Ухвала

від 20.11.2018 по справі 826/13414/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

20 листопада 2018 року м. Київ№ 826/13414/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до 1. Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк Маргарити Миколаївни 2. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Курковської Яни Леонідівни треті особи:Приватне акціонерне товариство "F&> REALTY", Приватне акціонерне товариство "Ініціатор+", Міністерство юстиції України, Приватне підприємство "КАРДИФАЛ-С" про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити дії ,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (далі по тексту - позивач) з позовом до Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк Маргарити Миколаївни (далі по тексту - відповідач 1) та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Курковської Яни Леонідівни (далі по тексту - відповідач 2), в якому просить:

1) визнати дії відповідача 1 щодо внесення запису про реєстрацію права власності № 17657432 та про іпотеку № 17609745 за Приватним підприємством КАРДИФАЛ- С та дії відповідача 2 щодо посвідчення Договору про відступлення прав за Іпотечним договором від 29.11.2010, посвідченого приватним нотаріусом Київського MHO Морозовою С.В. за №11902, від 04.11.2011 та Договору про задоволення вимог інотекодержателя, серія та номер 335, виданий 12.01.2012, видавник - протиправними.

2) зобов'язати відповідача 1 (Свідоцтво №2273):

- виключити номер запису про іпотеку 17609745 (спеціальний розділ), зареєстрований 29.11.2010 приватним нотаріусом Ярмолюк Маргаритою Миколаївною, Дніпровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська обл., на підставі Іпотечного договір № 3021И/1110, серія та номер: 11902, виданий 29.11.2010, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозова С.В.; Договір про відступлення прав за іпотечним договором від 29.11.2010, який посвідчено приватним нотаріусом Київського MHO Морозовою С.В. за р.№11902, серія та номер: 4011, виданий 04.11.2011, видавник: Приватний нотаріус Київського MHO Курковська Я.Л. Підстава внесення запису Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32529873 від 24.11.2016 13:05:02, приватний нотаріус Ярмолюк Маргарита Миколаївна, Дніпровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська обл. Відомості про суб'єктів: Майновий поручитель: Закрите акціонерне товариство "F&п REALTY", код ЄДРПОУ: 23496142, адреса: Україна, 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А; Іпотекодержатель: Приватне підприємство "КАРДИФАЛ-С", код ЄДРПОУ: 36959872, країна реєстрації: Україна. Відомості про реєстрацію: Державний реєстр іпотек, реєстраційний номер іпотеки: 10547930, 29.11.2010 20:38:33, реєстратор: Київський міський нотаріальний округ;

- виключити номер запису про обтяження 17610693 (спеціальний розділ), зареєстрований 29.11.2010 приватний нотаріус Ярмолюк Маргарита Миколаївна, Дніпровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська обл. на підставі Іпотечний договір, серія та номер: 11902, виданий 29.11.2010, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозова С.В. Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32530838 від 24.11.2016 13:33:40, приватний нотаріус Ярмолюк Маргарита Миколаївна, Дніпровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська обл. Вид обтяження: заборона на нерухоме майно. Відомості про суб'єктів обтяження: Особа, майно/права якої обтяжуються: Закрите акціонерне товариство "F&б REALTY", код ЄДРПОУ: 23496142, адреса: Україна, 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А. Обтяжувач: Приватне підприємство "КАРДИФАЛ-С", код ЄДРПОУ: 36959872, країна реєстрації: Україна. Відомості про реєстрацію Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, до 01.01.2013р.: Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 10547874, 29.11.2010 19:14:34, реєстратор: Київський міський нотаріальний округ;

- поновити запис про державну реєстрацію іпотеки в Державному реєстрі іпотек № 10547930 від 29.11.2010 року, внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В.; підстава обтяження: Іпотечний договір № 3021И/1110 від 29.11.2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. за реєстровим № 11901;

- поновити запис про заборону відчуження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №10547874 від 29.11.2010 року, внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В.; підстава обтяження: Іпотечний договір № 3021И/1110 від 29.11.2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. за реєстровим №11902.

В обґрунтування позову зазначається (т.1, а.с. 75) про отримання 19.04.2017 Інформаційної довідки по об'єкту нерухомого майна за № 85296557, згідно якої було встановлено, що 24.11.2016 приватним нотаріусом Ярмолюк М.М внесено записи про реєстрацію права власності № 17657432 та про іпотеку № 17609745 за ПП КАРДИФАЛ-С . Також, прийнято рішення 32529873 від 24.11.2016 щодо нежилих приміщень, літера А, розташованих за адерсою м. Київ, вул. Велика Васильківська, 67/17, площею 430 м.кв., реєстраційний номер 31562389.

Підставою для прийняття рішень щодо відчуження майна були договір про відступлення прав за іпотечним договором від 29.11.2010, посвідченого нотаріусом Морозовою С.В. за № 11902 та договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 12.01.2012 за реєстр. № 335, засвідчений приватним нотаріусом Курковською Я.Л.

Позивач вважає, що прийняті рішення про реєстрацію правочинів протиправними та такими, що порушують забезпечене заставою право позивача на задоволення своїх вимог як іпотекодержателя .

Так, позивачем зазначається, що 05.07.2006 між ТОВ Банк Фінанси та Кредит , правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є ПАТ Банк Фінанси і Кредит та ПрАТ Ініціатор+ (боржник, позичальник) укладено договір про невідновлювальну кредитну лінію № 1093-01-06, назву якого змінено на договір мультивалютну кредитну лінію. За цим договором позивальнику надано кошти у розмірі 500 000 грн. на поповнення обігових коштів. Додатковою угодою від 09.02.2009 розмір грошових коштів, збільшено до 67 787 000 грн. Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком та Іпотекодавцем ПрАТ F Ц REALTY укладено іпотечний договір № 3021И/1110 від 29.11.2010 на нежитлове приміщення загальною площею 430 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська (Велика Васильківська), 67/7, посвідчений приватним нотаріусом Морозовою С.В. за № 11902, узгодженою ліквідаційною вартістю 21 139 000 грн. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності.

У зв'язку з наявністю простроченої заборгованості за кредитним договором та прийняттям рішення про часткове погашення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, на адресу боржника та іпотекодавця було направлено вимоги від 11.11.2016, які вручені 15.11.2016 щодо настання терміну погашення заборгованості, про повернення кредиту та зазначено про намір банку у випадку ігнорування даного повідомлення звернути стягнення на предмет застави.

Однак, 24.11.2016 після отримання ПрАТ F Ц REALTY вимоги про усунення порушень, приватним нотаріусом Ярмолюк М.М. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, внесено відомості про вчинення дій щодо відчуження майна (рішення 32541088 від 24.11.2016 та рішення № 32529873 від 24.11.2016) на підставі договору про відступлення прав за іпотечним договором від 29.11.2010, посвідченого приватним нотаріусом Морозовою С.В. та договору про задоволення прав вимог іпотекодержателя від 12.01.2012, посвідченого приватним нотаріусом Курковською Я.Л.

Позивач акцентує увагу, що нерухомість протиправно виведено з під обтяження, дозволів на зняття обтяжень не надавалось. Власником цього приміщення замість ПрАТ F Ц REALTY стало ПП Кардифал-С .

Заявник звертає увагу, що кредитний договір укладений між Банком та ПрАТ Ініціатор+ , передбачає виконання зобов'язання в строк до 05.07.2016, однак, зобов'язання не виконані та у сторони іпотекодержателя виникли всі підстави одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно над іншими кредиторами.

Позивач зазначає, що державний реєстратор не врахував всіх обставин, що призвело до порушення прав та інтересів позивача, як Іпотекодержателя, наданих умовами кредитного договору, Іпотечного договору.

Позивач просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач-1 просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач-2 не надав суду відзиву та у судові засідання не з'явився. Всі поштові повідомлення, направлені на адресу цієї особи, повернуті без вручення з незалежних від суду причин, а відтак, в силу вимог ч. 11 ст. 126 КАС України вважається, що дана особа належним чином повідомлена про розгляд справи. Враховуючи неявку цієї особи у судове засідання та наведені вище обставини не вбачається підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст. 205 КАС України у зв'язку з чим справу розглянуто за відсутності зазначеної особи.

Відносно повідомлення ПрАТ Ініциатор+ належним чином повідомлено про судове засідання 15.11.2018 (т.1, а.с. 230), однак в судове засідання представник не з'явився, доказів поважності причин неприбуття не надав, як і завчасного повідомлення про причини неприбуття. У зв'язку з цим та на підставі ч. 3 ст. 205 КАС України справу розглянуто за відсутності вказаної особи.

Представник ПрАТ F Ц REALTY у заяві від 07.11.2018 зазначив (а.с. 215), що даний спір є похідним від вимог приватно-правового характеру і тому повинен розглядатися в господарському суді. Товариство просило закрити провадження у справі на підставі ст. 238 КАС України, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Представник Міністерства юстиції України у вирішенні заявленого позову поклався на розсуд суду.

На адресу Приватного підприємства "КАРДИФАЛ-С" протягом розгляду справи надсилалися повідомлення про виклик до суду, які не вручені за зазначеною в ЄДР адресою за даними пошти - з незалежних від суду причин, а відтак, в силу вимог ч. 11 ст. 126 КАС України вважається, що дана особа належним чином повідомлена про розгляд справи. Враховуючи неявку цієї особи у судове засідання та наведені вище обставини не вбачається підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст. 205 КАС України, у зв'язку з чим на підставі ч. 3 ст. 205 КАС України справу розглянуто за відсутності зазначеної особи.

Ухвалою від 20.11.2017 відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі третіх осіб, призначено розгляд справи по суті. Ухвалою від 15.02.2018 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі 910/19162/17 Господарського суду м. Києва. Ухвалою від 21.09.2018 поновлено провадження у справі. У судовому засіданні 15.11.2018 ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

В контексті заявленого ПрАТ F Ц REALTY клопотання про закриття провадження у справі, слід зазначити наступне.

Так, дослідивши та оцінивши наявні матеріали справи, суд дійшов до висновку, що для цілей розгляду даної справи адміністративний суд не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін судом, встановленим законом у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з &?а;…&?м; питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів &? ;…&?в; . Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, встановленим законом .

Отже, поняття суду, встановленого законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття оскарженого рішення) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст. 4 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

У даній справі спірні правовідносини виникли у зв'язку з неправомірністю, на думку позивача, договору про відступлення прав за іпотечним договором та договору про задоволення вимог іпотекодержателя, які стосуються питань правомірності набуття іншою особою прав на майно, що впливає на майнові права учасників відповідних правовідносин, де позивач оспорює позбавлення його прав іпотекодержателя та набуття прав на об'єкт іншою особою.

Вимоги про скасування рішень та пов'язані з цим вимоги у даній справі фактично покликані на відновлення прав позивача в зв'язку з незаконним, на його думку, заволодінням нерухомим майном унаслідок реєстрації права власності за іншою особою на виконання цивільно-правових угод та пов'язано із намаганням відновити своє порушене право відносно вищезгаданого майна.

Отже, метою позову є захист права позивача на поновлення у державному реєстрі відомостей про нього, як іпотекодержателя та подальше задоволення його вимог іпотекодержателя відносно нерухомого майна. Здійснення такого захисту судом на час звернення до суду напряму залежало від вирішення питання правомірності набуття прав на майно іншою особою внаслідок укладання договору про відступлення прав за іпотечним договором та про задоволення вимог іпотекодержателя, однак, вирішення питання правомірності набуття іншою особою прав на нерухоме майно внаслідок укладання правочинів виходить за межі компетенції суду адміністративної юрисдикції.

За таких підстав предметом судового розгляду в цій справі є не стільки дії та рішення приватного нотаріуса, як суб'єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, скільки поновлення прав позивача як іпотекодержателя щодо нерухомого майна, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин, що вбачається і з провадження у справі № 910/19162/17 Господарського суду м. Києва, а відтак, оспорювання правомірності набуття іншою особою прав не може здійснюватися за правилами адміністративного судочинства у зв'язку з тим, що адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права власності на об'єкт нерухомого майна. Такий спір, з урахуванням суб'єктного складу учасників справи, має вирішуватися судами за правилами господарського судочинства.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції.

Враховуючи те, що 15.12.2017 набрала чинності нова редакція КАС України, слід заначити, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України (в редакції з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, враховуючи вищенаведені висновки суду, провадження у справі підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтями 238, 241, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі.

Копію ухвали про закриття провадження у справі надіслати учасникам справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 295-297 КАС України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII.

Суддя О.А. Кармазін