 серпня 2016 року №РВ-3200362632016 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо здійснення державної реєстрації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва у зв'язку із тим, що вважає протиправним оскаржуване рішення, оскільки згідно судового рішення у цивільній справі, визнано недійсними розпорядження в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на землю та сам державний акт на право власності на земельну ділянку, яка перетиналася із його земельною ділянкою.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/823/17; закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2017 року залучено до участі у справі ОСОБА_3, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2017 року залучено до участі у справі Відділ у Фастівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області в якості співвідповідача.

Відповідачами та третьою особою письмового відзиву або пояснень з приводу позовних вимог до суду не надано.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,2589 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю від 30 квітня 2002 року №474.

За результатами розгляду заяви позивача про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 02 серпня 2016 року №ЗВ-3207528022016 щодо земельної ділянки площею 0,2589 га по АДРЕСА_2, Державним кадастровим реєстратором Ярмолюк А.А. прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 15 серпня 2016 року №РВ-3200362632016.

Вказане рішення мотивовано невідповідністю електронного документа встановленим вимогам, а саме: XSD Схема наявні зауваження щодо валідності електронного документа, перетин ділянок з ділянкою НОМЕР_2, площа співпадає на 12,295%; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи з меж позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Згідно частини першої статті 193 Земельного кодексу України Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Статтею 194 Земельного кодексу України встановлено, що призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру встановлює Закон України "Про Державний земельний кадастр".

У відповідності до частини першої статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Частинами шостою-восьмою статті 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлено, що кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці.

Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

Згідно статті 20 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим.

Частиною першою статті 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79 1 Земельного кодексу України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками; на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - за результатами інвентаризації земель; на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) - у разі виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

Згідно положень частин першої-п'ятої статті 79 1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Статтею 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" зокрема передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.

Як встановлено судом вище, підставою для відмови позивачу у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, згідно оскаржуваного рішення вказано знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини, а саме перетин ділянок з ділянкою НОМЕР_2, площа співпадає на 12,295%.

В матеріалах справи міститься розпорядження Фастівської районної державної адміністрації Київської області від 01 березня 2005 року №127 "Про оформлення права власності на земельні ділянки власникам земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Фастівецької сільської ради Фастівського району Київської області", яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на землю власникам земельних часток (паїв) (згідно додатку), взамін сертифікатів на право на земельні частки (паї), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Фастівецької сільської ради Фастівського району Київської області.

Згідно пункту 33 додатку до розпорядження Фастівської районної державної адміністрації Київської області від 01 березня 2005 року №127 "Список власників земельних часток/паїв/, яким оформляються Державні акти на право приватної власності на землю взамін сертифікатів по Фастівецькій сільській раді" власником земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 є ОСОБА_3

У свою чергу, заочним рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 вересня 2012 року у справі №2/1027/322/2012 визнано недійсним розпорядження Фастівської районної державної адміністрації Київської області від 01 березня 2005 року №127 "Про оформлення права власності на земельні ділянки власникам земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Фастівецької сільської ради Фастівського району Київської області" в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на землю власнику земельної ділянки (паю) ОСОБА_3 та визнано недійсним пункт 33 додатку до вказаного розпорядження "Список власників земельних часток/паїв/, яким оформляються Державні акти на право приватної власності на землю взамін сертифікатів по Фастівецькій сільській раді"; визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_3 на земельну ділянку площею 4,3943 га в межах згідно з планом, розташовану на території Фастівецької сільської ради Фастівського району Київської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданого ОСОБА_3.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З наведеного вбачається, що правовстановлюючі документи на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2, площа якої співпадає на 12,295% із земельною ділянкою, яка належить на праві власності позивачу, визнано недійсними у судовому порядку, а тому суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування державної реєстрації вказаної земельної ділянки.

При цьому, суд звертає увагу на те, що у даному випадку, захист прав позивача у позасудовому порядку неможливий, оскільки чинним законодавством встановлено право державного реєстратора щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки виключно у разі поділу чи об'єднання земельних ділянок, або якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника, однак, вказані обставини не можуть обмежувати право позивача на захист своїх законних інтересів, а тому суд приходить до висновку, що захист прав позивача можливий шляхом прийняття судового рішення про зобов'язання державного реєстратора скасувати державну реєстрацію земельної ділянки.

В частині позовних вимог щодо скасування запису у Поземельній книзі, суд звертає увагу на наступне.

Частиною четвертою статті 25 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначає Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 (далі по тексту - Порядок).

Пунктом 49 Порядку передбачено, що Поземельна книга ведеться за формою згідно з додатком 8 під час державної реєстрації земельної ділянки, внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровані земельні ділянки (в тому числі у разі їх поділу чи об'єднання, а також відновлення їх меж) відповідно до пунктів 107-137 цього Порядку.

Відповідно до пункту 57 Порядку, Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку, та у разі виправлення помилки відповідно до пункту 156 -2 цього Порядку.

Згідно пункту 60 Порядку запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Відповідно до пункту 61 Порядку скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги, які засвідчуються: в електронній (цифровій) формі - електронним цифровим підписом Державного кадастрового реєстратора; у паперовій формі - підписом Державного кадастрового реєстратора та скріплюються його печаткою.

Таким чином, виходячи із системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, враховуючи факт визнання судом недійсними правовстановлюючих документів на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2, яка перетинається із земельною ділянкою позивача, та як встановлено вище, наявність підстав для скасування державної реєстрації вказаної земельної ділянки, суд приходить до висновку, що відомості Державного земельного кадастру щодо вказаної земельної ділянки є недостовірними, а тому запис в Поземельній книзі підлягає скасуванню шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування.

При цьому, суд звертає увагу на те, що рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 вересня 2012 року у справі №2/1027/322/2012 міститься в технічній документації, поданій позивачем відповідачу 2 з метою реєстрації земельної ділянки, що свідчить про обізнаність останнього щодо наявності судового рішення, яким визнано недійсними правовстановлюючі документи на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2.

Разом з тим, зі змісту норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини вбачається, що скасування запису у Поземельній книзі та закриття Поземельної книги у зв'язку із скасуванням державної реєстрації земельної ділянки здійснюється, зокрема, на підставі судового рішення. Передбачений законодавством порядок скасування державної реєстрації земельних ділянок чи окремих записів у Поземельній книзі передбачає вчинення відповідних дій саме державним кадастровим реєстратором, що виключає можливість скасування таких записів безпосередньо судом.

Виходячи з норм частин першої, пунктів 2-4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен, чиї права та свободи визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

В силу частини четвертої статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Таким чином, особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.

Крім того, Суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Отже, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Таким чином, з огляду на те, що скасування державної реєстрації земельної ділянки та скасування запису у Поземельній книзі передбачає вчинення відповідних дій саме державним кадастровим реєстратором, що виключає можливість скасування таких записів безпосередньо судом, а також зважаючи що у межах спірних правовідносин доведено факт порушення прав позивача, який звернувся за їх захистом, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 шляхом внесення відповідного запису в Поземельну книгу із скасуванням кадастрового номера цієї земельної ділянки, відповідно позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, підстави для відмови позивачу у реєстрації земельної ділянки відсутні, а тому рішення відповідача 1 від 15 серпня 2016 року №РВ-3200362632016 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо здійснення державної реєстрації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами не доведено правомірність своїх рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 551,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру у Київській області .

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Зобов'язати Державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у Фастівському районі Київській області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 із скасуванням відповідного запису у Поземельній книзі та кадастрового номеру.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у Фастівському районі Київській області Ярмолюк Альони Анатоліївни від 15 серпня 2016 року №РВ-3200362632016 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру .

4. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру у Київській області .

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_1 (03083, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1);

Державний кадастровий реєстратор Управління Держгеокадастру у Фастівському районі Київській області Ярмолюк Альона Анатоліївна (08500, Київська обл., м. Фастів, провулок Андрія Саєнка, буд. 2; ідентифікаційний код не відомий);

Управління Держгеокадастру у Фастівському районі Київській області (08500, Київська обл., м. Фастів, провулок Андрія Саєнка, буд. 2; ідентифікаційний код 40004283);

Відділ у Фастівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області (08500, Київська обл., м. Фастів, провулок Андрія Саєнка, буд. 2);

ОСОБА_3 (АДРЕСА_3; реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомий).

Суддя В.А. Кузьменко