Рішення

від 14.11.2018 по справі 162/90/18

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №162/90/18

Номер провадження 2/162/76/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 року смт. Любешів

Любешівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Гладіч Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Пилипчук Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Любешівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Любешівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, про збільшення розміру аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини та звільнення від сплати заборгованості за аліментами.

Представником позивача ОСОБА_3 26 червня 2018 року було подано заяву про зміну предмету позову, в якій вона просила зменшити розмір аліментів, які стягуються з позивача на підставі рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 27 червня 2007 року та в подальшому стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення з даним позовом до суду та до досягнення дитиною повноліття.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 27 червня 2007 року постановлено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, в розмірі ? частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно,але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Вказує, що з моменту постановлення рішення Ватутінським міським судом змінився сімейний та майновий стан ОСОБА_1. 26 січня 2008 року ОСОБА_1 одружився вдруге із ОСОБА_5. В даному шлюбі народилося троє дітей: дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, дочка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочка ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4. Діти та дружина перебувають на його утриманні, оскільки дочка ОСОБА_6 є інвалідом дитинства, а дружина доглядає дитину-інваліда.

Крім того, ОСОБА_1 немає постійного доходу, постійної роботи, має незначні тимчасові заробітки, що свідчить про погіршення його матеріального становища.

Посилаючись на зазначені обставини, просить суд змінити розмір аліментів, а саме зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 1/6 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття.

Відповідач ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом з позовною вимогою про збільшення розміру аліментів.

Позовні вимоги мотивує тим, що з моменту постановлення рішення Ватутінським міським судом Черкаської області від 27 червня 2007 року, яким стягуються аліменти з ОСОБА_1 на утримання їх спільного сина ОСОБА_4, значно зросла потреба на утримання сина, вважає, що відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 може надавати більше коштів на його утримання.

Окрім того в ч.2 ст.182 СК України зазначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а за постановою про відкриття виконавчого провадження від 02 жовтня 2007 року ВП №9767104 первісному позивачу призначено до стягнення не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Вважає позовні вимоги ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів безпідставними. Разом з тим, прохає стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і до досягнення ним повноліття, а також стягнути витрати понесені на оплату правової допомоги в сумі 700 грн..

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в судове засіданні не з'явились. У поданій до суду заяві ОСОБА_3 просить розгляд справи проводити без її участі та без участі позивача за первісним позовом ОСОБА_1, позовні вимоги підтримує в повному об'ємі, в задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2 просить відмовити.

В судове засідання відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 не з'явилась, подала до суду заяву в якій просить розгляд цивільної справи №162/90/18 провести без її участі. Позовні вимоги позивача за первісним позовом ОСОБА_1 не визнає та просить суд залишити їх без задоволення. Позовні вимоги за зустрічним позовом підтримує в повному обсязі, наполягає на їх задоволенні.

Представник третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Любешівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області в судове засідання не з'явився, але начальником відділу ОСОБА_9 було подано клопотання про розгляд справи без її участі.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що відповідно до виконавчого листа, виданого Ватутінським міським судом Черкаської області 27 червня 2007 року та постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №9767104 ОСОБА_2 є стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа за рішенням Ватутінського міського суду справа №2-230 від 27 червня 2007 року, яким на її користь з ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Пункт 1 частини 1 статті 182 СК України передбачає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею 192 Сімейного кодексу України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

В силу ч.2 ст.182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як встановлено в суді з письмових доказів позивач за первісним позовом - ОСОБА_1 офіційно не працює , не має стабільного заробітку, незначні доходи отримує від тимчасових нерегулярних сезонних робіт.

З моменту винесення рішення Ватутінським міським судом Черкаської області від 27 червня 2007 року сімейне та матеріальне становище ОСОБА_1 змінилось. На даний час він має на утриманні трьох неповнолітніх дітей в другому шлюбі, одна з яких - дочка ОСОБА_6 є дитиною-інвалідом, та дружину, яка доглядає дитину-інваліда.

Крім того, факт зміни сімейного та матеріального становища ОСОБА_1 було досліджено та висвітлено в рішенні Любешівського районного суду Волинської області в справі №162/1264/16-ц від 01 лютого 2017 року. При визначенні розміру пені за прострочення сплати аліментів суд брав до уваги те, що після розлучення із ОСОБА_2 ОСОБА_1 одружився вдруге. В даному шлюбі у ОСОБА_1 народилося ще троє доньок. ОСОБА_10 має вроджену ваду та визнана інвалідом.

Зміна кількості утриманців з одного неповнолітнього сина ОСОБА_4, при постановленні рішення Ватутінського міського суду від 27 червня 2007 року, на чотирьох на даний час, при відсутності достатнього та стабільного доходу свідчить, на думку суду, про погіршення матеріального становища ОСОБА_1 - як платника аліментів.

Щодо зустрічного позову про збільшення розміру аліментів, ОСОБА_2 вказує на необхідність збільшення розміру аліментів, оскільки, відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 02 жовтня 2007 року ВП №9767104 ОСОБА_1 призначено до стягнення аліменти не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Оскільки ч.2 ст.182 СК України передбачено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, просить стягувати з ОСОБА_1 аліменти на утримання сина в розмірі ? частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення повноліття.

Суд констатує, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину встановлюється законом, а не судом, і підлягає врахуванню при виконанні рішення суду про стягнення аліментів.

Враховуючи вказане вище, суд вбачає підстави для зменшення розміру аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4.

У стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства" зазначається, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України №789 від 27 лютого 1991 року , визнається право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи з пріоритету інтересів як неповнолітнього сина ОСОБА_4 та необхідності його матеріального забезпечення для всебічного розвитку, так і інтересів неповнолітніх доньок ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_1, які також потребують матеріального забезпечення, крім того ОСОБА_11 є дитиною-інвалідом та потребує додаткових витрат, водночас при цьому, не обмежуючи і права самого платника аліментів, суд вважає законним та справедливим зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 до 1/6 частки усіх видів заробітку ОСОБА_1, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Зменшений розмір аліментів належить стягувати з ОСОБА_1 після набрання рішенням суду законної сили.

Отже, зустрічний позов ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів не підлягає до задоволення.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

З огляду на те, що у задоволенні зустрічної позовної заяви відмовлено, відповідно до приписів ст.141 ЦПК України, судові витрати понесені відповідачем за первісним позовом ОСОБА_2 відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.81, 141, 258 , 259 , 263, 264 , 265 , 268 , 273 , 352 , 354 , 355 ЦПК України , суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів - відмовити повністю.

Зменшити розмір аліментів, визначений рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 27 червня 2007 року (справа №2-230), та стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частки зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня вступу рішення в законну силу та до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Любешівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.4 ч.5 ст. 265 ЦПК України вказуються наступні відомості:

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_6, Волинської обасті, ІПН №2891504373.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, ІПН №2888614801.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Любешівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області місцезнаходження:смт.Любешів, вул.Незалежності, 95, Волинської області, ЄДРПОУ 35035037.

Головуючий: