Постанова

від 07.11.2018 по справі 702/650/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

07 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 702/650/15-ц

провадження № 61-27866 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - приватне акціонерне товариство Райз-Максимко ;

представник позивача - ОСОБА_3;

відповідачі: ОСОБА_4, товариство з обмеженою відповідальністю Агровет Атлантик Терра ;

представник товариства з обмеженою відповідальністю Агровет Атлантик Терра - Паламарчук Оксана Миколаївна;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 06 червня 2016 року у складі судді Ротаєнко Д. С. та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 26 липня 2016 року у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Корнієнко Н. В., Ювшина В. І.,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2015 року приватне акціонерне товариство Райз-Максимко (далі - ПрАТ Райз-Максимко ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю Агровет Атлантик Терра (далі - ТОВ Агровет Атлантик Терра ) про визнання договору оренди землі недійсним, скасування державної реєстрації договору оренди землі, визнання договору оренди землі поновленим.

Позовна заява мотивована тим, що 09 липня 2009 року між закритим акціонерним товариством Райз-Максимко , правонаступником якого є ПрАТ Райз-Максимко , та ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 3,26 га, розташованої на території Цибулівської селищної ради Монастирищенського району Черкаської області, строком на 5 років, який зареєстровано у Монастирищенському районному відділі Черкаської районної філії державного підприємства Центр Державного земельного кадастру 16 березня 2010 року за № 041079100111. Умовами договору передбачено переважне право орендаря на поновлення договору оренди на новий строк.

03 лютого 2015 року ОСОБА_4 отримала від товариства лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі з доданим проектом додаткової угоди. У місячний термін з моменту вручення листа-повідомлення відповіді на нього товариство не отримало, підписаної додаткової угоди про поновлення договору оренди ОСОБА_4 не надіслала, вимог про повернення орендованої земельної ділянки, повідомлень про передачу зазначеної земельної ділянки в оренду іншому орендареві, скарг або повідомлень про порушення чи неналежне виконання орендарем умов договору оренди землі тощо від відповідача до товариства також не надходило.

Вважало, що дія договору оренди земельної ділянки була поновлена на той самий строк, оскільки заперечень від орендодавця не надходило. Проте 12 березня 2015 року, під час дії договору оренди землі, ОСОБА_4 уклала договір оренди тієї самої земельної ділянки з ТОВ Агровет Атлантик Терра .

Ураховуючи викладене, ПрАТ Райз-Максимко просило суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 12 березня 2015 року, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ АгроветАтлантик Терра ; скасувати державну реєстрацію права оренди ТОВ АгроветАтлантик Терра на земельну ділянку; визнати поновленим договір оренди землі від 09 липня 2009 року, укладений між ОСОБА_4 та ПрАТ Райз-Максимко ; зобов'язати ОСОБА_4 вчинити дії щодо укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 09 липня 2009 року; зобов'язати реєстраційну службу Монастирищенського районного управління юстиції здійснити державну реєстрацію додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 09 липня 2009 року, укладеного між ОСОБА_4 та ПрАТ Райз-Максимко й зареєстрованого 16 березня 2010 року у Монастирищенському районному відділі Черкаської районної філії державного підприємства Центр Державного земельного кадастру за № 041079100111.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 06 червня 2016 року позовні вимоги в частині зобов'язання ОСОБА_4 вчинити дії щодо укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 09 липня 2009 року, укладеного між нею та ПрАТ Райз-Максимко й зареєстрованого 16 березня 2010 року у Монастирищенському районному відділі Черкаської районної філії державного підприємства Центр Державного земельного кадастру за № 041079100111, за заявою ПрАТ Райз-Максимко від 06 червня 2016 року залишено без розгляду.

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 06 червня 2016 року у задоволенні позову ПрАТ Райз-Максимко відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що моментом укладення договору оренди земельної ділянки є день його підписання (9 липня 2009 року), тому цей договір припиняє дію після закінчення п'ятирічного строку, який починається з моменту його укладення, а не з дня державної реєстрації. ОСОБА_4 у встановлений законом строк повідомила орендаря про відмову поновлювати строк дії договору оренди, а після спливу строку його дії уклала договір оренди землі з іншим орендарем. Відтак, підстав для поновлення договору оренди, укладеного із ПрАТ Райз-Максимко , немає .

Ухвалою апеляційного суду Черкаської областівід 26 липня 2016 року апеляційну скаргу ПрАТ Райз-Максимко відхилено, рішення суду першої інстанціїзалишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що 29 травня 2014 року ОСОБА_4 направила голові правління ПрАТ Райз-Максимко лист про те, що після закінчення строку дії договору оренди землі вона не має наміру поновлювати його дію на новий строк, просила звільнити земельну ділянку та по акту приймання-передачі повернути їй земельну ділянку. Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що товариство зверталося до орендодавця з метою продовження дії договору оренди землі з дотриманням процедури та строків, встановлених статтею 33 Закону України Про оренду землі . При цьому орендар завчасно отримав повідомлення про те, що орендодавець заперечує проти укладення договору оренди землі на новий строк. Підстав для визнання договору оренди землі недійсним немає, оскільки новий договір укладено після спливу строку дії попереднього договору, так як строк дії договору починається з моменту його укладення, а не з моменту державної реєстрації, яка свідчить про набуття договором чинності (юридичної сили) і не може змінювати момент укладення договору.

Посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_4 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просила оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення про задоволення позову ПрАТ Райз-Максимко .

Касаційна скарга мотивована тим, що спірна земельна ділянка, починаючи з 9 липня 2009 року та на час ухвалення судових рішень знаходиться у користуванні позивача, який належним чином виконує свої обов'язки орендаря. Договір оренди землі від 09 липня 2009 року є укладеним з моменту його державної реєстрації (16 березня 2010 року, що передбачено пунктом 43 договору оренди землі. Тому строк дії договору закінчився 17 березня 2015 року, а новий договір відповідачами було укладено 12 березня 2015 року під час дії договору оренди землі від 09 липня 2009 року.

ПрАТ Райз-Максимко дотрималось строків та порядку для реалізації свого переважного права, передбаченого статтею 33 Закону України Про оренду землі . Також вважали, що у відповідь на лист-пропозицію про укладення договору оренди землі на новий строк, ОСОБА_4 заперечень не надсилала, орендар продовжує користуватися земельною ділянкою та сплачувати орендну плату, що є достатньою і самостійною підставою для поновлення договору оренди землі (частина шоста статті 33 Закону України Про оренду землі ).

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Судами встановлено, що 09 липня 2009 року між закритим акціонерним товариством Райз-Максимко , правонаступником якого є ПрАТ Райз-Максимко , та ОСОБА_4 було укладено договір оренди землі на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 3,26 га, розташованої на території Цибулівської селищної ради Монастирищенського району Черкаської області, строком на 5 років.

16 березня 2010 року вказаний вище договір оренди землі було зареєстровано у Монастирищенському районному відділі Черкаської районної філії державного підприємства Центр Державного земельного кадастру за № 041079100111.

Пунктом 43 договору оренди землі від 09 липня 2009 року передбачено, що цей договір набирає чинності після підписання його сторонами та його державної реєстрації.

03 лютого 2015 року ОСОБА_4 отримала від товариства лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі з доданим проектом додаткової угоди.

12 березня 2015 року, під час дії договору оренди землі, ОСОБА_4 уклала договір оренди тієї самої земельної ділянки з ТОВ Агровет Атлантик Терра .

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

За змістом статей 18, 20 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Разом з тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

Суди встановили, що згідно з пунктом 8 договору оренди землі від 09 липня 2009 року договір укладено на 5 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк.

Згідно з пунктом 43 договору оренди землі від 09 липня 2009 року цей договір набирає чинності після підписання його сторонами та його державної реєстрації . Тобто строк дії договору спливає 17 березня 2015 року.

Отже, строк дії спірного договору оренди земельної ділянки починається з моменту державної реєстрації, оскільки при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо початку дії його строку саме з цього моменту.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах: від 13 червня 2016 року № 6-643цс16, від 27 квітня 2017 року № 6-422цс17.

У порушення статей 212-214, 303, 315 ЦПК України 2004 року апеляційний суд на зазначені вище вимоги закону уваги не звернув, не врахував, що у разі зазначення у договорі оренди землі про те, що він вважається укладеним з моменту державної реєстрації, то він з цього моменту набирає чинності, а пунктом 43 договору оренди землі від 09 липня 2009 року передбачено, що договір набирає чинності після підписання його сторонами та його державної реєстрації. Ураховуючи те, що договір оренди землі від 09 липня 2009 року є укладеним з 16 березня 2010 року , а новий договір оренди землі укладено ОСОБА_4 12 березня 2015 року , тобто під час дії чинного договору оренди, апеляційний суд не перевірив, чи не свідчить це про недійсність оспореного правочину (статті 203, 215 ЦК України).

При цьому, апеляційний суд послався на правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові № 6-162цс13 від 19 лютого 2014 року, про що й зазначено в постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2016 року при скасуванні попередніх судових рішень, проте не звернув уваги, що у подальшому Верховний Суд України змінив свою правову позицію, а згідно зі статтею 360-7 ЦПК України 2004 року висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

При цьому суд касаційної інстанції не може ухвалити власне рішення, оскільки в силу своїх повноважень не має права переоцінювати докази та встановлювати обставини.

Крім того, від вирішення вимог про недійсність правочину залежить вирішення інших позовних вимог про переважне право на переукладення договору оренди землі на новий строк при його доведенні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 26 липня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Б. І. Гулько

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта