Постанова

від 21.11.2018 по справі 910/11364/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2018 р. м. Київ Справа№ 910/11364/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Разіної Т.І.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

без виклику сторін

розглянувши в приміщенні суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕТАЛІ-СЕРВІС" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.08.2018 про передачу справи на розгляд іншого суду (підписано 31.08.2018)

у справі №910/11364/18 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕТАЛІ-СЕРВІС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега"

про розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕТАЛІ-СЕРВІС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" про розірвання договору оренди.

Позов вмотивовано тим, що відповідач систематично порушує умови договору оренди, внаслідок чого позивач зазнав істотної шкоди у вигляді упущеної вигоди, втрати довіри можливих контрагентів на ринку нерухомості для укладання нових договорів оренди та зазнає ризиків знищення приміщення в майбутньому.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2018 матеріали справи №910/11364/18 передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Дніпропетровської області виходячи з аналізу статей 27, 29, 30, 31 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, 10.09.2018 позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Апелянт вказує, що спір про розірвання договору виникає з самого договору, а договір можна виконувати тільки в певному місці за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 45, оскільки його предметом є оренда приміщення. Суд дійшов помилкового висновку, що вимоги позивача у справі не стосуються виконання договору, а стосуються його розірвання, внаслідок чого позов має бути поданий за місцезнаходженням відповідача.

Апелянт зазначає, що застосувавши ст. 31 ГПК України та передавши матеріали позовної заяви за територіальною юрисдикцією (підсудністю), суд порушив процесуальні норми, оскільки повинен був прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, оскільки позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕТАЛІ-СЕРВІС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" про розірвання договору може бути розглянутий лише Господарським судом міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу позивача 17.09.2018 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Коротун О.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Коротун О.М., судді Майданевич А.Г., Сулім В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2018 у справі №910/11364/18 відкрито апеляційне провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

25.06.2018 на виконання Указу Президента України №454/2017 від 29.12.2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах", яким ліквідовано Київський апеляційний господарський суд, утворено Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ.

Частиною 5 ст. 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 в газеті "Голос України" №185 (6940) опубліковано повідомлення голови Північного апеляційного господарського суду про початок роботи новоутвореного суду. Зважаючи на викладене, Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.

Відповідно до акту прийняття-передачі судової справи від 01.10.2018 справу № 910/11364/18 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2018 апеляційну скаргу позивача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Разіна Т.І., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2018 у справі №910/11364/18 колегією суддів у визначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

02.11.2018 від представника відповідача надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження, яке обґрунтовано відсутністю повноважень представника позивача адвоката Усика Є.С. на підписання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕТАЛІ-СЕРВІС".

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів не знаходить підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.258 ГПК України до апеляційної скарги додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 вказаної статті).

Згідно ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За вимогами частини 3 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 4 статті 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Отже, в господарському судочинстві згідно з вимогами статті 60 ГПК України допустимим доказом повноважень адвоката, як особи, що підписала, зокрема, апеляційну скаргу, є виключно довіреність або ордер.

Відтак, в матеріалах справи (а.с. 14) міститься оригінал ордеру серія КВ №726221 від 16.05.2018, з якого вбачається, що адвокатом Усиком Є.С. здійснюється представництво ТОВ Деталі - сервіс у будь - яких судах України, державних та будь - яких недержавних організаціях, перед фізичними особами, без обмежень прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 ч. 1 ст. 256 ГПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Враховуючи те, що предметом апеляційного перегляду наразі є ухвала про передачу справи на розгляд до іншого суду (п.8 ч.1 ст. 255 ГПК України), яка входить до визначеного у ч. 2 ст. 271 ГПК України переліку та з огляду на відсутність обставин справи, що зумовлюють необхідність розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, виклик сторін (учасників справи) колегією суддів не здійснювався.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕТАЛІ - СЕРВІС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" про розірвання договору оренди № 2 від 14.01.2013, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕТАЛІ - СЕРВІС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Омега", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погребняком О.А. за реєстровим номером № 87.

Вирішуючи питання про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області, місцевий господарський суд з посиланням на ст.ст. 27, 29, 30, 31 ГПК України дійшов висновку, що даний господарський спір має бути розглянуто за місцезнаходженням відповідача (49041, м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 15).

Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Порядок визначення територіальної підсудності господарських справ, закріплений в статтях 27-30 ГПК України, відповідно до яких підсудність визначається за предметними і територіальними ознаками.

Відповідно до ст. 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно ч. 2 ст. 9 закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕТАЛІ -СЕРВІС" (код ЄДРПОУ 30982361) є: 49041, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Панікахи, буд. 15.

У відповідності до частини 1 статті 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

У позовній заяві позивач вказує, що ним пред'явлено позов в порядку ч.5 ст. 29 ГПК України до Господарського суду міста Києва - за місцем виконання договору оренди № 2, за якими позивач - орендодавець зобов'язався передати орендарю в тимчасове платне користування (оренду) ? частину нежилих приміщень № 1 по № 16 (групи приміщень № 4-208) (в літ. А), які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 45.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу. Позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, предметом спору у даній справі є розірвання спірного договору оренди, а не виконання договору оренди № 2 від 14.01.2013.

Крім того, ч. 5 ст. 29 ГПК України обумовлює підсудність саме спорів, пов'язаних з виконанням договорів, в яких визначено місце виконання, однак, спір у даній справі виник з приводу розірвання спірного договору у зв'язку з неналежним виконанням правочину з боку відповідача.

Отже спір у даній справі не пов'язаний безпосередньо з виконанням договору і місцем його виконання, а тому ч. 5 ст. 29 ГПК України не може використовуватись позивачем для вибору господарського суду, який буде розглядати спір. Підсудність даного спору визначається на підставі ст. 27 ГПК України за загальним правилом.

З наведеного вбачається, що позовна заява не підсудна Господарському суду міста Києва, оскільки переданий на вирішення спір має розглядатись в суді за місцезнаходженням відповідача.

Щодо доводів апелянта, про розгляд спорів, що виникають з приводу нерухомого майна, за місцезнаходженням такого майна, відповідно до приписів ст. 30 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Так, частиною 3 статті 30 ГПК України встановлено виключну підсудність справ та передбачено, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна розглядаються господарським судом за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Як зазначено в постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №460/4286/16-ц та від 16.05.2018 у справі № 640/16548/16-ц до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

З огляду на вищевикладене, позивач помилково вважає, що для позову про розірвання договору оренди приміщення встановлено виключну підсудність.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин решту аргументів позивача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття оскаржуваної ухвали у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про передачу матеріалів позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕТАЛІ-СЕРВІС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" про розірвання договору оренди № 2 від 14.01.2013 за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Дніпропетровської області.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.

Оцінюючи в сукупності усі матеріали справи, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕТАЛІ-СЕРВІС" та скасування або зміни оскаржуваної ухвали.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕТАЛІ-СЕРВІС" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.08.2018 у справі №910/11364/18 про передачу справи на розгляд іншого суду залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.08.2018 у справі №910/11364/18 про передачу справи на розгляд іншого суду залишити без змін.

3.Матеріали справи №910/11364/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

Т.І. Разіна