Рішення

від 09.11.2018 по справі 923/657/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2018 року м. Херсон Справа № 923/657/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі судового засідання Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі

позивача: Новокаховської міської ради Херсонської області (74900, Херсонська обл., м. Нова Каховка, пр. Дніпровський, 23, код ЄДРПОУ 33358194)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельна компанія "Сінтекс", ЛТД" (м. Херсон, вул. Ладичука, буд. 68-б, код ЄДРПОУ 22740909)

про стягнення збитків на суму 919 362 грн.74 коп.

за участю учасників судового процесу:

від прокуратури: прокурор Волкова Н.М., посвідчення № 046508 від 29.03.2017;

від позивача: ОСОБА_1Ю, представник, довіреність № 29/04 від 03.01.2018;

від відповідача: ОСОБА_2, адвокат, ордер ХС № 113430 від 18.09.2018, договір про надання правничої допомоги від 17.09.2017.

Керівник Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Новокаховської міської ради Херсонської області (позивач) звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельна компанія "Сінтекс", ЛТД" (відповідач), яким просить стягнути збитки у сумі 919362,74 грн.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, однак, вважає, що позовні вимоги мають бути обґрунтовані нормами ст. 1212 ЦК України. У зв'язку з цим просить суд застосувати при розгляді справи саме цю норму законодавства.

Відповідач не визнав позовних вимог, заперечував та доводив наступне.

Відповідач погоджується з частиною наведених позивачем обставин, а саме: факту наявності права власності на вказаний об'єкт нерухомості, який підтверджується свідоцтвом від 18 червня 2013 року та тією обставиною, що на цей час власником земельної ділянки є Новокаховська міська рада.

З іншими обставинами відповідач не погоджується, оскільки наведені позивачем обставини не відповідають дійсним обставинам справи та характеру правовідносин, що склались між сторонами, виходячи з наступного.

Відповідач доводить, що вказана позивачем обставина наявності користування земельною ділянкою як попереднім власником нерухомого майна, так і новим (відповідачем) та необхідність застосування правових наслідків визначених ч.2 ст.120 ЗК України не відповідає дійсним обставинам справи.

Відповідач зазначив, що ще 23 лютого 2015 року Виконавчий комітет Новокаховської міської ради своїм листом Про надання інформації відповідача було повідомлено, що вказана земельна ділянка знаходилась в оренді у ВАТ Новокаховський маслозавод , однак право оренди зазначеному підприємству було припинено рішенням міської ради від 13 серпня 2013 року №1210, відповідно до ст.141 Земельного кодексу України у зв'язку з систематичною несплатою орендної плати.

Також було повідомлено, що вказана земельна ділянка є сформованою та належить до земель комунальної власності.

Відповідач доводить, що на підставі вищевикладених фактів право користування земельною ділянкою у формі оренди у попереднього власника було припинено, що виключає правові наслідки, передбачені саме ч.2 ст.120 Земельного кодексу України щодо переходу права користування земельної ділянки.

Починаючи з квітня 2015 року відповідач звертаються до позивача з проханням реалізувати своє право на отримання у власність земельної ділянки на умовах викупу, яка розташована під належним відповідачу нерухомим майном, однак кожного разу останній отримує необґрунтовані відмови.

Так, він звертався 20 квітня 2015 року, 28 березня 2016 року, 17 травня 2016 відповідач пояснив, 08 серпня 2016 року, однак отримував відмову від Новокаховської міської ради листами, яку вважає безпідставною.

Відповідач зазначив, що вкотре він 13 березня 2017 року звернувся до позивача з заявою про викуп вказаної земельної ділянки, на що рішенням сесії позивача №821 від 25 травня 2017 року було отримано відмову з тих самих підстав.

Не погодившись з вказаним рішенням позивача, відповідач звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом, у якому просив визнати незаконним та скасувати рішення 30-ї сесії 7-го скликання від 25 травня 2017 року Новокаховської міської ради, в частині відмови Товариству з обмеженою відповідальністю Сінтекс ЛТД у наданні дозволу на викуп земельної ділянки площею 2,1569 га, яка знаходиться під майновим комплексом харчової промисловості, розташованого за адресою: Херсонська область, м.Нова Каховка, пр-т Дніпровський, 18 (кадастровий номер 6510700000:02:011:0037) та зобов'язати відповідача розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Сінтекс ЛТД про викуп земельної ділянки площею 2,1569 га, яка знаходиться під майновим комплексом харчової промисловості, розташованого за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, пр-т Дніпровський, 18 (кадастровий номер 6510700000:02:011:0037) на найближчому пленарному засіданні, який був у повному обсязі задоволений рішенням від 15 травня 2018 року.

Відповідач доводить, що, його дії не є протиправними, а позивач постійно без будь-якого законного обґрунтування відмовляє у реалізації власником нерухомого майна на отримання у власність земельної ділянки, яка знаходиться під його нерухомістю, та штучно створює умови для звернення до суду з позовами про стягнення начебто упущеної вигоди.

Ухвалою від 20.07.2018 судом відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 19.09.2018 у відповідності до ст.ст. 120, 177, 183, 216, 234 ГПК України підготовче провадження було продовжено на 30 днів.

Ухвалою від 10.10.2018 закрито підготовче провадження та призначена справа до розгляду по суті на 17.10.2018.

В судовому засіданні 17.10.2018 була оголошена перерва. У судовому засіданні 09.11.2018 прийнято рішення за результатами розгляду справи та оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Вивчивши матеріалами справи, заслухавши прокурора та представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

ТОВ Торгівельна компанія "Синтекс" ЛТД придбало на прилюдних торгах комплекс нежитлових виробничих будівель та споруд маслозавод розташованого за адресою пр. Дніпровський, 18, м. Нова Каховка, Херсонська область, що підтверджується свідоцтвом, виданим на підставі акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки та посвідченим приватним нотаріусом Новокаховського міського нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_3 18.06.2013, зареєстрованого за реєстровим №1652 та того ж дня зареєстрованого у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Виконавчим комітетом Новокаховської міської ради 26.05.2017 направлено листа ТОВ ТК Сінтекс ЛТД з метою оформлення у користування земельної ділянки загальною площею 2,1569 га з кадастровим номером 6510700000:02:011:0037, у зв'язку із тим, що на земельній ділянці розташовано об'єкт нерухомого майна - комплекс нежитлових будівель та споруд маслозаводу.

У відповідності до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6503848142018 від 22.05.2018 площа земельної ділянки для обслуговування споруд становить 2,1569 га., ця ж площа зазначена й у договорі оренди земельної ділянки від 15.10.2008 з колишнім власником нерухомого майна, розташованого на цій земельній ділянці.

Однак, договір оренди укладений не був, оскільки ТОВ ТК Сінтекс ЛТД мало намір викупити земельну ділянку.

Відповідно до інформації Новокаховської міської ради Херсонської області станом на 05.03.2018 договір оренди землі з ТОВ ТК Сінтекс ЛТД не укладений, що підтверджено інформацією від 05.03.2018, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно жодної інформації про державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно договору оренди не міститься.

Відповідно до відповіді Новокаховської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області №1173/10/21-02-07-018 від 30.05.2018 по ТОВ торгівельна компанія Сінтекс ЛТД з 2013 року та станом на 30.05.2018 відсутня плата за землю по даному суб'єкту господарювання. Відповідно до інформації Новокаховської міської ради Херсонської області станом на 04.05.2018 ТОВ ТК Сінтекс ЛТД плата за землю чи орендна плата не здійснюється.

Тобто, земельна ділянка продовжує використовуватися ТОВ ТК Сінтекс ЛТД без правовстановлюючих документів та безоплатно.

У зв'язку з цим, на думку прокурора, завдаються збитки територіальній громаді м. Нова Каховка, оскільки орендна плата до місцевого бюджету не надходить.

На підставі даних обставин, керівник Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області звернувся до суду з позовною заявою про стягнення збитків з відповідача на суму 919 362 грн.74 коп.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує нормами ст.22 ЦК України, ст.14 Податкового кодексу України, ст.ст. 125, 156, 157 ЗК України, Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою КМУ № 284 від 19.04.1993.

Звернувшись до суду з позовною заявою, Прокурор доводить, що необхідність захисту порушених інтересів держави є підставою для звернення прокурора до суду в інтересах Новокаховської міської ради.

Згідно із ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною першою статті 23 Закону України Про прокуратуру визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У відповідності до ч. 6 ст. 23 Закону України Про прокуратуру під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом звертатися до суду з позовом (заявою, поданням), брати участь у розгляді справи тощо.

Відповідно до ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках в прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обгрунтовуює , в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Згідно з рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту. При цьому органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, можливо розуміти як орган державної влади, так і орган місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 2 ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Таким чином і з огляду на зазначену норму Закону прокурор може заявити позов в інтересах держави, який виражається в інтересах частини українського народу - членів територіальної громади, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює саме орган місцевого самоврядування, хоча він, цей орган, навпаки покликаний ці інтереси захищати.

Такий підхід узгоджується з Європейською хартією місцевого самоврядування 1985 року (ратифікована Законом України №452/97-ВР від 15.07.1997), яка передбачає, що органи місцевого самоврядування при вирішенні відповідної частини публічних (суспільних) справ діють під власну відповідальність в інтересах місцевого населення, й у правовій системі держав-учасниць, зокрема у сфері адміністративного контролю за органами самоврядування, має забезпечуватись співмірність (баланс) між заходами контролю та важливістю інтересів, які контролюючий орган має намір захищати.

Місцевий бюджет Новокаховської міської ради відповідно до ст.5 Бюджетного кодексу України є місцевим бюджетом та входить до складу бюджетної системи України.

Частиною 1 статті 62 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування дохідну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. У випадках, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету, держава вилучає із місцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку в порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

За таких обставин, відмова від укладання договору оренди земельної ділянки і, як наслідок, несплата відповідачем плати за користування земельною ділянкою (орендної плати) є порушенням інтересів держави, оскільки впливає на ненадходження значних коштів до місцевого бюджету та перешкоджає їх подальшому використанню для забезпечення завдань і функцій держави та місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Встановлено, що фактично власником земельної ділянки є Новокаховська міська рада, що підтверджується витягом із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, яка від імені територіальної громади м. Нова Каховка виконує повноваження власника комунального майна - земель віднесених до комунальної власності.

Таким чином, органом уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, є Новокаховська міська рада, яка, незважаючи на користування земельною ділянкою ТОВ ТК Сінтекс ЛТД без належних правовстановлюючих документів та без плати за користування земельною ділянкою ще з 2013 року, не вжила заходів щодо нарахування збитків за користування земельною ділянкою та стягнення їх в судовому порядку, що свідчить про неналежне виконання вказаним органом місцевого самоврядування своїх повноважень.

Підтвердженням цього факту є лист Новокаховської міської ради №17/1669 від 02.05.2018, яким орган місцевого самоврядування просить Новокаховську місцеву прокуратуру вжити заходи представницького характеру.

Прокурор доводив, що під час вивчення матеріалів, встановлено, що 15.10.2008 між Новокаховською міською радою та попереднім власником нерухомого майна -відкритим акціонерним товариством Новокаховський маслозавод був укладений договір оренди щодо оренди цієї земельної ділянки загальною площею 2,1569 газ кадастровим номером 6510700000:02:011:0037.

У відповідності до п.8 договору строк дії становить 10 років, тобто на момент набуття права власності договір із попереднім власником був чинний.

Із п.9 цього договору слідує, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі.

На думку прокурора, при розрахунку збитків, завданих за фактичне землекористування обчислюється слід виходити із розміру 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно зі статтею 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Прокурор доводить, що виходячи зі змісту статті 120 ЗКУ, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі. Водночас виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас зі змісту статті 125 ЗКУ випливає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Прокурор доводить, що за положенням статті 125 ЗК, новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

На думку прокурора, з моменту виникнення права власності на вищезазначене нерухоме майно у відповідача виник обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під нежитловими будівлями.

Прокурор доводе, що з аналізу норм, на які він посилається, вбачається, що користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено.

На думку прокурора, системний аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє зробити висновок, що у випадку неукладення договору оренди, суперфіцію або інших правочинів, як правових підстав для користування земельною ділянкою з вини користувача настають правові наслідки, передбачені статтею 157 ЗК України та Порядком.

Прокурор доводить, що Рішенням виконавчого комітету Новокаховської міської ради №72 від 19.03.2018 Про створення комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам на території міста ОСОБА_4 та Новокаховської міської ради утворено комісію з питань визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території міста ОСОБА_4 та Новокаховської міської ради.

22.03.2018 комісією з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам складено акт, відповідно до якого розмір збитків, нанесених територіальній громаді міста ОСОБА_4, в особі Новокаховської міської ради, у вигляді неодержаного доходу, якій міг би одержати власник земельної ділянки, але не одержав внаслідок її зайняття ТОВ ТК Сінтекс ЛТД та використання без правовстановлюючих документів становить 919362,74 грн. та розрахований у відповідності до періоду з 01.06.2015 по 31.05.2018 з врахуванням площі земельної ділянки, що складає 2,1569 га.

Прокурор доводив, що ставка орендної плати для нарахування збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів визначалася у відповідності до рішень Новокаховської міської ради №1936 від 05.02.2015 Про ставки орендної плати за землю на території міста ОСОБА_4 на 2015- 2016 роки та №874 від 13.07.2017 Про ставки орендної плати за землю на території міста ОСОБА_4 на 2018 рік .

Прокурор зазначив, що виконавчим комітетом Новокаховської міської ради рекомендованим листом 18 квітня 2018 р. направлено ТОВ ТК Сінтекс ЛТД (за місцем державної реєстрації: м. Нова Каховка, вул. Ладичука, 68-6) для виконання акту № 01-18 від 22.03.2018 комісії з питань визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, однак станом на 04.05.2018 збитки підприємством Новокаховській міській раді не відшкодовані.

Прокурор прийшов до висновку, що збитки в сумі 919362,74 гривень заподіяні внаслідок користування ТОВ ТК Сінтекс ЛТД земельною ділянкою без правовстановлюючих документів підлягають відшкодуванню територіальній громаді в особі Новокаховської міської ради.

Несплата коштів (орендної плати) за користування відповідачем земельною ділянкою завдає суттєвої шкоди інтересам держави, перешкоджає сам своєчасному та повному виконанню прибуткової частини місцевого бюджету.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи ТОВ Торгівельна компанія "Сінтекс" ЛТД є власником придбаного на прилюдних торгах комплекс нежитлових виробничих будівель та споруд маслозаводу, що розташовані за адресою пр. Дніпровський,18, м. Нова Каховка, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію права власності на будівлі та споруди , свідоцтвом на право власності від 18.06.2013.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 ЗК України.

Відповідно до положень ст.120 ЗК України в редакції станом на момент виникнення права власності відповідача на нерухоме майно (17.07.2012), у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебувала у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Водночас за змістом статті 125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, як вбачається із положень статей 120, 125 ЗК України, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Зважаючи на ці положення, новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, отримавши нерухоме майно у власність, належним чином не оформив правовідносин щодо користування земельною ділянкою, всупереч наведених вище приписів законодавства.

Суд зазначає, що звертаючись з позовом, прокурор - керівник Каховської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Каховської міської ради як на правову підставу своїх вимог послався на положення статті 22, 1166 ЦК України, 206 ЗК України , ст.14 Податкового кодексу України, а обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення суми неодержаного доходу, зазначив, що ця сума є сумою несплаченої відповідачем орендної плати за використання земельної ділянки за період з 2013 року по січень 2018 включно , яка була обрахована на умовах договору оренди попереднього землекористувача, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі спірної земельної ділянки в оренду, чим позивачеві завдано збитки у виді неодержаної орендної плати за землю.

Відповідно до п. 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» , правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. Новий власник будинку (будівлі, споруди) у зв'язку з цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» .

Таким чином, суд зазначає, що набуття відповідачем у власність нежитлових будівель є саме тим правовим фактом, який породжує у відповідача в майбутньому цивільний обов'язок оформлення правових підстав користування даною земельною ділянкою.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, а пунктом "д" статті 156 Земельного кодексу України передбачено відшкодування власникам землі та іншим землекористувачам збитків, заподіяних внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом статті 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Згідно з п. 3.7. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" передбачено, що власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 N 284.

У розгляді таких справ господарські суди мають докладно з'ясовувати причини неоформлення чи несвоєчасного оформлення відповідного землекористування та обставини, пов'язані із вжиттям господарюючими суб'єктами усіх залежних від них заходів щодо одержання документів, які посвідчують право землекористування. При цьому, суду слід враховувати вимоги частини другої статті 120 ЗК України, якою передбачено що у разі коли жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Якщо у розгляді справи буде з'ясовано обставини, зазначені в абзаці третьому підпункту 3.4 пункту 3 цієї постанови, і що суб'єкт господарювання вживав необхідних заходів до оформлення свого права землекористування, то відсутність у нього переоформлених на його ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може розцінюватися як правопорушення.

П.п.3.4 згаданої постанови роз'яснює, що у разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку. З виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

Згідно правових позицій Верховного Суду України в аналогічних справах (див. Постанову ВСУ від 17.02.2016 у справі № 904/5857/14), недоотримання доходу з неукладенням договору оренди на спірну земельну ділянку за своєю правовою суттю є збитками, які слід доводити у загальному порядку і для застосування якого слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини).

Відповідно до п. 2.9 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" суди мають враховувати, що способи захисту прав юридичних та фізичних осіб на земельні ділянки, визначені статтею 152 ЗК України, положення якої у відповідних правовідносинах підлягають переважному застосуванню перед нормами ЦК України та ГК України.

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, Земельним кодексом України.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, прокурор в особі Каховської міської ради просить стягнути суму неотриманої орендної плати, яка за своєю суттю, з урахуванням вищевикладеного є саме збитками, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків зокрема є: договори та інші правочини .

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 ЗУ "Про оренду землі).

Тобто, підставою для виникнення орендної плати є підписаний сторонами договір оренди.

З цього слідує, що орендна плата, як майно виникає з моменту укладення договору оренди і не існує самостійно без нього.

До укладення договору оренди власник земельної ділянки наділений тільки правом на відшкодування збитків в порядку передбаченому статтями 152, 156 ЗК України та ст. 22 ЦК України та за умови доведення ним в діях відповідача складу господарського правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між: протиправною поведінкою та збитками і вини).

Отже, суд дійшла висновку про те, що недоотриманий у зв'язку з неукладенням договору оренди землі дохід, який є предметом позову, за своєю суттю, є збитками, які необхідно доводити в загальному порядку.

Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності.

Так, згідно з частиною 2 статті 22 ЦК збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого було порушено. З урахуванням положень частини 2 статті 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

З огляду на загальні положення наведених вище норм для застосування такої міри відповідальності як стягнення майнової шкоди (збитків) потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. При цьому для стягнення збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) також необхідним є встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях немає вини у заподіянні збитків.

В ході розгляду справи було встановлено, що рішенням міської ради від 13 серпня 2013 року №1210, відповідно до ст.141 Земельного Кодексу України у зв'язку з систематичною несплатою орендної плати, була припинена оренда земельної ділянки ВАТ Новокаховський маслозавод , на якій розміщено придбані відповідачем будівлі та споруди маслозаводу.

Також було повідомлено, що вказана земельна ділянка є сформованою та належить до земель комунальної власності.

У зв'язку з цим, суд погоджується з доводами відповідача, що на підставі вищевикладених фактів право користування земельною ділянкою у формі оренди у попереднього власника було припинено, що виключає правові наслідки, передбачені саме ч.2 ст.120 Земельного кодексу України щодо переходу права користування земельної ділянки.

В ході розгляду справи знайшли своє підтвердження доводи відповідача, що з квітня 2015 року він неодноразово звертався до позивача з проханням реалізувати своє право на отримання у власність земельної ділянки, яка розташована під належним відповідачу нерухомим майном, що не суперечить нормам ст.128 ЗК України. Однак, кожного разу останній отримує відмови.

Зокрема, на звернення відповідача 20 квітня 2015 року з заявою про надання дозволу на розробку технічної документації під викуп вказаної земельної ділянки, на що 26 травня 2015 року виконавчий комітет позивача повідомив листом №17/1708 про те, що розгляд вказаного питання відкладений у зв'язку з відсутністю заяви-згоди на внесення авансового внеску та необхідністю вирішення питання відшкодування збитків від фактичного використання земель міста.

28 березня 2016 року виконавчий комітет позивача надіслав відповідачу лист №17/996, яким повідомив відповідача, що форми заяви - згоди не затверджувались а для розгляду питання щодо надання дозволу на відновлення меж земельної ділянки для подальшого викупу відповідачу необхідно звернутись із заявою та необхідним пакетом документів, визначених Порядком продажу земельних ділянок .

На звернення відповідача від 17 травня 2016 року виконавчий комітет позивача листом №17/2287 29 червня 2016 року повідомив, що вказана заява була розглянута на засіданні комісії з розгляду питань, що стосуються земельних відносин на території міста ОСОБА_4, що відбулась 14 червня 2016 року, на якій комісія вирішила, що у зв'язку з тим, що земельна ділянка не внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного Кадастру рекомендувати заявнику оформити земельну ділянку в оренду.

Судом встановлено, що 08 серпня 2016 року відповідачу був направлений лист №17/2891 Про надання витягу із рішення сесії , до якого був доданий витяг з рішення сесії позивача №368 від 21 липня 2016 року, яким було відмовлено у наданні дозволу на викуп вказаної земельної ділянки в зв'язку із відсутністю реєстрації зазначеної земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та відсутністю правовстановлюючих документів на землю.

Також на звернення відповідача 13 березня 2017 року з заявою про викуп вказаної земельної ділянки, на що рішенням сесії позивача №821 від 25 травня 2017 року було отримано відмову з тих самих підстав.

Не погодившись з вказаним рішенням позивача, відповідач звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом, у якому просив визнати незаконним та скасувати рішення 30-ї сесії 7-го скликання від 25 травня 2017 року Новокаховської міської ради, в частині відмови Товариству з обмеженою відповідальністю Сінтекс ЛТД у наданні дозволу на викуп земельної ділянки площею 2,1569 га, яка знаходиться під майновим комплексом харчової промисловості, розташованого за адресою: Херсонська область, м.Нова Каховка, пр-т Дніпровський, 18 (кадастровий номер 6510700000:02:011:0037) та зобов'язати відповідача розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Сінтекс ЛТД про викуп земельної ділянки площею 2,1569 га, яка знаходиться під майновим комплексом харчової промисловості, розташованого за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, пр-т Дніпровський, 18 (кадастровий номер 6510700000:02:011:0037) на найближчому пленарному засіданні, який був у повному обсязі задоволений рішенням від 15 травня 2018 року. На день розгляду справи судовий розгляд триває на стадії перегляду апеляційною інстанцією рішення суду першої інстанції, яким задоволенні позовні вимоги.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що заходи, які відповідач здійснив, свідчать про об'єктивні перешкоди для вирішення правовідносин з землекористування земельною ділянкою на умовах її викупу та відсутність протиправної поведінки відповідача, оскільки, як встановлено судом, за наслідками звернення відповідач не міг укласти договір купівлі-продажу із незалежних від його волі причин.

Таким чином, з боку відповідача відсутня правопорушення, з яким законодавство пов'язує притягнення до відповідальності у вигляді стягнення збитків.

Між тим, відповідно до ст.206 ЗК України використання землі є платним, об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Суд прийшов до висновку, що за збитки державі за користування відповідачем земельною ділянкою з 18.06.2013 мають місце, однак вони склалися з вини Новокаховської міської ради, посадові особи якої зволікають в оформленні цивільно-правової угоди купівлі-продажу ( викупу) земельної ділянки відповідачу по надуманим підставам, тому на них мають бути покладені вищезгадані збитки.

Крім того, суд надає правову оцінку розрахунку розміру збитків у вигляді недоотриманого доходу бюджету, здійсненому начальником відділу ЗВ та КВ ОСОБА_5

Згідно зі статтею 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1-4 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року N 284, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії. відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених або необхідних витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).

До матеріалів справи прокурором додано рішення виконкому Новокаховської міської ради № 72 від 19.03.2018 про створення комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам на території міста ОСОБА_4 та Новокаховської міської ради та рішення Новокаховської міської ради № 80 від 29.03.2018 про затвердження акту № 01-18 від 22.03.2018 про визначення та відшкодування збитків, заподіяних власникам та землекористувачам території міста ОСОБА_4 та Новокаховської міської ради. Згідно комісійного розрахунку від відповідача недоотримано за період з вересня 2013 року по лютий 2018 року суму 2 236507 грн.

Однак, прокурор посилається на розмір збитків, які заявлені до стягнення на розрахунок, доданий до позовної заяви, складений одноособово начальником відділу ЗВ та КВ ОСОБА_5А на суму 919362,74 грн., що не відповідає приписам вищенаведеного Порядку.

Відповідно до ст.ст.73, 74, 76, 77 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, суд не приймає в якості належного та допустимого доказу по справі розрахунок суми збитків в результаті недоотримання коштів за користування ТОВ ТК Сінтекс ЛТД , а відтак - розмір збитків не доведений прокурором та позивачем належним чином.

Підсумовуючи викладене, оскільки відповідач упродовж спірного періоду вжив необхідних заходів для оформлення правовідносин щодо користування земельною ділянкою, а прокурором та позивачем не надано доказів ухилення відповідачем від розробки проекту землеустрою, укладення договору оренди або перешкоджання позивачеві отримати доходи від оренди земельної ділянки, а також враховуючи те, що розмір збитків, понесених позивачем, не підтверджений належними та допустимими доказами, що свідчить про недоведеність розміру понесеної шкоди, та протиправної поведінки відповідача, судова колегія доходить висновку про відсутність у діях відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення для покладення на останнього обов'язку з виплати збитків у виді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки) відповідно до положень статті 22 ЦК і частини 2 статті 224 ГК.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного суду від 14 лютого 2018 року по справі № 925/1277/16, від 28 лютого 2018 року у справі № 909/45/17, від 13 березня 2018 року у справі № 920/984/15; а також у постановах Верховного Суду України від 28.01.2015 у справі № 3-210гс14, від 18.05.2016 у справі № 3-194гс16, від 18.05.2016 у справі № 3-271гс16, від 09.11.2016 у справі № 3-1071гс16, від 30.11.2016 у справі № 3-1271гс16.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України

у х в а л и в:

1. Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 19.11.2018

Суддя Л.М. Немченко