Постанова

від 13.11.2018 по справі 676/1036/17

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 676/1036/17

Провадження № 22-ц/4820/250/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Купельського А.В., Ярмолюка О.І.,

секретаря: Кошельника В.М.,

учасники справи: представник відповідача Кудла І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 серпня 2018 року (суддя - Бондар О.О.) за позовом ОСОБА_5 до Комунальної установи Госпрозрахункове проектно-виробниче бюро при Департаменті містобудування та архітектури Кам'янець-Подільської міської ради, третя особа Департамент містобудування та архітектури Кам'янець-Подільської міської ради про стягнення заборгованості по заробітній платі,

в с т а н о в и в:

У лютому 2017 року ОСОБА_5, звертаючись до суду із зазначеним позовом, просила суд стягнути з відповідача на її користь 3441 грн., та компенсацію за затримку розрахунку про звільненні виходячи з її середньоденної заробітної плати починаючи з 01.05.2013 року по день фактичного розрахунку.

Під час розгляду справи ОСОБА_5 подала заяву про уточнення позовних вимог, просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі - 2924 грн. 09 коп., вихідну допомогу при звільненні - 1147 грн., та компенсацію за затримку розрахунку при звільненні починаючи з 01.05.2013 року по день фактичного розрахунку.

Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 14 серпня 2018 року провадження по справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 516 грн. 91 коп. закрито, в зв'язку з відмовою позивача від позовних вимог в цій частині.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_5 зазначала, що наказом 38 від 25.04.2008 року була призначена на посаду головного бухгалтера, а наказам №3 від 16.08.2010 року - в.о. начальника Госпрозрахункової комунальної власності топографо-геодезичної служби при управлінні містобудування та архітектури Кам'янець-Подільської міської ради ( Геослужби ). Рішенням сесії Кам'янець-Подільської міської ради від 18.12.2012 року №21 Госпрозрахункову комунальної власності топографо-геодезичну службу при управлінні містобудування та архітектури Кам'янець-Подільської міської ради реорганізовано шляхом приєднання до Комунальної установи Госпрозрахункове проектно-виробниче бюро при Департаменті містобудування та архітектури Кам'янець-Подільської міської ради. Наказом директора Департаменту містобудування та архітектури Кам'янець-Подільської міської ради №5 від 24.04.2013 року позивач була звільнена з роботи з 30.04.2013 року на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. Пунктом 2 наказу №5 від 24.04.2013 року передбачено, в зв'язку з звільненням з роботи ОСОБА_5 - виплатити їй вихідну допомогу в розмірі середньомісячної зарплати та погасити кредиторську заборгованість із заробітної плати згідно діючого законодавства. В день звільнення до теперішнього часу розрахунок по заробітній платі з позивачем не проведено.

За таких обставин просила суд задовольнити її позовні вимоги.

Ухвалою від 09.03.2017 року, судом до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача було залучено Департамент містобудування та архітектури Кам'янець-Подільської міської ради.

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 листопада 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з Комунальної установи Госпрозрахункове проектно-виробниче бюро при департаменті містобудування та архітектури Кам'янець-Подільської міської ради на користь ОСОБА_5 заборгованість по заробітній платі в сумі 2924 грн. 09 коп., вихідну допомогу в розмірі 1147 грн. 00 коп., компенсацію за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 1000 грн. 00 коп., разом 5071 грн. 09 коп.

Вирішено питання по судовому збору. Рішення в частині стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить змінити рішення суду в частині стягнення розміру компенсації за затримку розрахунку при звільненні та стягнути з відповідача на її користь компенсацію за затримку розрахунку при звільненні з 01.95.2013 року по день ухвалення рішення суду в повному обсязі, без застосування принципу співмірності, що було зроблено судом першої інстанції.

В обґрунтування скарги зазначала, що суд вирішуючи позовну вимоги про стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні застосував принцип співмірності та зменшив розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до 1000 грн., посилаючись при цьому на позицію висловлену Верховним судом України при розгляді справи №6-837цс15. Таке посилання суду вважає помилковим, оскільки правові висновки у вказаній справі зроблені за інших обставин справи, а саме суд прийшов до висновку про часткове задоволення вимог працівника про виплату належних йому при звільненні сум у строки, передбачені ст.116 КЗпП України.

Водночас, зазначає, що у разі задоволення судом вимоги позивача щодо розміру належних йому при звільненні сум у повному обсязі, підстав для застосування принципу співмірності та зменшення розміру відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні у суду немає.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_5, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Суд постановив рішення на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, та вірно дійшов висновку про право суду зменшити розмір середнього заробітку за час затримки виплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України. Крім того, зазначає, що апелянт, відповідно до наказу обіймала посаду головного бухгалтера, в.о. начальника Геослужби та відповідальність стосовно своєчасності виплати заробітної плати була покладена саме на неї.

Апелянт ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Представник Комунальної установи Госпрозрахункове проектно-виробниче бюро при Департаменті містобудування та архітектури Кам'янець-Подільської міської ради Кудла І.А. в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила її відхилити.

Представник третьої особи Департаменту містобудування та архітектури Кам'янець-Подільської міської ради в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги не містять посилань щодо неправильності рішення суду в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 2924,09 грн., вихідної допомоги при звільненні в розмірі 1147 грн., у зв'язку з чим в цій частині рішення суду першої інстанції апеляційним судом не переглядається.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 05.05.2008 року перебувала у трудових правовідносинах з Госпрозрахунковою комунальної власності топографо-геодезична служба при управлінні містобудування та архітектури Кам'янець-Подільської міської ради, прийнята на посаду головного бухгалтера по переводу з госпрозрахункового проектно-виробничого бюро при управлінні містобудування та архітектури Кам'янець-Подільського міськвиконкому відповідно наказу №8 від 25 квітня 2008 року.

26 серпня 2010 року ОСОБА_5 призначена виконуючою обов'язки начальника Геослужби відповідно наказу №3 від 16.08.2010 року по управлінню.

Наказом №5 від 30.04.2013 року ОСОБА_5 звільнена з посади головного бухгалтера, в.о. начальника Геослужби , в зв'язку з реорганізацією згідно п.1 ст.40 КЗпП України. В зв'язку з звільненням ОСОБА_5 - виплатити їй вихідну допомогу в розмірі середньомісячної зарплати та погасити кредиторську заборгованість із заробітної плати згідно діючого законодавства (а.с.5 т.1).

В день звільнення ОСОБА_5 розрахунок проведено не було, вихідна допомога в сумі 1147 грн.00 коп. виплачена не була.

З копії індивідуальних відомостей про застраховану особу №19881 Пенсійного Фонду України вбачається, що станом на квітень 2013 року єдиний соціальний внесок з заробітної плати позивачки було сплачено.

Судом встановлено, що заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску, який підлягав сплаті з заробітної плати позивача за період з 01 лютого 2013 року по 30 квітня 2013 року в органи пенсійного фонду була сплачена за рахунок особистих коштів начальника департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Кам'янець-Подільської міської ради.

З копії рішення сесії Кам'янець-Подільської міської ради №21 від 18.12.2012 року Про реорганізацію Госпрозрахункової комунальної власності топографо-геодезичної служби при управлінні містобудування та архітектури Кам'янець-Подільської міської ради Хмельницької області шляхом приєднання до комунальної установи Госпрозрахункове проектно-виробниче бюро при департаменті містобудування, архітектури та земельних відносин Кам'янець-Подільської міської ради вбачається, що вирішено реорганізувати Госпрозрахункову комунальної власності топографо-геодезичну службу при управлінні містобудування та архітектури Кам'янець-Подільської міської ради Хмельницької області шляхом приєднання до комунальної установи Госпрозрахункове проектно-виробниче бюро при департаменті містобудування, архітектури та земельних відносин Кам'янець-Подільської міської ради .

Рішенням сесії Кам'янець-Подільської міської ради №17 від 05.03.2013 року Про внесення змін до рішення тридцять шостої сесії міської ради від 18.12.2012 року №21 Про реорганізацію Госпрозрахункової комунальної власності топографо-геодезичної служби при управлінні містобудування та архітектури Кам'янець-Подільської міської ради Хмельницької області шляхом приєднання до комунальної установи Госпрозрахункове проектно-виробниче бюро при департаменті містобудування, архітектури та земельних відносин Кам'янець-Подільської міської ради , вирішено, що Комунальна установа Госпрозрахункове проектно-виробниче бюро при департаменті містобудування, архітектури та земельних відносин Кам'янець-Подільської міської ради є правонаступником по всіх правах і обов'язках Госпрозрахункової комунальної власності топографо-геодезичної служби при управлінні містобудування та архітектури Кам'янець-Подільської міської ради Хмельницької області .

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_5, суд першої інстанції, виходив з того, що на підставі статей 116, 117 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний розраховуватися з працівником у визначені законом строки, сплатити працівникові в день звільнення всі належні суми, а в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу сум, що належать звільненому працівнику, за відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинна виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При цьому суд першої інстанції обрахував середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 79716 грн. 50 коп., та урахувавши частковість задоволення позовних вимог щодо стягнення належних позивачеві при звільненні сум, зменшив розмір відшкодування до 1000 грн.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна.

Відповідно до ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За змістом ст.24 Закону України Про оплату праці , виплата заробітної плати здійснюється за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Абзацом третім пункту 2 розділу II Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100 (далі - Порядок обчислення середньої заробітної плати), встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана ця виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати).

З даних звітів до ПФУ, індивідуальних відомостей ПФУ вбачається, що в березні 2013 року, квітні 2013 року позивачці нарахована заробітна плата по 1147 грн. (а.с.7 т.1). Кількість відпрацьованих робочих днів в квітні 2013 року становить 22 дні, в березні 2013 року - 20 робочих днів.

Період, за який підлягає оплаті середній заробіток за час затримки розрахунку, з 01 травня 2013 року по 14 серпня 2018 року в межах заявлених позивачем позовних вимог, становить 1384 робочих днів. При цьому, середньоденний заробіток становить 54,62 грн. (2294?42). Відповідно, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що підлягає стягненню складає 75594 грн. (54,62?1384).

Крім того, згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, установивши під час розгляду справи про стягнення середнього заробітку у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, або якщо він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а в разі непроведення його до розгляду справи - по день прийняття рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

У разі непроведення розрахунку у зв'язку з виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню в повному обсязі, якщо спір вирішено на користь працівника або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. У разі часткового задоволення позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні, беручи до уваги спірну суму, на яку працівник мав право, частку, яку вона становила у заявлених вимогах, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком та інші конкретні обставини справи.

Проте зазначені вимоги закону залишилися поза увагою суду.

Оскільки у справі, яка переглядається, вимоги позивача щодо розміру належних йому при звільненні сум судом задоволено в повному обсязі, а саме судом стягнуто заборгованість по заробітній платі в розмірі 2924,09 грн., вихідну допомогу в розмірі 1147 грн., і саме такі заявлялись позовні вимоги позивача, наявності підстав для застосування принципу співмірності та зменшення розміру відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні, не вбачається.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягає зміні, та стягненню з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 75 594 грн.

Частиною 13 ст.141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. А тому, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір відповідно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1915 грн.56 коп.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 серпня 2018 року змінити в частині розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та судового збору.

Стягнути з Комунальної установи Госпрозрахункове проектно-виробниче бюро при Департаменті містобудування та архітектури Кам'янець-Подільської міської ради на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні 75594 грн.

Стягнути з Комунальної установи Госпрозрахункове проектно-виробниче бюро при Департаменті містобудування та архітектури Кам'янець-Подільської міської ради в дохід держави судовий збір в розмірі 1915 грн. 56 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19 листопада 2018 року.

Судді: Т.О. Янчук

А.В. Купельський

О.І. Ярмолюк