Постанова

від 20.11.2018 по справі 912/1721/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2018 року м.Дніпро Справа № 912/1721/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)

Суддів: Чередко А.Є., Кузнецова В.О.

Секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

Учасники процесу не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного Територіального Управління Юстиції у Кіровоградській області в особі державного виконавця Борисенко Любові Петрівни

на ухвалу господарського суду Кіровоградської області, постановлену 13 серпня 2018 року суддею Макаренко Т.В.

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ДимПро на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 у справі № 912/1721/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ДимПро"

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, 25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 районної державної адміністрації, 28000, м. Олександрія, вул. Шевченка 132 та

Головківської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, с. Головківка, вул. Жовтнева, буд. 50

про визнання договору оренди поновленим, визнання додаткової угоди укладеною

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови ( ст.ст. 275-282 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ДимПро" звернувся до господарського суду із скаргою на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1, поданої у справі № 912/1721/18, в якій просив визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 щодо винесення 20.07.2018 повідомлення № 8979/02.1-26 про повернення виконавчого документу - ухвали господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/1721/18 від 10.07.2018 стягувачу без прийняття до виконання та визнати неправомірними повідомлення від 20.07.2018 №8979/02.1-26; зобов'язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 усунути порушення (поновити порушене право заявника), а саме винести постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню ухвали господарського суду Кіровоградської області у справі №912/1721/18 від 10.07.2018; зобов'язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 у строк, який не перевищує десять днів з дня одержання ухвали, повідомити суд та заявника про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 13 серпня 2018 року скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ДимПро - задоволена.

Суд визнав неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 щодо винесення 20.07.2018 повідомлення № 8979/02.1-26 про повернення виконавчого документу - ухвали господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/1721/18 від 10.07.2018 стягувачу без прийняття до виконання та визнав неправомірним повідомлення від 20.07.2018 №8979/02.1-26.

Суд зобов'язав головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 усунути порушення (поновити порушене право заявника), а саме винести постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню ухвали господарського суду Кіровоградської області у справі №912/1721/18 від 10.07.2018 та повідомити суд та заявника про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги у строк, який не перевищує десять днів з дня одержання ухвали.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу суду скасувати.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Зокрема, апелянт вважає, що оскільки ухвала суду про забезпечення позову не відповідає вимогам до виконавчого документу, у суду першої інстанції не було підстав для визнання дій державного виконавця неправомірними.

Зокрема, в ухвалі, яка є виконавчим документом, не зазначено боржником ні фізичну особу, ні юридичну особу, а зазначено групу державних кадастрових реєстраторів, що унеможливлює виконання даної ухвали.

Крім того, оскаржувана ухвала не містить строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, що також є обставиною, що свідчить про невідповідність даної ухвали вимогам, які пред'являються до виконавчого документу.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2018 року прийнято до свого провадження справу №912/1721/18 за апеляційною скаргою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 13.08.2018р. (суддя Макаренко Т.В., повний текст ухвали складено 14.08.2018 року) у справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ДимПро" на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1, поданої у справі № 912/1721/18, та призначено до розгляду на 20.11.2018рік.

У відзиві на апеляційну скаргу приватний виконавець заперечував проти доводів апелянта, та зазначив, що трирічний строк для пред'явлення виконавчих документів до виконання передбачений Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України Про виконавче провадження в редакції від 02.06.2016 року.

В судове засідання 20.11.2018 року представники сторін не з явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені в належний спосіб.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням пункту 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 в справі "Смірнова проти України"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§ 51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Відповідно до ч.11,12 статті 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Відповідно до статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень.

Статтею 242 ГПК України, яка регламентує порядок вручення судового рішення, зазначено, що днем вручення судового рішення є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживаня чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, або відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами, за відсутності представників сторін, оскільки про час та місце розгляду справи вони повідомлені в належний спосіб (ухвала суду від 22.10.2018 року) у справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги, а відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду, яке залежить від наявності обставин, які унеможливлюють вирішення спору.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ДимПро" звернувся із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання договору оренди землі, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ДимПро" та ОСОБА_2 районною державною адміністрацією Кіровоградської області, зареєстрований в ОСОБА_2 районному відділі КРФ ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.06.2008 за № 040838000012; визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди землі, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ДимПро" та ОСОБА_2 районною державною адміністрацією Кіровоградської області, зареєстрованого в ОСОБА_2 районному відділі КРФ ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.06.2008 за № 040838000012, щодо земельної ділянки загальною площею 5,8245 га, кадастровий номер 3520382100:02:000:9006, яка знаходиться на території Головківської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, у редакції, наведеній у п. 2 прохальної частини позовної заяви.

09.07.18 на адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ДимПро" від 09.07.18 (вх. № 1721/18 від 09.07.18) про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій заявник просить:

- заборонити державним кадастровим реєстраторам відділу у ОСОБА_2 районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області здійснювати дії, спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3520382100:02:000:9006, загальною площею 5,8245 га, яка розташована на території Головківської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 10.07.2018 заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ДимПро" про забезпечення позову - задоволена.

Суд заборонив державним кадастровим реєстраторам відділу у ОСОБА_2 районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області здійснювати дії, спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3520382100:02:000:9006, загальною площею 5,8245 га, яка розташована на території Головківської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Повідомленням від 20.07.2018 №8979/02.1-26 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного Територіального Управління Юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 повернула ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 10.07.2018 року.

Звертаючись до суду із скаргою на дії державного виконавця, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма ДимПро посилався на те, що ухвала суду про забезпечення позову ( до подання позовної заяви) є виконавчим документом і відповідає вимогам, які пред'являються до виконавчих документів, а тому повинна виконуватись державним виконавцем.

Задовольняючи скаргу, господарський суд першої інстанції виходив з того, що ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом, який повернуто без прийняття до виконання в порушення приписів Закону України "Про виконавче провадження", дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 щодо винесення 20.07.2018 повідомлення № 8979/02.1-26 про повернення виконавчого документу - ухвали господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/1721/18 від 10.07.2018 стягувачу без прийняття до виконання є неправомірними.

Підстави для повернення ухвали суду без виконання, викладені у повідомленні від 20.07.2018 №8979/02.1-26 є формальними та фактично призвели до порушення державним виконавцем вимог ст. 144 Господарського процесуального кодексу України та порушення прав ТОВ "Агрофірма "ДимПро".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов"язковими до виконання усіма органами державної влади, органами самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об"єднаннями на всій території України.

За приписами статей 326, 327 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов"язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов"язковість яких надана Верховною Радою України, - ї за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконання судового рішення є невід"ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012).

У статті 1 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами статті 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Статтею 144 ГПК України передбачено, що ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документу, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Пунктами 3, 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у виконавчому документі, окрім іншого, зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).

Частиною 2 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.

Як вбачається з ухвали господарського суду Кіровоградської області від 10.07.18 про забезпечення позову, боржником зазначено Державних кадастрових реєстраторів відділу у ОСОБА_2 районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Ухвала містить також адресу відділу у ОСОБА_2 районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, та адресу та ідентифікаційний код Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, яке є юридичною особою.

Відділ у ОСОБА_2 районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області є структурним підрозділом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частиною 6 статті 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

Державний кадастровий реєстратор є державним службовцем, посадовою особою із визначеними законом повноваженнями.

Господарський суд, вживаючи заходи забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти дії, у відповідності до вимог ст. 9 Закону України Про Державний земельний кадастр обґрунтовано визначив у якості осіб, на яких покладається виконання ухвали, державних кадастрових реєстраторів.

Таким чином, оскільки ухвалою суду заборонено вчиняти дії саме посадовим, а не фізичним особам, доводи апелянта про відсутність зазначення в ухвалі прізвища, ім'я та по батькові є неспроможними.

Крім того, господарський суд правильно зазначив, що відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Тому відсутність у виконавчому листі певних даних про особу боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

Щодо доводів апелянта про те, що ухвала суду не містить строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, що також є обставиною, що на думку апелянта, свідчить про невідповідність даної ухвали вимогам, які пред'являються до виконавчого документу, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначається строк пред'явлення рішення до виконання.

Як вбачається зі змісту ухвали господарського суду від 10.07.18 , яка є виконавчим документом, вона набирає чинності в порядку норм ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 235 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала про забезпечення позову від 10.07.18 постановлена поза межами судового засідання, підписана 10.07.18 та відповідно, набрала законної сили 10.07.18.

Частинами 1, 2 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Статтею 144 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що хоча в ухвалі від 10.07.18 не зазначено конкретного строку, в межах якого ухвалу може бути пред'явлено до виконання, проте, з урахуванням того, що ухвала суду є одним із різновидів виконавчих документів, і повинна відповідати окрім вимог Закону України Про виконавче провадження , також і нормам Господарського процесуального законодавства, згідно з якими вбачається, що така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення, то обставини, викладені у повідомленні від 20.07.2018 №8979/02.1-26 є надто формальними і фактично призвели до порушення державним виконавцем вимог ст. 144 Господарського процесуального кодексу України та порушення прав ТОВ "Агрофірма "ДимПро".

Колегія суддів зазначає, що виконавче провадження повинно здійснюватись з дотриманням таких засад, як верховенство права, обов'язковість виконання рішень.

Як зазначив Європейський суд у рішенні, ухваленому у справі "Горнсбі проти Греції", виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Відтак, невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

З огляду на вищезазначене, господарський суд Кіровоградської області дійшов обґрунтованого висновку, що виконавчий документ повернуто без прийняття до виконання в порушення приписів Закону України "Про виконавче провадження", а тому дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 щодо винесення 20.07.2018 повідомлення № 8979/02.1-26 про повернення виконавчого документу - ухвали господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/1721/18 від 10.07.2018 стягувачу без прийняття до виконання є неправомірними.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування винесеної у справі ухвали місцевого господарського суду не вбачається. Доводи скаржника наведені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає безпідставними, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді скарги.

Керуючись ст.ст. 275-282, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного Територіального Управління Юстиції у Кіровоградській області в особі державного виконавця Борисенко Любові Петрівни- залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Кіровоградської області, постановлену 13 серпня 2018 року суддею Макаренко Т.В. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Повний текст постанови складено 23.11.2018року.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя В.О.Кузнецов

Суддя А.Є.Чередко