Постанова

від 15.11.2018 по справі 813/3448/17

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/140/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Чопко Ю.Т.,

представника позивача Холявки І.Я.,

представника відповідача Робейко А.А.,

розглянувши у судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року у справі № 813/3448/17 (рішення ухвалено в м. Львові, суддею Гавдик З.В., рішення складено в повному обсязі 30.07.2018) за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю С-Компані про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків,

в с т а н о в и в:

ГУ ДФС у Львівській області 05.10.2017 звернулося в суд із адміністративним позовом до ТзОВ С-Компані , в якому просило застосувати арешт коштів на рахунках ТзОВ С-Компані , що знаходяться на рахунках цього платника податків у банківських установах.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ГУ ДФС у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що реалізація контролюючого органу права на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунки платника податків у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, в тому разі, якщо контролюючим органом визнано за необхідне застосувати адміністративний арешт як майна платника податків, відмінного від коштів, так і коштів на рахунку такого платника податків. Відтак, апелянт вважає, що ГУ ДФС у Львівській області повністю дотримано вимоги Податкового кодексу України та порядку звернення до адміністративного суду з позовом.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши підстави для апеляційного перегляду відповідно до доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що 21.09.2017 Головним управління ДФС у Львівській області видано наказ № 4252 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ С-КОМПАНІ з питань взаєморозрахунків із ТОВ Топ Актив за січень 2017 року, ПП Адітум Маркет за квітень 2017 року, ТОВ Львівська пивна компанія за період травень - червень 2017 року, ПП МП Трейд за період січень-квітень 2017 року, ТОВ СКС за період травень 2017 року, ТзОВ УДК за період травень - червень 2017 року, ТОВ Агромат - Інвест за період травень 2017 року, ТОВ Стайл Біг Інвест за період травень 2017 року, ТОВ ОСОБА_5 Хаус за період травень 2017 року, ТОВ Фрутарія за період травень - червень 2017 року, ТОВ Прайд Індастрі за період квітень 2017 року, ТОВ Бізнес ОСОБА_6 за період квітень 2017 року, ТОВ Брасів ЛТД за період травень 2017 року, ТОВ Весткапітал за період травень 2017 року, ТОВ Тріумф-СК за період травень 2017 року, ТОВ Зоря Трейд за період травень 2017 року, ТОВ Фрутта ОСОБА_5 Торг за травень 2017 року, ТОВ Мега Стар за травень 2017 року.

21.09.2017 Головним управління ДФС у Львівській області виписано направлення на перевірку.

22.09.2017 Головним управління ДФС у Львівській області складено акт № 455/13-01-14-10 відмови від допуску до проведення перевірки.

29.09.2017 позивачем прийнято Рішення № 218/13-01-14-10 про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ТОВ С-Компані , що перебуває (розміщене, зберігається) у м. Львів, вул. Кульпарківська, 230.

У зв'язку із недопуском відповідачем контролюючого органу до проведення перевірки, позивач звернувся до суду із даним позовом про застосування арешту коштів на рахунках товариства.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган, у разі його недопуску платником податків до проведення перевірки, може звернутися до суду з вимогою виключно про арешт майна платника податків або ж з поданням щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, що в даному випадку не дотримано.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Адміністративний арешт майна врегульовано статтею 94 Податкового кодексу України, за пунктом 94.1 якої це є винятковий спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Відмова платника податків від проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу є окремою підставою застосування адміністративного арешту майна, про що зазначено у пункті 94.2.3 пункту 94.2 цієї статті. За положеннями пункту 94.5 арешт майна може бути повним або умовним.

Арешт коштів на рахунках платника податків є спеціальною складовою загального арешту майна, який відрізняється виключною процедурою його застосування, та є можливим лише у разі існування арешту майна, застосованого відповідно до положень пунктів 94.2, 94.5 статті 94 Податкового кодексу України. Не підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків в судовому порядку унеможливлює право податкового органу на звернення до суду з позовом про застосування арешту коштів на рахунках відповідача.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № К/9901/1695/18 (813/2316/17).

Відповідно до п. 94.10 ст. 94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).

Колегія суддів зазначає, що п.п. 94.19.1 п. 94.1 ст. 94 ПК України передбачено припинення адміністративного арешту майна платника податків у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10 ПК України, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Отже, враховуючи вимоги ст. 94 ПК України, які визначають арешт коштів на рахунках платника податків у якості складової загального арешту майна, що відрізняється виключно процедурою застосування, а тому застосування арешту коштів є можливим лише у разі існування арешту майна, застосованого згідно з п. 94.2 ст. 94 ПК України.

На момент розгляду цієї справи позивач не надав доказів на підтвердження існування арешту майна.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач звернувся до суду з позовом про накладення арешту на кошти не у зв'язку з наявністю у відповідача податкового боргу та відсутністю майна для погашення такого боргу, а у зв'язку з не допуском працівників контролюючого органу до проведення перевірки. Будь-яких доказів того, що на час виникнення спірних правовідносин у відповідача був податковий борг позивач не надав.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстави для застосування податковим органом арешту коштів платника податків на рахунках, через що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, відтак задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року у справі № 813/3448/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Д. М. Старунський судді В. М. Багрій А. І. Рибачук Повне судове рішення складено 20.11.2018