Постанова

від 15.11.2018 по справі 5010/2414/2011-16/103

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2018 р. Справа №5010/2414/2011-16/103

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Кравчук Н.М.

суддів Кордюк Г.Т.

ОСОБА_1

секретар судового засідання: Карнидал Л.Ю.

розглянувши апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (надалі відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області) , за вих. № 04.1-25/1428 від 03.08.2018 (вх. № ЛАГС 01-05/5002/18 від 03.09.2018)

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської від 13.07.2018 (суддя І.В. Ткаченко) про відмову у видачі дубліката наказу

у справі № 5010/2414/2011-16/103

за позовом: публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (надалі ПАТ "Дельта Банк"), м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіс" (надалі ТзОВ "Аксіс"), м. Івано-Франківськ

про стягнення заборгованості за кредитним договором на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії в сумі 3 886 585,27 грн.

за участю учасників справи:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Івано-Франківської області (суддя Калашник В. О.) перебувала справа за позовом ПАТ "Дельта Банк" про стягнення з ТзОВ "Аксіс" заборгованості за кредитним договором на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії в сумі 3 886 585,27 грн.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 13.02.2012 частково задоволено позовні вимоги. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16 травня 2012 вказане рішення частково скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено позову у повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набрала законної сили. На примусове виконання постанови апеляційного суду Господарський суд Івано-Франківської області видав відповідні накази.

Зокрема, наказ від 15.06.2012 № 652 про стягнення з ТзОВ "Аксіс" на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості за кредитним договором в сумі 3 886 585,27 грн. та наказ від 15.06.2012 № 651 про стягнення з ТзОВ "Аксіс" на користь ПАТ "Дельта Банк" 88 650,00 грн витрат по сплаті судового збору

03.07.2018 до канцелярії Господарського суду Івано-Франківської надійшла заява державного виконавця про видачу дубліката наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 15.06.2012 № 651 про стягнення з ТзОВ "Аксіс" на користь ПАТ "Дельта Банк" боргу в сумі 3 886 585,27 грн.

В обґрунтування даної заяви державний виконавець зазначає, що виконавчий документ був повернутий стягувачу на підставі п. 2 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", проте при пересилці був втрачений.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської від 13.07.2018 відмовлено в задоволенні заяви державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області у видачі дублікату наказу.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської від 13.07.2018, відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій ухвалу суду першої інстанції вважає незаконною та необґрунтованою, прийнятою з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить її скасувати та ухвалити рішення, яким заяву скаржника про видачу дублікату наказу Господарський суд Івано-Франківської області від 15.06.2012 № 651 задоволити. Зокрема, скаржник зазначає, що при винесені ухвали суд не взяв до уваги, що 01.09.2017 постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 2 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження . Отже, з огляду на вищенаведене, даний наказ повернуто стягувачу 01.09.2017, тому державний виконавець звернувся із заявою про видачу дублікату виконавчого документу до закінчення строку встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.09.2018 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської від 13.07.2018 про відмову у видачі дубліката наказу у справі № 5010/2414/2011-16/103.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2018 розгляд апеляційної скарги було призначено на 27.09.2018.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.09.2018 року розгляд справи було відкладено з мотивів, наведених у ній.

Указом Президента України від 29.12.2017 №454/2017 Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах Львівський апеляційний господарський суд - ліквідовано, утворено Західний апеляційний господарський суд.

В газеті Голос України №185 (6940) від 03 жовтня 2018 року, відповідно до вимог статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів , опубліковано оголошення голови новоствореного суду, про початок роботи Західного апеляційного господарського суду з 03 жовтня 2018 року.

Відповідно до п. 5 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено, відтак, вказана апеляційна скарга разом зі справою № 5010/2414/2011-16/103 передані до Західного апеляційного господарського суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2018 апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області передано на розгляд Західного апеляційного господарського суду колегії суддів у складі: ОСОБА_2 - головуючий суддя, судді Кордюк Г.Т., Плотніцького Б.Д.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2018 у справі № 5010/2414/2011-16/103 апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.11.2018 та викликано в судове засідання учасників справи.

ПАТ "Дельта Банк", ТзОВ "Аксіс" та відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області участі уповноважених представників в судовому засіданні 15.11.2018 не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про час та місце судового засідання, колегія суддів вирішила розглядати апеляційну скаргу за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін, виходячи із наступного.

Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції "кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру". Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").

Підпунктом 19.4 пункту 19) частини 1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Як зазначалося вище, на виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду було видано два накази. Зокрема, наказ від 15.06.2012 № 651 про стягнення з ТзОВ "Аксіс" на користь ПАТ "Дельта Банк" 88 650,00 грн витрат по сплаті судового збору та наказ від 15.06.2012 № 652 про стягнення з ТзОВ "Аксіс" на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості за кредитним договором в сумі 3 886 585,27 грн зі строком пред'явлення до виконання до 17.05.2013.

На момент видачі зазначених наказів був чинним Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV. Статтею 22 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV було врегульовано строки пред'явлення виконавчих документів до виконання. Так, згідно з пунктом 2 частини 1 цієї статті виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення (пункт 1 частини 2 статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV).

Виходячи з наведених законодавчих положень, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наказ № 651 Господарського суду Івано-Франківської області від 15.06.2012 був дійсний для пред'явлення до виконання 1 рік - до 17.05.2013, що відповідало законодавчо встановленому строку пред'явлення його до виконання на момент видачі наказу.

В свою чергу Західний апеляційний господарський суд зазначає, що у заяві про видачу дублікату судового наказу та у апеляційній скарзі відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області просить видати дублікат судового наказу № 651 Господарського суду Івано-Франківської області від 15.06.2012 про стягнення з ТзОВ "Аксіс" на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості за кредитним договором в сумі 3 886 585,27 грн, проте даним наказом № 651 Господарського суду Івано-Франківської області зобов'язано стягнути з ТзОВ "Аксіс" на користь ПАТ "Дельта Банк" 88 650,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в матеріалах справи немає жодних доказів на підтвердження того, що виконавчий документ був повернутий стягувачу на підставі п. 2 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", але при пересилці був втрачений.

Скаржником не зазначено та документально не підтверджено ані моменту втрати наказу, ані обставин, які б свідчили про переривання та/або зупинення строку для пред'явлення наказу Господарського суду Івано-Франківської області.

Зокрема, колегія суддів апеляційної інстанції спростовує твердження скаржника про те, що в матеріалах справи наявна копія постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області про повернення виконавчого документа стягувачу.

Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апелянтом не подано доказів, які б підтвердили факти, викладені в заяві про видачу дублікату наказу та апеляційній скарзі, в зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законної та обґрунтованої ухвали суду відсутні.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 269, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської від 13.07.2018 у справі № 5010/2414/2011-16/103 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки передбаченні ст.288 ГПК України.

4. Справу повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

судді Г.Т. Кордюк

ОСОБА_1