Постанова

від 20.11.2018 по справі 826/10935/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/10935/16 Головуючий суддя першої інстанції: Огурцов О.П., судді: Арсірій Р.О., Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Кузьмишиної О.М. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

за участю:

представника позивача: - Антохової Я.С.,

представника відповідачів: - Павленка С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Аскон на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аскон до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання незаконними та скасування Рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2016 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Аскон звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання незаконними та скасування Рішень, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив:

- рішення (лист) ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві від 17.11.2015 року вих№28604/10/26-58-11-02-18 визнати незаконним і скасувати;

- рішення ГУ ДФС у м. Києві від 22 лютого 2016 року вих..№3883/10/26-15-08-02-14 про результати розгляду первинної скарги визнати незаконними і скасувати;

- рішення ДФС України від 17 травня 2016 року № 10717/6/99-99-08-02-01-15 про результати розгляду скарги визнати незаконними і скасувати;

- зобов'язати ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві включити відомості з поданої ТОВ Аскон (код ЄДРПОУ 21494800) податкової декларації з податку на додану вартість за податковий період календарний місяць жовтень 2015 року, доповнення та додатка 5 до цієї декларації до облікових даних щодо цього товариства у інформаційних базах даних Державної фіскальної служби України.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Державна податкова інспекція у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві при прийнятті рішення (листа) від 17.11.2015 року вих№28604/10/26-58-11-02-18, Головне управління ДФС у м. Києві при прийнятті рішення від 22 лютого 2016 року вих..№3883/10/26-15-08-02-14 про результати розгляду первинної скарги, Державна фіскальна служба України при прийнятті рішення від 17 травня 2016 року № 10717/6/99-99-08-02-01-15 діяли на підставі та в межах норм чинного законодавства.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 12.01.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю АСКОН та Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС в м. Києві було укладено договір про визнання електронних документів № 120120151, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу державної посадкової служби засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

10.11.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю АСКОН направило до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року з додатками, а саме:

- за допомогою засобів поштового зв'язку;

- за допомогою засобів електронного зв'язку через Єдине вікно подання електронної звітності ДФС України.

Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління ДФС в м. Києві листом № 28604/10/26-58-11-02-18 від 17.11.2015 року повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю АСКОН про те, що отримана ДПІ 13.11.2015 року засобами поштового зв'язку податкова декларація з податку на додану вартість за звітний (податковий) період жовтень 2015 року подана всупереч пункту 49.4 статті 49 Податкового кодексу України, а саме: непередбачено подання декларації з податку на додану вартість у паперовому вигляді, у зв'язку з чим зазначена декларація вважається неприйнятою.

Позивачем було подано скарги на рішення №28604/10/26-58-11-02-18 від 17.11.2015 року, за результатами розгляду яких рішеннями Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 3883/10/26-15-08-02-14 від 22.02.2016 року та Державної фіскальної служби України №10717/6/99-99-08-02-01-15 від 17.05.2016 року залишено без змін рішення № 28604/10/26-58-11-02-18 від 17.11.2015 року, а скарги Товариства з обмеженою відповідальністю АСКОН - без задоволення.

Не погоджуючись з рішеннями №28604/10/26-58-11-02-18 від 17.11.2015 року, №3883/10/26-15-08-02-14 від 22.02.2016 року та № 10717/6/99-99-08-02-01-15 від 17.05.2016 року та вважаючи їх незаконними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регламентується положеннями ст. 177 ПК України.

В силу приписів пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 49.1 та п. 49.2 ст. 49 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів декларації в установлені цим Кодексом строки щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 №71-VІІІ (набрав чинності 01.01.2015) були внесені змін до ПК України, зокрема п. 49.4 доповнено абз. 2 такого змісту: Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством .

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Інструкції з підготовки подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом державної податкової адміністрації України 10.04.2008 № 233, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 p. за N320/15011 (далі - Інструкція), платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Пунктом 49.9 ст. 49 ПК України встановлено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою.

Згідно із пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

У відповідності до вимог ст. 50 ПК України, якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Таким чином, податкова декларація вважається прийнятою виключно за умови її відповідності вимогам ст.ст. 48 і 49 ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, 10.11.2015 року позивачем було направлено відповідачу 1 податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року з додатками як за допомогою засобів електронного зв'язку, так і за допомогою засобів поштового зв'язку.

Податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2015 року з додатками, яка була подана позивачем за допомогою засобів електронного зв'язку, була прийнята та зареєстрована за №9229931868 , що підтверджується наданим відповідачем-3 скріншотом робочого столу з податковою інформацією стосовно ТОВ "АСКОН".

У той же час, податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, яка була подана за допомогою засобів поштового зв'язку, не була прийнята відповідачем-3, оскільки не передбачено подання декларації з податку на додану вартість у паперовому вигляді, крім того, податкова звітність з податку на додану вартість за жовтень 2015 року вже була прийнята та зареєстрована в базі даних податкового органу.

У зв'язку з чим, Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління ДФС в м. Києві листом № 28604/10/26-58-11-02-18 від 17.11.2015 повідомила позивача про те, що податкова декларація з податку на додану вартість за звітний (податковий) період жовтень 2015 року подана всупереч пункту 49.4 статті 49, статті 50 Податкового кодексу України та вважається не прийнятою.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС в м. Києві щодо відмови у прийнятті податкової звітності оформленні листом (рішенням) № 28604/10/26-58-11-02-18 такими, що вчинені в межах та на підставі норм чинного законодавства.

Щодо позовних вимог про визнання незаконними та скасування рішень Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 3883/10/26-15-08-02-14 від 22.02.2016 року та Державної фіскальної служби України № 10717/6/99-99-08-02-01-15 від 17.05.2016 року, якими залишено без змін рішення №28604/10/26-58-11-02-18 від 17.11.2015 року, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 56.2 статті 56 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Пунктами 56.3, 56.8 ст. 56 ПК України передбачено, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня, який розглядає скаргу та зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення і надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Форма та зміст такого визначається відповідно до Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21 жовтня 2015 року N 916, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2015 р. за № 1617/28062.

Проаналізувавши зміст оскаржуваних рішень ГУ ДФС в м. Києві та ДФС України, прийнятих в порядку адміністративного оскарження, колегія суддів вважає їх такими, що відповідають вимогам податкового законодавства, постановлені у порядку та строки, визначені ПК України з дотриманням процедури та порядку їх прийняття.

При цьому, варто наголосити, що фактично дані рішення ГУ ДФС в м. Києві та ДФС України є похідними від рішення ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві, законність та обґрунтованість якого знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Колегія суддів також вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві включити відомості з поданої податкової декларації з ПДВ за податковий період календарний місяць жовтень 2015 року, доповнення та додатка 5 до цієї декларації, до облікових даних ТОВ АСКОН у інформаційних базах даних ДФС України, оскільки дана вимога також є похідною від визнання незаконним та скасування спірного рішення ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві та прямо випливає з його законності/протиправності. З огляду на законність вказаного рішення самі по собі нівелюються підстави для зобов'язання включення цих відомостей до відповідних баз даних ДФС України.

Одночасно колегія суддів бере до уваги реєстрацію податкової декларації з ПДВ за жовтень 2015 року з додатками за допомогою засобів електронного зв'язку через Єдине вікно подання електронної звітності ДФС України, що фактично свідчить про відсутність порушення права позивача на реєстрацію даної податкової звітності у податковому органі.

Колегія суддів також вважає необґрунтованими посилання апелянта на ігнорування судом першої інстанції доводів позову про те, що:

1) відповідачі не є контролюючими органами в розумінні п. 41.1 ст. 41 ПК України;

2) ГУ ДФС та ДФС України не уповноважені законом розглядати будь-які скарги в порядку адміністративного оскарження;

3) податкова декларація не може подаватися в електронній формі;

4) податкова декларація у іншій, ніж письмова, формі не може мати юридичної сили, оскільки електронна форма не затверджена;

5) про вважання задоволеними в силу закону поданих позивачем до ГУ ДФС та до ДФС України скарг в порядку адміністративного оскарження, адже дані твердження не обґрунтовані з посиланням на приписи законодавства, а тому розцінюються як суб'єктивні твердження.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Аскон - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2017 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 310, 316, 321, 322, 325, 329, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Аскон - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: О.М.Кузьмишина

С.Б. Шелест

Повний текст виготовлено 20 листопада 2018 року.

v