Рішення

від 06.11.2018 по справі 460/2569/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 листопада 2018 року м. Рівне №460/2569/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Романчук В.В. розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ронделі"

до Головного управління ДФС у Рівненській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

09.10.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ронделі" звернулось в суд з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001081202 від 26.09.2018.

Ухвалою від 10.10.2018 відкрито провадження у справі №460/2569/18; розгляд справи вирішено проводити у спрощеному провадженні без виклику сторін 06.11.2018.

Розглянувши у визначений строк справу суд встановив таке.

Згідно з позовною заявою, позовні вимоги ґрунтуються на тому, що ТОВ "Ронделі" не погоджується з висновками акту перевірки №1972/17-00-12-02/41852327 від 07.09.2018 на підставі яких винесено спірне податкове повідомлення-рішення, про завищення Товариством податкового кредиту на суму 57604 грн., що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) за червень 2018 року на суму 57604 грн. Вказує, що підставами для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість слугували висновки контролюючого органу про те, що ТОВ "Ронделі" здійснювало нереальні господарські операції з ТОВ "Бізком" та первинні документи оформлені з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Доводить, що факт придбання товару у ТОВ "Бізком", який в подальшому було реалізовано для FENIKS Sp. z.o.o. (Польща), в повній мірі підтверджено первинними документами, податкові накладні відповідають законодавчим вимогам та були належним чином зареєстровані у ЄРПН, вказані у податкових накладних суми податку на додану вартість відображені у деклараціях з податку на додану вартість, а тому ТОВ "Ронделі" правомірно заявлено суму бюджетного відшкодування у декларації за червень 2018 року. Висновки ж відповідача про нереальний характер господарських операцій, здійснених із ТОВ "Візком" ґрунтуються виключно на припущеннях податкового органу про неможливість здійснення ТОВ "Бізком" обсягу поставки з огляду на відсутність у нього необхідних трудових ресурсів та залучення для здійснення діяльності ФОП, а також відсутності об'єктів нерухомості. Однак такі припущення не можуть вважатися достатньою і законною підставою для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування ПДВ.

Відповідачем у встановленні судом строки подано відзив на позовну заяву (а.с.39-41). У відзиві відповідач вказує на те, що відповідно до представлених до перевірки документів оплата від'ємного значення, що сформовано у червні 2018 року в сумі ПДВ 57604 грн. проведена у червні 2018 року лише частково, а саме 21.06.2018 на 178246,72 грн., в тому числі ПДВ 29708 грн. Решта оплати - 167093,14 грн., в тому числі ПДВ 27849 грн., проведено у липні 2018 року. Відповідно до цього, ТОВ "Ронделі" в порушення пп."б" п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України завищило заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації за червень 2018 року на 27896 грн. Окрім того, згідно представлених в ході проведення перевірки документів, встановлено, що ТОВ "Ронделі" здійснювало документальне оформлення поставки ТМЦ - деревного вугілля від ТОВ "Бізком". При цьому факт реальності поставки саме від даного контрагента згідно представлених до перевірки документів не підтверджувався. Так, відсутні будь-які відомості щодо наявності власних або орендованих основних засобів, а також складських приміщень, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності, у ТОВ "Бізком", а у видаткових накладних не вказано місце складання та прізвище з ініціалами постачальника. В свою чергу, ТОВ "Ронделі" не підтвердило наявність залишків придбаних ТМЦ та факт їх подальшої реалізації. За сукупністю наведених обставин, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача за їх безпідставністю.

Дослідженням письмових доказів суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ронделі" з 05.01.2018 є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, код ЄДРПОУ - 41852327. Основним видом діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля (46.90). За даними офіційного сайту ДФС України TОВ "Ронделі" є зареєстрованим платником ПДВ з 01.02.2018, індивідуальний податковий номер 418523217169 (https://cabinet.sfs. gov.ua/registers/pdv).

20.07.2018 ТОВ "Ронделі" подало податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2018 року. В рядку 10.1. вказаної декларації відобразило дозволений податковий кредит на рівні 57604 грн. по операціях з придбання товарів/послуг та необоротних активів на митній території України за основною ставкою. Зазначена сума визначена і в якості загальної суми податкового кредиту за звітний період (рядок 17). А рядок 16.1 "значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду", як "Від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" заповнений з прочерком. Сума податкових зобов'язань з ПДВ за даний період визначена на рівні – 0 грн. (рядок 9), з огляду на те, що в розділі "Податкові зобов'язання" відображено лише операції з вивезення товарів за межі митної території Україні в обсягах постачання – 294751 грн., ставка ПДВ по яких = 0 грн. В рядку 19 вказаної декларації "Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 – рядок 9 декларації) (позитивне значення)" позивач зазначив показник 57604 грн. Цей же показник ним перенесено до рядків 20, 20.2 і 20.2.1., - як суму від'ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (а.с.34).

З 28.08.2018 по 31.08.2018 Головним управлінням ДФС у Рівненській області на підставі наказу №2167 від 17.08.2018 проведена позапланова виїзна документальна перевірка з питань правомірності нарахування Товариством з обмеженою відповідаль-ністю "Ронделі" (код ЄДПРОУ 41852327) бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованого на рахунок платника у банку по декларації з ПДВ за червень 2018 року. Результати перевірки оформлені актом №1972/17-00-12-02/41852327 від 07.09.2018 (а.с.9-16).

В акті зафіксовано, що позивачем податковий кредит на рівні 57604 грн. сформовано по операціях з придбання товарів у ТОВ "Бізком", які мають наступні ознаки нереальності операцій: 1. Відсутність у ТОВ "Бізком" достатньої кількості трудових ресурсів для реального здійснення господарських операцій; 2. Відсутність реального джерела походження ТМЦ за даними ЄРПН та податкової звітності ТОВ "Бізком"; 3. Відсутність відомостей щодо наявних власних або орендованих основних засобів, а також складських приміщень у ТОВ "Бізком", що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; 4.Статутний фонд ТОВ "Бізком" складає 1000 грн. Крім цього, перевіркою встановлено неналежне оформлення первинних документів: 1. У видатковій накладній не вказано місце складання та не ідентифіковано посадових осіб ТОВ "Бізком", що підписували видаткові накладні; 2. ТОВ "Ронделі" пояснювало, що поставка деревного вугілля для грилю та каміну для покупця FENIKS Sp. z.o.o. (Польща) здійснювалася транспортними засобами і за рахунок останнього зі складу ТОВ "Бізком", що не відповідає даним ВМД; 3. ТОВ "Бізком" не надано інформації на підтвердження взаєморозрахунків з ТОВ "Ронделі".

Крім цього, в акті зазначено, що відповідно до представлених до перевірки документів оплата від'ємного значення, яке сформовано у червні 2018 року в сумі ПДВ 57604 грн. проведена позивачем у червні 2018 року лише частково, а саме 21.06.2018 на 178246,72 грн., в тому числі ПДВ 29708 грн. Решта оплати - 167093,14 грн., в тому числі ПДВ 27849 грн., проведена у липні 2018 року.

За висновками акту перевірки ТОВ "Ронделі" порушило п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, пп."а" п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищило податковий кредит на суму 57604 грн., що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) за червень 2018 року на 57604 грн.

На підставі акту перевірки 26.09.2018 Головним управлінням ДФС у Рівненській області винесено податкове повідомлення-рішення №0001081202, яким ТОВ "Ронделі" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2018 року, задекларовану на рахунок платника податків у банку у розмірі 57604 грн. та застосовано штрафні (фінансові санкції) в розмірі 14401 грн. (а.с.8).

На спростування висновків відповідача позивачем до матеріалів справи долучено копії первинних документів, якими оформлено господарські операції, в межах яких сформовано податковий кредит за червень 2018 року на суму 57604 грн., а саме: 1.Договір поставки №11/06/18 від 11.06.2018, за умовами якого ТОВ "Бізком" передає у власність ТОВ "Ронделі" деревне вугілля для грилю; поставка товару здійснюється на умовах EXW: франко-склад продавця (у відповідності зі правилами "Інкотермс-2010") (а.с.17); 2.Видаткову накладну №61306-001 від 13.06.2018 на поставку деревного вугілля для грилю та каміну в кількості 22.905 тон на суму 178264,72 грн. (в т.ч. ПДВ 29707,79 грн.) та видаткову накладну №62006-001 від 20.06.2018 на поставку деревного вугілля для грилю та каміну в кількості 19.12 тон на суму 167376,48 грн. (в т.ч. ПДВ 27896,08 грн.) (а.с.18-19); 3. Податкову накладну №1 від 13.06.2018 на суму ПДВ 29707,79 грн. та податкову накладну № 4 від 20.06.2018 на суму ПДВ 27896,08 грн. (а.с.20-21); 4. Платіжне доручення № 1 від 21.06.2018, за яким ТОВ "Ронделі" оплатило ТОВ "Бізком" за деревне вугілля для грилю та каміну грошові кошти в сумі 178246,72 грн. та платіжне доручення № 4 від 09.07.2018, за яким ТОВ "Ронделі" оплатило ТОВ "Бізком" за деревне вугілля для грилю та каміну грошові кошти в сумі 167093,14 грн. (а.с.22-23).

На підтвердження використання придбаного у ТОВ "Бізком" деревного вугілля для грилю та каміну у власній господарській діяльності ТОВ "Ронделі" надано копії: 1.Договору поставки №1/2018 від 11.06.2018, за умовами якого ТОВ "Ронделі" продає для FENIKS Sp. z.o.o. (Польща) на умовах FCA Рівненська обл., за рахунок і транспортними засобами Feniks sp.z о.о. деревне вугілля за ціною та в кількості, що визначена в інвойсі (а.с.24-25); 2.Інвойсів від 13.06.2018 на поставку 19.68 тон вартістю 5844,96 євро та від 21.06.2018 на поставку 19.12 тон вартістю 5678,64 євро (а.с.27,30); 3.ВМД UA204010/2018/013979 та UA204010/2018/014567 (а.с.26-29); 4. Міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) (а.с.28,31); 5. Банківських виписок по рахунку ТОВ "Ронделі" про зарахування від нерезидента коштів на оплату товару(а.с.32-33).

В свою чергу, Головне управління ДФС у Рівненській області на підтвердження своїх заперечень долучило до матеріалів справи копії таких документів як: дані про ТОВ "Бізком" у податковій базі та його звітність з ПДВ та форми 1-ДФ; запит і відповідь на запит ТОВ "Ронделі", а також запит до ТОВ "Бізком" (а.с.42-45,52-65).

Вирішуючи адміністративний спір по суті суд зазначає наступне.

За правилами підпункту "а "пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

А відповідно до пункту 198.2. цієї статті, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

В силу вимог пункту 198.3 цієї ж статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як визначено у пункті 198.6 цієї статті не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. При цьому, податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податковий кредит ТОВ "Ронделі" в загальному розмірі 57604 грн. підтверджений належним чином оформленими податковими накладними №1 від 13.06.2018 на суму ПДВ 29707,79 грн. та № 4 від 20.06.2018 на суму ПДВ 27896,08 грн., факт реєстрації яких в ЄРПН визнається відповідачем.

При вирішенні даного адміністративного спору суд виходить також з того, що згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку встановлені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999.

Згідно з частиною другою вказаної статті, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, відповідно до абзацу дев'ятого цієї ж частини, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Видаткові накладні №61306-001 від 13.06.2018 та №62006-001 від 20.06.2018 містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, а підписи осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції ідентичні підписам керівників ТОВ "Бізком" та ТОВ "Ронделі" на договорі поставки №11/06/18 від 11.06.2018 та скріплені печатками даних юридичних осіб, що дозволяє ідентифікувати таких осіб.

Відповідно, підстави для невизнання господарських операцій, в межах яких позивачем сформовано податковий кредит червня 2017 року на рівні 57604 грн., немає.

Досліджені судом документи повністю розкривають зміст вказаних господарських операцій і відповідають їм, а також беззаперечно відображають реальність руху активів та зміну майнового стану позивача та його контрагента, що відбулися внаслідок здійснення таких господарських операцій.

Товар, придбаний позивачем у ТОВ "Бізком" - деревне вугілля для грилю та каміну частково використаний в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності позивача, решта – обліковується на залишках.

При цьому, суд критично оцінює висновки акту перевірки відповідача про те, що у ТОВ "Бізком" відсутні трудові ресурси та виробничі потужності, економічно необхідні для здійснення господарської діяльності, оскільки вказані обставини не можуть бути доказом неспроможності виконання тих чи інших господарських операцій з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних та оборотних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових, а не цивільно-правових договорів.

При цьому, суд звертає увагу на те що, як ці висновки ґрунтуються виключно на відомостях, що містяться в базах ДФС, а тому вказані умовиводи є абсолютно довільними та безґрунтовними.

Також висновки відповідача про безтоварність господарських операцій позивача ґрунтуються та аналізі Єдиного реєстру податкових накладних, за даними яких ТОВ "Бізком" не придбавало товар тієї номенклатури, яка поставлена позивачу.

Разом з тим, суд зауважує, що такі умовиводи базуються виключно на припущеннях, позаяк ТОВ "Бізком" мало як право, так і можливість придбавати деревне вугілля для грилю та каміну у осіб, які не є платниками ПДВ, що апріорі зумовлює відсутність відповідних відомостей у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд також звертає увагу на те, що предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, які були, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкового кредиту. Відтак, не можуть бути безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати аналізу баз даних ДФС, які, тим більше стосуються не позивача, а його контрагента.

З огляду на вказане, суд вважає висновки відповідача про нереальність господарських операцій позивача такими, що базуються виключно на припущеннях, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами і фактично повністю спростовуються матеріалами справи, а відтак не беруться судом до уваги.

Також суд звертає увагу на те, що діючий Податковий кодекс України не ставить в залежність право віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Формування податкового кредиту є правом окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом інших осіб, їх звітності та податкової дисципліни. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету або встановлено порушення податкового законодавства з боку контрагента, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Також позивач не може нести відповідальність за дії контрагентів, які на думку податкового органу є "сумнівними" суб'єктами господарювання.

Поряд з цим, суд зауважує, що перевіркою, а також в ході розгляду справи судом не встановлено жодних фактів, які б свідчили про те, що діяльність позивача спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

З огляду на все вищевказане, суд вважає, що в діях позивача, як платника податку, не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, доцільності та діловій меті здійснення господарської діяльності, що підтверджується наявністю належним чином оформлених та досліджених судом документів.

Поряд з цим, суд, керуючись вимогами частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне врахувати висновки, викладені у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "Булвес АД проти Болгарії" (№3991/03), відповідно до яких, платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню; у разі, якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

За наведеного, суд вважає висновки відповідача про завищення позивачем податкового кредиту за червень 2018 року на суму 57604 грн. такими, що не відповідають встановленим у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності і розсудливості.

Разом з тим, за правилами пунктів 200.1, 200.4 та 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

В податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2018 року ТОВ "Ронделі" відобразило дозволений податковий кредит на рівні 57604 грн. і ця ж сума відображена як сума від'ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку.

Однак судом достовірно встановлено, що оплата від'ємного значення, яке сформовано у червні 2018 року в сумі ПДВ 57604 грн. проведена позивачем у червні 2018 року лише частково, а саме 21.06.2018 на 178246,72 грн., в тому числі ПДВ 29708 грн. Решта оплати - 167093,14 грн., в тому числі ПДВ 27849 грн., проведена у липні 2018 року.

І при цьому, рядок 16.1 декларації з податку на додану вартість за червень 2018 року заповнений з прочерком, тобто від'ємного значення ПДВ в попередньому періоді позивач не мав.

Відтак, дотримуючись вимог підпункту "б" пункту 200.4 статті 200 цього Кодексу ТОВ "Ронделі" мало право на отримання бюджетного відшкодування в тій частині від'ємного значення ПДВ, яка фактично сплачена ним у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам або до Державного бюджету України, тобто у розмірі 29708 грн. Решта суми від'ємного значення ПДВ 57604 грн. - 29708 грн. = 27896 грн. ТОВ "Ронделі" повинно було зарахувати до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду – липня 2018 року, тобто відобразити в рядку 21 декларації за червень 2018 року і перенести до рядку 16.1 декларації за липень 2018 року і вже за результатами липня 2018 року мало право на бюджетне відшкодування оплаченої у липні 2018 року суми ПДВ, тобто 27849 грн.

Таким чином висновки відповідача про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) за червень 2018 року є правомірними і підставними в частині суми 27896 грн.

За наведеного, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області №0001081202 від 26.09.2018 не підлягає скасуванню в частині суми завищення бюджетного відшкодування 27896,00 грн. та суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 6974,00 грн. (25%).

Таким чином позовні вимоги підлягають до часткового задоволення: податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в частині зменшення ТОВ "Ронделі" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларованої на рахунок платника податків у банку за червень 2018 року на 29708,00 грн. та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на 7427,00 грн.(25%).

За правилами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно, ТОВ "Ронделі" належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Рівненській області пропорційну до задоволених майнових вимог суму сплаченого ним судового збору, а саме 881,00 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ронделі" (РНОКПП 41852327, вул. Студентська, 14, офіс 1, м. Рівне, 33000 ) до Головного управління ДФС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 39394217, вул. Відінська, 12, м.Рівне, 33023) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області №0001081202 від 26.09.2018 в частині зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Ронделі" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларованої на рахунок платника податків у банку за червень 2018 року, на 29708,00 грн. та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на 7427,00 грн.

В задоволенні решти вимог, що стосуються податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області №0001081202 від 26.09.2018 (сума завищення бюджетного відшкодування 27896,00 грн. та сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 6974,00 грн.), - відмовити.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю "Ронделі" за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління ДФС у Рівненській області судові витрати у вигляді пропорційної суми сплаченого судового збору, а саме 881,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 16 листопада 2018 року.

Суддя                               Друзенко Н.В.