Рішення

від 20.11.2018 по справі 236/3475/18

КРАСНОЛИМАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 236/3475/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Саржевської І.В.,

за участю секретаря - Олійник С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лиман Донецької області за відсутністю сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах якого на підставі довіреності діє ОСОБА_2, до Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

04.10.2018 до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1, в інтересах якого на підставі довіреності діє ОСОБА_2, до Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування (а.с. 4-6).

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, до суду надали заяви, про розгляд справи за їх відсутності, просили позов задовольнити (а.с.49 ).

Представник відповідача об'єднаної територіальної громади м. Лиман в особі Лиманської міської ради Донецької області, будучи належним повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, просить розглянути справу без його участі, рішення ухвалити на розсуд суду про що суду надав відповідну заяву (а.с.54-55).

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

В судовому засіданні встановлено, що 26.06.2012 помер батько позивача - ОСОБА_3, який постійно мешкала в смт. Новоселівка Лиманського району Донецької області (а.с. 9,16).

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, в томі числі: земельна ділянка площею 3,4035га, кадастровий номер 1423056000:02:000:0021; земельна ділянка площею 0,418 га, кадастровий номер 1423056000:02:000:0265; земельна ділянка площею 0,1916 га, кадастровий номер 1423056000:02:000:0650, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Лиманської міської ради (колишня Новоселівська селищна рада), Донецької області, та належали померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 квітня 2011 року, оціночна вартість яких, відповідно до Звіту про експертну грошову оцінку вартості земельних ділянок від 24.09.2018, виготовленого суб'єктом оціночної діяльності Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, становить 84700,00 гривень (а.с. 10, 26-39).

11.10.2006 секретарем виконкому Новоселівської селищної ради за реєстром № 30 було посвідчено заповіт від імені ОСОБА_3, яким він на випадок своєї смерті заповів все своє майно ОСОБА_1 (а.с. 15).

Цивільне законодавство України передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Після смерті ОСОБА_3, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, інших спадкоємців, які реалізували свої спадкові права, немає (а.с. 45).

Для оформлення своїх спадкових прав у встановленому законом порядку, представник позивача звернулася до нотаріального органу, однак постановою державного нотаріусу Лиманської державної нотаріальної контори від 30.08.2018 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказані земельні ділянки з тих підстав, що відсутні правовстановлюючі документи на спадкові земельні ділянки, тобто відсутній оригінал документу, а саме державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 468272, виданого 20.02.2006 Краснолиманською міською радою ОСОБА_5 (а.с. 10,18).

Факт належності ОСОБА_3, який помер 12.05.2010, земельних ділянок площею площею 3,4035га, кадастровий номер 1423056000:02:000:0021, площею 0,418 га, кадастровий номер 1423056000:02:000:0265 та площею 0,1916 га, кадастровий номер 1423056000:02:000:0650, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та розташовані на території Лиманської міської ради (колишня Новоселівька селищна рада), Донецької області,підтверджується наступними письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи.

Згідно Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №№ 105020176, 102025183, 105022818, сформованих 24.11.2017, земельні ділянки, кадастрові номери 1423056000:02:000:0021, 1423056000:02:000:0265 та 1423056000:02:000:0650 , розташовані на території Лиманської міської ради (колишня Новоселівська селищна рада), Донецької області,належать на праві власності ОСОБА_3 (а.с. 12-14).

Згідно копії Державного акту на право власності на землю ЯБ № 468272, виданого 20.02.2006 Краснолиманською міською радою, згідно з яким ОСОБА_5 на підставі рішення Краснолиманської міською ради від 22.12.2005 № 4/38-801 є власником земельної ділянки площею 4,0131 га, розташованої на території Новоселівської селищної ради , призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 10).

Крім того, позивачем надана копія свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 12 квітня 2011 року відповідно до якого після смерті ОСОБА_5, 12 травня 2010 року спадкоємцем є її чоловік ОСОБА_3 (а.с. 11).

Оскільки оригінал документу, що підтверджує право власності ОСОБА_5 на спірну земельну ділянку, відсутній, позивач позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину та користуватися, розпоряджатися земельною ділянкою, що входить до спадкового майна та належать йому в порядку спадкування.

Встановленим судом фактам відповідають цивільні правовідносини, які регламентують порядок набуття права власності на спадкове майно і регулюються Конституцією України, ЦК України, ЗК України та ЦПК України.

Так, згідно із ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Відповідно до ст. 16 ЦК України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Тобто, за змістом ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, з позовом про визнання права.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України).

Згідно із ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В силу ст. 116 ЗК України, громадяни набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Статті 81 та 131 ЗК України передбачають, що громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, міни, дарування, ренти, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

Враховуючи викладене, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 обгрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки земельні ділянки, розташовані на території колишньої Новоселівської селищної ради, правомірно належали батькові позивача ОСОБА_3

Позивач не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов'язані із зверненням до суду і розглядом цивільної справи.

Керуючись ст. 15, 16, 384, 392, 1216, 1218, 1225, 1261, 1268 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 81, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, в інтересах якого на підставі довіреності діє ОСОБА_2, до Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_1, право власності на:

земельну ділянку площею 3,4035га, кадастровий номер 1423056000:02:000:0021, земельну ділянку площею 0,418 га, кадастровий номер 1423056000:02:000:0265 та земельну ділянку площею 0,1916 га, кадастровий номер 1423056000:02:000:0650 , які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та розташовані на території Лиманської міської ради (колишня Новоселівської селищна рада), Донецької області,в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, який помер 26.06.2012 в смт. Новоселівка Лиманського(колишня назва Краснолиманського) району Донецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Текст рішення виготовлений 20.11.2018.

Суддя -