Рішення

від 13.11.2018 по справі 191/1145/18

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/1145/18

Провадження № 2/191/364/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Кухар Д. О.

за участю секретаря - Яніної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу № 191/1145/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства ЛІК про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до СФГ ЛІК про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, виданого Реєстраційною службою Синельниківського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області поміж ним ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством Лік укладено договір оренди земельної ділянки, площею 8,7600 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить йому на підставі державного акту на право приватної власності на землю, виданого на підставі рішення 9 сесії XXIII скликання Синельниківської міської ради народних депутатів № 121 від 25 серпня 1999 року, розташовану на території КСП Революціонер Новогнідської сільської ради. Строк дії договору п'ять років з дати державної реєстрації - 27.02.2015 року, з правом пролонгації.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, виданого Реєстраційною службою Синельниківського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області зазначено, що поміж ним ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством Лік укладено договір оренди земельної ділянки, площею 8,4300 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить йому на підставі державного акту на право приватної власності на землю, виданого на підставі рішення 11 сесії XXIII скликання Синельниківської міської ради народних депутатів № 126 від 30 серпня 2000 року, розташовану на території Новогнідської сільської ради. Строк дії договору п'ять років з дати державної реєстрації - 27.02.2015 року, з правом пролонгації.

Дата укладення договорів - 01.01.2015 року, але дані договори у 2015 році позивачем не укладалися та не підписувалися.

На останній сторінці договору стоїть підпис позивача та підпис ОСОБА_2, але вони поставлені позивачем у 2011 році на попередньому договорі оренди, що був дійсно укладений та підписаний останнім особисто. Також про факт підробки договору свідчить і подвійний напис пункту договору 10. Умови зміни, припинення і розірвання договору , а також підпис, та печатка сільського голови Новогнідської сільської ради ОСОБА_3 датованою 13 вересня 2011 року у графі: Факт державної реєстрації засвідчую Сільській голова Новогнідської сільської ради - щодо земельної ділянки площею 8,4300 га.

Що ж до договору оренди земельної ділянки площею 8,7600 га - то аналогічні невідповідності є і у ньому, а саме: подвійне повторення напису пункту договору 10. Умови зміни, припинення і розірвання договору , а також підпис, та печатка сільського голови Новогнідської сільської ради ОСОБА_3 датованою 9 вересня 2011 року у графі: Факт державної реєстрації засвідчую Сільській голова Новогнідської сільської ради .

Також у 2015 році позивач не підписував Акти прийому передачі земельної ділянки (паю) в натурі, Акту приймання передачі земельної ділянки до договору оренди, що є невід'ємними частинами договорів.

Відповідно до роз'яснень які містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" недійсним може бути визнано лише укладений договір.

Оскільки в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірних договорів оренди землі, то вони є укладеними, а отже - оспорюваними та за рішенням суду можуть бути визнаними недійсними. Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України № 6-99 цс 13 від 18.09.2013 року.

Як власник вищевказаної земельної ділянки позивач, зазначив, що має право та бажає самостійно вирішувати як розпоряджатися належним йому правом власності, а у зв'язку з обмеженням відповідачем його права власності на земельні ділянки, таке право підлягає захисту, оскільки він не проявляв своєї волі на укладання договорів оренди землі від 01 січня 2015 року, не підписував їх, не уповноважував будь-кого на укладання договорів.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1224886400:01:001:0323) площею 8,7600 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить йому на підставі державного акту на право приватної власності на землю, виданого на підставі рішення 9 сесії XXIII скликання Синельниківської міської ради народних депутатів № 121 від 25 серпня 1999 року, розташовану на території КСП Революціонер Новогнідської сільської ради укладений поміж ним - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) та Селянським (фермерським) господарством Лік (код ЄДРПОУ: 31467895).

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1224886400:01:001:0324) площею 8,4300 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить позивачу на підставі державного акту на право приватної власності на землю, виданого на підставі рішення 11 сесії XXIII скликання Синельниківської міської ради народних депутатів № 126 від 30 серпня 2000 року, розташовану на території Новогнідської сільської ради укладений поміж ним - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) та Селянським (фермерським) господарством Лік (код ЄДРПОУ: 31467895).

Позивач у судовому засіданні пояснив, що позов підтримує у повному обсязі та наполягає на його задоволенні. Також зазначив, що був повідомлений про продовження оренди земельних ділянок, проте він дізнався, що іншим орендарям сплачують в два рази більше грошей. В договорах його підпис, який був виконаний у 2011 році.

Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала позов, надала пояснення аналогічні викладеним обставинам у позовній заяві та у відповіді на відзив ( а. с. 42- 43). Просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений, про день, час і місце розгляду справи.

Представник відповідача ОСОБА_5 у судовому засіданні позов не визнала та заперечувала проти його задоволення, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву ( а. с. 27-29). Пояснила, що позивачем пропущено загальний строк позовної давності тривалістю у три роки, у межах якого позивач міг звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, хоча був обізнаний про наявність договорів та отримував гроші.

Заслухавши пояснення сторін, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, які є належними, допустимими і достовірними у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Так, згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно правового змісту положень ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Судом встановлено, що на підставі державного акту на право приватної власності на землю виданого на підставі рішення 9 сесії XXIII скликання Синельниківської міської ради народних депутатів № 121 від 25 серпня 1999 року, ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 8,7600 га, яка розташована на території КСП Революціонер Новогнідської сільської ради. Також на підставі державного акту на право приватної власності на землю, виданого на підставі рішення 11 сесії XXIII скликання Синельниківської міської ради народних депутатів № 126 від 30 серпня 2000 року, ОСОБА_1 належить земельна ділянка загальною площею 8,4300 га, яка розташована на території Новогнідської сільської ради ( а.с. 15 -16).

Відповідно до договорів оренди земельних ділянок від 01.01.2015 року між ОСОБА_1 та СФГ ЛІК в особі голови ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 8,76 га та договір оренди земельної ділянки загальною площею 8,43 га строком на п'ять років ( а.с.7-8; а.с. 12-13).

Передача земельних ділянок у використання орендаря СФГ ЛІК в особі голови ОСОБА_2 здійснилася на підставі акту приймання - передачі земельної ділянки до договору оренди( а. с. 9, 10, 14).

З копії розписки ОСОБА_1 вбачається, що останній отримав кошти за оренду земельного паю за 2013 - 2016 рік (за чотири роки) у сумі 43 200 гривень, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 ( а. с. 31).

З відомостей про видачу грошей за оренду паїв за 2017 рік, вбачається отримання ОСОБА_1 орендної плати за користування земельною ділянкою у загальній сумі 2 626 гривень 26 копійок ( а.с. 30).

Відповідно до ч.2 ст.792 Цивільного кодексу відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є закон "Про оренду землі".

Згідно зі ст.12,14,19 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов'язання, відповідно до яких орендодавець за плату (розмір якої, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду, індексації передбачуються умовами договору, які не можуть суперечити законам України) передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.

На підставі ст. 20 Закону України Про оренду землі укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Оскільки в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірного договору оренди землі, він є укладеним, а отже і оспорюваним ( а.с. 6, 11).

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України "Про оренду землі".

Відповідно до вимог ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Згідно ст.14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди земельної ділянки однієї з істотних умов цього правочину відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України Про оренду землі та ст.8 Постанови Кабінету Міністрів України № 2073 від 25 грудня 1998 року Про затвердження порядку реєстрації договорів оренди землі є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди землі, а також для визнання договору недійсним.

Виходячи з зазначеного, суд вважає, що оспорюваний правочин містить всі необхідні істотні умови, і з цих підстав не можу бути визнаний недійсним.

Посилання позивача та його представника в судовому засіданні на те, що договір оренди земельних ділянок укладено без волевиявлення позивача, не можуть бути взятими до уваги, оскільки приймання позивачем коштів від орендаря починаючи з 2013 року, які він засвідчив своїм особистим підписом у розписці, підтверджують його волевиявлення, щодо укладеного договору між ним та СФГ ЛІК в особі голови ОСОБА_2 та дають підстави для висновку про те, що сторони договору, дійшли згоди, щодо істотних умов договору оренди землі.

Позивач вчасно отримує орендну плату, відповідач належним чином виконує свої обов'язки за договором, використовує земельну ділянку, сплачує орендну плату та здійснює належне оброблення земельної ділянки, а тому бажання визнати недійсним договір оренди викликано прагненням позивача особисто використовувати земельну ділянку.

Позивач та його представник відмовилися від проведення судово-технічної експертизи документа - договорів.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Перебіг позовної давності, відповідно до ст.264 ЦК України, переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається спочатку.

Матеріали справи не містять обставин, які б свідчили про зупинення, перерив або про наявність підстав для поновлення строку позовної давності, клопотань щодо поновлення строку звернення до суду позивач також суду не заявляв.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

За таких обставин, вимоги позивача про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними - заявлені позивачем з пропуском строку позовної давності.

Враховуючи, що закінчення строку позовної давності є підставою для відмови в задоволені позову та відповідач звернувся до суду із такою заявою, то суд дійшов висновку, що в задоволені позову ОСОБА_1М слід відмовити у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 9, 12, 76, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 2, 13, 14, 15, 19, Закону України Про оренду землі ст.ст. 203, 215, 256,257,261, 638,792 ЦК України суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства ЛІК про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними відмовити повністю, а саме щодо:

визнання недійсним договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1224886400:01:001:0323) площею 8,76 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на землю, виданого на підставі державного акту на право приватної власності на землю, виданого на підставі рішення 9 сесії ХХІІІ скликання Синельниківської міської ради народних депутатів № 121 від 25 серпня 1999 року, розташовану на території КСП Революціонер Новогнідської сільської ради укладений поміж ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством ЛІК ;

та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1224886400:01:001:0324) площею 8,43 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на землю, виданого на підставі державного акту на право приватної власності на землю, виданого на підставі рішення 11 сесії ХХІІІ скликання Синельниківської міської ради народних депутатів № 126 від 30 серпня 2000 року, розташовану на території Новогнідської сільської ради укладений поміж ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством ЛІК .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського Апеляційного суду безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду.

Суддя: ОСОБА_6