Постанова

від 19.11.2018 по справі 908/851/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2018 року м. Дніпро Справа № 908/851/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.

при секретарі судового засідання: Мудрак О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славутич"

на ухвалу Господарського суду Запорізької області (суддя Корсун В.Л.), постановлену у м. Запоріжжя 08.08.2018р. о 16.00. у справі № 908/851/18

за позовом ОСОБА_2, с. Михайлівка, Вільнянський район, Запорізька область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славутич", с. Михайлівка, Вільнянський район, Запорізька область

про стягнення 2 005 006,42 грн. вартості несплаченої частини майна, 3 % річних та індексу інфляції за прострочення виконання зобов'язання, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.08.2018 у справі № 908/851/18 клопотання позивача від 25.07.18 про призначення судової експертизи задоволено частково; призначено по справі № 908/851/18 комплексну судово-оціночну експертизу, проведення якої доручено Запорізькому відділенню Дніпропетровського НДІ судових експертиз (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 13); на вирішення експертній установі поставлені питання про визначення ринкової вартості окремих майнових об'єктів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славутич" та визначення вартості частки позивача у ринковій вартості чистих активів відповідача станом на дату виходу позивача зі складу учасників товариства - 30.05.2016р.; зупинено провадження у справі до закінчення проведення судової експертизи.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славутич", в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу Господарського суду Запорізької області від 08.08.2018 у справі № 908/851/18 скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник, зокрема вказує наступне:

- судом визначено вид судової експертизи (судово-оціночну), призначення та проведення, якої не передбачено діючими нормативно-правовими актами;

- суд зазначив в оскаржуваній ухвалі неіснуючи об'єкти, які підлягають експертному дослідженню та використав для визначення майна, яке належить на праві власності відповідачу неналежні докази, а саме Звіт про оцінку майна - будівель, споруд, с/г обладнання, с/г техніки та т/з, що належать ТОВ "Агрофірма "Славутич", що виконано на замовлення ОСОБА_2 приватним підприємством "Агентство "Оцінка і право", який складено без використання правовстановлюючих документів на майно та доступу до нього;

- судом не визначено конкретної земельної ділянки, право користування відповідача якою підлягає ринковій оцінці;

- судом помилково визначено дату виходу позивача зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славутич" як 30.05.2016р., тоді як вихід позивача відбувся 13.05.2016р. - у день одержання відповідачем заяви позивача про вихід;

- судом безпідставно доручено проведення експертизи Запорізькому відділенню Дніпропетровського НДІ судових експертиз, оскільки вона мала бути доручена безпосередньо Дніпропетровському НДІ судових експертиз.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 24.09.2018р. апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме подання до апеляційного суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду.

На виконання ухвали апеляційного суду від 24.09.2018р. від скаржника надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду.

Указом Президента України від 29.12.2017 № 454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" ліквідовано Дніпропетровський апеляційний господарський суд та Донецький апеляційний господарський суд; утворено Центральний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі.

Донецький апеляційний господарський суд з 03.10.2018 року припинив здійснення правосуддя у зв'язку із публікацією в газеті "Голос України" повідомлення про початок роботи Центрального апеляційного господарського суду.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 31 ГПК України, у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На виконання вказаних правових норм забезпечено передачу справи № 908/851/18 з Донецького апеляційного господарського суду до Центрального апеляційного господарського суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду для розгляду справи № 908/851/18 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Чередко А.Є. (доповідач) суддів: Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2018р. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славутич" строк подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Запорізької області від 08.08.2018р. у справі № 908/851/18, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славутич" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 08.08.2018р. у справі № 908/851/18, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 19.11.18р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.11.2018р. судове засідання у справі № 908/851/18, призначене на 19.11.18р. постановлено провести в режимі відеоконференції з Господарським судом Запорізької області.

У судовому засіданні представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу.

Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржувану ухвалу законною та обгрунтованою, прийнятою у відповідності до фактичних обставин справи та з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, посилаючись при цьому на те, що для визначення вартості частки позивача у майні відповідача має бути встановлена саме її ринкова вартість, що передбачено Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

Також, позивач вказує, що відповідачем не спростовано належними доказами відсутність в нього майна, щодо оцінки якого у справі призначено експертизу. Визнавалася відповідачем рініше у листуванні з позивачем і дата виходу останнього з ТОВ "Агрофірма "Славутич" - 30.05.2016р.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія апеляційного суду вважає за необхідне апеляційну скарги задовольнити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у травні 2018р. до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою до ТОВ "Агрофірма "Славутич" звернувся ОСОБА_2 про стягнення: несплаченої вартості частини майна, пропорційної частки ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ "Агрофірма "Славутич" з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення - 1 806 752,18 грн., суму індексу інфляції у розмірі 116 499,17 грн., нараховану на суму несвоєчасного сплаченого зобов'язання у розмірі 2 256 082,50 грн., суму індексу інфляції у розмірі 3 033,81 грн., 3 % річних у розмірі 78 721,26 грн. за прострочення виплати вартості частини майна пропорційної частки ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ "Агрофірма "Славутич" та прострочення виплати частини прибутку.

Позов обґрунтовано ст. ст. 88, 167, ГК України, ст. ст. 12, 15, 16, 20, 116, 148, ст. 10, 54 Закону України "Про господарські товариства", ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночне діяльність в Україні", а також неналежним виконання ТОВ "Агрофірма "Славутич" своїх зобов'язань перед учасником - ОСОБА_2, який вийшов зі складу учасників товариства.

Ухвалою від 10.05.18 господарським судом прийнято позовну заяву ОСОБА_2 до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/851/18 за правилами загального позовного провадження.

31.07.18 позивач до матеріалів справи надав клопотання від 25.07.18 б/н про призначення судової експертизи, в прохальній частині якого просив суд призначити комплексну судову експертизу щодо незалежної оцінки майна відповідача з метою визначення ринкової вартості чистих активів ТОВ "Агрофірма "Славутич".

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.08.2018 у справі № 908/851/18 клопотання позивача від 25.07.18 про призначення судової експертизи задоволено частково; призначено по справі № 908/851/18 комплексну судово-оціночну експертизу, проведення якої доручено Запорізькому відділенню Дніпропетровського НДІ судових експертиз (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 13); на вирішення експертній установі поставлені питання про визначення ринкової вартості окремих майнових об'єктів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славутич" та визначення вартості частки позивача у ринковій вартості чистих активів відповідача станом на дату виходу позивача зі складу учасників товариства - 30.05.2016р.; зупинено провадження у справі до закінчення проведення судової експертизи.

Призначаючи у справі судову експертизу та зупиняючи провадження у справі господарський суд виходив з того, що для підтвердження чи спростування правомірності визначеної у позові вартості частини майна ТОВ "Агрофірма "Славутич" при виході ОСОБА_2, що пропорційна його частці у статутному капіталі, необхідно встановити ринкову вартість чистих активів ТОВ "Агрофірма "Славутич", тобто необхідні спеціальні знання.

Погоджуючись в цілому з висновком місцевого господарського суду про необхідність призначення судової експертизи у справі, апеляційний суд, в той-же час, вважає за необхідне оскаржувану ухвалу скасувати, як таку, що постановлена з недоведеністю обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.

Так, згідно з ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За ч.ч. 1, 2 ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Статтею 100 ГПК України встановлено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Якщо суд доручає проведення експертизи кільком експертам чи експертним установам, суд в ухвалі призначає провідного експерта або експертну установу.

Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, Об'єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі та учасникам справи., якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).

У разі необхідності суд може заслухати експерта щодо формулювання питання, яке потребує з'ясування, та за його клопотанням дати відповідні роз'яснення щодо поставлених питань. Суд повідомляє учасників справи про вчинення зазначених дій, проте їх неявка не перешкоджає вчиненню цих дій.

В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

За ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судову експертизу", законодавство України про судову експертизу складається із цього Закону, інших нормативно-правових актів.

Порядок призначення судових експертиз та експертних досліджень судовим експертам науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України та атестованим судовим експертам, що не працюють у державних спеціалізованих установах (далі - експерти), їх обов'язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначаються, зокрема Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 N 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 N 144/5, далі - Інструкція), з урахуванням науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, також затверджених згаданим наказом Міністерства юстиції України.

Вищенаведеною Інструкцією та науково-методичними рекомендаціями визначено як основні види судових експертиз, так і орієнтовний перелік вирішуваних питань, згідно з якими експертиза, яку слід призначити у справі відноситься до економічних експертиз, а питанням, яке слід поставити на її вирішення є визначення частки майна пропорційно частці статутного фонду, що підлягає виплаті учасникові у разі його виходу із складу засновників.

При цьому, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 148 ЦК України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Як зазначено у п. 28 Постанови № 13 Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. „Про практику розгляду судами корпоративних спорів", при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується відповідачем, що заява ОСОБА_2 про вихід зі складу учасників ТОВ "Агрофірма "Славутич" направлена позивачем поштовим зв'язком 10.05.2016р. та одержана відповідачем 13.05.2016р.

Отже, датою виходу ОСОБА_2 зі складу учасників ТОВ "Агрофірма "Славутич" є саме 13.05.2016р.

Згідно з ч. 1 ст. 54 Закону України „Про господарські товариства", норми якого і підлягають застосуванню до спірних правовідносин, виходячи з дати виходу позивача зі складу учасників відповідача, при виході учасника із товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Також, ч. 2 ст. 148 ЦК України та пунктом 13.5. статуту ТОВ "Агрофірма "Славутич", в редакції на час виходу позивача зі складу учасників товариства, передбачено, що учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Окрім цього, відповідно до ч. 2 ст. 148 ЦК України, порядок і спосіб визначення вартості частини майна товариства, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, порядок і строки її виплати встановлюється статутом і законом.

Між тим, Статутом ТОВ "Агрофірма "Славутич" не встановлено порядку і способу визначення вартості частини майна товариства, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, порядку і строків її виплати, окрім тих, що встановлені вищенаведеними нормами чинного законодавства України.

Відповідно до п. 1 ст. 66 ГК України під майном підприємства розуміються виробничі та невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Згідно ж до ст. 190 ЦК України під майном розуміється окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Частина 1 ст. 139 ГК України визначає майно, як сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.

Згідно з ч. 1 ст. 145 ГК України, майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається в бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону.

Отже, загальна вартість майна визначається на рівні активів підприємства за вирахуванням його зобов'язань, а розрахунок вартості майна товариства слід здійснювати в. т.ч. за даними фінансових показників товариства станом на час виходу учасника з товариства, тобто виходячи з вартості усього майна, що належить товариству.

Законом, також передбачена виплата частки у майні товариства, тобто майна, яке належить товариству на праві власності.

Проте, місцевим господарським судом на вирішення експерта поставлені питання про визначення ринкової вартості певного майна, що належить на праві власності ТОВ "Агрофірма "Славутич" станом на дату виходу учасника ОСОБА_2 - 30.05.16, перелік якого наведено у Звіті про оцінку майна - будівель, споруд, с/г обладнання, с/г техніки та т/з, що належать ТОВ "Агрофірма "Славутич", що виконано на замовлення ОСОБА_2 приватним підприємством "Агентство "Оцінка і право" (код ЄДРПОУ 35258388) на підставі договору на проведення незалежної оцінки від 19.05.16 № 10/16, який з огляду на його складення без використання фінансово-бухгалтерської документації відповідача та актуальної інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державного реєстру МВС щодо транспотрних засобів, тощо не може бути належним та достовірним доказом у справі.

Отже, належні, допустимі та достовірні докази того, що вказаний в оскаржуваній ухвалі перелік об'єктів складає повний обсяг майнових активів ТОВ "Агрофірма "Славутич" та дійсно на час виходу позивача зі складу учасників товариства такі об'єкти належали на праві власності останньому, в матеріалах справи відсутні.

Окрім цього, судом першої інстанції поставлені питання про визнання ринкової вартості майна, що належить на праві власності ТОВ "Агрофірма "Славутич" станом на дату виходу учасника ОСОБА_2 - 30.05.16, що як вище було зазначено не відповідає фактичним обставинам справи.

Також, господарським судом на вирішення експерта поставлені питання про визначення ринкової вартості чистих активів ТОВ "Агрофірма "Славутич" станом на дату виходу учасника ОСОБА_2 - 30.05.16 та визначення вартості частки ОСОБА_2 у ринковій вартості чистих активів ТОВ "Агрофірма "Славутич" станом на дату виходу учасника ОСОБА_2 - 30.05.16, що суперечить вищенаведеним нормам чинного законодавства щодо визначення вартості частини майна товариства, яка належить до виплати такому учаснику, виходячи з вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Місцевим господарським судом вищенаведених вимог норм матеріального та процесуального права щодо підстав та порядку призначення судової експертизи, обсягу експертного дослідження та переліку питань, які підлягають вирішенню при проведенні експертизи у даній справі, виходячи з предмету спору, не враховано, що призвело до постановлення помилкової ухвали, яка в силу ст.ст. 275, 280 ГПК підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з ст.ст. 123, 129 ГПК України судові витрати по сплаті скаржником судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1762,00грн. слід покласти на позивача.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 255, 269, 270, 271, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славутич" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 08.08.2018р. у справі № 908/851/18 - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 08.08.2018р. у справі № 908/851/18 - скасувати.

Справу № 908/851/18 передати для продовження розгляду до Господарського суду Запорізької області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славутич" судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги у сумі 1762,00грн.

Видачу наказу згідно зі ст. 327 ГПК України доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Повна постанова складена та підписана 23.11.2018 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко