Ухвала

від 21.11.2018 по справі 910/12219/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

21.11.2018Справа № 910/12219/18

За позовом Приватного акціонерного товариства Поліемос

До Товариства з обмеженою відповідальністю Фарма Груп Експорт

Про стягнення 448 459,32 грн

Суддя Спичак О.М.

Без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Поліемос звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фарма група експорт про стягнення 448 459,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки № 4/01/16 від 11.01.2016 в частині оплати в повному обсязі поставленої продукції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. При цьому, з огляду на характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування, суд дійшов висновку про можливість здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного провадження на підставі частини 2 статті 247 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 18.09.2018 відповідачу було запропоновано у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження надати суду відзив на позов у порядку, передбаченому статтею 178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу. Повідомлено відповідачу, що заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження можуть бути подані у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

З наявного в матеріалах справи поштового повернення вбачається, що ухвала про відкриття провадження у зазначеній справі була отримана відповідачем 24.09.2018.

16.10.2018 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про поновлення строків на подання відповідачем заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування поданого клопотання про поновлення строків на подання відповідачем заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження посилається на те, що копія позовної заяви з доданими до неї документами відповідачем отримана не була, а зміст позовної заяви йому став відомим лише 10.10.2018 після ознайомлення з матеріалами справи. В свою чергу, за відсутності копії позовної заяви, у нього була відсутня можливість надати свої заперечення щодо розгляду справи порядку спрощеного спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Право суду відновити пропущений процесуальний строк не пов'язується лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини гарантії, закріплені в статті 6 Конвенції, є застосовними до провадження у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Водночас Європейський суд з прав людини підкреслює, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Устименко проти України (заява № 32053/13) Європейський суд дійшов висновку про те, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження рішення без наведення відповідних причин, порушують принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд (пункт 1 статті 6 Конвенції).

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, inter alia, який полягає у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення Європейського суду з прав людини у справі Brumaresku v Romania [GC], заява № 28342/95).

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22- 23 Рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, пункти 37- 38 Рішення у справі Мушта проти України від 18.11.2010).

У пункті 41 рішення від 03.04.2008 Пономарьов проти України суд вказав, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків .

Розглянувши подане заявником клопотання про поновлення строку, суд приходить до висновку про його необґрунтованість з огляду на те, що ухвалою суду про відкриття провадження у справі судом відповідачу встановлювався п'ятнадцятиденний строк на надання заперечень щодо розгляду зазначеної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала про відкриття провадження у зазначеній справі була отримана відповідачем 24.09.2018. Тобто, відповідач у строк по 09.10.2018 мав право подати свої заперечення щодо розгляду справи № 910/12219/18 в порядку спрощеного позовного провадження. Разом з тим, відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався.

Посилання відповідача на неотримання ним копії позовної заяви з доданими до неї документами судом до уваги не приймаються з огляду на те, що з наявного в матеріалах справи витягу з сайту ПАТ Укрпошти вбачається, що копія позовної заяви з доданим до неї документами на адресу відповідача надійшла 24.09.2018 та залишалася у відділі зв'язку до 04.10.2018, а після чого була повернута на адресу позивача. При цьому, невручення поштової кореспонденції відповідачу сталося внаслідок бездіяльності останнього.

З огляду на вищенаведене, посилання відповідача на неотримання ним копії позовної заяви з додатками не є підставою для поновлення процесуальних строків.

Окрім того, судом зазначається, що здійснення розгляду справи № 910/12219/18 за правилами загального позовного провадження призведе до затягування строків її розгляду, що є неприпустимим.

Відповідно до ч. 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України, заяви, скарги і документи подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Оскільки судом відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, то заява відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишається без розгляду.

Керуючись 118, ч. 1 ст. 119, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фарма Груп Експорт про поновлення процесуального строку.

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фарма Груп Експорт про здійснення розгляду справи № 910/12219/18 за правилами загального позовного провадження залишити без розгляду .

3. Згідно з ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Суддя Спичак О.М.