Рішення

від 14.11.2018 по справі 826/9482/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 листопада 2018 року № 826/9482/18

Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Смолія І.В., при секретаря судового засідання Острович Е.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Геозахист до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування наказу,

за участю представників сторін:

від позивача: Слинько Л.Ю.

від відповідача: Кульков В.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю Геозахист (надалі також - позивач) до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі також - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у м,Києві від 11.05.2018 року №8324 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Геозахист (код 37594046) та визнати протиправними дії Головного управління ДФС у м.Києві щодо призначення та проведення, на підставі наказу ГУ ДФС у м.Києві від 11.05.2018 року №8324 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Геозахист (код 37594046) , документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Геозахист , за результатами якої складено акт від 31.05.2018 року №540/26-15-14-04-03/37594046 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Геозахист (код 37594046) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Канремторг (код 39915974) за жовтень 2015 року .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що спірний наказ про проведення перевірки видано безпідставно, з порушенням вимог чинного законодавства та є такими, що порушують права та інтереси позивача як платника податку.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив .

Наказом відповідача від 11.05.2018 року №8324 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Геозахист (код 37594046) призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ Канремторг за жовтень 2015 року.

Підставою для проведення вказаної перевірки слугувало ненадання позивачем на письмовий запит контролюючого органу від 19.04.2018 року №9182/10/26-15-14-04-02 у повному обсязі пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинам з ТОВ Канремторг за жовтень 2015 року та з контрагентами-покупцями.

Позивач не погоджується з зазначеним наказом з огляду на те, що, на його думку, на запит №9182/10/26-15-14-04-02 від 19.04.2018 року про надання інформації ним надано всі наявні у нього первинні документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку та підтверджують здійснення господарської операції з виконання робіт з контрагентом ТОВ Канремторг .

При цьому, зазначає, що вимагання податковим органом від платника податків інших документів, не пов'язаних з обчисленням та сплатою податків, зборів, обов'язкових платежів не передбачено Податковим кодексом України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За визначенням підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

В зв'язку з чим, 21.04.2016 року ТОВ Геозахист отримано письмовий запит Головного управління ДФС у м.Києві від 19.04.2016 року №9182/10/26-15-14-04-02 "Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)", в якому контролюючий орган просив надати зазначені у запиті відомості та документи, пов'язані із господарськими правовідносинами ТОВ Геозахист із ТОВ Канремторг за період з 01.10.2015 року по 31.01.2016 року, а також щодо використання у власній господарській діяльності товарів, придбання яких документально оформлено у відносинах із зазначеним платником податків.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 19.04.2018 року №826/6700/16, залишеного без змін Київським апеляційним адміністративним судом від 21.06.2018 року підтверджено правомірність видання та направлення зазначеного запиту.

Отже, в зв'язку з фактичним не наданням відповіді на запит податкового органу, відповідачем видано наказ №8324 від 11.05.2018 року та проведено перевірку за результатами якої складено акт №540/26-15-14-04-03/37594046 від 31.05.2018 року.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що контролюючим органом правомірно прийнято оскаржуваний наказ, тому зазначені обставини позивачем для його скасування є небунтованими.

Частиною 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не доведено протиправності винесеного наказу та з урахуванням вимог, встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Оскільки, адміністративний позов задоволенню не підлягає, то судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю Геозахист до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування наказу, відмовити.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій

Повний текст рішення виготовлено 19.11.2018року.