Рішення

від 08.11.2018 по справі 910/7203/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2018 Справа № 910/7203/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши у загальному позовному провадженні господарську справу

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Українська національна розрахункова картка"

до Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Укргазбанк"

про стягнення 270 000, 00 грн.

представники сторін:

від позивача: Рейдель Р.В.

від відповідача: Шкурат О.М.

В С Т А Н О В И В:

До господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Українська національна розрахункова картка" (далі - ПрАТ "Укркарт", позивач) із позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк", відповач) про стягнення заборгованості у сумі 270 000, 00 грн.

У обґрунтування своїх вимог ПрАТ "Укркарт" посилається на порушення відповідачем умов договору гарантійного депозиту № 02/МС/УКР від 05.10.2017 р. в частині виконання обов'язку з повернення вкладнику (ПрАТ "Укркарт") суми депозиту у розмірі 270 000,00 грн., який виник у відповідача у зв'язку із повним та належним виконанням стронами своїх зобов'язань за договором про супроводження проекту в міжнародній платіжній системі MasterCard WorldWide № 01/МС/Укр від 05.10.2017 р., що забезпечувався вказаним гарантійним депозитом.

У позові ПрАТ "Укркарт" просить суд стягнути з ПАТ АБ "Укргазбанк" суму депозиту у розмірі 270 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.06.2018 р. вказану заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, сторонам надано можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.

У строк, встановлений законом, відповідач надав відзив на позов, у якому проти позову заперечив, вважав його необгрунтованим, просив відмовити у задоволенні позову.

Під час розгляду справи по суті представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що строк розміщення гарантійного депозиту не закінчився, а тому підстав для повернення банком його вкладнику (позивачу) немає. Просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши їх пояснення у судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Установлено, що 05.10.2017 р. між ПрАТ "Укркарт" (компанія) та ПАТ АБ "Укргазбанк" (банк) був укладений договір про супроводження проекту в міжнародній платіжній системі MasterCard WorldWide № 01/МС/Укр (далі - договір супроводження проекту). Відповідно до цього договору банк, що є принциповим учасником міжнародної платіжної системи MasterCard WorldWide, за заявою компанії здійснює супроводження проекту сертифікації хостового рішення SmartVista з емісії та еквайрингу для ICA 5282 (проект) та виконує взаєморозрахунки з МПС щодо відкриття та супроводження проекту (п. 1.1.).

Відповідно до п. 1.2 цього договору компанія відшкодовує банку витрати, пов'язані із відкриттям та супроводженням проекту на підставі рахунків наданих банком, до яких обов'язково додаються документи або їх копії, які підтверджують підставу та розмір списаних з банку грошових коштів. Компанія здійснює оплату протягом трьох банківських днів з дня отримання рахунку, акту та документів, які підтверджують підставу та розмір списаних з банку грошових коштів (п. 2.2).

Згідно п. 3.3 договору супроводження проекту компанія зобов'язується протягом 3 банківських днів оплачувати рахунки надані банком, а також розмістити у банку гарантійний депозит та укласти з банком договір застави майнових прав на депозит та договір відступлення права вимоги, як гарантійне покриття виконання своїх зобов'язань за цим договором.

Договір набуває чинності з дня його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань та завершення всіх взаєморозрахунків між сторонами (п. 5.1).

Отже, судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини за договором супроводження проекту, який за своєю правовою природою є договором надання послуг.

На виконання вказаного договору та з метою забезпечення виконання клієнтом договору супроводження проекту, 05.10.2017 р. між ПрАТ "Укркарт" (вкладник) та ПАТ АБ "Укргазбанк" (банк) був укладений договір гарантійного депозиту № 02/МС/Укр (далі - договір гарантійного депозиту), відповідно до якого вкладник розміщує в банку на умовах договору грошові кошти в сумі 270 000, 00 грн. (п. 1.1).

Згідно з п. 3.1 договору гарантійного депозиту для розміщення депозиту банк відкриває вкладнику рахунок № 26029335000468.980 та приймає депозит на строк його розміщення - з дати фактичного його надходження на рахунок по дату повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором супроводження проекту № 01/МС/УКР від 05.10.2017 р. (п. 3.2).

Договір гарантійного депозиту набуває чинності з дати підписання його сторонами і діє до закінчення строку розміщення депозиту, встановленого у п. 3.2 цього договору (п. 6.2).

Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору банківського вкладу, позивач у якості забезпечення виконання своїх зобов'язань за договором супроводження, розмістив на рахунку у ПАТ АБ "Укргазбанк" № 26029335000468.980 грошові кошти (депозит) у сумі 270 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою, наявною у матеріалах справи.

Також судом встановлено, що у якості гарантійного покриття на виконання своїх зобов'язань за договором супроводження проекту № 01/МС/Укр від 05.10.2017 р., ПрАТ "Укркарт" уклало із ПАТ АБ "Укргазбанк" договір застави майнових прав на депозит № 03/МС/УКР від 05.10.2017 р. та договір відступлення права вимоги № 04/МС/УКР від 05.10.2017 р.

Таким чином, виконання основного зобов'язання (договору надання послуг) за домовленістю сторін було забезпечене договором гарантійного депозиту, застави, відступлення права вимоги.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріали справи свідчать, що на виконання своїх зобов'язань за договором супроводження проекту № 01/МС/Укр від 05.10.2017 р., у період з листопада 2017 р. по лютий 2018 р. ПАТ АБ "Укргазбанк" надало ПрАТ "Укркарт" послуги, пов'язані із відкриттям та супроводженням проекту сертифікації хостового рішення SmartVista з емісії та еквайрингу для ICA 5282 в міжнародній платіжній системі MasterCard WorldWide на загальну суму 481 070,23 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками та актами-наданих послуг за вказаний період, підписаними сторонами без зауважень.

Також матеріалами справи підтверджено, що зі свого боку, ПрАТ "Укркарт" у повному обсязі сплатило виконавцю послуг (ПАТ АБ "Укргазбанк") витрати, пов'язані із наданими банком послугами супроводження проекту, а саме - 05.12.2017 р. за послуги, надані у листопаді 2017 р. на суму 115 464,00 грн.; 04.01.2018 р. за послуги, надані у грудні 2017 р. на суму 120 583,52 грн.; 02.02.2018 р. за послуги, надані у січні 2018 р. на суму 125 242,99 грн.; 03.03.2018 р. за послуги, надані у лютому 2018 р. на суму 119 779,72 грн., що підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи.

Також судом встановлено, що 14.02.2018 р. та 30.03.2018 р. від MasterCard на електронну адресу ПрАТ "Укркарт" надійшли листи, у яких позивача було повідомлено про завершення проекту сертифікації хостового рішення з емісії та еквайрингу для ICA 5282, що був зареєстрований у платіжній системі MasterCard WorldWidе, починаючи з 14.03.2018 р.

Уважаючи виконаним основне зобов'язання, позивач звернувся до ПАТ АБ "Укргазбанк" з вимогою повернути суму гарантійного депозиту у розмірі 270 000,00 грн. на підставі п. 3.2 договору № 02/МС/Укр від 05.10.2017 р. Вказаний лист був отриманий банком 21.03.2018 р., проте, залишений без відповіді та виконання.

У суді ПАТ АБ "Укргазбанк", заперечуючи проти доводів позивача, вказував, що у договорі супроводження проекту сторони не визначили конкретний строк припинення зобов'язань, тому цей договір є діючим і строк повернення депозиту не настав.

Отже, між сторонами виник спір з приводу строку дії договору супроводження проекту (основного зобов'язання) та наявності підстав для повернення банком депозитних коштів вкладнику (ПрАТ "Укркарт").

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Таким чином, належне виконання зобов'язання передбачає його виконання в належний строк (термін).

Строк дії договору, а також терміни виконання зобов'язання можуть бути встановлені актами цивільного законодавства, правочинами чи рішенням суду (п. 3 ст. 251 ЦК України).

Стаття 251 ЦК України визначає, що строком є певний період у часі, зі спливом якого дія чи подія, що має юридичне значення, має відбутись, а термін - це певний момент у часі, із настанням якого існує дія чи подія, що має юридичне значення. Термін виконання зобов'язання може бути вказаний певною подією, яка неминуче має настати. Він може бути визначений роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Тобто строк виконання зобов'язання - це період, на протязі якого воно підлягає виконанню, і його виконання в межах цього строку вважається належним (ст. 252 ЦК України).

У той же час, пунктом 5.1 договору супроводження проекту сторони визначили, що цей договір набуває чинності з дня його підписання та скріплення печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань та завершення усіх взаєморозрахунків між сторонами.

Отже, вказаним пунктом договору сторони обумовили строк дії цього договору із вказівкою на подію - до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором супроводження проекту та завершення усіх взаєморозрахунків між сторонами.

Як вже встановлено судом, у період з листопада 2017 р. по лютий 2018 р. виконавець послуг (ПАТ АБ "Укргазбанк") надав позивачу послуги із супроводження проекту сертифікації хостового рішення SmartVista з емісії та еквайрингу для ICA 5282 в міжнародній платіжній системі MasterCard WorldWide на загальну суму 481 070,23 грн., а замовник (ПрАТ "Укркарт"), зі свого боку, у повному обсязі відшкодував відповідачу витрати за надані послуги у вказаний вище період.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що лютий 2018 року був останнім місяцем, у якому банк надав позивачу послуги з супроводження вказаного проекту. Про цю обставину свідчить електронна переписка між MasterCard та ПАТ АБ "Укргазбанк", наявна у матеріалах справи. Також суд приймає до уваги лист, який був наданий позивачем, а саме - лист директора по роботі з клієнтами Мастеркард Юроп СА в Україні та Молдові № 034 від 30.03.2018 р. (направлений на адресу ПрАТ "Укркарт"), у якому Мастеркард Юроп СА повідомив сторін спору про завершення проекту сертифікації хостового рішення SmartVista з емісії та еквайрингу для ICA 5282, за допомогою платіжної системи MasterCard WorldWide з 14.03.2018 р.

Отже, фактично у ПАТ АБ "Укргазбанк" з березня 2018 р. зобов'язання щодо супроводження проекту сертифікації хостового рішення SmartVista з емісії та еквайрингу для ICA 5282 в міжнародній платіжній системі MasterCard WorldWide було відсутнє, про що також свідчить той факт, що починаючи з березня 2018 р., банк не надавав послуг супроводження проекту, компанія ніяких взаєморозрахунків з відповідачем за цим договором не здійснювала.

Таким чином, сторони (ПАТ АБ "Укргазбанк" та ПрАТ "Укркарт") у повному обсязі виконали свої зобов'язання за договором супроводження проекту № 01/МС/УКР від 05.10.2017 р. та будь-яких незавершених розрахунків за цим договором у сторін не виникло. Доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Вирішуючи питання про дату закінчення терміну дії договору супроводження проекту № 01/МС/УКР від 05.10.2017 р., суд враховує, що оплата наданих банком послуг за вказаним договором здійснюється протягом 3 банківських днів з дня отримання рахунку, акту та документів, що підтверджують підставу та розмір списаних з банку коштів (п. 3.3.1). Так, згідно рахунку № 02/18 від 27.02.2018 р. на суму 119 779,72 грн., виставленого відповідачем за лютий 2018 р., позивачем була здійснена оплата 03.03.2018 р., отже, датою припинення відносин за договором супроводження проекту є саме - 03.03.2018 р., у зв'язку належним виконанням сторонами своїх зобов'язань.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ч. 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Посилання відповідача на п. 5.2.1 договору супроводження проекту, який передбачає умову дострокового розірвання даного договору за ініціативою компанії у випадку дострокового завершення проекту після здійсненння всіх розрахунків за цим договором, підтвердженням чого є офіційний документ міжнародної платіжної системи, що підтверджує відсутність подальших фінансових зобов'язань за проектом, суд відхиляє, оскільки пункт 5.2.1 стосується виключного випадку розірвання договору супроводження проекту, у той час, як підставою позовних вимог є закінчення дії договору, а не його розірвання. У даному випадку відбулось повне та належне виконання сторонами своїх зобов'язань, що є підставою для припинення правовідносин за договором супроводження (ст. 202 ЦК України) та закінченням терміну його дії у відповідності до п. 5.1.

За таких обставин, оскільки судом встановлено, що основне зобов'язання (надання послуг із супроводження проекту) припинилось, то значить, що припинилось і похідне від нього зобов'язання (гарантійний депозит), яке виникло на підставі договору банківського вкладу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Частиною 3 ст. 1060 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського строкового вкладу банк зобов'язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу.

Також пунктом 3.2 договору гарантійного депозиту № 02/МС/Укр від 05.10.2017 р. визначено, що банк приймає депозит на строк розміщення з дати фактичного його надходження на вкладний (депозитний) рахунок по дату повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань згідно з умовами договору супроводження проекту № 01/МС/Укр від 05.10.2017 р.

Згідно з п. 3.8 договору гарантійного депозиту банк зобов'язується повернути вкладнику депозит протягом двох банківських днів після закінчення строку його розміщення, визначеного у п. 3.2 цього договору - з дати повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань згідно з умовами договору супроводження проекту.

З урахуванням викладеного, оскільки як основне, так і похідне зобов'язання припинились, суд вважає, що у відповідача виник обов'язок повернути позивачу депозит, а отже, позовні вимоги ПрАТ "Укркарт" про повернення депозиту в сумі 270 000,00 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

У даній справі судові витрати складаються із судового збору за подання позову та витрат на професійну правничу допомогу, заявлених позивачем у сумі 24 000,00 грн.

Вирішуючи питання про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу у вказаній сумі, суд виходив з положень постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (п. 6.5), згідно з якими суду необхідно прийняти до уваги, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. З урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Зокрема, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

У даному випадку суд враховує, що спір у справі не є складним; підготовка позову у кваліфікованого фахівця не займає великого обсягу правових знань і часу, розгляд справи не був тривалим, також суд приймає до уваги те, що послуги з правової допомоги надавались частково адвокатом, і частково - помічником адвоката, тому доведеною та адекватною вартістю професійно наданої правничої допомоги суд вважає суму в розмірі 5 000,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 165, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Українська національна розрахункова картка" до Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Укргазбанк" про стягнення заборгованості у сумі 270 000, 00 грн. задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, ідентифікаційний код 23697280) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська національна розрахункова картка" (09025, Київська область, с. Безпечна, вул. Ордаша, 19, ідентифікаційний код 23702532) суму депозиту у розмірі 270 000 (двісті сімдесят тисяч) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 4 050 (чотири тисячі п'ятдесят) грн. 00 коп., витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 8 листопада 2018 року.

Повний текст рішення складений 19 листопада 2018 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.