Постанова

від 21.11.2018 по справі 810/888/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/888/18 Суддя першої інстанції: Терлецька О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2018 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Губської Л.В., Епель О.В.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сетагро Транс на проголошене о 15 годині 11 хвилин рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року, повний текст якого складено 17 липня 2018 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сетагро Транс до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Сетагро Транс (далі - Позивач, ТОВ Сетагро Транс ) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - Відповідач, ГУ ДФС у Київській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.09.2017 року №0033621411.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що укладені між ТОВ Азіндор та ТОВ Сетагро Транс договори підписані від імені особи, яка заперечує свою участь у господарській діяльності підприємства; договір від 01.08.2015 року підписано від імені керівника ТОВ Азіндор , який обійняв цю посаду 14.08.2015 року; жодними первинними документами не підтверджується реальність господарських операцій, а ТОВ Азіндор , будучи фіктивним підприємством, у серпні 2015 року не придбавало товар, який нібито поставлявся Позивачу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що виїзна документальна перевірка ТОВ Сетагро Транс фактично проводилася у приміщенні ГУ ДФС у Київській області, саму перевірку неможливо було провести у зв'язку з вилученням документів у рамках кримінального провадження, а представник Позивача взагалі не був присутній при проведенні перевірки. Крім того, зазначає, що будучи допитаним судом в якості свідка у Рокитнянському районному суді Київської області, показав, що в акті він написав те, що йому було продиктовано іншими особами. Наголошує, що період, який охоплювався позаплановою перевіркою, вже був об'єктом перевірки, а в наказі на перевірку відсутнє посилання на ухвалу суду, що була підставою для її проведення. Крім іншого, вказує, що у договорі від 01.08.2015 року було допущено помилку, адже датою його фактичного підписання є 27.08.2015 року. Стверджує, що відсутність певних документів або помилки в їх оформленні не є підставою для висновку про безтоварність господарських операцій. Звертає увагу на відсутність у контролюючого органу повноважень встановлювати нікчемність правочину в акті перевірки. Крім того, підкреслює на безпідставності неврахування судом факту індивідуальної відповідальності платника податків, неможливості посилання на матеріали кримінального провадження в якості доказів, а також відповідності податкових накладних вимогам чинного законодавства.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2018 року було відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2018 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 31.10.2018 року.

У відзиві на апеляційну скаргу Відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Викладена у відзиві на апеляційну скаргу позиція контролюючого органу повністю відображає висновки акту перевірки.

У доповненнях до апеляційної скарги ТОВ Сетагро Транс звертало увагу, що ГУ ДФС у Київській області не було забезпечено проведення перевірки із дотримання вимог ПК України в частині участі платника податків при її проведенні та забезпечення дослідження первинної документації, вилученої правоохоронними органами.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2018 року зобов'язано ГУ ДФС у Київській області надати суду: належним чином завірені копії документів, що стали підставою для проведення перевірки; детальний, розгорнутий, викладений у хронологічній послідовності, нормативно обґрунтований розрахунок податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій, що зазначені в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні; пояснення щодо місця проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ Сетагро Транс .

У зв'язку з викладеним розгляд справи було відкладено на 21.11.2018 року.

У судовому засіданні представник Позивача наполягав на задоволення вимог апеляційної скарги з викладених у ній доводів та підстав.

Представник Відповідача просив залишити апеляційну скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з такого.

Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, що у липні 2017 року працівниками ГУ ДФС у Київській області згідно направлення від 26.06.2017 року №1470 (т. 2 а.с. 72) та наказу від 21.06.2017 року №1105 (т. 1 а.с. 93) на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Сетагро Транс з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ Азіндор за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року.

У ході перевірки податковим органом було виявлено порушення Позивачем п. п. 198.1, 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3 682 422,00 грн., у тому числі за серпень 2015 року на суму 2 599 167,00 грн. та за вересень 2015 року на суму 1 083 314,00 грн.

Результати перевірки зафіксовані в акті від 10.07.2017 року №461/10-36-14-11/39510481 (т. 1 а.с. 26-62).

За наслідками розгляду заперечень від 16.08.2017 року №16.08/17 на акт перевірки (т. 1 а.с. 71-80) ГУ ДФС у Київській області направило на адресу ТОВ Сетагро Транс лист від 29.08.2017 року №5590/10/10-36-14-11 (т. 1 а.с. 81-85), яким повідомлено Позивача про залишення висновків акту без змін.

На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем 01.09.2017 року винесено податкове повідомлення-рішення форми Р №0033621411, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4 603 028,00 грн., у тому числі за основним платежем - 3 682 422,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 920 606,00 грн. (т. 1 а.с. 86-87).

За результатами адміністративного оскарження рішенням ДФС України від 10.01.2018 року №610/6/99-99-11-01-01-25 (т. 1 а.с. 89-92) податкове повідомлення-рішення від 01.09.2017 року №0033621411 залишено без змін, а скаргу ТОВ Сетагро Транс - без задоволення.

Вирішуючи питання про правомірність оскаржуваних актів індивідуальної дії, суд першої інстанції зі змісту акту перевірки встановив таке.

Між ТОВ Сетагро Транс (Покупець) в особі директора ОСОБА_1 та ТОВ Азіндор (Постачальник) в особі директора ОСОБА_2 укладено договір поставки №509 традиційних мінеральних добрив від 01.08.2015 року (далі - Договір №509), за умовами якого ТОВ Азіндор зобов'язано у встановлений строк передати у власність ТОВ Сетагро Транс товар (добрива мінеральні згідно Специфікації), а ТОВ Сетагро Транс зобов'язано прийняти товар та сплатити його ціну, яка узгоджується сторонами у специфікаціях.

Крім того, між ТОВ Сетагро Транс (Покупець) в особі директора ОСОБА_1 та ТОВ Азіндор (Постачальник) в особі директора ОСОБА_2 укладено договір поставки №509 традиційних мінеральних добрив від 01.08.2015 року.

При цьому суд зауважив, що директор ТОВ Азіндор ОСОБА_2 призначений на посаду директора ТОВ Азіндор згідно наказу від 14.08.2015 року № 2 та відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ Азіндор від 13.08.2015 року (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців де вказаний директор ТОВ Азіндор ОСОБА_2 видана 19.08.2015 року).

Згідно п. 12. договору поставки традиційних мінеральних добрив від 01.08.2015 року №509 постачальником ТОВ Азіндор вказані реквізити банку ГІАТ БАНК ВЕЛЕС , м. Київ, МФО 322799, п/р 260010012803, однак договір за № 04-1/1434 про відкриття вказаного банківського рахунку було укладено між банківською установою ПАТ БАНК ВЕЛЕС та ТОВ Азіндор 20.08.2017, що в свою чергу свідчить про неможливість укладення договору поставки традиційних мінеральних добрив від 01.08.2015 року з реквізитами банку ПАТ БАНК ВЕЛЕС , які були відкриті 20.08.2017 року.

Так, місце укладення договору поставки традиційних мінеральних добрив №509 від 01.08.2015 року та договору зберігання на складах добрив мінеральних №510 від 27.08.2015 року зазначено м. Київ, що не відповідає юридичній адресі постачальника ТОВ Азіндор - 08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Соборна, буд. 105-Б та юридичній адресі покупця ТОВ Сетагро Транс 09634, Київська обл., Київська обл., Рокитнянський район,с. Ольшаниця, пров. Піонерський, буд. 2.

Крім того, між TOB Сетагро Транс (Поклажодавець) в особі директора ОСОБА_1 та TOB Азіндор (Зберігай) в особі директора ОСОБА_2 укладено договір зберігання №510 від 27.08.2015. Відповідно до умов Договору зберігання, Зберігай приймає на себе обов'язок зберігати на складах добрива мінеральні (надалі Добрива), передані йому Поклажодавцем, і повернути їх Поклажодавцеві з урахуванням нормативних та природних втрат, а Поклажодавець зобов'язується сплатити Зберігану платежі за послуги по зберіганню Добрив у встановлені договором строки та розміри.

Також судом першої інстанції встановлено, що строк зберігання Добрив визначається з дати прийняття на зберігання і до дати остаточної передачі Поклажодавцю переданих на зберігання Добрив, що підтверджується Актами приймання-передачі (п.2.3. Договору зберігання). Згідно п.4.1. Договору зберігання, тариф на зберігання однієї тони Добрив за один місяць становить 0,12 грн. з урахуванням ПДВ. Сторони Договору зберігання погодили, що Поклажодавець щомісячно сплачує послуги по зберіганню Аміаку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Зберігача до 20 числа місяця, наступного за звітним на підставі виставленого Зберігачем рахунку. Звірка розрахунків здійснюється Сторонами щоквартально до 20 числа першого місяця, наступного за звітний квартал.

В підпункті 3.1. пункту 3 Договору поставки між ТОВ Азіндор га ТОВ Сетагро транс від 01.08.2015 №509 вказується, що поставка товару відбувається після попередньої оплати ТОВ Сетагро транс в місце та на адресу Одержувача, реквізити якого вказуються в Заявці ТОВ Сетагро транс на поставку конкретної партії товару. ТОВ Сетагро транс зобов'язується надати ТОВ Азіндор письмову заявку на відвантаження, а також, у випадку необхідності листи згоди від вантажоодержувачів та телеграми зі станцій Покупця в строк не пізніше 5 днів з дня оплати за товар.

Підпунктом 4 пункту 3 Договору поставки між ТОВ Азіндор та ТОВ Сетагро транс від 01.08.2015 №509 чітко вказується, що датою поставки ТОВ Азіндор до ТОВ Сетагро транс Добрив являється дата штемпельної відмітки залізничної накладної або ТТН при прийомі вантажу до перевезення. У ТОВ Сетагро Транс залізничні та ТТН відсутні, що свідчить про безтоварність здійсненої операції по реалізації мінеральних добрив ТОВ Азіндор до ТОВ Сетагро транс .

Суд першої інстанції звернув увагу, що підпункт 6 пункту 3 Договору поставки між ТОВ Азіндор та ТОВ Сетагро Транс від 01.08.2015 №509 засвідчує, що право власності на міндобрива переходить до ТОВ Сетагро Транс при поставці товару ТОВ Азіндор першому перевізнику. Враховуючи те, що ТОВ Сетагро Транс добрива не вивозив, послуги перевезення не замовляв, Заявок на поставку ТОВ Азіндор до ТОВ Будвектор , ТОВ ВКП Пульсар , ТОВ Логвін , ТОВ Норвіг , ТОВ Лесткомпані , ТОВ Глобалхолдінг , ТОВ Технологія життя не оформляв, відповідно і права власності на Добрива не набув, що знову ж таки свідчить про безтоварність операцій по придбанню міндобрив між ТОВ Азіндор та ТОВ Сетагро транс .

Знову ж, підпунктом 7 пункту 3 Договору поставки між ТОВ Азіндор та ТОВ Сетагро транс від 01.08.2015 №509 передбачено, що ТОВ Азіндор зобов'язаний повідомити ТОВ Сетагро Транс факсимільним або електронним листом про відвантаження партії товару протягом 8 годин з моменту оформлення перевізних документів (залізничних накладних та ТТН) про отримання вантажу для перевезення залізницею або автомобільним транспортом. У факсимільному або електронному листі вказується: дата відвантаження товару, номер вагону або номерний знак автомобіля, номер і дата договору, найменування і кількість товару у вагоні або автомобілі. Однак, у ТОВ Сетагро транс відсутні будь-які листи від ТОВ Азіндор про відвантаження товару.

В подальшому встановлено, із підпункту 8 пункту 3 Договору поставки між ТОВ Азіндор та ТОВ Сетагро транс від 01.08.2015 року №509, що в разі залізничної поставки ТОВ Сетагро транс зобов'язується надати ТОВ Азіндор копію залізничної накладної з відмітками про прибуття товару на станцію призначення, дати видачі вантажу одержувачу, дати прийому порожніх вагонів до перевезення, повернути порожні очищені вагони у відповідності із транспортною інструкцією ТОВ Азіндор . У разі автомобільної поставки ГОВ Сетагро транс зобов'язується передати ТОВ Азіндор належним чином оформлену ТТН.

Також, свідченням безтоварності фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ Азіндор та ТОВ Сетагро транс є відсутність у ТОВ Сетагро транс належним чином оформлених складських документів на зберігання Добрив переданих ТОВ Азіндор згідно Договору зберігання між ТОВ Азіндор та ТОВ Сетагро транс №510 від 27.08.2015 року, про що вказано в п.п. 3.1.2 Договору - обов'язковість видачі складських документів .

Вищенаведене, на переконання Київського окружного адміністративного суду, свідчить, що у ТОВ Сетагро Транс обов'язково повинні бути: Акти приймання-передачі добрив між ТОВ Сетагро транс та ТОВ Азіндор ; належним чином оформлені складські документи на зберігання Добрив переданих ТОВ Азіндор ; Письмові заявки від ТОВ Сетагро транс на ТОВ Азіндор з приводу відвантаження товару до наступних вантажоотримувачів: ТОВ Будвектор , ТОВ ВКП Пульсар , ТОВ Логвін , ТОВ Норвіг , ТОВ Лесткомпані . ТОВ Глобалхолдінг , ГОВ Технологія життя ; листи ТОВ Азіндор про відвантаження партії товару протягом 8 годин з моменту оформлення перевізних документів (залізничних накладних та ТТН); оригінали залізничної накладної (з відмітками про прибуття товару на станцію призначення, дати видачі вантажу одержувачу, дати прийому порожніх вагонів до перевезення) та у разі автомобільної поставки належним чином оформлені ТТН.

Однак, будь-які із вище зазначених документів у ТОВ Сетагро транс відсутні, що свідчить про безтоварність здійснених фінансово-господарських операцій по реалізації мінеральних добрив між ТОВ Азіндор та ТОВ Сетагро транс . А внесення завідомо неправдивої інформації до Договору поставки між ТОВ Азіндор та ТОВ Сетагро транс від 01.08.2015 року №509; здійснювалось для придання легальності та законності фінансово-господарської діяльності між ТОВ Азіндор та ТОВ Сетагро транс , з метою приховання незаконного формування податкового кредиту з ПДВ ТОВ Сетагро транс у серпні 2015 року, по вказаній вище безтоварній операції із придбання мінеральних добрив ТОВ Сетагро транс у ТОВ Азіндор .

На переконання суду першої інстанції, факт зберігання в ході перевірки не встановлено, ТОВ Сетагро Транс не надано акти приймання-передачі тощо, в яких зазначається кількість переданих на зберігання Добрив. В протоколі обшуку не зазначені акти приймання-передачі. Тобто, вищевказаний договір не знайшов своєї реалізації в господарській діяльності ТОВ Сетагро Транс .

Суд першої інстанції також зауважив, що при проведенні аналізу податкової звітності та детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів з податку на додану вартість автоматизованої системи інформаційної бази даних АІС Податковий Блок контролюючим органом встановлено, що ТОВ Сетагро Транс задекларовано податковий кредит, сформований за рахунок ТОВ Азіндор за серпень 2015 року па суму - 3 682 422,27 грн.

ТОВ Азіндор (код СДРПОУ 39921972) перебуває на обліку в Ірпінській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 30.07.2015 №103115109527. Зареєстроване Ірпінським міським управлінням юстиції за №13571020000004033 від 30.07.2015 року. Стан платника 7 до СДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей.

Види діяльності: 41.20 - Будівництво житлових і нежитлових будівель; 43.39 - Інші роботи із завершення будівництва; 46.90 - Неснеціалізована оптова торгівля; 68.10 - Купівля та продаж власного нерухомого майна; 68.20 - Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; _70.22 - Консультування з питань комерційної діяльності й керування; _71.12- Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах. Керівник - ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1. Головний бухгалтер не передбачено. Юридична адреса - Київська область, м. Ірпінь, вул. Соборна, буд. 105 -Б. Чисельність працівників згідно Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь працівників податку, і сум утриманого з них податку форма 1 ДФ не рахується - розрахунки до ДПІ не подавались. Додаток AM до рядка 06.4.27 додатка ІВ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 рік та декларація по податку на прибуток за 2015 рік не подано до ДПІ. Основні засоби не рахуються.

За період, що був предметом перевірки, ТОВ Азіндор до органу податкової служби не подано жодної декларації з податку на додану вартість, з податку на прибуток підприємств, податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь працівників податку, і сум утриманого з них податку форма 1 ДФ. але в ЄРПН реєструвалися податкові накладні, виписані на адресу контрагентів покупців.

Аналізом системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань ТОВ Азіндор (код ЄДРПОУ 39921972) та податкового кредиту в розрізі контрагентів (покупців) з податку на додану вартість автоматизованої системи інформаційної бази даних АІС Податковий Блок за вересень 2015 року, встановлено взаємовідносини із контрагентами-постачальниками. по яких задекларовано податковий кредит в сумі - 1 305 115 грн.

При проведенні аналізу та детальної інформації по платнику ТОВ Азіндор щодо отримання Амофос NP (12:52) згідно даних АІС Єдиний реєстр податкових накладних то встановлено, що у ТОВ Азіндор фактично не було придбання Амофос NP (12:52) за перевіряємий період.

Згідно єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що за серпень 2015 року ТОВ Азіндор не придбавало Амофос NP (12:52). Крім того, згідно АІС Податковий блок Вантажно митні декларації (імпорт) не встановлено здійснення імпортних операцій ТОВ Азіндор .

В рамках кримінального провадження за № 32016110000000024 від 31.05.2016 проведено судово-почеркознавчу експертизу та складено висновок експерта Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 1/537 від 09.06.2017 року за результатами якого встановлено що підписи від імені ОСОБА_2 у документах, які складені між ТОВ Азіндор та ТОВ Сетагро Транс , а саме: - видатковій накладній № РН-2008/64 від 27.08.2015; - видатковій накладній № РН-2108/39 від 27.08.2015 ; - видатковій накладній № РН-2208/7 від 27.08.2015; - видатковій накладній № РН-2208/8 від 27.08.2015; - видатковій накладній № РН-2308/9 від 27.08.2015; - видатковій накладній № РН-2408/13 від 27.08.2015; - видатковій накладній № РН-2408/14 від 27.08.2015; видатковій накладній № РН-2408/15 від 27.08.2015; - видатковій накладній № РН-2508/49 від 27.08.2015; - видатковій накладній № РН-1908/19 від 27.08.2015; - видатковій накладній № РН-1908/20 від 27.08.2015; - видатковій накладній № РН-2008/62 від 27.08.2015; - видатковій накладній № РН-2008/63 від 27.08.2015 ; - видатковій накладній № РН-2108/37 від 27.08.2015; - видатковій накладній № РН-2108/3 8 від 27.08.2015; - видатковій накладній № РН-2608/57 від 27.08.2015; - видатковій накладній № РН-2808/75 від 27.08.2015; - видатковій накладній № РН-2508/50 від 27.08.2015; - видатковій накладній № РН-2508/51 від 27.08.2015; - видатковій накладній № РН-2608/55 від 27.08.2015; - видатковій накладній № РН-2608/56 від 27.08.2015; - видатковій накладній № РН-2708/39 від 27.08.2015; - видатковій накладній № РН-2708/40 від 27.08.2015; - видатковій накладній № РН-1808/51 від 27.08.2015; - видатковій накладній № РН-1808/50 від 27.08.2015; - видатковій накладній № РН-1808/49 від 27.08.2015; - видатковій накладній № РН-1708/40 від 27.08.2015; - видатковій накладній № РН-1708/39 від 27.08.2015; - видатковій накладній № РН-1708/38 від 27.08.2015; - видатковій накладній № РН-2808/74 від 28.08.2015; - видатковій накладній № РН-2808/73 від 28.08.2015; - видатковій накладній № РН-2708/41 від 27.08.2015; - договір поставки традиційних мінеральних добрив №509 від 01.08.2015; - договір зберігання №510 від 27.08.2015 виконані не ОСОБА_2, а іншою особою.

Згідно Протоколу огляду проведеного слідчим з ОВС ВРКП СУФР ГУ ДФС у Київській області лейтенант податкової міліції Кожедуб K.M. встановлено наявність зареєстрованих податкових накладних ТОВ Азіндор в базі даних Єдиний реєстр податкових накладних .

Згідно бази даних Єдиний реєстр податкових накладних встановлено, що ТОВ Азіндор з 27.08.2015 по 28.08.2015 проводило господарські операції по реалізації Амофосу NP (12:52) ТОВ Сетагро Транс в кількості 1302,53 тон на загальну суму 22094533,50 грн. (ПДВ 3682422,27 грн.).

Інших надходжень Амофосу NP (12:52) на адресу ТОВ Сетагро транс окрім, як від ТОВ Азіндор в кількості 1 302,53 тон не було, що підтверджується аналізом бази даних Єдиний реєстр податкових накладних та показаннями наданими директором ТОВ Сетагро Транс ОСОБА_1 (Протокол допиту свідка від 15.07.2016).

Так з 01.09.2015 по 27.09.2015 ТОВ Сетагро Транс виписано 36 податкових накладних із порядковими номерами 1-9, 12-19, 26-31, 40-45 та 32-38 по реалізації Амофосу NP (12:52) до покупців - ТОВ Норвіг , ТОВ Лест Компані , ТОВ Глобалхолдинг на суму 12 461 911.62 грн. (ПДВ - 2 0 76 985,27 грн.) в кількості 734,642 тон. Чітко прослідковується система призначення порядкових номерів з початку місяця в логічно-хронологічному порядку від цифри 1 по наростаючій для податкових накладних які виписуються ТОВ Сетагро транс в не залежності від контрагента.

Однак, як підкреслено судом першої інстанції, 25.09.2015 року іде розрив логічно-хронологічного порядку нумерації податкових накладних, коли після податкової накладної № 31 від 25.09.2015 наступними ідуть податкові накладні №40-45 від 25.09.2015, а 26.09.2015 відновлюється нумерація податкових накладних із №32 в хронологічному порядку.

Станом на 28.09.2015 в ТОВ Сетагро транс залишок Амофосу NP (12:52) становить 567,835 тон.

Так, 28.09.2015 продовжуючи огляд АІС Податковий блок встановлено наявність зареєстрованих податкових накладних ТОВ Сетагро транс реалізує Амофос NP (12:52) покупцям, перелік яких зазначений у таблиці в акті перевірки.

Так, 28.09.2015 ТОВ Сетагро Транс реалізує Амофосу NP (12:52) в кількості 1072,492 тон, що на 504,657 тон більше від залишку станом на 28.09.2015.

Також, 28.09.2015 року ТОВ Сетагро Транс реалізує Амофосу NP (12:52) до ТОВ Сетагро в кількості 500 тон (Податкова накладна № 6 від 28.09.2015 року між ТОВ Сетагро Транс (ПІН продавця 395104810196) та ТОВ Сетагро (1ПН покупця 384863610196)) та 450 тон (Податкова накладна № 7 від 28.09.2015 між ТОВ Сетагро Транс (ШН продавця 395104810196) та ТОВ Сетагро (ІПН покупця 384863610196)), яких у нього для реалізації не було. Таким чином, на думку Київського окружного адміністративного суду, посадовими особами ТОВ Сетагро Транс вносяться завідомо недостовірні відомості до податкових накладних №6 від 28.09.2015 та №7 від 28.09.2015 з приводу реалізації Амофосу NP (12:52), якого в ТОВ Сетагро немає в наявності.

Як зазначено судом першої інстанції, з метою уникнення розбіжностей у системі автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту, які полягають у тому, що ТОВ Сетагро Транс придбавало Амофос NP (12:52) тільки у ТОВ Азіндор в кількості 1 302,53 тон, а реалізовувало на 504,657 тон більше, шляхом внесення завідомо неправдивих відомості, а саме виписуючи та реєструючи податкові накладні попереднім періодом із порядковими номерами 6 та 7 , які ідуть в розріз із логічно-хронологічною послідовністю призначення номерів для податкових накладних ТОВ Сетагро Транс та в кількості Амофосу NP (12:52) якого на ТОВ Сетагро Транс вже не було.

28.09.2015 ТОВ Сетагро Транс також реалізує Амофосу NP (12:52) в кількості 122,492 тон, яких вже немає в наявності, до наступних покупців: ТОВ Глобал холдинг в кількості 78,442 тон, ТОВ Норвіг в кількості 10,45 тон та ТОВ Логвін в кількості 33,6 тон.

Крім іншого, судом першої інстанції підкреслено, що ТОВ Сетагро Транс в подальшому з метою уникнення розбіжностей по системі автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі кількості придбаного та реалізованого Амофосу NP (12:52), 28.08.2015 здійснює коригування по податковій накладній №6 від 28.09.2015 та знімає всю кількість поставленого товару ТОВ Сетагро Транс на суму 8 481 540 грн., а ТОВ "Сетагро" Листом від 28.09.2015 №278/4-15 оплату по платіжному Дорученню №2246 від 28.09.15р. в сумі 8 481 540грн., зараховує як надання поворотної допомоги по Договору №4 від 31.08.2015.

Також, 28.08.2015 ТОВ Сетагро транс здійснює коригування по податковій накладній №7 від 28.09.2015 вносить зміни, а ТОВ "Сетагро" Листом від 28.09.15 №280/4-15 у зв'язку із змінами в господарській діяльності, оплату по платіжному Дорученню №2247 від 28.09.2015 в сумі 4 350 000 грн. ( 256,4392 тон), залишає як передоплату за міндобрива (Амофос NP (12:52)), а 3 283 386 грн. зараховує, як надання поворотної допомоги по Договору №4 від 31.08.2015. Після коригувань, по податковій накладній №7 від 28.09.2015 ТОВ Сетагро транс реалізує Амофосу NP (12:52) в кількості 256,4392 тон на суму 4 350 000 грн. (в т.ч. ПДВ 870 000 грн.). Так, 28.09.2015 після здійснених коригувань ТОВ Сетагро транс реалізує Амофосу NP (12:52) до контрагентів в кількості 378,9312 тон.

Залишок Амофосу NP (12:52) станом на 29.09.2015 у ТОВ Сетагро транс складає 188.896 тон. (згідно таблиці в акті перевірки).

З 29.09.2015 цифровий порядок присвоєння номерів податковим накладним відновлюється в логічно-хронологічній залежності по наростаючій.

В період з 29.09.2015 по 30.09.2015 ТОВ Сетагро транс реалізовано Амофосу NP (12:52) в кількості 445,387 тон, при залишку 188,896 тон, що на 256,491 тон більше від придбаною.

23.10.2015 ТОВ Сетагро транс знову ж реалізує Амофосу NP (12:52) в кількості 111,242 тон, яких вже немає в наявності.

Отже, як зазначив суд першої інстанції, з огляду на вищевказане, посадовими особами ТОВ Сетагро транс шляхом внесення завідомо неправдивих відомості по реалізації Амофосу NP (12:52) в кількості 1670,466 тон за період вересень- жовтень 2015 року, що на 367,733 тон більше придбаного ТОВ Сетагро транс від ТОН Азіндор , а саме виписуючи та реєструючи податкові накладні попереднім періодом із порядковими номерами 6 та 7 які ідуть в розріз із логічно-хронологічною послідовністю призначення номерів для податкових накладних які виписуються ТОВ Сетагро транс та податкової накладної №3 від 23.10.2015 по реалізації відсутнього у ТОВ Сетагро транс Амофосу NP (12:52).

Так, в подальшому ТОВ Сетагро Листом від 15.11.15 №300/4 Про повернення коштів в зв'язку з тим що мінеральні добрива (Амофос NP (12:52)) по Договору №7 від 21.09.2015 ТOB "Сетагро транс" не поставило, повернена передоплата в сумі 6 237 000 грн. з метою уникнення розбіжностей по системі співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі кількості придбаного та реалізованого товару (Амофос NP (12:52)), приховання безтоварності операції ТОВ "Сетагро транс із ТОВ Сетагро в період вересень-жовтень 2015 року, шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей до виписаних податкових накладних ТОВ "Сетагро транс із реалізації Амофосу NP (12:52) ТОВ Сетагро .

Таким чином, враховуючи вищезазначене щодо ТОВ Азіндор , а саме: відсутність платника за податковою адресою, пояснення посадових осіб щодо непричетності до створення та ведення господарської діяльності підприємства, не підтвердження факту придбання та транспортування амофосу у ТОВ Азіндор , то, на переконання суду першої інстанції, господарська операція ТОВ Сетагро Транс з придбання амофос у ТОВ Азіндор (код ЄДРПОУ 39921972) є безтоварною, без настання реальних правових наслідків, тобто такою, що не відбулася.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз положень ст. ст. 44, 198, 201 ПК України, ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року №88, прийшов до висновку, що податкові та видаткові накладні, отримані Позивачем від ТОВ Азіндор , не відповідають вимогам вищезазначених законодавчих актів України, вважаються недійсними та відсутніми, тобто в ході перевірки встановлено непідтвердження об'єктів оподаткування податком на додану вартість по операціях з придбання товарів у ТОВ Азіндор , у зв'язку з чим задекларований ТОВ Сетагро Транс податковий кредит за серпень 2015 року на загальну суму ПДВ - 3 682 422,00 грн. за рахунок проведення безтоварних операцій з ТОВ Азіндор сформований неправомірно та не підтверджується належними чином.

Однак з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на таке.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що підставами для висновків про неправомірність формування податкового кредиту Відповідач визначив встановлену, на його думку, фіктивність контрагента Позивача - ТОВ Азіндор з підстав заперечення директором останнього ОСОБА_2 у рамках кримінального провадження №42016110000000194 від 04.04.2016 року участі у господарській діяльності підприємства, неузгодженості дати укладення договору поставки із датою вступу на посаду директора ТОВ Азіндор , невідповідності місця заключення договору поставки юридичній адресі постачальника ТОВ Азіндор , відсутності письмових заявок, неналежним чином оформлених товарно-транспортних накладних, а також відсутності доказів придбання ТОВ Азіндор у серпні 2015 року поставленого ТОВ Сетагро Транс в указаний період товару.

Однак, судом першої інстанції не було враховано, що факт взаємовідносин з недобросовісним платником податків не може бути підставою для накладення відповідальності на добросовісного контрагента.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Приписи ч. 1 ст. 208 ГК України визначають, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Враховуючи положення зазначених вище статей ГК України, колегія суддів вважає за необхідне підкреслити той факт, що для визнання правочину такого, що укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, необхідно встановити факт наявності у контрагентів або контрагента такої мети.

Так, при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. При цьому доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі.

Разом з тим, посилання контролюючого органу та суду на матеріали кримінального провадження, згідно якого ТОВ Азіндор створене з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов'язань, а статус фіктивного підприємства не сумісний з легальною діяльністю, судовою колегією оцінюється критично, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Водночас, жодного з документів, передбачених ч. 6 ст. 78 КАС України, щодо кримінального провадження №42016110000000194, ГУ ДФС у Київській області надано не було. При цьому, надана у судовому засіданні представником Відповідача копія ухвали від 16.11.2017 року у справі №757/50011/17-к, якою закрито кримінальне провадження №32016110000000071 від 01.12.2016 року та звільнено ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, жодних обставини щодо кримінального провадження №42016110000000194 не містить та спірних правовідносин не стосується.

У контексті наведеного судова колегія вважає за необхідне зауважити, що навіть встановлення факту взаємовідносин контрагента Позивача з фіктивними суб'єктами господарювання не є безумовним доказом ознак фіктивності у діяльності ТОВ Сетагро Транс , оскільки приписи чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства не ставили у залежність право формування Позивачем податкового кредиту та валових витрат від добросовісності платника податку, з яким суб'єкт господарювання перебував у господарських правовідносинах. При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що невиконання такими особами податкових зобов'язань тягне за собою настання відповідальності лише для зазначених суб'єктів і не може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб'єкта господарювання.

Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у справі Булвес проти Болгарії (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив:

70. І, нарешті, що стосується зусиль для попередження обманних зловживань системою оподаткування ПДВ, Суд визнає, що коли Держави - члени Конвенції володіють інформацією про такі зловживання зі сторони певної фізичної чи юридичної особи, вони можуть вжити відповідних засобів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання. Однак, Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

71. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов'язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності. Таким чином, мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1 .

Подібну позицію займав і Верховний Суд України, який у постанові від 11.12.2007 року у справі № 21-1376во06, де зазначив, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту .

З огляду на викладене посилання суду першої інстанції на матеріали кримінального провадження №42016110000000194 від 04.04.2016 року в якості підстав для висновку про порушення контрагентом Позивача - ТОВ Азіндор податкової дисципліни та відмови у задоволенні позовних вимог є, на переконання судової колегії, помилковими.

Надаючи оцінку визначеним в акті перевірки недолікам первинної документації, з якими погодився суд першої інстанції, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон про бухгалтерський облік) документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

Приписи ст. 9 вказаного Закону визначають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, згідно п. 2.4 затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з тим, дослідження вказаних первинних документів можливе виключно випадку їх наявності у платника податку на момент проведення перевірки.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, однак не було враховано судом першої інстанції, згідно протоколу обшуку від 28.04.2016 року, призначеного на підставі ухвали судді Солом'янського районного суду міста Києва від 25.04.2016 року, у ТОВ Сетагро Транс були вилучені первинні документи по взаємовідносинах з ТОВ Азіндор з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року (т. 1 а.с. 154-163).

Відповідно до п. 85.9 ст. 85 ПК України у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Як вбачається з матеріалів справи, в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Київській області на адресу СУ ФР ГУ ДФС у Київській області було направлено запит про надання доступу до документів від 30.06.2017 року №1920/10-36-14 (т. 2 а.с. 79), за наслідками розгляду якого адресат направив Відповідачу матеріали кримінального провадження №3201611000000000024 у кількості 7 томів (т. 2 а.с. 80). Разом з тим, вже 04.07.2017 року на адресу юридичного управління ГУ ДФС у Київській області направлено службовий лист №1967/30-36-14 із проектом акту перевірки ТОВ Сетагро Транс (т. 2 а.с. 81).

З урахуванням наведеного, а також з огляду на те, що у ході перевірки були використані матеріали кримінального провадження, доступ до якого в адміністративного суду апеляційної інстанції відсутній, судова колегія, надаючи оцінку висновкам податкового органу щодо виявлених у ході перевірки підприємства порушень вважає за необхідне зазначити таке.

Твердження податкового органу щодо окремих недоліків товарно-транспортних накладних в якості підстави для висновку про безтоварність господарських операцій є, на думку судової колегії, помилковим, оскільки товарно-транспортні накладні є обов'язковими для застосування відправниками та одержувачами вантажів, позаяк слугують підставою для проведення розрахунків за договором перевезення. У даному ж спорі не оцінюється правомірність формування Позивачем даних податкового обліку за операціями з перевезення товарів на підставі договорів, укладених ТОВ Сетагро-Транс з ТОВ Азіндор .

Аналогічна позиція підтримується Верховним Судом, зокрема, у постанові від 13.11.2018 року у справі № 822/6312/15.

Поряд з іншим, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що заявка на поставку товару не є первинними документами у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , оскільки не є підставою для формування даних податкового обліку. У зв'язку з чим, на переконання судової колегії, їх відсутність не зумовлює висновок про нездійснення господарських операцій з контрагентом.

Щодо твердження контролюючого органу про неузгодженість дати укладення договору поставки, то, як пояснював Позивач і суду першої інстанції, і вказав в апеляційній скарзі, невірне зазначення дати договору - 01.08.2015 року замість 27.08.2015 року є технічною опискою та не спростовує фактичне виконання господарських операцій у вересні 2015 року.

Висновки контролюючого органу про те, що даними звітності ТОВ Азіндор не підтверджується придбання останнім Амофосу NP (12:52) у серпні 2015 року з метою подальшої реалізації ТОВ Сетагро Транс колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на те, що відповідний товар контрагент Позивача міг придбати раніше, що не було спростовано Відповідачем.

При цьому судовою колегією враховується, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Однак, сама наявність або відсутність первинних документів, а також помилки в їх оформленні не є підставою для безумовних висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Як вже було зазначено вище, згідно ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Аналогічна позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що контролюючим органом не було доведено відсутності права Позивача на формування даних податкового обліку за наслідками господарських відносин з ТОВ Азіндор .

З урахуванням наведеного судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідачем не заперечувалось, що на момент виписування податкової накладної Позивачу контрагент останнього був зареєстрований у встановленому законом порядку як суб'єкт підприємницької діяльності, а також платником податку на додану вартість, а факт порушення ТОВ Сетагро Транс правил податкового обліку ГУ ДФС у Київській області доведено не було, а тому правових підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у Відповідача не було.

Крім того, судовою колегією враховується, що відповідно до підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення;

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (пункт 78.4 статті 78 Податкового кодексу України).

Разом з тим, попри те, що документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Сетагро Транс з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ Азіндор за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року вже проводилася Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Київській області, за наслідками якої складено акт від 15.06.2016 року №538/10/10-02-14-01/39510481/30 (т. 1 а.с. 101-143) та прийнято за результатами якої податкове повідомлення-рішення від 05.07.2016 року №0000051401. Доказів існування обставин, які б надавали право на проведення повторної перевірки, Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не було надано. Саме по собі зазначення в акті перевірки від 10.07.2017 року №461/10-36-14-11/39510481 на сторінці 4 (т. 1 а.с. 29) про те, що контролюючий захід проведений згідно наказу ГУ ДФС у Київській області про проведення службового розслідування не може вважатися виконанням Відповідачем обов'язку доказування щодо наявності підстав для проведення повторної перевірки. Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 31.10.2018 року пояснень щодо підстав проведення перевірки ГУ ДФС у Київській області надано не було.

Відповідно до п. 78.2 ст. 78 ПК України обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.

Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Таким чином, податковим законодавством не передбачено можливість проведення повторної перевірки платника податків за період, який вже перевірявся, та повторне притягнення його до відповідальності за одне й те саме правопорушення з підстав ненадання ним податковому органу витребуваних первинних документів.

При цьому, незаконне проведення перевірки платника податків, тобто з грубим порушенням вимог чинного законодавства, зумовлює відсутність жодних правовий наслідків для нього.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2018 року у справі №813/4649/15.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, зважаючи на встановлену вище відсутність правових підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у зв'язку з відсутністю належного обґрунтування порушень Позивачем податкового законодавства, судова колегія приходить до висновку про передчасність твердження Київського окружного адміністративного суду про безпідставність позовних вимог, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також неправильно застосовані норми матеріального права, що стали підставою для невірного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку про необхідність стягнення з ГУ ДФС у Київській області на користь ТОВ Сетагро Транс витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, в сумі 172 613,51 грн. (69 045,40 грн. за подання позовної заяви майнового характеру та 103 568,11 грн. за подання апеляційної скарги на рішення суду), сплачених згідно квитанції платіжного доручення від 14.02.2018 року №1008 на суму 69 050,00 грн. та платіжного доручення від 08.08.2018 року №1 на суму 103 575,00 грн. Інша частина сплаченої згідно згаданих платіжних документів суми (11,49 грн., що дорівнює (69 050,00 - 69 045,40) + (103 575,00 - 103 568,11)) підлягає поверненню як надмірно сплачена у порядку, передбаченому ст. 7 Закону України Про судовий збір .

Керуючись ст. ст. 139, 242-244, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сетагро Транс на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сетагро Транс до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року у - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДФС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а, код ЄДРПОУ 39393260) податкове повідомлення-рішення від 01 вересня 2017 року №0033621411.

Стягнути з Головного управління ДФС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а, код ЄДРПОУ 39393260) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сетагро Транс (09634, Київська обл., Рокитнянський р-н., с. Синява, вул. Шевченка, 101, код ЄДРПОУ 39510481) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 172 613 (сто сімдесят дві тисячі шістсот тринадцять) гривень 51 копійка.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді Л.В. Губська

О.В. Епель

Повний текст постанови складено 21 листопада 2018 року.