Рішення

від 16.11.2018 по справі 912/2438/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2018 рокуСправа № 912/2438/18 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. за участю секретаря судового засіданні ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/2438/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ - Автолегіон", 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, провулок Залізничний, 1

до відповідача: Управління соціального захисту населення Світловодської міської ради Кіровоградської області, 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Героїв України, 14

за участю, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Виконавчого комітету Світловодської міської ради, 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Героїв України, 14

про стягнення 122 203,84 грн

Представники:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № б/н від 09.10.18;

від відповідача - участі не брали;

від 3-ї особи - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ - Автолегіон" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою від 10.09.2018, яка містить вимоги до Управління соціального захисту населення Світловодської міської ради Кіровоградської області про стягнення заборгованості в загальній сумі 122 203,84 грн з яких: 88 400,42 грн основна заборгованість, 27 465,88 грн інфляційні втрати та 6 337,54 грн - 3% річних з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем ОСОБА_3 про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування у звичайному режимі від 30.12.2011 № 2а-30/12/2011 та ОСОБА_3 про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування у звичайному режимі від 30.12.2011 № 11-30/12/2011 в частині оплати перевезень пільгових категорій населення.

Ухвалою від 18.09.2018 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №912/2438/18 за правилами спрощеного позовного провадження; судовий розгляд справи призначено на 10.10.2018. Крім того, даною ухвалою, до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Виконавчий комітет Світловодської міської ради.

01.10.2018 від Управління соціального захисту населення Світловодської міської ради Кіровоградської області на адресу суду надійшов відзив № 01-16/158 від 26.09.2018 на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що в міському бюджеті на 2016 рік Світловодською міською радою не затверджені кошти на відшкодування витрат пов'язаних зі здійсненням компенсаційних виплат за пільгові перевезення пасажирів в міському бюджеті.

10.10.2018 суд відкрив судове засідання по розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 10.10.2018 оголошено перерву до 18.10.2018.

У відповіді на відзив, яка надійшла до суду 17.10.2018, позивач вказує на те, що по-перше, предметом спору є стягнення заборгованості, яка виникла за 2015 рік, а по-друге, відсутність бюджетних призначень на ці видатки не є підставою для звільнення відповідача від виконання зобов'язання.

18.10.2018 суд продовжив розгляд справи по суті.

Протокольною ухвалою від 18.10.2018 на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в судовому засіданні до 16.11.2018.

Представник позивача в судовому засіданні 16.11.2018 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи участі повноважних представників в судовому засіданні 16.11.2018 не забезпечили; про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 16.11.2018 судом досліджено докази у справі.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 16.11.2018 за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Розглянувши наявні у справі матеріали та заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між виконавчим комітетом Світловодської міської ради (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ - Автолегіон" (Перевізник) були укладені:

- договір № 2а-30/12/2011 від 30..12.2011 "Про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування у звичайному режимі" на маршруті №2а "ОСОБА_4 - вул. Чайковського";

- договір № 11-30/12/2011 від 30.12.2011 "Про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування у звичайному режимі" на маршруті №11 "Садове товариство "Аромат" - вул. Чайковського" (далі - ОСОБА_3) (а.с. 27-34).

За умовами п. 1.2 ОСОБА_3 Перевізник надає послуги з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування у звичайному режимі руху пасажирським автомобільним транспортом по місту (без обмеження кількості пільгових категорій) та здійснює перевезення пасажирів на відповідних маршрутах згідно з затвердженими графіками руху.

Згідно з п. 2.1.6. ОСОБА_3 Замовник зобов'язаний здійснювати компенсацію через розпорядника коштів управління соціального захисту населення виконавчого комітету Світловодської міської ради за фактично виконану транспортну роботу за перевезення пільгових категорій громадян відповідно до вимог чинного законодавства в межах субвенції з державного бюджету.

30.12.2011 між Світловодським управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету міської ради (Платник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ - Автолегіон" (Перевізник) підписано Додаток № 7 до договору №11-30/12/2011; №2а-30/12/2011 на проведення компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян автомобільним транспортом загального користування у звичайному режимі руху у м. Світловодськ (а.с. 35).

Відповідно до п. 2.3.4. Додатку № 7 до договору №11-30/12/2011; №2а-30/12/2011, з урахуванням додаткових угод до Додатку № 7 та додатків до ОСОБА_3 №11-30/12/2011; №2а-30/12/2011 (а.с. 36-46), сторонами визначено, що фінансування виконаних перевезень пільгових категорії пасажирів здійснювати в межах затвердженого річного кошторису та помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету та сум субвенцій, затверджених рішеннями щорічних сесій міської ради "Про місцевий бюджет", рішеннями виконавчого комітету міської ради "Про проведення розрахунків по компенсації витрат автомобільним перевізникам внаслідок перевезення пільгових категорій пасажирів".

Відповідно до п. 7.1. ОСОБА_3 договори вважаються укладеними з моменту їх підписання сторонами і діють до 30.12.2016 року.

ОСОБА_3, додатки та Додаткові угоди підписано повноваженими представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

На виконання умов ОСОБА_3 позивачем були надані послуги з перевезення пільгових категорій населення, що підтверджується актами звіряння розрахунків за надані населенню послуги, які надаються пільги, між ТОВ "Світ - Автолегіон" та головним розпорядником коштів місцевого бюджету за перевезення пільгових категорій пасажирів:

- станом на 01.02.2015 борг управління соціального захисту населення виконавчого комітету Світловодської міської ради становить 37820,46 грн;

- станом на 01.03.2015 борг управління соціального захисту населення виконавчого комітету Світловодської міської ради становить 81847,60 грн;

- станом на 01.04.2015 борг управління соціального захисту населення виконавчого комітету Світловодської міської ради становить 44027,14 грн;

- станом на 01.05.2015 борг управління соціального захисту населення виконавчого комітету Світловодської міської ради становить 64633,92грн;

- станом на 01.06.2015 борг управління соціального захисту населення виконавчого комітету Світловодської міської ради становить 80002,82 грн;

- станом на 01.07.2015 борг управління соціального захисту населення виконавчого комітету Світловодської міської ради становить 90975,60 грн;

- станом на 01.08.2015 борг управління соціального захисту населення виконавчого комітету Світловодської міської ради становить 109829,90 грн;

- станом на 01.09.2015 борг управління соціального захисту населення виконавчого комітету Світловодської міської ради становить 139724,53 грн;

- станом на 01.10.2015 борг управління соціального захисту населення виконавчого комітету Світловодської міської ради становить 156998,03 грн;

- станом на 01.11.2015 борг управління соціального захисту населення виконавчого комітету Світловодської міської ради становить 97071,88 грн;

- станом на 01.12.2015 борг управління соціального захисту населення виконавчого комітету Світловодської міської ради становить 84254,13 грн;

- станом на 01.01.2016 борг управління соціального захисту населення виконавчого комітету Світловодської міської ради становить 88400,42 грн;

- станом на 01.01.2017 борг управління соціального захисту населення виконавчого комітету Світловодської міської ради становить 88400,42 грн;

- станом на 01.08.2018 борг управління соціального захисту населення виконавчого комітету Світловодської міської ради становить 88400,42 грн.

Таким чином, під час дії ОСОБА_3, відповідач виконував свої обов'язки не належним чином, надані позивачем послуги, оплачував частково, внаслідок чого виникла заборгованість та залишок боргу з боку відповідача перед позивачем складає 88 400,42 грн, що підтверджується копіями відповідних розрахунків на компенсаційні виплати, протоколу спільного засідання управління соціального захисту населення та підприємств, актів звіряння розрахунків за наданні населенню послуги, банківських виписок (а.с. 49-101).

Пунктом 2.1.6 вищевказаних ОСОБА_3 встановлено, що Замовник - виконавчий комітет Світловодської міської ради зобов'язаний здійснювати компенсацію Перевізнику через розпорядника коштів: Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Світловодської міської ради за фактично виконану транспортну роботу за перевезення пільгових категорій громадян відповідно до вимог чинного законодавства в межах субвенції з державного бюджету.

Так, Перевізник - ТОВ "Світ-Автолегіон" протягом 2015 року здійснював виконання перевезень пільгових категорій пасажирів на вищевказаних міських автобусних маршрутах згідно умов ОСОБА_3, укладених з виконавчим комітетом Світловодської міської ради.

Однак Замовник перевезень оплату за перевезення, виконані в 2015 році не здійснив і кошти ТОВ "Світ-Автолегіон" не перерахував.

Жодних зауважень щодо якості та обсягів наданих позивачем послуг від Управління не надходило. Доказів, які б свідчили про протилежне суду надано не було.

ТОВ "Світ-Автолегіон" неодноразово зверталось з листами до виконавчого комітету Світловодської міської ради, управління соціального захисту населення з проханням погашення заборгованості за виконання пільгових перевезень пасажирів за 2015 рік на суму 88 400,42 грн (вихідні листи від 25.03.2016 № 41, від 31.03.2016 № 45, від 31.03.2016 № 46, від 26.04.2016 № 57, від 07.11.2016 № 141) (а.с. 103-107).

У письмових відповідях виконавчого комітету Світловодської міської ради від 29.01.2016 № 01-23/6/1 та від 08.12.2016 № 01-23/90/2 питання, щодо погашення заборгованості за виконання пільгових перевезень пасажирів за 2015 рік на суму 88400,42 грн не вирішено та повідомлено, що відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік" видатків на компенсацію пільгового проїзду не передбачено.

12.10.2017 позивач звернувся, зокрема, і до відповідача з листом-вимогою № 174, відповідно до якого просив вирішити питання щодо погашення заборгованості за 2015 рік в сумі 88 400,42 грн, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

У зв'язку із наявністю заборгованості, яка є непогашеною у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

При вирішення спору у даній справі суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Приписами ст. 7 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що забезпечення організації пасажирських перевезень на міських автобусних маршрутах загального користування покладається на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту.

Відповідно з ч. 1 ст. 29 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України "Про автомобільний транспорт" відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов'язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо влаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під'їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.

За змістом ч. 1 ст. 43 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України "Про автомобільний транспорт" договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), укладається між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 4 ст. 37 Закону України "Про автомобільний транспорт" пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом. Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

В свою чергу, в силу ч. 2 ст. 29 Закону України "Про автомобільний транспорт" органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.

Умови відшкодування компенсацій, зокрема, за пільгові перевезення пасажирів автомобільним транспортом перевізникам визначається Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256 (далі - Порядок),

Виходячи із змісту пунктів 2, 2-1 вказаної Постанови розпорядниками коштів місцевих бюджетів щодо розрахунків з постачальниками послуг визначені управління праці та соціального захисту населення, зокрема таким розпорядником є і відповідач.

У п. 1 Порядку, в редакція яка діяла до 21.06.2017, відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України, визначається механізм фінансування компенсаційних виплат також і за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту - населення проводиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міста Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (п. 2 . Порядку в редакції, яка діяла до 21.06.2017).

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно з частинами 1, 2 статті 509, частинами 3, 4 статті 11 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Позивач є суб'єктом господарювання, який надає послуги з перевезення пасажирів, метою діяльності позивача як учасника господарських відносин є досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку відповідно до частини 2 статті 3 Господарського кодексу України.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

З огляду на наведені норми законодавства у позивача виникло право на відшкодування вартості послуг перевезення, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а у відповідача як органу, через який діє держава у цивільних відносинах, - цивільний обов'язок здійснити із позивачем розрахунок за надані цим особам послуги, оскільки: по-перше, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина 1 статті 167 Цивільного кодексу України); по-друге, держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 Цивільного кодексу України).

Отже, відповідач зобов'язаний здійснити розрахунки із позивачем щодо спірних послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а відсутність бюджетних призначень на ці видатки не є підставою для звільнення відповідача від виконання встановленого чинним законодавством зобов'язання.

Право позивача на отримання компенсації вартості послуг перевезення міським автомобільним транспортом, наданих пасажирам - пільговим категоріям громадян, підлягає захисту, незважаючи на те, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" видатків на ці потреби не було передбачено, оскільки фінансові зобов'язання держави виникли не із зазначеного Закону, а із законодавства, яким унормовано надання соціальних пільг визначеним законодавчо особам, а також із нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків з виконавцями послуг, зокрема, послуг із перевезення таких категорій громадян.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що відповідно до Бюджетного кодексу України на 2015 рік кошти на здійснення компенсаційних виплат за пільгові перевезення пасажирів у 2015 році надходили у вигляді субвенцій з державного бюджету, але в міському бюджеті на 2017, 2018 роки на погашення заборгованості ТОВ "Світ-Автолегіон" за виконання пільгових перевезень не передбачені.

Таким чином, за твердженням відповідача, кошти на відшкодування витрат пов'язаних із здійсненням компенсаційних виплат за пільгові перевезення пасажирів в міському бюджеті на 2016 рік Світловодською міською радою не затверджені.

Господарський суд не приймає до уваги заперечення відповідача з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України та статтею 617 Цивільного кодексу України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.

Так, Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо у залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007).

Зокрема, у Рішенні від 09.07.2007 № 6-рп/2007 Конституційний Суд України наголосив, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).

Разом із тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ (справа "Кечко проти України", заява № 63134/00) держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення ЄСПЛ). У пункті 26 цього рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

У рішеннях ЄСПЛ від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).

За наведених обставин суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо неприйняття нормативно-правових актів, якими була б передбачена субвенція з державного бюджету для відшкодування надання послуг перевезення пільговим категоріям населення, а також необов'язковість виконання цих послуг за рахунок місцевих бюджетів, оскільки такі зводяться до заперечення встановленого Законом обов'язку Відповідача як спеціального органу відшкодувати позивачу вартість наданих ним послуг пільговим категоріям населення.

Наведену правову позицію викладено у постановах ОСОБА_5 Верховного Суду від 17.04.2018 у справах № 911/4249/16, № 906/621/17 та постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №908/938/17 від 04.07.2018.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідач не надав суду станом на день розгляду справи доказів оплати вказаної заборгованості.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Світ-Автолегіон" в частині стягнення з Управління соціального захисту населення Світловодської міської ради Кіровоградської області 88 400,42 грн заборгованості за виконання пільгових перевезень пасажирів за 2015 рік є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 6 337,54 грн та 27 465,88 грн інфляційних.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. 3% річних нараховуються від простроченої суми за весь час прострочення.

Так, позивач просить стягнути 3% річних за період з 01.04.2016 по 21.08.2018, інфляційні відповідно за період квітень 2016 - червень 2018.

Разом з цим, суд враховує, що відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, умови договорів № 2а-30/12/2011 від 30..12.2011 та № 11-30/12/2011 від 30.12.2011 "Про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування у звичайному режимі" не містять конкретного строку оплати наданих позивачем послуг, а, отже, з урахуванням приписів статті 530 Цивільного кодексу України, строк виконання відповідачем зобов'язань з оплати наданих позивачем послуг, пов'язаний з моментом пред'явлення вимоги виконавцем.

12.10.2017 ТОВ "Світ-Автолегіон" звернувся до відповідача з листом - вимогою № 174 про погашення заборгованості в сумі 88 400,42 грн. Вказаний лист отримано відповідачем 13.10.2018, що підтверджується відміткою відповідача про отримання (а.с. 165).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був перерахувати позивачу борг у строк до 20.10.2017, а у позивача право на нарахування 3% річних виникло з 21.10.2017, відповідно інфляційні повинні нараховуватись з листопада 2017.

Враховуючи викладене, суд наводить власний розрахунок інфляційних втрат та 3% річних в межах періоду розрахунку позивача:

3% річних за період з 21.10.2017 по 21.08.2018 на суму боргу 88 400,42 грн становлять 2 216,06 грн;

інфляційні за період за листопад 2017 - червень 2018на суму боргу 88 400,42 грн становлять 5 622,91 грн.

Підстави для стягнення інфляційних втрат та 3% річних в іншій частині відсутні у зв'язку з неправильним розрахунком позивача.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ "Світ-Автолегіон" про стягнення з відповідача заборгованості підлягають частковому задоволенню в розмірі 96 239,39 грн, з яких: 88 400,42 грн боргу, 2 216,06 грн 3% річних та 5 622,91 грн інфляційних втрат. У задоволені позовних вимог в іншій частині господарський суд відмовляє.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Світловодської міської ради Кіровоградської області (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Героїв України, 4 ідентифікаційний код 23091198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ - Автолегіон"(27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, провулок Залізничний, 1, ідентифікаційний код 30799717) 88 400,42 грн основного боргу, 5 622,94 грн інфляційних та 2 216,06 грн - 3% річних, а також 1 443,60 грн витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Належним чином засвідчені копії рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Світ - Автолегіон" за адресою: 27500, Кіровоградська обл., м. Світловодськ, провулок Залізничний, 1; Управлінню соціального захисту населення Світловодської міської ради Кіровоградської області за адресою: 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Героїв України, 14; Виконавчому комітету Світловодської міської ради за адресою: 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Героїв України, 14.

Повне рішення складено 21.11.2018.

Суддя В.В.Тимошевська