Рішення

від 14.11.2018 по справі 826/6558/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 листопада 2018 року № 826/6558/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів : головуючого судді Арсірія Р.О., суддів Кузьменка В.А., Огурцова О.П., за участю секретаря судового засідання Шевченко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за участі представників сторін:

представники позивача: Слинько Ігор Миколайович, ОСОБА_2

представник відповідача: Руденко Микола Васильович

представник третьої особи 1 - не прибув

представник третьої особи 2 - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом Приватного підприємства Формат плюс до треті особи Державної архітектурно-будівельної інспекції України Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) ОСОБА_5 про визнання бездіяльності протиправною та скасування постанови

Суд прийняв до уваги таке

Приватне підприємство Формат плюс звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особа ОСОБА_5, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) в якому просить, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог :

- визнати протиправною бездіяльність Державної архітектурно-будівельної інспекції України, що полягає у не врученні, у встановлений законом строк, ПП ФОРМАТ ПЛЮС протоколу від 03.03.2016 та постанови №56/16/10/26-27/1703/02/4 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.03.2016;

- визнати протиправною та скасувати постанову №56/16/10/26-27/1703/02/4 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.03.2016.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що бездіяльність відповідача полягає у не вручення позивачу протоколу, а також постанови, у встановлений Законом строк.

Представники відповідача та третьої особи-1 не погоджуються з викладеними в позові обставинами та у своєму відзиві зауважили, що під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та винесення оскаржуваного рішення посадові особи Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві діяли виключно на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Третя особа-2 в судове засідання не прибула, хоча була належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду. Письмових пояснень/заперечень по суті позову не надала.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, на підставі перевірки достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт від 22.01.2016 № КВ 083160220989, посадовою особою Департаменту у присутності ОСОБА_6, який є довіреною особою представляти інтереси ТОВ Наука-1 (довіреність від 01.11.2015), директора ТОВ Формат плюс - ОСОБА_7 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті Реконструкція нежитлового приміщення № 4 (перукарня) на вул. Шота Руставелі, 15 у Печерському районі м. Києва .

За результатами проведеної перевірки встановлено, що Департамент зареєстрував декларацію про початок виконання будівельних робіт: Реконструкція нежитлового приміщення № 4 (перукарня) за адресою: вул. Шота Руставелі, 15 у Печерському районі м. Києва від 22.01.2016 № КВ 083160220989.

Відповідно до інформації зазначеної в декларації про початок виконання будівельних робіт від 22.01.2016 № КВ 083160220989:

- замовник будівництва - ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1);

- генеральний підрядник - ТОВ Науково-реставраційна виробнича фірма Реставрація :

- відповідальною особою, за здійснення технічного нагляду визначено ОСОБА_8 (сертифікат Серія АТ № 004649;

- відповідальною особою, за здійснення авторського нагляду та головний архітектор проекту визначено - ОСОБА_2 (сертифікат серія АР № 000887);

- проектна документація розроблена ТОВ Формат плюс (код ЄДРПОУ 33055890) та затверджена замовником (наказ від 30.12.2015).

Відповідно до документації, наданої представником замовника будівництва, нежитлове приміщення № 4 (в літ. Б) на вул. Шота Руставелі, 15 у місті Києві, загальною площею 126,7 кв.м. згідно договору купівлі-продажу від 22.01.2003 № 148 належить Виробничому кооперативу Наука-1 , директорок якого є ОСОБА_5.

Відповідно до інформації зазначеної у вищезазначеній декларації загальна площа будівлі відповідно до проектної документації - 215,2 кв.м.

Загальна площа вищевказаного нежитлового приміщення (відповідно до договору купівлі-продажу - 126,7 кв.м.

Загальна площа нежитлового приміщення відповідно до розробленої проектної документації складає - 108,6 кв.м.

За результатами перевірки виявлено наступні порушення:

- згідно експлікації приміщень проекту Реконструкції нежитлового приміщення № 4 (перукарня) на вул. Шота Руставелі, 15 у Печерському районі м. Києва площа приміщень горища (приміщення перукарні) становить - 52,2 кв.м. та включена в загальну площу об'єкта будівництва, що суперечить вимогам ДВН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення , а саме: площа горища до загальної площі будинків не включається, чим порушено додаток В.4 (обов'язкові правила підрахунку площі квартири у житловому будинку і гуртожитку, площі житлового будинку, площі приміщень, площі забудови, будівельного об'єму, поверховості житлового будинку та перелік обов'язкових техніко-економічних показників ДБН В.2.2-15-2008, ч.1 ст.31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Також встановлено, що замовником будівництва відповідно до вищезазначеної декларації зазначено фізичну особу ОСОБА_5, який є директором Виробничого кооперативу Наука-1 . Фактично, власником нежитлового приміщення № 4 (в літ. Б ) на вул. Шота Руставелі, 15 являється Виробничий кооператив Наука-1 (юридична особа).

За результатами проведеної перевірки та відповідно до п. п. 16. 17 Порядку № 553, посадовою особою Департаменту складено акт перевірки від 03.03.2016 дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Також 03.03.2016 головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м.Києві ОСОБА_9 винесено припис про зупинення виконання будівельних робіт. Вказано, усунути виявлені порушення до 31.03.2016.

За допущенні правопорушення, посадовою особою Департаменту винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.03.2016 № 56/16/10/26-27/1703/02/4, відповідно до якої на Товариство з обмеженою відповідальністю Формат Плюс (код ЄДРПОУ 33055890) за вчинення правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності , накладено штраф у розмірі 124 020 грн.

Не погоджуючись з даною постановою позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд зауважує на таке.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , Законом України Про архітектурну діяльність , Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною 2 ст. 8 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності №877-V визначено, що органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов врегульована Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553.

Як встановлено ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.4 ст. 5 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності : Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу .

Однак, як зазначалось раніше, і це підтверджується матеріалами справи (Т.2, а.с.35-67) ДАБІ було проведено не планові, а позапланові перевірки, проведення яких врегульовано ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності . Більш того, в адміністративному позові поданому 27 жовтня 2017 Товариство вказувало на вид перевірки як на позапланову (т.1, а.с. 3).

Частина 1 стаття 6 наведеного вище Закону передбачає, серед інших підстав, проведення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю): …виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Відповідно до п. 12, п. 13 Порядку № 533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва та посадові особи інспекції під час його здійснення зобов'язані, зокрема, ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

При цьому, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час його здійснення, за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, подавати свої пояснення, зауваження або заперечення до акту перевірки.

Крім того п.п. 16-20 Порядку № 533 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акту перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акту та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Оскільки від отримання акту перевірки, припису та протоколу, представник позивача відмовився, контролюючим органом було вчинено дії по направленню акту, припису та протоколу рекомендованим листом з повідомленням про вручення від 17.03.2016 на адресу позивача.

Втім, зазначені документи відповідачем помилково було направлено не на позивача - ПП Формат Плюс , а на іншу особу - ТОВ Формат Плюс , що й зумовило повернення вказаної поштової кореспонденції, як не врученої, до контролюючого органу.

Зазначені обставини підтверджуються рекомендованою поштовою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення № Р 0113324322140.

В цей же день, 17.03.2016, за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 56/16/10/26-27/1703/02/4, якою ТОВ Формат плюс визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 частини 1 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф в розмірі 124 020 (сто двадцять чотири тисячі двадцять) гривень.

Аналогічним чином, постанову про накладення штрафу відповідачем було помилково направлено не на позивача - ПП Формат Плюс , а на іншу особу - ТОВ Формат Плюс , що також зумовило повернення вказаної поштової кореспонденції (№ Р 0113324168671), як не врученої.

В подальшому, 27.04.2017, в зв'язку з поверненням до контролюючого органу поштової кореспонденції, останнім направлено зазначені акти індивідуальної дії на ПП Формат Плюс , які отримано позивачем в травні 2017 року, про що позивач зазначає в позовній заяві.

Дійсно, суд погоджується з доводами позивача про те, що в даному випадку, помилка суб'єкта владних повноважень в зазначені організаційно-правової форми юридичної особи-адресата, стала причиною не отримання позивачем протоколу та постанови про накладення штрафу в березні-квітні 2016 року.

Разом з цим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача, що полягає у не врученні, у встановлений законом строк, ПП ФОРМАТ ПЛЮС протоколу від 03.03.2016 та постанови №56/16/10/26-27/1703/02/4 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.03.2016, адже позивачем з посиланням на належні та допустимі докази не обґрунтовано порушення майнових або інших прав внаслідок отримання протоколу та постанови в травні 2017/

Відповідно до ч. 8 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Як зазначалося вище, проектна документація розроблена ТОВ Формат Плюс під керівництвом головного архітектора проекту ОСОБА_2 та затверджена замовником наказом від 30.12.2015.

Відповідно до документації, наданої представником замовника будівництва, нежитлове приміщення № 4 (в літ. Б) на вул. Шота Руставелі, 15 у місті Києві, загальною площею 126,7 кв.м. згідно договору купівлі-продажу від 22.01.2003 № 148 належить Виробничому кооперативу Наука-1 , директорок якого є ОСОБА_5.

Згідно даних наведених у зазначеній декларації загальна площа будівлі відповідно до проектної документації - 215,2 кв.м. загальна площа вищевказаного нежитлового приміщення відповідно до купівлі-продажу 126,7 кв.м. Загальна площа вищевказаного нежитлового приміщення відповідно до розробленої проектної документації складає 108,6 кв.м.

Суд відхиляє доводи представника позивача про неправомірне застосування відповідачем норм ДБН, в рамках спірних правовідносин, з урахуванням наступного.

Відповідач є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Посадові особи ДАБІ мають відповідну спеціальні знання та компетенцію для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Питання щодо застосування/не застосування норм ДБН В.2.2-15-2005 не може бути вирішено судом, оскільки останній керується знаннями в галузі права та не володіє спеціальними знаннями в галузі застосування відповідних ДБН.

Натомість, при оцінці відповідності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд керується оцінкою доказів, що надані сторонами, за своїм внутрішнім переконанням.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.1,2 ст.73 КАС України). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1 ст.77 КАС України). Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення (ч.1 ст.104 КАС України).

Поміж тим, як слідує з матеріалів справи позивач правом звернення до експертної установи не скористався та відповідно суду висновку експерта не надав. Під час розгляду справи не було заявлено клопотань про призначення судової експертизи в галузі архітектури та будівництва

За таких обставин, доводи позивача про неналежність застосування ДАБІ норм ДБН, є лише припущення, без відповідного підтвердження належними та допустимими доказами.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем на момент проведення перевірки наведено недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ 083160220989 від 22.01.2016 у частині зазначення загальної площі будівлі відповідно до проектної документації - 215 кв.м., чим порушено висоти ч.8 ст.36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

З огляду на зазначене, підстави для скасування оскаржуваних постанов відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення на користь позивача судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 72, 77, 94, 241-246 КАС України, суд -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову Приватного паідприємства Формат Плюс (02002, м.Київ, вул.Луначарського, буд.24, кв.368) - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. 295 -297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII Перехідні положення цього Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 20 листопада 2018 року.

Головуючий суддя Р.О. Арсірій

Судді В.А. Кузьменко

О.П. Огурцов