Ухвала

від 31.01.2019 по справі 5010/2414/2011-16/103

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 5010/2414/2011-16/103

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

31.01.2019 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" ( вх. 19027/18 від 07.12.2018)

про видачу дублікату наказу у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіс" заборгованості за кредитним договором на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії в сумі 3 886 585 грн 27 коп.,

в с т а н о в и в:

в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області (суддя Калашник В.О.) перебувала справа за позовом ПАТ "Дельта Банк" про стягнення з ТОВ "Аксіс" заборгованості за кредитним договором на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії в сумі 3 886 585 грн 27 коп. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16 травня 2012 р. рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13 лютого 2012 р. про часткове задоволення позову скасовано, прийнято нове про задоволення позову у повному обсязі. На виконання постанови апеляційного суду Господарський суд Івано-Франківської області видав відповідні накази. Зокрема, наказ від 15 червня 2012 р. № 651 про стягнення з ТОВ "Аксіс" на користь ПАТ "Дельта Банк" 88 650 грн витрат по сплаті судового збору та наказ від 15 червня 2012 р. № 652 про стягнення з ТОВ "Аксіс" на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості за кредитним договором в сумі 3 886 585 грн 27 коп. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської від 13.07.2018 відмовлено в задоволенні заяви державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області у видачі дублікату наказу. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.11.18 ухвалу Господарського суду Івано-Франківської від 13.07.2018 у справі № 5010/2414/2011-16/103 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

07.12. 2018р, до канцелярії суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" ( вх.19027/18 від 07.12.2018) про видачу дубліката наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 15 червня 2012 р. № 651 про стягнення з ТОВ "Аксіс" на користь ПАТ "Дельта Банк" боргу в сумі 3 886 585 грн 27 коп., у зв"язку з його втратою.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.18р, заяву товариства про видачу дублікату наказу було передано на розгляд судді Шкіндер П.А.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.2018 суд постановив вирішення питання про прийняття заяви Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" (вх.19027/18 від 07.12.2018) про видачу дублікату наказу відкласти до надходження справи до Господарського суду Івано-Франківської області .

28.01.2019 з Західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що наступне.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 13.02.2012 частково задоволено позовні вимоги. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16 травня 2012 вказане рішення частково скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено позову у повному обсязі. Постанова апеляційного суду набрала законної сили. На примусове виконання постанови апеляційного суду Господарський суд Івано-Франківської області видав відповідні накази : наказ від 15.06.2012 № 652 про стягнення з ТзОВ "Аксіс" на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості за кредитним договором в сумі 3 886 585,27 грн. та наказ від 15.06.2012 № 651 про стягнення з ТзОВ "Аксіс" на користь ПАТ "Дельта Банк" 88 650,00 грн витрат по сплаті судового збору.

До канцелярії Господарського суду Івано-Франківської надійшла заява ПАТ "Дельта банк" про видачу дубліката наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 15.06.2012 № 651 про стягнення з ТзОВ "Аксіс" на користь ПАТ "Дельта Банк" боргу в сумі 3 886 585,27 грн., у зв"язку з втратою при пересилці.

Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції "кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру". Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").

Підпунктом 19.4 пункту 19) частини 1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду було видано два накази. Зокрема, наказ від 15.06.2012 № 651 про стягнення з ТзОВ "Аксіс" на користь ПАТ "Дельта Банк" 88 650,00 грн витрат по сплаті судового збору та наказ від 15.06.2012 № 652 про стягнення з ТзОВ "Аксіс" на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості за кредитним договором в сумі 3 886 585,27 грн зі строком пред'явлення до виконання до 17.05.2013.

На момент видачі зазначених наказів був чинним Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV. Статтею 22 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV було врегульовано строки пред'явлення виконавчих документів до виконання. Так, згідно з пунктом 2 частини 1 цієї статті виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення (пункт 1 частини 2 статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV).

03.09.2012 позивач звернувся до Віділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу № 651, на підставі чого винесено постанову про відкриття ВП 33621118

Постановою від 01.09.2017 керуючись п.2 ч.37 закону України "Про виконавче провадження" постановлено про повернення виконавчого документа стягувачу.

Пунктом 6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що дублікат наказу (стаття 120 ГПК) має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату видачі останнього (а не дату видачі дубліката).

Отже, враховуючи вищевказані положення Господарського процесуального кодексу України та інших нормативно-правових актів, та за наслідками їх правового аналізу суд вважає, що дублікат наказу видається судом у точній відповідності до його втраченого оригіналу, і у суду відсутні правові підстави для внесення будь-яких змін до дублікату наказу, у тому числі до строку пред'явлення наказу до виконання, а також при видачі дублікату наказу у суду відсутні правові підстави для встановлення нового строку пред'явлення наказу до виконання, крім випадку, передбаченого положеннями ст. 329 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд вважає за необхідне роз"яснити позивачу (стягувачу) положення частин 4, 5 ст. 12 Закону України „Про виконавче провадження", згідно з якими строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред'явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Тобто, що стосується даного питання, то суд вважає за необхідне зазначити, що час перебування виконавчого документа на виконанні з моменту його пред'явлення до моменту його повернення не враховується. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Таким чином, як встановлено судом, поданням стягувачем виконавчого документу від 15.06.2012 до примусового виконання до Віділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, строки пред'явлення такого документу до виконання були перервані та у подальшому перебіг такого строку не поновлювався.

У подальшому спірний судовий наказ було втрачено при пересилці. Суд зазначає, що норми Господарського процесуального кодексу України не ставлять видачу дубліката втраченого наказу в залежність як від причин його втрати, так і від того, ким втрачений наказ.

Господарським процесуальним кодексом України не покладено обов'язку на стягувача наводити причини втрати наказу.

Підставою для видачі дубліката наказу є подана заява з відповідними документами на підтвердження факту його втрати. Визначальними обставинами є сам факт втрати виданого судом наказу і те, що він не пред'являвся до виконання або не знаходиться на виконанні.

Відтак, особи, зазначені у п. 19.4 ч. 1 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, мають право звернутися до господарського суду із заявою про видачу дубліката наказу в межах строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання, який, відповідно до ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606 XIV (в редакції на дату видачі спірного наказу), становив один рік.

Враховуючи викладене та з огляду на обґрунтованість вимог заявника в частині видачі дублікату судового наказу від 15.06.2012 № 651 у даній справі, господарський суд вбачає підстави для видачі дублікату наказу та задоволення заяви Публічного акціонерного товариства "Дельта банк".

Керуючись ст. ст. 234, 329, п. 19.4 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" ( вх. 19027/18 від 07.12.2018)

про видачу дублікату наказу у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіс" заборгованості за кредитним договором на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії в сумі 3 886 585 грн 27 коп. задовольнити.

2. Видати дублікат наказу Господарського суду Івано-Франківської області № 651 від 15.06.2012року.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Західного апеляційного господарського суду .

Суддя Шкіндер П.А.