Постанова

від 07.11.2018 по справі 644/5423/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

07 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 644/5423/15ц

провадження № 61-33132св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: АнтоненкоН. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Крата В. І. ,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство Комерційний Банк Актив-Банк ,

відповідачі: ОСОБА_4, товариство з обмеженою відповідальністю Роял-2014 , товариство з обмеженою відповідальністю Нафтопродукт Трейдинг ,

треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю Спіка-К , приватне підприємство Спіка , товариство з обмеженою відповідальністю Прайм Сервіс ЛТД , товариство з обмеженою відповідальністю ФОБ , товариство з обмеженою відповідальністю Золотий Граф ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства Комерційний банк Актив-Банк на рішення апеляційного суду Харківської області від 28 вересня 2017 року в складі колегії суддів: Швецової Л. А., Котелевець А. В., Піддубного Р. М.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк Актив-Банк (далі - ПАТ КБ Актив-Банк , банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених між ПАТ КБ Актив-Банк та ОСОБА_4 20 травня, 05 червня та 01 липня 2014 року; застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом повернення в натурі ТОВ Спіка-К рухомого та нерухомого майна, що є предметом договорів.

В обґрунтування позову банк зазначав про те, що реалізоване в позасудовому порядку рухоме та нерухоме майно перебувало в заставі позивача на підставі договорів застави рухомого та нерухомого майна № 1016/01/S-10, № 1016/01/S-11, № 1016/01/S-12, № 1016/01/S-13, укладених між банком та ПП Спіка-К в забезпечення належного виконання ПП Спіка зобов'язань за договором про здійснення кредитних операцій від 16 жовтня 2013 року № 1016/01.

При здійсненні відчуження заставленого майна банком не дотримані вимоги Закону України Про іпотеку , Закону України Про заставу , положення статті 28 Закону України Про забезпечення вимог кредитора про реєстрацію обтяжень . Одночасно з надсиланням повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання ПАТ КБ Актив-Банк не здійснив реєстрацію в Державному реєстрі обтяження рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет застави рухомого майна. Вимога про порушення зобов'язань підписана регіональним директором керуючим відділення № 46 ПАТ КБ Актив-Банк ОСОБА_5, яка діяла поза межами повноважень, наданих їй банком.

Кошти на оплату вартості майна за жодним з чотирьох договорів купівлі-продажу ОСОБА_4 не було сплачено, однак право власності на нерухоме майно за відповідачем було зареєстровано в день укладення оскаржуваних договорів купівлі-продажу, тобто банк фактично відмовився від власних майнових вимогдо ТОВ Спіка-К як майнового поручителя ТОВ Спіка .

Всупереч вимог Постанови Національного банку України від 12 червня 2014 року № 349/БТ договір купівлі-продажу від 01 липня 2014 року № 1143 укладений ПАТ КБ Актив-Банк без погодження куратора фінансової установи. Договір укладено з боку банку уповноваженою особою ОСОБА_6, повноваження якому надано довіреністю № 759 за підписом голови правління ОСОБА_7, який в період видачі довіреності № 759 в трудових відносинах з ПАТ КБ Актив-Банк не перебував.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2015 року до участі у справі у якості співвідповідача залучено ТОВ Роял-2014 , ТОВ Нафтопродукт Трейдинг , оскільки відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно на об'єкти нерухомості встановлено, що власником майна, розташованого по АДРЕСА_4 та по вул. Ростовська, 1а в с. Коробочкине Чугуївського району Харківської області, є ТОВ Роял-2014 відповідно до договору купівлі-продажу від 25 вересня 2014 року, а об'єкту рухомого та нерухомого майна, що розташовано по АДРЕСА_1 Харківської області та проїзді Разіна, 2 у смт Золочів є ТОВ Нафтопродукт Трейдинг відповідно до свідоцтва про право власності від 12 вересня 2014 року та договору купівлі-продажу від 25 вересня 2014 року.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12 травня 2017 року позовні вимоги банку задоволено частково. Визнано недійсними договори купівлі-продажу укладені між ПАТ КБ Актив-Банк та ОСОБА_4 20 травня, 05 червня, 01 липня 2014 року. Відновлено правовий статус ПАТ КБ Актив-Банк як заставодержателя за договорами застави рухомого та нерухомого майна від 05 листопада 2013 року № 1016/01/S-10, № 1016/01/S-11, № 1016/01/S-12, № 1016/01/S-13. В задоволенні інших вимог банку відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат у справі.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оспорювані правочини були укладені всупереч обмежень, установлених Постановою Правління НБУ від 12 червня 2014 року № 349/БТ, а саме ПАТ КБ Актив-Банк здійснив вивільнення заставного майна за наявності непогашеної кредитної заборгованості.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 28 вересня 2017 року рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12 травня 2017 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову банку відмовлено.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що договори купівлі-продажу укладені з дотриманням вимог законодавства України, інші позовні вимоги банку є похідними від вимог про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, а тому задоволенню також не підлягають.

У касаційній скарзі, поданій 18 жовтня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ КБ Актив-Банк просить скасувати рішення апеляційного суду Харківської області від 28 вересня 2017 року і залишити в силі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення апеляційного суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вивільнення банком забезпечення за кредитним договором, а також проведення розрахунку за оскаржуваними договорами без погодження з куратором банку шляхом списання коштів з депозитного рахунку, майнові права за яким були передані в заставу, відбулося всупереч заборонам, установленим постановою від 12 червня 2014 року № 349/БТ Про внесення ПАТ КБ Актив-Банк до категорії проблемних (далі - Постанова № 349/БТ), з урахуванням змін, внесених постановою Правління НБУ від 26 червня 2014 року № 382/БТ Про внесення змін до Постанови № 349/БТ від 12 червня 2014 року (далі - Постанова № 349/БТ).

Внаслідок укладення оскаржуваних договорів відбулося зняття всіх обтяжень та заборон з майна, яке було передано банку в забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором, в той час як повного погашення заборгованості за кредитним договором не відбулося. Банк фактично втратив право вимоги до основного боржника за кредитним договором, тобто відмовився від власних майнових вимог, що є підставою нікчемності правочину (договору), визначеною пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України Про іпотеку . Особа, яка підписувала оспорювані договори купівлі-продажу від імені позивача на підставі довіреності, не була уповноважена самостійно визначати ціну продажу, оскільки це питання відноситься до компетенції колегіальних органів управління банку, таким чином КБ Актив-Банк не було погоджено ціну продажу, а тому сторонами оспорюваних договорів не було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів, що у свою чергу свідчить про неукладеність договорів.

Апеляційна скарга підписана та подана від імені ОСОБА_4 особою, яка не мала на те відповідних повноважень. Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали зОрджонікідзевського районного суду м. Харкова .

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК Українисудом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

29 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

На час розгляду справи Верховним Судом заперечень/відзивів на касаційну скаргу не надійшло.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суди встановили, що 16 жовтня 2013 року між ПАТ КБ Актив-Банк та ПП Спіка укладено договір про здійснення кредитних операцій № 1016/01, за умовами якого встановлено ліміт основного зобов'язання в розмірі 33 400 000 грн зі строком виконання до 15 жовтня 2016 року.

В забезпечення належного виконання умов зазначеного договору між ПАТ КБ Актив-Банк та ТОВ Спіка-К укладено договори застави рухомого та нерухомого майна: від 05 листопада 2013 року № 1016/01/ S-10, за умовами якого ТОВ Спіка-К передало банку в заставу об'єкти рухомого та нерухомого майна, розташовані по АДРЕСА_4, до якого договором № 1 внесені змін та доповнення;

від 05 листопада 2013 року № 1016/01/ S-11, за умовами якого ТОВ Спіка-К передало банку в заставу об'єкти рухомого та нерухомого майна, що розташовані на АДРЕСА_3, до якого договором № 1 внесені змін та доповнення;

від 15 листопада 2013 року № 1016/01/ S-12, за умовами якого ТОВ Спіка-К передано банку в заставу об'єкти рухомого та нерухомого майна, що розташованіпо АДРЕСА_2;

від 15 листопада 2013 року № 1016/01/ S-13, за умовами якого ТОВ Спіка-К передано банку в заставу об'єкти рухомого та нерухомого майна, що розташованіпо АДРЕСА_1.

Вказані договори застави від імені банку підписані ОСОБА_5, яка діяла на підставі Статуту та довіреності, посвідченої ПН КМНО Пинзеник О. М. 30 жовтня 2013 року за реєстровим № 1405.

23 січня 2014 року у зв'язку з неналежним виконанням ПП Спіка умов договору про здійснення кредитних операцій від 16 жовтня 2013 року № 1016/01 ПАТ КБ Актив-Банк на адреси ПП Спіка та ТОВ Спіка-К направлено вимогу про усунення порушення, в якій було зазначено про те, що у разі не усунення порушень та не сплати заборгованості буде вирішуватися питання про звернення стягнення на предмети застави (іпотеки).

Вимога банку ПП Спіка та ТОВ Спіка-К не виконана.

16 травня 2014 року між банком та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу предмета застави рухомого та нерухомого майна за договором від 05 листопада 2013 року № 1016/01/S-13 за ціною 2 350 411,40 грн. Пунктом 2.4 договору визначено, що виконання зобов'язання покупця передбаченого пунктом 2.1 щодо здійснення оплати вартості майна забезпечується заставою покупцем майнових прав на вклад розміщений в продавця (банку) в загальному розмірі не менше 200 тис. дол. США, згідно з договором строкового вкладу Актив прибутковий від 20 травня 2014 року № ДФО-46-177461.

05 червня 2014 року між банком та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу предмета застави рухомого та нерухомого майна від 15 листопада 2013 року № 1016/01/S-12 за ціною 999 622 грн. Пунктом 2.4 договору визначено, що виконання зобов'язання покупця, передбаченого пунктом 2.1, щодо здійснення оплати вартості майна забезпечується заставою покупцем майнових прав на вклад розміщений в продавця (банку) в загальному розмірі не менше 85тис. дол. США.

05 червня 2014 року між банком та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу предмета застави рухомого та нерухомого майна за договором від 05 листопада 2013 року № 1016/01/S-10 за ціною 1 234 827,30 грн. Пунктом 2.4 договору визначено, що виконання зобов'язання покупця, передбаченого пунктом 2.1, щодо здійснення оплати вартості майна забезпечується заставою покупцем майнових прав на вклад розміщений в продавця (банку) в загальному розмірі не менше 105 тис. дол. США.

01 липня 2014 року між банком та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу, предмета застави рухомого та нерухомого майна за договором від 05 листопада 2013 року № 1016/01/S-11 та договором № 1 про внесення змін та доповнень до нього за ціною 591 тис. грн. Відповідно до пункту 2.4 договору визначено, що виконання зобов'язання покупця, передбаченого пунктом 2.1, перераховується покупцем на рахунок № 290973014456 не пізніше 18 год. 00 хв. 21 серпня 2014 року включно.

Договір купівлі-продажу від 16 травня та два договори купівлі-продажу від 05 червня 2014 року від імені банку підписані регіональним директором - керуючою відділенням № 46 ПАТ КБ Актив-Банк ОСОБА_5, що діяла на підставі Статуту та довіреності, посвідченою приватний нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мудрою О. М. від 24 квітня 2014 року за реєстрованим № 570.

Договір купівлі-продажу від 01 липня 2014 року від імені банку підписано ОСОБА_6, що діяв від імені та в інтересах ПАТ КБ Актив-Банк на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мудрою О.М. від 03 червня 2014 року за реєстрованим № 759.

Пунктом 3.1 указаних договорів визначено, що договір купівлі-продажу є підставою для припинення дії обтяження майна іпотекою.

Постановою НБУ від 12 червня 2014 року № 349/БТ ПАТ КБ Актив-Банк віднесено до категорії проблемних.

Постановою НБУ від 26 червня 2014 року № 382/БТ пункт 2 постанови НБУ № 349/БТ викладено в іншій редакції. Визначено обмеження у діяльності ПАТ КБ Актив-Банк , в тому числі й здійснення будь-яких активних операцій, нових кредитних операцій, погашення заборгованості, не вивільняти отримане забезпечення кредитними операціями до часу повного погашення позичальником заборгованості, не здійснювати відчуження будівель і споруд ПАТ КБ Актив-Банк без погодження з НБУ, призначено куратора.

Вказаними постановами НБУ заборонило ПАТ КБ Актив-Банк здійснювати вивільнення отриманого банком забезпечення за кредитними операціями до часу повного погашення позичальниками заборгованості. Банк фактично позбавлений права виконувати будь-які операції з об'єктами застави без погодження з куратором НБУ.

У період з 12 червня 2014 року по 02 вересня 2014 року НБУ та/або куратор банку не погоджували здійснення банком операцій про передачу в забезпечення вкладникам, іншим кредиторам, третім особам майна та активів банку, будь-якого відчуження будівель, споруд банку, повернення коштів інсайдерам та пов'язаним особам банку.

Відповідно до статті 66 Закону України Про банки і банківську діяльність державне регулювання діяльності банків здійснюється НБУ в тому числі у формі адміністративного регулювання: 1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності; 2) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків; 3) застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру; 4) нагляд за діяльністю банків; 5) надання рекомендацій щодо діяльності банків.

Згідно зі статтею 75 Закону України Про банки і банківську діяльність НБУ має право віднести банк до категорії проблемних з підстав, передбачених указаною статтею та з підстав, визначених нормативно-правовими актами НБУ. Рішення НБУ про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею. НБУ протягом 180 днів з дня віднесення банку до категорії проблемних має право прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. НБУ зобов'язаний не пізніше ніж через 180 днів з дня віднесення банку до категорії проблемних прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Апеляційний суд установив, що віднесення НБУ позивача до категорії проблемного не вводило в ньому тимчасову адміністрацію, але обмежувало певні види діяльності банку, передбачені у Постанові НБУ № 349/БТ.

До діяльності банку, який визнано проблемним, не підлягають застосуванню норми, що регулюють діяльність банку, до якого введено тимчасову адміністрацію, оскільки правове регулювання та обсяг повноважень банку, який визнано проблемним, та банку, до якого введено тимчасову адміністрацію, є різним.

Позивач вважає оспорювані правочини нікчемним на підставі частини третьої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , водночас просить визнати його недійсним.

В обґрунтування позовних вимог банк посилався на декілька підстав визнання договорів купівлі-продажу недійсними: відсутність погодження куратора НБУ на укладення таких угод, укладення угоди особою, що не мала повноважень на здійснення таких правочинів та в результаті зловмисної домовленості з іншою стороною, безоплатність договору, вивільнення забезпечувального майна до часу погашення заборгованості.

Відповідно до статті 73 Закону України Про банки і банківську діяльність , врегульовано питання санкцій, які має право застосовувати НБУ до проблемного банка у разі невиконання ним обмежень та приписів, встановлених Правлінням НБУ для проблемного банку у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки НБУ відповідно до цього Закону, банківського законодавства, нормативно-правових актів НБУ, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону НБУ адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать:1) письмове застереження; 2) скликання загальних зборів учасників, ради банку, правління банку; 3) укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов'язується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку, підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо; 4) зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі; 5) встановлення для банку підвищених економічних нормативів; 6) підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами; 7) обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій, у тому числі операцій із пов'язаними з банком особами; 8) заборона надавати бланкові кредити; 9) накладення штрафів; 10) тимчасова, до усунення порушення, заборона використання власником істотної участі у банку права голосу (тимчасова заборона права голосу); 11) тимчасове, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади; 11-1) позбавлення генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій; 12) віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного; 13) відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку.

Чиннимзаконодавством не передбачено, що наслідком невиконання обмежень та приписів, установлених Правлінням НБУ для проблемного банку, є недійсність укладених банком правочинів.

Постановою НБУ № 349/БТ зі змінами, внесеними постановою НБУ 382/БТ, для ПАТ КБ Актив-Банк було встановлено ряд обмежень, серед яких: не здійснювати відчуження належних банку будівель і споруд без погодження з куратором НБУ; не вивільняти отримане ПАТ КБ Актив-Банк забезпечення за кредитними операціями до часу повного погашення позичальниками заборгованості, а в разі потреби приймати додаткове забезпечення; не погашати заборгованість за наданими кредитами та іншими активними операціями шляхом набуття права власності на об'єкти застави без погодження з куратором НБУ.

В результаті укладення оспорюваних правочинів були відчужені не будівлі, які належали банку, а майно, що було власністю ТОВ Роял-2014 , ТОВ Нафтопродукт Трейдинг , тому оспорювані правочини не суперечать обмеженню не здійснювати відчуження належних банку будівель і споруд без погодження з куратором НБУ.

Зняття заборон відчуження після продажу заставного майна було обумовлено об'єктивним припиненням дії обтяження цього майна у зв'язку з його реалізацією в порядку звернення стягнення та не є вивільненням заставного майна в розумінні обмеження, встановленого Правлінням НБУ.

Установивши, що ПАТ КБ Актив-Банк не набуло права власності на об'єкти застави в порядку позасудового звернення стягнення, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що оспорювані правочини не суперечать обмеженню Правління НБУ не погашати заборгованість за наданими кредитами та іншими активними операціями шляхом набуття права власності на предмет застави без погодження з куратором НБУ, а тому відсутні підстави для визнання договорів купівлі-продажу недійсними як таких, що укладені всупереч обмеженням, встановленим НБУ, на які посилається позивач.

Щодо укладання оспорюваних правочинів не уповноваженою банком особою слід зазначити наступне.

Рішення про введення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ Актив-Банк прийнято НБУ 02 вересня 2014 року. Процедура виведення банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 вересня 2014 року № 79 була розпочата 03 вересня 2014 року і тривала до 03 грудня 2014 року включно.

Отже, саме з 03 вересня 2014 року на діяльність ПАТ КБ Актив-Банк поширювалися вимоги Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , відповідно до частин першої та другої статті 34 якого Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах Урядовий кур'єр або Голос України .

Відповідно до частини першої статті 36 цього Закону з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Отже, повноваження органів управління ПАТ КБ Актив-Банк припинилися саме з 03 вересня 2014 року.

Від імені ПАТ КБ Актив-Банк на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мудрою О. М. 03 червня 2014 року за реєстровим номером № 759, діяв ОСОБА_6, якому повноваження на вчинення правочину та довіреність надано Головою Правління банку ОСОБА_7

Позивач наполягав на тому, що оспорювані договори купівлі-продажу укладено від імені ПАТ КБ Актив-Банк та підписано особою, яка не мала повноважень на укладення даного правочину, оскільки згідно пункту 5.4.7 Положення про Правління ПАТ КБ Актив-Банк та підпункту 7 пункту 6.5.7 статуту ПАТ КБ Актив-Банк Голова Правління має право надавати довіреності керівникам філій, представництв та відділень банку.

Апеляційний суд установив, що питання видачі довіреностей Головою Правління врегульовані пунктом 5.4.4 Положення про Правління ПАТ КБ Актив-Банк та підпунктом 4 пункту 6.5.7 статуту ПАТ КБ Актив-Банк , якими визначено, що Голова Правління має право видавати довіреності, при цьому будь-яких обмежень щодо кола повірених осіб не зазначено.

Довіреність, на підставі якої діяв ОСОБА_6 від імені ПАТ КБ Актив-Банк , нотаріально посвідчена та недійсною у встановленому законом порядку не визнана, як не була визнана недійсною і видана ОСОБА_5 довіреність.

Підставою для визнання оспорюваних правочинів недійсними позивач зазначає також той факт, що ПАТ КБ Актив-Банк не здійснив у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна реєстрацію відомостей про звернення стягнення на предмет застави.

Законом України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень не встановлена недійсність правочинів, укладених в порядку позасудового звернення стягнення на заставне майно у разі невнесення відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. У випадку, якщо невнесення змін до відомостей про зареєстроване обтяження порушило права боржника чи інших обтяжувачів, саме вони вправі звернутися з відповідними вимогами до особи, що порушила зазначені приписи Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень .

Порушень прав ПАТ КБ Актив-Банк невнесенням цією ж особою відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не встановлено.

Оскільки позивач не зазначав такої підстави для визнання оспорюваного договору недійсним, як продаж заставного майна без згоди НБУ як заставодержателя за договором застави майнових прав, укладеного між ПАТ КБ Актив-Банк та НБУ, тому ці обставини не досліджувалися судами, сторони у цій справі не надавали з цього приводу доказів, відповідач був позбавлений можливості ці обставини спростувати.

Частиною третьою статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб передбачений вичерпний перелік підстав, з яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними. Інших підстав для визнання правочинів неплатоспроможного банку нікчемними вказаний закон не передбачає, як не передбачає їх і Закон України Про банки і банківську діяльність .

21 жовтня 2014 року за № 6440/11 на адресу ОСОБА_4, ТОВ Спіка-К було направлено повідомлення про нікчемність правочинів ПАТ КБ Актив-Банк , в порядку статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

При цьому ані у повідомленні, ані у позовній заяві не вказані конкретні підстави, передбачені частиною третьою статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб вважати оспорювані правочини нікчемними.

Листом ПАТ КБ Актив-Банк від 07 серпня 2014 року № 5013/11, який підписаний Головою Правління ОСОБА_7, ОСОБА_4 підтверджено, що його зобов'язання як покупця за договорами купівлі-продажу від 20 травня, 05 червня, 01 липня 2014 року виконані в повному обсязі та своєчасно, банк претензій до ОСОБА_4 щодо оплати на виконання умов зазначених договорів не має.

Ціна, за якою відбувся продаж заставного майна, була визначена за домовленістю сторін та є більшою, ніж ринкова вартість цього майна, встановлена за результатами оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності. Зазначене в повній мірі відповідає вимогам договору застави рухомого та нерухомого майна.

Постановою НБУ № 349/БТ ПАТ КБ Актив-Банк із змінами, внесеними постановою НБУ № 382/БТ не передбачалася заборона списання грошових коштів з депозитних рахунків фізичних осіб.

Ураховуючи наведене висновок апеляційного суду про те, що ОСОБА_4 у повному обсязі виконав свої зобов'язання за оспорюваними договорами купівлі-продажу майна, є обґрунтованим. Оскільки підстав уважати, що оспорювані правочини є недійсними згідно з частиною третьою статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , не встановлено, то відсутні і підстави для застосування наслідків нікчемного правочину.

Правильним є висновок апеляційного суду про те, що не підлягають задоволенню також і вимоги про відновлення правового статусу ПАТ КБ Актив-Банк як заставодержателя за договорами застави рухомого та нерухомого майна, зобов'язання реєстратора Державної реєстраційної служби України зареєструвати обтяження у вигляді іпотеки щодо нерухомого майна, зобов'язання реєстратора Державної реєстраційної служби зареєструвати обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно, оскільки вони є похідними від первісних вимог.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно зі статтями 57-60, 212 ЦПК України (у редакції станом на час розгляду справи судами), внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги про те, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції від імені ОСОБА_4 подана не уповноваженою на те особою, є необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи довіреністю та договором про надання юридичних послуг.

Аргументи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, оскільки ґрунтуються на переоцінці доказів, які були досліджені та оцінені судом з додержанням норм процесуального права. В силу вимог вищенаведеної статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства Комерційний банк Актив-Банк залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 28 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Н. О. Антоненко

В.І. Журавель

В.І. Крат